Київ, 17 січня 2003 – 17 січня Президент України почав турне по чотирьох країнах Перської затоки. Це Саудівська Аравія, Кувейт, Бахрейн, Об'єднані Арабські Емірати. Цей перший візит у держави регіону готувався довго. Головне завдання – максимально посприяти розвиткові економічного співробітництва з цим регіоном. Разом із Леонідом Кучмою в регіон Перської затоки вирушили міністр промисловості, міністр аграрної політики, міністр економіки, а також глава компанії «Укспецекспорт», яка торгує зброєю, Валерій Шмаров. Наскільки привабливим є цей регіон для України?
Про політичний влив України в цьому регіоні говорити занадто оптимістично. Що ж до економіки, то донині в торгівлі з Бахрейном і Кувейтом заробітки України практично нульові. Ріст товарообігу помічений тільки у відносинах із Саудівською Аравією й Об'єднаними Арабськими Еміратами. За 11 місяців 2002 р. цей показник з двома країнами разом склав $292 млн. Але цей ріст товарообігу досягнуто в першу чергу за рахунок українського експорту сільськогосподарської продукції та, як заявив один із українських дипломатів, за рахунок розширення постачань “металоконструкцій”.
Посол України з особливих доручень Віктор Нагайчук стверджує: “Наш експорт до цих країн має все-таки дотепер переважно сировинний, напівфабрикатний характер, і ми зацікавлені у зміні структури нашого експорту. За збереження такої структури ми не маємо якогось великого майбутнього”.
Тепер Україна сподівається, що вдасться зацікавити арабів високими технологіями, проектами в галузі авіабудування, космосу, можливостями української промисловості в галузі нафтопереробної промисловості, будівництва. Начальник управління зовнішньої політики адміністрації президента України Анатолій Орел стверджує: “З цими країнами ми можемо дуже добре співпрацювати, у нас є дуже багато підприємств, які обслуговують нафтопереробну галузь. Вони мають дуже добрі компресорні станції, а ми маємо добрі трубопроводи, у нас є що показати цим країнам”.
А в обмін Київ сподівається одержати інвестиції з Перської затоки. Наприклад, Кувейтський фонд арабського економічного розвитку може інвестувати кошти в розвиток української транспортної інфраструктури, а також у проекти, зв'язані з об'єднаннями транзитних можливостей України в сфері енергоносіїв із транзитними можливостями країн Перської затоки. Але насправді про це говорити дуже передчасно, тому що поки контакти між представниками бізнес-еліт України і країн Перської затоки дуже слабкі.
Що ж стосується постачань зброї у цей регіон, то певні перспективи для Києва існують у взаєминах із Саудівською Аравією й Об'єднаними Арабськими Еміратами. Зокрема, Україна у 2000 році вже реалізувала контракт на постачання 90 бронетранспортерів в Емірати і традиційно бере участь у виставках озброєнь у цій країні.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак уважає: “Водночас Україна матиме обмеження на цьому ринку. Це пов’язано з тим, що ті країни традиційно орієнтуються на коштовні західні озброєння. Найбільші перспективи України на цьому ринку можуть бути пов’язаними з постачанням нової радіолокації або станцій пасивної розвідки”.
Необхідним елементом для вдалої співпраці в регіоні є безпосереднє представництво України в тій чи іншій державі. Поки в регіоні існує тільки два українські посольства: у Саудівській Аравії та Еміратах. Під час візиту Кучми до країн Перської затоки ще одне посольство України буде відкрито в Кувейті.
Втім, якщо навіть скласти товарообіг України з Саудівською Аравією й Об'єднаними Арабськими Еміратами, то це буде менше, ніж товарообіг із Іраком. За підсумками 2001 р. це $300 млн. Проте в Ірак Леонід Кучма не заїде. Хоча, як заявив посол Іраку в Україні Музгер ад-Дурі, у Багдаді також зацікавлені у візиті високих представників з України.
“Ірак виступає за те, щоб Україна відігравала більшу роль у регіоні Перської затоки. І в Багдаді виступають за те, щоб туди приїхав Леонід Кучма та інші чільні представники України”, – сказав посол Іраку в Україні Музгер ад-Дурі. Він також заявив, що в Іраку немає ні станції пасивної радіорозвідки “Кольчуга”, ні понтонних мостів, у продажі яких до Іраку в обхід санкцій ООН підозрюють українську сторону.
Проте з приводу багдадських запрошень начальник управління зовнішньої політики адміністрації президента України Анатолій Орел зауважив: “Візит в Ірак поки не планується, я про це нічого не знаю”.
Про політичний влив України в цьому регіоні говорити занадто оптимістично. Що ж до економіки, то донині в торгівлі з Бахрейном і Кувейтом заробітки України практично нульові. Ріст товарообігу помічений тільки у відносинах із Саудівською Аравією й Об'єднаними Арабськими Еміратами. За 11 місяців 2002 р. цей показник з двома країнами разом склав $292 млн. Але цей ріст товарообігу досягнуто в першу чергу за рахунок українського експорту сільськогосподарської продукції та, як заявив один із українських дипломатів, за рахунок розширення постачань “металоконструкцій”.
Посол України з особливих доручень Віктор Нагайчук стверджує: “Наш експорт до цих країн має все-таки дотепер переважно сировинний, напівфабрикатний характер, і ми зацікавлені у зміні структури нашого експорту. За збереження такої структури ми не маємо якогось великого майбутнього”.
Тепер Україна сподівається, що вдасться зацікавити арабів високими технологіями, проектами в галузі авіабудування, космосу, можливостями української промисловості в галузі нафтопереробної промисловості, будівництва. Начальник управління зовнішньої політики адміністрації президента України Анатолій Орел стверджує: “З цими країнами ми можемо дуже добре співпрацювати, у нас є дуже багато підприємств, які обслуговують нафтопереробну галузь. Вони мають дуже добрі компресорні станції, а ми маємо добрі трубопроводи, у нас є що показати цим країнам”.
А в обмін Київ сподівається одержати інвестиції з Перської затоки. Наприклад, Кувейтський фонд арабського економічного розвитку може інвестувати кошти в розвиток української транспортної інфраструктури, а також у проекти, зв'язані з об'єднаннями транзитних можливостей України в сфері енергоносіїв із транзитними можливостями країн Перської затоки. Але насправді про це говорити дуже передчасно, тому що поки контакти між представниками бізнес-еліт України і країн Перської затоки дуже слабкі.
Що ж стосується постачань зброї у цей регіон, то певні перспективи для Києва існують у взаєминах із Саудівською Аравією й Об'єднаними Арабськими Еміратами. Зокрема, Україна у 2000 році вже реалізувала контракт на постачання 90 бронетранспортерів в Емірати і традиційно бере участь у виставках озброєнь у цій країні.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак уважає: “Водночас Україна матиме обмеження на цьому ринку. Це пов’язано з тим, що ті країни традиційно орієнтуються на коштовні західні озброєння. Найбільші перспективи України на цьому ринку можуть бути пов’язаними з постачанням нової радіолокації або станцій пасивної розвідки”.
Необхідним елементом для вдалої співпраці в регіоні є безпосереднє представництво України в тій чи іншій державі. Поки в регіоні існує тільки два українські посольства: у Саудівській Аравії та Еміратах. Під час візиту Кучми до країн Перської затоки ще одне посольство України буде відкрито в Кувейті.
Втім, якщо навіть скласти товарообіг України з Саудівською Аравією й Об'єднаними Арабськими Еміратами, то це буде менше, ніж товарообіг із Іраком. За підсумками 2001 р. це $300 млн. Проте в Ірак Леонід Кучма не заїде. Хоча, як заявив посол Іраку в Україні Музгер ад-Дурі, у Багдаді також зацікавлені у візиті високих представників з України.
“Ірак виступає за те, щоб Україна відігравала більшу роль у регіоні Перської затоки. І в Багдаді виступають за те, щоб туди приїхав Леонід Кучма та інші чільні представники України”, – сказав посол Іраку в Україні Музгер ад-Дурі. Він також заявив, що в Іраку немає ні станції пасивної радіорозвідки “Кольчуга”, ні понтонних мостів, у продажі яких до Іраку в обхід санкцій ООН підозрюють українську сторону.
Проте з приводу багдадських запрошень начальник управління зовнішньої політики адміністрації президента України Анатолій Орел зауважив: “Візит в Ірак поки не планується, я про це нічого не знаю”.