Симферополь, 20 січня 2003 – 20 січня в Криму відзначається день Автономної Республіки Крим. Дванадцять років тому на півострові пройшов всекримський референдум, 93% учасників якого висловилися за відновлення в Криму автономії. Сьогодні ж у Симферополі відбувається низка урочистих заходів за участі перших осіб автономії.
Мітинг прихильників нового політичного руху Леоніда Грача, що називається “Нащадки Богдана Хмельницького”, з нагоди 12 річниці всекримського референдуму про відновлення Кримської АРСР зібрав у центрі Симферополя менше від півтисячі осіб, переважно похилого віку. Самого лідера не було, та й мітинг не дуже вдався – навіть замість оголошеного гімну АРК з гучномовців полилися слова казки Олександра Пушкіна “Про царя Салтана”. Крім того, до мікрофона дірвалося кілька взагалі маргінальних осіб, тож мітинг довелося зібгати.
Буденно пройшло й офіційне відзначення річниці референдуму у Верховній Раді Криму. Тут перші особи автономії зібралися, щоби вручити державні і республіканські відзнаки майже сотні кримчан, удостоєних нагород до свята. Кримський спікер Борис Дейч, який виступив із короткою промовою, заявив, що політична воля кримчан, виявлена на референдумі, має історичне підґрунтя: “Таким чином була відновлена історична традиція про особливий статус Криму як самоврядної території. Ця традиція має давнє коріння, що ґрунтується на цілій низці об’єктивних причин. Серед них визначальною причиною є історично високий рівень поліетнічного спрямування на півострові. Цей фактор не втратив свого значення і сьогодні”, – сказав Борис Дейч.
Нагадаю, що референдум відбувся за ініціативою Кримського обкому КПСС попри протести і протидію кримських татар, які тільки розпочали повертатися на батьківщину з місць вислання. Саме тому Меджліс кримськотатарського народу та деякі політичні сили реґіону досі не визнають його результати. 12 лютого 1991 року за підсумками всекримського референдуму Верховна Рада УРСР ухвалила закон “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки”. З того часу Кримська автономія у свідомості більшості українців асоціювалася з політичною нестабільністю і міжетнічною напругою та заворушеннями.
Лише після того, як 1997 року Київ значно обмежив політичні і частково – економічні повноваження Криму, тут ситуація дещо стабілізувалася. Напередодні цієї дати голова кримського уряду Сергій Куницин назвав автономію “хворою дитиною, яка лежала в реанімації”, але сьогодні “починає видужувати". Попри це в кримському суспільстві і далі триває дискусія про те, чи потрібна взагалі Криму автономія, а якщо так, то чи не мала б вона бути кримськотатарською.
Мітинг прихильників нового політичного руху Леоніда Грача, що називається “Нащадки Богдана Хмельницького”, з нагоди 12 річниці всекримського референдуму про відновлення Кримської АРСР зібрав у центрі Симферополя менше від півтисячі осіб, переважно похилого віку. Самого лідера не було, та й мітинг не дуже вдався – навіть замість оголошеного гімну АРК з гучномовців полилися слова казки Олександра Пушкіна “Про царя Салтана”. Крім того, до мікрофона дірвалося кілька взагалі маргінальних осіб, тож мітинг довелося зібгати.
Буденно пройшло й офіційне відзначення річниці референдуму у Верховній Раді Криму. Тут перші особи автономії зібралися, щоби вручити державні і республіканські відзнаки майже сотні кримчан, удостоєних нагород до свята. Кримський спікер Борис Дейч, який виступив із короткою промовою, заявив, що політична воля кримчан, виявлена на референдумі, має історичне підґрунтя: “Таким чином була відновлена історична традиція про особливий статус Криму як самоврядної території. Ця традиція має давнє коріння, що ґрунтується на цілій низці об’єктивних причин. Серед них визначальною причиною є історично високий рівень поліетнічного спрямування на півострові. Цей фактор не втратив свого значення і сьогодні”, – сказав Борис Дейч.
Нагадаю, що референдум відбувся за ініціативою Кримського обкому КПСС попри протести і протидію кримських татар, які тільки розпочали повертатися на батьківщину з місць вислання. Саме тому Меджліс кримськотатарського народу та деякі політичні сили реґіону досі не визнають його результати. 12 лютого 1991 року за підсумками всекримського референдуму Верховна Рада УРСР ухвалила закон “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки”. З того часу Кримська автономія у свідомості більшості українців асоціювалася з політичною нестабільністю і міжетнічною напругою та заворушеннями.
Лише після того, як 1997 року Київ значно обмежив політичні і частково – економічні повноваження Криму, тут ситуація дещо стабілізувалася. Напередодні цієї дати голова кримського уряду Сергій Куницин назвав автономію “хворою дитиною, яка лежала в реанімації”, але сьогодні “починає видужувати". Попри це в кримському суспільстві і далі триває дискусія про те, чи потрібна взагалі Криму автономія, а якщо так, то чи не мала б вона бути кримськотатарською.
