Нью-Йорк, 31 січня 2003 – Міська влада Нью-Йорка звернулася до Федерального суду з проханням скасувати понад 20-річної давнини обмеження, накладені на поліцію. Ідеться у даному випадку про візуальне спостереження, стеження й підслуховування телефонних розмов осіб, яких підозрюють у причетності до злочинної діяльності.
Історія справи така: 1971 року Федеральний окружний суд у Нью-Йорку зреагував на позов кількох активістів антивоєнного руху. Вони були обурені тим, що поліція стежила за тими, хто влаштовував виступи, походи й демонстрації проти війни у В’єтнамі, що її тоді вели Сполучені Штати. Поліція нотувала номери автомобілів, запаркованих біля помешкань активістів, перехоплювала телефонні розмови тощо. Позивачі стверджували, що так званий "червоний загін" поліції залякує тих, хто агітує проти війни. Тоді федеральний суддя спеціальною постановою обмежив дії поліції.
Але нині, після ісламських терактів 11 вересня 2001 року, коли Америка оголосила війну міжнародному тероризмові, скаржиться вже поліція, що старі обмеження не дозволяють їй ефективно працювати, оскільки згідно із старою директивою суду, для стеження за будь-ким поліція спочатку мусить довести наявність доконаного злочину. У новому позові місто Нью-Йорк обіцяє в обмін на скасування старих обмежень запровадити нові правила спостереження з тим, щоб забезпечити дотримання громадянських свобод. Але адвокати громадських організацій, насамперед Американської спілки захисту громадянських свобод, заявили федеральному судді Чарльзові Гайту, що не вірять обіцянкам міської влади, навіть якщо їх зроблено у письмовому вигляді, документально. Не можна заради боротьби з тероризмом дозволяти правоохоронним службам обмежувати свободу особи, кажуть правники.
Це питання, до речі, нині жваво дискутується не лише в Нью-Йорку. Громадськість міркує, як зробити так, щоб поставити надійне забороло терористам, але залишитися відкритим демократичним суспільством. Наприклад, деякі законодавці пропонують запровадити посвідчення особи по всій Америці. Досі посвідчення заступають шоферські права, бо там і фото володаря, і зріст, і вага, і колір волосся, і адреса, і дата народження. Але більшість сенаторів і конгресменів проти єдиного посвідчення. Вони вважають це рівнозначним запровадженню паспортної системи, як у поліцейських державах.
Але повернімося до Федерального суду в Нью-Йорку. Врешті-решт, адвокати громадських організацій сказали, що погодяться зі скасуванням певних обмежень для поліції, але якщо виконання правил забезпечуватиметься Федеральним судом. Однак на це Нью-Йорк не погоджується, бо для нього це означає образу, висловлення недовіри міській поліції. Суддя сказав, що його рішення наспіє згодом, але дату поки що не призначив.
Історія справи така: 1971 року Федеральний окружний суд у Нью-Йорку зреагував на позов кількох активістів антивоєнного руху. Вони були обурені тим, що поліція стежила за тими, хто влаштовував виступи, походи й демонстрації проти війни у В’єтнамі, що її тоді вели Сполучені Штати. Поліція нотувала номери автомобілів, запаркованих біля помешкань активістів, перехоплювала телефонні розмови тощо. Позивачі стверджували, що так званий "червоний загін" поліції залякує тих, хто агітує проти війни. Тоді федеральний суддя спеціальною постановою обмежив дії поліції.
Але нині, після ісламських терактів 11 вересня 2001 року, коли Америка оголосила війну міжнародному тероризмові, скаржиться вже поліція, що старі обмеження не дозволяють їй ефективно працювати, оскільки згідно із старою директивою суду, для стеження за будь-ким поліція спочатку мусить довести наявність доконаного злочину. У новому позові місто Нью-Йорк обіцяє в обмін на скасування старих обмежень запровадити нові правила спостереження з тим, щоб забезпечити дотримання громадянських свобод. Але адвокати громадських організацій, насамперед Американської спілки захисту громадянських свобод, заявили федеральному судді Чарльзові Гайту, що не вірять обіцянкам міської влади, навіть якщо їх зроблено у письмовому вигляді, документально. Не можна заради боротьби з тероризмом дозволяти правоохоронним службам обмежувати свободу особи, кажуть правники.
Це питання, до речі, нині жваво дискутується не лише в Нью-Йорку. Громадськість міркує, як зробити так, щоб поставити надійне забороло терористам, але залишитися відкритим демократичним суспільством. Наприклад, деякі законодавці пропонують запровадити посвідчення особи по всій Америці. Досі посвідчення заступають шоферські права, бо там і фото володаря, і зріст, і вага, і колір волосся, і адреса, і дата народження. Але більшість сенаторів і конгресменів проти єдиного посвідчення. Вони вважають це рівнозначним запровадженню паспортної системи, як у поліцейських державах.
Але повернімося до Федерального суду в Нью-Йорку. Врешті-решт, адвокати громадських організацій сказали, що погодяться зі скасуванням певних обмежень для поліції, але якщо виконання правил забезпечуватиметься Федеральним судом. Однак на це Нью-Йорк не погоджується, бо для нього це означає образу, висловлення недовіри міській поліції. Суддя сказав, що його рішення наспіє згодом, але дату поки що не призначив.
