Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:31

Вечірня Свобода: Україна – ЄС: бути сусідом чи партнером? Хартія регіональних мов на розгляді парламенту України


Вечірня Свобода: Україна – ЄС: бути сусідом чи партнером? Хартія регіональних мов на розгляді парламенту України

Київ-Прага, 7 лютого 2003 – Розпочинаємо “Вечірню Свободу”. Наша перша тема: “Україна – ЄС: бути сусідом чи партнером?”. Наша друга тема: “Хартія регіональних мов на розгляді парламенту України”.

Наші гості: народні депутати України Лесь Танюк – голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, заступник Голови Народного Руху України, голова Національної спілки театральних діячів України, режисер і письменник (також він має на лацкані піджаку синьо-жовтий прапор) та Юрій Соломатін – секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської аварії, (він має на лацкані червоний прапор і там написано “Комуністична партія України”). Отже, два полюси.

Ганна Стеців

Почнемо з питання зміни “концепції нового сусідства”, яку висунув Європейський Cоюз і яка принципово відрізняється від тих засад, на яких ґрунтувалися відносини України і ЄС ще навіть рік тому. “Концепція нового сусідства” поставила Україну в один ряд з Білоруссю і Молдовою. Я хотіла би, щоб наші гості оцінили цю концепцію, яку сьогодні вперше офіційно скритикував міністр закордонних справ України Анатолій Зленко (до цього ніхто не критикував її вголос, а більше в кулуарах).

Лесь Танюк

Думаю, це комедійний варіант оцінки нашої ситуації в світі, а не серйозний. Ми – держава самодостатня і не можемо бути на рівні пострадянських партнерів в Європі, ми мусимо бути повноцінними в Європі. Ми знаходимося в її центрі і відстоюємо європейські цінності, які мають дуже мало спільного з лукашенківськими ідеями такого собі – “маленького фашизму”.

Юрій Соломатін

Я хочу спочатку торкнутися саме цих прапорів на лацканах піджаків. Якщо ми йдемо до Європи, хочу нагади, що відзнак, які показують належність парламентаря до парламенту немає. Парламентарі носять знаки належності до своїх партій, тому ми – комуністи України – вже випередили тих, хто залишився з жовто-блакитними прапорцями на лацканах і вже з цієї точки зору в Європі. А вони ще в тих старих часах, які вони так люблять критикувати.

З точки зору, чи слід нам взагалі інтегруватися в Європу, хочу сказати: саме тут була концептуальна помилка, зроблена ще близько 6-7 років тому, коли формувалися засади євроінтеграції. У мене є цитата Девіда Мейерса, це підручник, на якому виховувалася вся американська еліта. Автор відзначає, чим відрізняються два цивілізаційні типи, а те, що Європа і Україна належать до різних цивілізаційних типів – це вже визнане (хоча навколо цього іноді і сперечаються).

Ірина Халупа

Згідно з автором, в якому цивілізаційному вимірі перебуває Україна?

Юрій Соломатін

З часів античній Греції та стародавнього Риму, які були колискою середньовічною західної цивілізації, сформувався індивідуалістичний стереотип соціальної поведінки, що зумовлював пріоритет особистих цілей перед інтересами певної соціальної групи і самоідентифікацію на основі особистих атрибуцій, а не через ототожнення себе з групою. Ось це європейський, американський погляд на відносини суспільства і людини. Традиційній східній цивілізації притаманна перевага колективним цінностям, які мають пріоритет перед індивідуальними інтересами, при цьому людина Сходу асоціює себе з певним соціумом.

Ірина Халупа

Але Європейський Союз – це теж колективність?

Юрій Соломатін

Колективності різні. Ми, насамперед, говоримо про відчуття людини в спільноті. В європейській цивілізації людина діє за принципом – кожен сам за себе, один Бог за всіх. У нашій православно-слов’янській – один за всіх і всі за одного. І разом з нами Бог.

Лесь Танюк

Так, ми так довго йшли бригадами, на Соловки їхали ешелонами – може, вже досить цих речей?

Хвильовий сказав дуже чітко, що це юрба, масовка – ця отара, цей колективізм, про який Ви говорите. А людина – Боже творіння, вона повинна мати імпульс. Коли натовп складається з індивідуальних людей – тоді це нормальна Україна. Це не індивідуалізм, а нормальне Боже існування, людина – в центрі.

Ганна Стеців

Ірино, тепер ти розумієш, що значить сидіти поміж двома різними прапорами.

Повернемося до питання: Україна – партнер ЄС чи лише її сусід?

Сьогодні міністр Зленко вперше скритикував концепцію ЄС, згідно з якою Україну вже не виділяють як щось дуже важливе для Європи, як щось окреме, а ставлять в один ряд з Білоруссю та Молдовою у статусі нових сусідів, які не мають близької перспективи вступу до ЄС.

Лесь Танюк

Тут Юрій Петрович правий, ми надто затрималися. Коли стоїть одиниця, а за нею нулі – це велике число, а коли перед одиницею нулі – це маленьке число. От сьогодні в Україні ця теорія проповідується: людина повинна бути 0,0, а якийсь державних апарат... Це конфлікт між державою і народом, між владою і людськістю, очевидно, і ставить Європу в ситуацію, що вона дивиться на нас трошки підозріло.

Ірина Халупа

Україна вже довго декларує свої європейські наміри, але без дії вони ні до чого не ведуть. Я попросила нашу колегу Марину Пирожук підготувати хронологію європейського зближення України.

Послухаємо її матеріал.

Марина Пирожук

За результатами минулорічних досліджень фонду “Heritage and Wall Street Journal”, Україна за рівнем економічної свободи посідає 133 місце з 153 держав. За рівнем корупції 85 – те зі 102. Не краща ситуація і зі свободою слова.

Міжнародна організація “Репортери без кордонів” відводить Україні 112 місце зі 139. Серйозною перешкодою на цьому шляху є також впровадження візового режиму для українців країнами-кандидатами до ЄС. Про це під час зустрічі глав-держав Центральної Європи говорив і сам президент Кучма, який у своєму виступі визнав несуттєвими досягнення України на шляху євроінтеграції. Щоправда, глава української держави вважає, що у такому стані є нині більше європейські країни, аніж Україна. Тим часом українські аналітики вважають, що рух України до Європи і надалі залишається на рівні декларацій саме через неспроможність керівництва держави здійснювати реальні реформи, на зразок країн Балтії, Польщі. Наприклад, аналітик Максим Стріха вважає, що Україна не спромоглася виконати жодну вимог Євросоюзу, тому говорити про здобутки у співпраці з ЄС не доводиться.

Максим Стріха: “Рух України до Європи існує лише на рівні декларації, але і це мабуть є своєрідним успіхом, бо за іншого збігу обставин і декларації могло б не бути. Згадаємо Білорусь”.

Подібну думку висловлює і представник Інституту світової економіки і міжнародних відносин Павло Рудяков: “Наш основний здобуток у тому, що вже в нікого не викликає здивування пропозиції інтегруватися в Європу. Що стосується конкретних проектів, тут справа складніша”.

Окремі аналітики бачать досягнення утвердження України на міжнародні арені, це партнерські відносини з сусідами, ядерне роззброєння, гарантування міжнародної безпеки, активна участь у миротворчих операціях тощо. Чи достатньо цього для вступу в європейську сім’ю в найближчий перспективі?

Академік Юрій Похомов з гумором відреагував на запитання про здобутки України на євроінтеграційному шляху, заявивши, що попри всі декларації про готовність і наміри, немає предмету для розмови.

Ірина Халупа

Пане Соломатін, Ви кажете, що європейський вибір України Ваша партія вважає помилкою. Але чи група , в якій опинилася Україна – Молдова, Білорусь – вас влаштовує?

Юрій Соломатін

Не слід ототожнювати самовпевнену, самозакохану національну еліту і народ України. Наша еліта вже євроінтегрувалася, в неї є хатинки, валютні рахунки.

Ганна Стеців

Хіба це ознаки євроінтеграції?

Юрій Соломатін

Щодо експертів, на яких Ви посилалися, скажіть будь ласка, за рахунок яких грантів ці експерти працюють в цих фондах і центрах, а потім ми будемо звертати увагу на їхні думки.

Чи не здається Вам, що у нас розповсюдженні поняття “євровікна”, “євростандарти”, у нас є політичні європарії – так чи не досить з усіх трибун, в тому числі на Радіо Свобода проголошувати те, що не належить позиції українського народу?

Ганна Стеців

На Радіо Свобода кожен має право говорити. А у нас є представник еліти. Пане Танюк, де Ви маєте валютні рахунки?

Лесь Танюк

Не мав ніколи. Те що Ви називаєте елітою – це псевдоеліта, це комуністичний істеблішмент. Але пане Соломатін, Ви не маєте все-таки рації, коли говорите, що треба втікати від Європи. Нам не можна втекти від себе, ми і є Європа.

Тягнути нас в Євразію немає сенсу, ще Мілюков говорив, що для нас Росія не Євразія, а Азіопа.

Ганна Стеців

Ми почули позицію Максима Стріхи, він говорить, що Україна не виконала жодну з вимог ЄС. Чи часом ми не применшуємо своїх заслуг?

Україна перша з пострадянських країн запровадила толерантний стиль ставлення до нацменшин. Ще в 90- роках у Львові були створені товариства культури національних меншин, і саме Україна диктувала той стиль на пострадянському просторі. Здається, навіть в деяких країнах Європи не має такого рівня?

Лесь Танюк

Стріха – романтик, він не може підрахувати, що з цього питання створила Україна. Україна ухвалила найкращий в Європі Закон з міжконфесійних зв’язків, на всіх радах визнали це, юристи всього світу це визнали.

У нас багато речей, за які нам може бути не соромно, але вони на законодавчому полі. Багато що на справі не втілено в життя.

Ганна Стеців

Але багато що зроблено, не мусимо применшувати.

Ірина Халупа

І навіть міжконфесійні стосунки, узаконені тим гарним законом, насправді не є такими страшними, як дехто хотів б їх показати і розпалити. Україна скрізь згадується як відносна спокійна країна, де є міжконфесійна злагода, мабуть, і пан Соломатін має з цим погодитися.

Ганна Стеців

Давайте поставимо питання, чи сьогоднішня зустріч “Трійка ЄС –Україна” все-таки наблизить Україну до відходу від “концепції нових сусідів”, наблизить її до “концепції партнерів ЄС”?

Юрій Соломатін

Хочу нагадати, шановні друзі, одну історичну подію. За часів Богдана Хмельницького, коли він “микався” як керівник держави, яка лише складалася, куди йти - народ сам вирішив, до якої віри і до якої держави притулитися і переходили туди, де склалася Слобожанщина.

Тому ніхто в українського народу ще не питав – чи слід нам в Європу інтегруватися і як? Це вирішила еліта – як сказав Лесь Танюк – всі ці “вчорашні і позавчорашні”. Чому вони зараз вирішують за весь народ? Вони перебрали це право! Тому я вірю, що народ ще не сказав своє слово з цього питання.

Ганна Стеців

Але Комуністична партія усі роки також вирішувала за народ, виступала від його імені! Тоді – це було можна, сьогодні цим “колишнім” – не можна?

Юрій Соломатін

Ваша думка не зовсім вірно визначена...

Ганна Стеців

Я лише запитала.

Юрій Соломатін

За часів, коли була відповідною керуючої і спрямовуючою ланкою саме Компартія, були обговорення, з’їзди, партія звітувала, якась була відповідальність і обговорення!

Ганна Стеців

Пане Соломатін, я була делегатом Спілки журналістів СРСР у Москві, і мені Львівський секретар обкому партії написав виступ, який я там повинна була прочитати. І коли я його не прочитала, а сказала, що думала – мене замало не викинули зі Спілки журналістів.

Про які обговорення Ви говорите?

Лесь Танюк

Європа завжди була комуністична. Привід комунізму бродить по Європі... Але вже не зараз. Ми ж зараз не політичні проблеми вирішуємо, а гуманістичні. Ми живемо на цьому материку. Ми центр Європи чи ні? Чому нам треба вважати, що Європа – це щось далеке від нас, ми, по суті, основна композиція навколо якої має єднатися і Європа, і та частина Росії, яка є Європою.

Юрій Соломатін

Я дуже здивований такими Вашими визначеннями, бо завжди вважав, що люди культури, насамперед, ставлять на перше місце духовно-культурну єдність. Немає такої єдності і сторичного спільного шляху між Україною Європою!

Лесь Танюк

Чому в мене немає духовно-культурного і історичного зв’язку з Гете, з Бальзаком? Чому я маю тільки сидіти на хуторі?

Юрій Соломатін

Я особливо полюбляю Гете, але ми маємо чітко визначитися – до якого духовно-культурного простору ми відносимося. У нас була тисячолітня історія, чому ми її перекручуємо?

Ірина Халупа

Пане Соломатін, мені особисто цікаво: до якої духовно-культурної єдності Ви себе особисто зараховуєте? Де Ваша душа дома?

Юрій Соломатін

Моя душа в тому просторі, в якому були всі мої попередні покоління, з одного боку – це російська гілка, з іншого - українська. Я не хочу себе розподіляти на ту чи іншу гілку. Я людина Руська – з Київської Русі. Не з Росії Путіна і Єльцина. Мені така Росія не потрібна, і не з України Кравчука і Кучми, мені така Україна так само не потрібна!

Ганна Стеців

Але тепер президент України – голова СНД, центр знов переходить у Київську Русь, до Києва...

Юрій Соломатін

Слава Богу, але якщо спроможний буде цей голова СНД щось зробити...

Лесь Танюк

Думаю, ми говоримо зараз абстрактно. Україна все-таки є містком з Азії в Європу. І не треба лякатися ні одного, ні другого, а треба брати найкраще з обох частин і вважати себе європейцями, хто не вважає себе європейцем, не є людиною культури.

Ганна Стеців

Я протестую. Хіба азіат не може бути людиною культури?

Лесь Танюк

Азіат живе в Азії і вважає себе азіатом...

Ганна Стеців

Але він теж може вважати себе людиною культури.

Лесь Танюк

Я не проти. Але він живе в Азії, називає себе азіатом і може бути людиною культури, так само, як африканець має прекрасну культуру. Я кажу про нас, європейців. Ми живемо в Європі, і коли говоримо, чи іти нам в Європу чи не іти, це якась дитяча забавка.

Так, ми відрізняємося від меркантильної Європи тим, що ми нація, можливо, не така порахована, не така бухгалтерська. Ми нація більш емоційна, більш середземноморська, ближче до італійців...

Ганна Стеців

Але зробимо висновок, чи ми будемо партнерами чи будемо сусідами ЄС?

Лесь Танюк

Гарними партнерами.

Юрій Соломатін

Будемо гарними партнерами, якщо Європа не буде дивитися на нас як на задвірки, буде відчувати нашу гідність, а не наше холуйство.

Лесь Танюк

Абсолютно правильно. Тут я з Вами повністю погоджуюсь.

Ірина Халупа

Шановні гості погоджуються...

Ганна Стеців

Нарешті прапори зійшлися.

Ірина Халупа

І ми переходимо до другої теми: Хартія регіональних мов на розгляді парламенту України. В цій темі ми теж не так далеко відійдемо від європейськості, оскільки сьогодні парламент розглядав законопроект щодо ратифікації Хартії регіональних мов.

Послухаємо матеріал нашого колеги Тараса Марусика про те, як це все відбувалося сьогодні у парламенті. Хочу нагадати, що Хартія регіональних мов – це Хартія Парламентської асамблеї Ради Європи, скерована на те, щоб захищати мови національних меншин.

Тарас Марусик

Під час обговорення, розглядати сьогодні Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, чи ні, депутати, які взяли слово, у переважній більшості висловилися за відкладення цього питання і його дошліфовування комісією, яка продовжує працювати над згаданим документом. Поспіх у розгляді законопроекту був певною несподіванкою не лише для низки депутатів, але й, частково, і для Володимира Литвина. На початку він зацитував два документи з Банкової: спочатку законопроект, датований 26 жовтня 2002 року як невідкладний, що надійшов від президента України, відтак лист від керівника президентської адміністрації від 6 лютого 2003 року. У вчорашньому листі, підписаному Віктором Медведчуком, сказано, що “питання необхідно вирішувати зважено, у повній відповідності з вимогами Конституції та законів України, міжнародного досвіду та економічних можливостей держави”.

Володимир Литвин запропонував перенести розгляд законопроекту на вівторок, але депутатський корпус його не підтримав. Після цього розпочався розгляд питання за повною процедурою. Від уряду виступив голова Державного комітету у справах національностей та міграції Геннадій Москаль, а від парламентського Комітету з питань євроінтеграції – заступник голови Роман Зварич. Останній вказав на занадто широкий об’єм зобов’язань, згідно з якими Україна бере на себе захист тринадцяти мов, причому за загальнодержавним, а не територіальним принципом, тобто під захист підпадають усі мови на всій території держави. “Жодна країна із тих сімнадцяти, – сказав Роман Зварич, – які ратифікували Хартію, не застосовують виключно загальнодержавний принцип”.

Більшість депутатських виступів звелися до того, що Хартію ратифікувати треба, але не в такому вигляді і не зараз. Головне питання Хартії – співвідношення між функціонуванням української та російської мов на території України. Чимало депутатів заявили навіть, що в деяких місцях України саме українська мова потребує захисту Хартії, адже Хартія захищає не національні меншини, а мови. Голова парламентської делегації України в ПАРЄ Борис Олійник, нагадавши, що це питання розглядатиметься в Страсбурзі у червні цього року в контексті виконання Україною своїх зобов’язань перед цієї міжнародною організацією, все ж попросив не голосувати за документ у такому дискусійному вигляді. Одна з пропозицій – депутата Кафарського – полягала в тому, що Європейську хартію регіональних мов, або мов меншин, треба розглядати в одному пакеті з новим законом про мови. Чи не був би такий крок виходом з цієї ситуації? Можливо, Банкова прислухається до цієї пропозиції?

Ірина Халупа

Отже, Хартія має захищати 13 мов. Пане Соломатін, чи повинна Верховна Рада ратифікувати цей документ у такому вигляді? Чи спроможна Україна захищати стільки мов?

Юрій Соломатін

Хочу уточнити те, що говорив пан Марусик. До цього законопроекту, який був внесений президентом україни, є доповнення, які внесла моя фракція. Ці доповнення від 31 січня цього року, і вони спираються на матеріали «круглого столу», який відбувся 16-17 жовтня в Києві. На цьому «круглому столі» керівник Директорату з питань співробітництва в галузі місцевої і регіональної демократії Ради Європи шановний пан Філіп Блер наголосив на 2 ключових питаннях. Саме ці 2 питання були внесені в пояснювальну записку до тих доповнень і змін, які запропонувала наша фракція.

Перше: в Хартії використовується таке питання як мовні групи населення /п. 3, ст.7 Хартії/. Саме на захист прав мовних груп населення націлена Хартія. Наприклад, в Україні російською мовою розмовляють більше 50% населення – майже всі національні меншини і в тому числі значна частина українців. Права всіх цих людей, які використовують російську мову, мають бути захищені, а не так званої російської меншини. І саме ця тема педалюється…

Ірина Халупа

А хіба їхні права не захищені існуючим законодавством?

Юрій Соломатін

І друге: в Хартії прийнятий підхід, за яким, права мовних меншин визнаються з урахуванням їхнього кількістного складу. Тому не слід порівнювати права, наприклад, російськомовної групи і права караїмів чи вірменнів і так далі. Безумовно, що кожна мова має своє право на існування, але кількістний склад носіїв цієї мови повинен бути врахований.

Ганна Стеців

Маленька поправка. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, лише 45% громадян України користуються російською мовою і 54% – українською. Пане Танюк, Ваша позиція?

Лесь Танюк

По-перше, все таки права мовних караїмів не менш важливі ніж права мовних росіян. Кількість – це марксистський принцип, брежнєвський, ленінський, а у нас принцип – людський. Незалежно від кількості, проблема якості – набагато важливіша. І ми в Україні захищаємо права і єврейської, і польської мов, і це дуже важливо. Я б не хотів, щоб Хартія перетворювалася сьогодні на боксерський ринг для з’ясування взаємин між людьми з жовто-блакитним і червоним прапорами. Це нам підкидає Банкова, для того, щоби ми можливість не вирішувати інші соціальні питання. Хартія захищає так звані малі мови. У Франції ніхто не захищає права іспанської мови, бо поруч є велика Іспанія...

Ірина Халупа

Франція, до речі, не ратифікувала цю Хартію.

Лесь Танюк

Правильно. В Англії ніхто не захищає права німецької чи французької мови, хоча німецька і французька громади там дуже великі. Мова іде про те, що в пост колоніальних державах, які звільнилися від гніту російської імперії, це – особлива проблема. І щоби ми мали можливість Хартію ратифікувати в нашому варіанті, нам треба спочатку стати на ноги, треба, щоб була українська мова нормальна, щоб люди говорили українською мовою так, як Ви говорите хоча б. За 2 роки Ви на моїх очах вивчили прекрасно мову, я ж пригадую, як Ви говорили російською і зовсім не вміли українською. Вмієте – значить, Ви інтелігентна людина і освоїли. І ті люди, які не можуть освоїти української мови в Україні, то, мені здається, що їм в дитинстві недодано було якогось вітаміну. І ми сьогодні Хартію робимо для того, щоб цей вітамін якраз і був доданий.

Ганна Стеців

Я лише поставлю одне запитання. Скільки би це коштувало? Кажуть, що це величезні видатки, якби така Хартія була б схвалена.

Лесь Танюк

Якщо говорити максимально, то ми просто не можемо цього потягнути – це був би ще один фінансовий Чорнобиль. Якщо всіма млвами видавати однаково, всіма мовами школи і так далі. Це – нреально. Крім того, тут є одна велика небезпека, коли пан Соломатін говорить про те, що всі національні меншини у нас говорять російською мовою. От вам приклад того, що ми будемо захищати не національні меншини, а російську мову, яка заважає меншинам говорити їхніми власними мовами.

Юрій Соломатін

Я і сьогодні в своєму виступі на Верховній Раді підкреслював, що трактування російської мови виключно як національної мови, як мови сусідньої держави, як мови, навіть, чужої держави, – це підстава звичайна. Ми говоримо про те, що в цивілізованому суспільстві існують певні мовні ареали, у яких люди, незалежно від національності, використовують цю мову міжнаціонального спілкування. Тому, якщо ми належимо до спільноти, яка формувалася майже тисячоліття і належить до православної східно-слов’янської цивілізації, ми маємо дбати про російську мову не як про мову чужої держави, а як про мову міжнаціонального спілкування...

Ганна Стеців

Як мову національної меншини.

Юрій Соломатін

Якщо шановний пан Танюк каже, що ми євроінтегруємось, тоді нам російська мова не потрібна. Будемо заміщувати англійською або німецькою...

Ганна Стеців

Нам усі мови потрібні.

Лесь Танюк

Останній маленький жарт. Ваш вождь сказав: «Єсть такая партія». Але він не сказав: «Єсть такая Хартія». І не робіть з Хартії нової Жовтневої революції, бо потім доведеться відміняти.

Юрій Соломатін

Я з Вами згоден, ми не будемо робити. Ми її приймемо такою, яка вона буде задовільняти в повному обсязі народ України.

Ганна Стеців

Один маленький хлопчик мій знайомий коли приїхав в Україну сказав: «Знаєш, Україна – дуже демократична держава, бо тут можеш не знати української мови і з тебе ніхто не сміється».

Юрій Соломатін

Вона настільки демократична, що кожен говорить за відомим українським прислів’ям: «В кожній хаті – своя правда». І ми серед цих правд або «недоправд» блукаємо.

Ірина Халупа

Це не лише прислів’я, це – слова Шевченка, пане Соломатін. Все ж таки, яким би був ідеальний варіант цієї Хартії для України, на Вашу думку, пане Танюк? Бо, наскільки я розумію, держави, які її ратифікують, можуть дещо маніпулювати її положеннями.

Лесь Танюк

Ми зараз відкладемо це питання до доопрацювання. Наступного четверга, через четвер, будемо голосувати. Я думаю, що сесія проголосує за те, щоб доопрацювати, і щоб Конституційний суд потім не відміняв наші поспішні рішення. Доопрацюємо і, я думаю, ми зведемо все до купи. Але ясно, що домінантна російська мова не буде в цій Хартії основною. Це буде закон не на захист російської мови, а закон на захист малих мов, які треба захищати, тому що вони можуть вимерти. Поки що російська мова не вимирає. На одну українську книжку в Україні – 56 російських. Ми маємо національні російські театри і так далі. Те, чого в Росії немає. Тому не переживайте, все буде добре.

Ганна Стеців

І ми маємо прекрасних російськомовних громадян в Україні, які прекрасно знають українську мову. І наш гість є ще одним підтвердженням цього.

Юрій Соломатін

Я хотів би саме на це запитання відповісти. Моя фракція, фракція комуністів, вважає, що та Хартія, яку ми будемо приймати, повинна бути опрацьована з урахуванням зауважень шановного пана Філіпа Блера – керівника Директорату з питань співробітництва в галузі місцевої і регіональної демократії Ради Європи. Саме ці зауваження враховані в наших пропозиціях, які внесені до робочої групи, і ми будемо наполягати, щоб в цьому обсязі Хартія була прийнята. Ми її підтримаємо.

Ганна Стеців

Таким чином українська мова поєднала нам два прапори – синьо-жовтий і червоний – у нашій студії.

Ірина Халупа

Добре. Дякую вам, шановні гості, за участь у дискусії. Шануймося.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG