Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:27

Від постаті Сергія Тигіпка тепер залежить дуже багато в житті української держави


Від постаті Сергія Тигіпка тепер залежить дуже багато в житті української держави

Київ, 17 січня 2003 – Сьогодні минув місяць із часу, коли Сергій Тигіпко очолив Національний банк України. Ця посада традиційно вважається в українській державі дуже важливою для забезпечення нормального життя громадян. Чому? Тому що досі цей банк очолювали справжні професіонали, котрі рятували економіку й кишені пересічних українців від нерозважливих дій чергового уряду. За роки незалежності в Україні вже одинадцятий керівник уряду, якщо рахувати й виконувачів обов’язків – і тільки четвертий керівник Нацбанку.

Мабуть, не випадково одне інтернет-видання написало, що Україною зараз керує тріумвірат Медведчук-Янукович-Тигіпко. Можливо, це й перебільшення, але не надто велике. Отже, спробуймо ретельніше придивитися до постаті Сергія Тигіпка, від котрого тепер залежить дуже багато в житті української держави.

Отже, народжений у ще радянській Молдові Сергій Тигіпко. За фахом інженер-металург, який ніколи не працював інженером-металургом, а зробив кар’єру звільненого комсомольського працівника у Дніпропетровську. Під час перебудови ця кар’єра стає стрімкою. Поза сумнівом, перший секретар обкому комсомолу був уже тоді особисто знайомий із керівником “Південмашу” Леонідом Кучмою.

З розпуском комсомолу після ҐКЧП Тигіпко практично миттєво перелітає до комерційного банку. Майже одразу після здобуття Кучмою президентської посади Тигіпко – радник глави держави, поки що позаштатний, із питань грошової політики. Далі – більше. Сергій Тигіпко – віце-прем’єр з питань економіки. До речі, саме тоді, коли Україна набрала купу міжнародних кредитів і збудувала “фінансову піраміду” з облігацій внутрішньої державної позики під шалені відсотки. 1998 року та піраміда завалилася, вкотре вже знецінивши заощадження пересічних українців. Впадає в око, що віце-прем’єром Тигіпко почав працювати ще в уряді Павла Лазаренка і продовжив в уряді Валерія Пустовойтенка.

2000 року Сергій Тигіпко йде у “велику політику”: він залишає лави уряду Віктора Ющенка й здобуває депутатську посаду. На чинних парламентських виборах Тигіпко – активна постать блоку “За єдину Україну”; після розпаду фракції цього блоку у Верховній Раді стає (принаймні, номінально) на чолі партії “Трудова Україна”. Але, як тільки у парламенті восени починаються розмови про усунення Володимира Стельмаха з посади голови Нацбанку, одразу ж виявляє охоту полишити пост лідера партії і мандат депутата заради того, щоб здобути місце, яке колись посідав Віктор Андрійович Ющенко.

Якими ж є перші результати діяльності нового головного банкіра України?

Перші наслідки місяця роботи Тигіпка на чолі Національного банку України не спонукають до однозначних висновків. З одного боку, за грудень 2002 року грошова маса в Україні зросла більше, ніж на 8% – це чверть річного зростання. З іншого боку, фактом є заяви самого головного банкіра держави про необхідність стабільності гривні й неприпустимість емісії задля тактичних вигод; а навряд чи вигідно новому голові Нацбанку починати діяльність на цій посаді з відвертої брехні. У свою чергу, банкіри не прогнозують істотної девальвації гривні: потенційна запорука стабільності української грошової одиниці – позитивне сальдо платіжного балансу, значні розміри експорту (до 60% ВВП). Тим більше, що обсяги золотовалютних резервів сягнули майже 4,5 млрд. доларів – рекордні для України показники. Але, ще з одного боку, уряд має намір зробити зовнішню позику на 1,2 млрд. доларів.

Так що зарано говорити, чи буде Сергій Тигіпко на посаді головного банкіра країни справді безстороннім фахівцем, чи заангажованим представником якогось із олігархічних кланів. Адже на девальвації гривні наполягають представники експортно-орієнтованих галузей промисловості, таких, як металургія та хімія. А металургійна промисловість – це тіньовий шеф “Трудової України” Віктор Пінчук. А ще – донецький клан, вплив якого істотно зріс з призначенням на посаду прем‘єра Віктора Януковича.

То чи залишиться Сергій Тигіпко на чолі Національного банку незалежною постаттю?

Під психологічним оглядом, Сергій Тигіпко завжди когось обслуговував. Що таке дрібний комсомольський працівник за часів Черненка, коли Тигіпко потрапив на цю посаду? “Чего изволите-с”, і не більше. Хто поводився інакше – не робив кар’єру, особливо у Дніпропетровську – “кузні кадрів” доби застою. Далі – банківське море перших часів незалежності. Тут треба було вміти крутитися й враховувати інтереси влади та скоробагатьків. А хто такий віце-прем’єр при Лазаренкові? Найбільше, чого справді міг навчитися Сергій Тигіпко – це вмінню лавірувати між потужними політико-фінансовими потоками, щоб і собі вхопити роси крапельку.

Але ж посада керівника Національного банку об’єктивно вимагає чогось зовсім іншого. А часу на перенавчання у Сергія Тигіпка немає.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG