Прага, 27 січня 2003 – Газета «Уолл стріт джорнел» вмістила заклик американського мільярдера-філантропа, засновника відомої у світі компанії «Майкрософт», учасника щорічного Давоського форуму найвпливовіших і найбагатших людей планети Біла Ґейтса. Автор, який останніми роками пожертвував мільйони доларів для медичної допомоги найбіднішому населенню африканських та азійських країн, закликає багатих людей піти за його прикладом.
Свій заклик Біл Ґейтс починає словами німецького математика Ґілберта, який 1900 року, виступаючи на Міжнародному конгресі математиків, назвав 23 головні невирішені проблеми, над якими людство мало працювати протягом наступних ста років. Підводячи підсумки досягнень людства за 20-те століття, автор стверджує колосальні успіхи у фізиці, хімії, біології і біохімії, фармацевтиці, в обчислювальній техніці і врешті в генетичній інженерії. Медичні дослідження останніх десятиліть допомогли побороти низку хвороб і нині є на порозі подолання таких захворювань, як хвороба Альцгаймера і рак. Активні наукові дослідження тривають, проте, на думку автора, вони не охоплюють достатньою мірою нагальні потреби найбідніших країн.
Вирішення цієї проблеми Ґейтс уважає викликом не стільки нашому інтелектові, скільки людяності. Із 70 мільярдів доларів, витрачених кожного року на медичні дослідження, лише 10 відсотків призначено на подолання хвороб, які становлять 90 відсотків захворювань у світі. Передусім ідеться про хворобу СНІД, поширену переважно в найбідніших африканських країнах, на малярію, туберкульоз та деякі інші інфекційні захворювання, що час від часу викликають епідемії у країнах третього світу. Протягом 25 років агентство США, що відає продуктами харчування і ліками, веде далі автор, схвалило 1500 нових ліків, із яких лише 20 були призначені для використання в боротьбі зі згаданими хворобами у бідних країнах. Ринкова економіка стимулює розвиток наукових досліджень, проте вона є недостатня, коли ідеться про потреби країн третього світу. Тому, як підкреслює Біл Ґейтс, цю прогалину повинна виповнити філантропія.
Саме ці потреби, за словами автора, спричинилися до заснування доброчинного фонду Біла і Мелінди Ґейтсів для допомоги населенню найбідніших країн світу в подоланні найпоширеніших хвороб. У фонд, який займатиметься прямою лікарською і фармацевтичною допомогою, науково-дослідницькою працею, а також підготовкою лікарів із країн третього світу, автор вклав 200 мільйонів доларів.
Досі медична допомога для країн третього світу, явно недостатня, надходила лише у рамках гуманітарної допомоги від міжнародних доброчинних організацій і західних урядів.
Свій заклик Біл Ґейтс починає словами німецького математика Ґілберта, який 1900 року, виступаючи на Міжнародному конгресі математиків, назвав 23 головні невирішені проблеми, над якими людство мало працювати протягом наступних ста років. Підводячи підсумки досягнень людства за 20-те століття, автор стверджує колосальні успіхи у фізиці, хімії, біології і біохімії, фармацевтиці, в обчислювальній техніці і врешті в генетичній інженерії. Медичні дослідження останніх десятиліть допомогли побороти низку хвороб і нині є на порозі подолання таких захворювань, як хвороба Альцгаймера і рак. Активні наукові дослідження тривають, проте, на думку автора, вони не охоплюють достатньою мірою нагальні потреби найбідніших країн.
Вирішення цієї проблеми Ґейтс уважає викликом не стільки нашому інтелектові, скільки людяності. Із 70 мільярдів доларів, витрачених кожного року на медичні дослідження, лише 10 відсотків призначено на подолання хвороб, які становлять 90 відсотків захворювань у світі. Передусім ідеться про хворобу СНІД, поширену переважно в найбідніших африканських країнах, на малярію, туберкульоз та деякі інші інфекційні захворювання, що час від часу викликають епідемії у країнах третього світу. Протягом 25 років агентство США, що відає продуктами харчування і ліками, веде далі автор, схвалило 1500 нових ліків, із яких лише 20 були призначені для використання в боротьбі зі згаданими хворобами у бідних країнах. Ринкова економіка стимулює розвиток наукових досліджень, проте вона є недостатня, коли ідеться про потреби країн третього світу. Тому, як підкреслює Біл Ґейтс, цю прогалину повинна виповнити філантропія.
Саме ці потреби, за словами автора, спричинилися до заснування доброчинного фонду Біла і Мелінди Ґейтсів для допомоги населенню найбідніших країн світу в подоланні найпоширеніших хвороб. У фонд, який займатиметься прямою лікарською і фармацевтичною допомогою, науково-дослідницькою працею, а також підготовкою лікарів із країн третього світу, автор вклав 200 мільйонів доларів.
Досі медична допомога для країн третього світу, явно недостатня, надходила лише у рамках гуманітарної допомоги від міжнародних доброчинних організацій і західних урядів.
