Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:00

Запорізька область втрачає темпи просування земельної реформи


Запорізька область втрачає темпи просування земельної реформи

Запоріжжя, 24 січня 2003 – Причин, що гальмують роботу землевпорядників, декілька. Насамперед, паперова тяганина з боку юридичних служб та фінансових структур, які покликані сприяти земельному реформуванню. Чиновники не поспішають, і саме з цього користаються окремі керівники сільгосппідприємств регіону. Наразі вони намагаються поширити сфери свого впливу не лише на господарчі справи, а й на видачу державних земельних актів.

Як завжди, вперта річ – статистика – свідчить: із понад 220 тисяч селян Запорізької області, котрі мають право на володіння земельною ділянкою, лише дві третини одержали сертифікати на землю. Чверть від загальної кількості таких документів – у стадії розробки.

Головують у списку активних впровадників земельної реформи Розівський, Василівський, Токмацький та Оріхівський райони області. З протилежного боку перелік “очолюють” Приморський, Бердянський, Куйбишевський та Велико-Білозерський райони. На їхніх територіях реформування призупинене.

Члени обласної колегії управління земельних ресурсів намагаються з’ясувати причини негараздів. Головний землевпорядник регіону академік Дмитро Бабміндра вважає, що інколи винні бувають і самі селяни: “Ми розуміємо, що дуже багато на місцях робиться помилок у цій частині. Людина, наприклад, має право на земельний пай, але не може його відстоювати у будь-яких інстанціях. Хоча, згідно із земельним законодавством, вона має безумовне право. Наприклад, щодо використання земель: приватна власність – це не лише право (розпоряджатися, володіти, користуватися), – це ще й обов’язок перед державою і суспільством. Обов’язок використовувати земельні ділянки раціонально, ефективно”.

Однак пересічним селянам не витримати конкуренції з деякими чиновниками стосовно гальмування земельної реформи. За словами Дмитра Бабміндри, Запорізька область, яка першою в Україні розпочала видачу державних актів на володіння землею, – на часі поступилася Львівщині, Вінниччині та Кіровоградщині. Головний землевпорядник обурений діяльністю місцевих служб земресурсів, котрі “застрягли” винятково на співпраці з регіональним Інститутом землеустрою. Натомість у регіоні діють 47 установ, ліцензованих для виконання розрахункових робіт для земельного фонду.

Іншим “кричущим” фактом, на думку пана Бабміндри, є недбале ставлення чиновників до створення облікової системи даних про пайовиків області. Це підтверджує і його заступник Микола Скубко – безпосередній учасник перевірок: “Було дуже багато пропущено людей! Є такі приклади по Гуляйпільському району, по Мелітопольському району, де дуже багато людей пропущено. Під час перевірки виявлялись причини, чому вони пропущені і хто у цьому винний”.

До тривіальних питань – “хто винний” і “що робити” – громадяни нашої країни вже давно звикли. Однак наразі намагаються не стати заручниками нестаранних чиновників. Вдається не завжди. Добра половина суб’єктів реєстрації майже не діють, чимало – допускають у документах ганебні помилки, інші – видають державні акти взагалі без реєстрації.

А облік у такій справі – понад усе. Це підтверджує й заступник запорізького губернатора з питань АПК Василь Фощенко: “Були часи, коли ми вважали, що усе на обліку, що соціалізм – це насамперед облік. Як з’ясувалося, не було обліку. І ви сьогодні стикаєтесь із такими фактами, що знаходяться земельні ділянки, які не обліковані”.

В результаті перевірок, здійснених обласним управлінням земельних ресурсів, з’ясувалось, що частина землі в Запорізькому регіоні ще й досі не розпайована. Про облік у таких випадках і взагалі не йдеться. Майже в зародковому стані створення Державного Земельного Кадастру – електронної бази даних про пайовий фонд області. Наразі у регіональному Центрі ДЗК зберігається інформація лише про 548 ділянок. Державних актів же на право володіння землею видано у 200 разів більше.

За словами директора регіонального Центру ДЗК Олександра Ткачука, головна причина такої невідповідності – стара звичка чиновників “округляти” підзвітні цифри. Адже програмне забезпечення розраховане на майже астрономічну точність даних, які вводяться до комп’ютерної системи обліку. А відтак – постійно доводиться відправляти документи на доопрацювання.

На часі перебудову в системі землевпорядкування усвідомлюють навіть колишні супротивники реформи. Дмитро Бабміндра підтверджує це цитатою лідера українських комуністів: “Симоненко сказав: “Треба розробити таку форму державного акту, щоб захистити власників паїв.” Я думаю: “Приїхали!” Тобто, вже політику міняють. Але ж, щоб мати такі наслідки, – скільки треба було тиску витримати президентові, щоб цю роботу провести. Зрозумійте! А зараз вони вже – захисники інтересів цих пайовиків. Хто це зробив? – звичайно, укази президента. Тепер ми маємо гарантований юридичний документ – Земельний Кодекс. Тому розмови про те, що це не легітимно, вже завершені. Однозначно”.

Отже, згідно з президентським дорученням, члени обласної колегії землевпорядників ухвалили рішення: завершити реєстрацію та видачу державних актів на право володіння земельними ділянками ще в першому кварталі поточного року. Про остаточне завершення справи наразі говорити передчасно.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG