Доступність посилання

ТОП новини

Пiсля демократичних змiн у Сербiї нелегальних утiкачiв на Захiд примусово повертають на батькiвщину


Пiсля демократичних змiн у Сербiї нелегальних утiкачiв на Захiд примусово повертають на батькiвщину

Белґрад, 28 сiчня 2003 – Протягом минулого десятилiття з Сербiї внаслiдок вiйн та економiчної кризи виїхало кiлькасот тисяч осiб. Окремi з них дiстали полiтичний притулок, iншi – притулок тимчасовий; десятки тисяч перебувають у захiдних країнах нелегально. Пiсля демократичних змiн у Сербiї таких примусово повертають на батькiвщину. З цього приводу виникають численнi проблеми.

“Матiнко, куди ж нас вивезли? Це Африка!” Такими словами розпочинається новий документальний фiльм сербського режисера Желiмира Жiлника пiд назвою “Європа вмирає в дитячому серцi”. Згаданi слова сказала 14-лiтня ромська дiвчина, яка народжена в Нiмеччинi. Недавно її, разом iз батьками, на пiдставi мiждержавної угоди про репатрiацiю нелегалiв, повернено до Сербiї. Дитина виросла в Нiмеччинi. Там ходила до школи. Не знає нi ромської, нi сербської мови.

Пiсля першої проекцiї фiльму було влаштовано дебати у зв’язку з проблемою, яку замовчують i урядовцi, й бiльшiсть засобiв масової iнформацiї. Правозахисники стверджують, що минулого року з Нiмеччини депортовано приблизно десять тисяч осiб, переважно ромiв iз Сербiї й Косова. Депортованим на белґрадському й приштинському летовищах дають автобуснi квитки до рiдного мiста й нiчого бiльше. Значна частина з них немає сербських документiв. Окремi з них виїхали за кордон iз пiдробленими паспортами, оскiльки втiкали вiд мобiлiзацiї. Iнколи трапляється, що депортованих залишають на мiсцi, де колись стояла їхня хата.

У пресi оприлюднено кiлька матерiалiв iз приводу згаданого фiльму. Урядовцi, до яких звернулися журналiсти з вимогою пояснити, про що йдеться, кажуть що з юридичного погляду все легально. Угоду про репатрiацiю пiдписано ще 1996 року. Белґрадський уряд дав гарантiї, що не буде порушувати прав депортованих та що їх не будуть переслiдувати. Представники мiжнародних органiзацiй iз питань бiженцiв пояснюють, що це не їхня справа. Перед депортованими часто закритi й дверi органiзацiй iз питань прав i свобод людини, оскiльки тi нещаснi люди нiбито не позбавленi жодних прав. Ними, iншими словами, повиннi опiкуватися лише соцiальнi установи. Щоби звернутися до такої установи, необхiдно мати постiйне мiсце перебування та низку документiв, яких у репатрiантiв немає.

Бюрократичне коло щiльно замкнене. Європа, каже режисер Жiлник, назавжди вмирає в серцях сотень дiтей, якi народженi й росли в розвиненому суспiльствi, а наразi опинилися в країнi, котра для них стала чужою й суворою.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG