Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:35

Парламент Автономного краю Воєводина, у Сербiї, ухвалив Закон про порушення прав людини


Парламент Автономного краю Воєводина, у Сербiї, ухвалив Закон про порушення прав людини

Белград, 13 лютого 2003– Парламент Автономного краю Воєводина, що у Сербiї, ухвалив Закон про порушення прав людини. Йдеться про перший закон, яким переоцінюється дiяльнiсть сербських урядовцiв в минулому. Воєводина найбiльш розвинений регiон у Сербiї. Край має два мiльйони мешканцiв, а це – майже одна третина населення Сербiї. Згiдно з Конституцiєю, закони, прийнятi воєводинським парламентом, стають чинними коли їх затвердить Парламент Сербiї. Сербський прем’єр Зоран Джiнджич у середу виступив за розширення повноважень воєводинських органiв влади.

Перевiркою буде охоплено час вiд 23 березня 1976 року, тобто вiд дня, коли в колишнiй Югославiї став чинним Мiжнародний пакт про громадянськi й полiтичнi права. Усiх, хто протягом минулих двадцяти семи рокiв порушував права людини, буде позбавлено керiвних державних посад строком на п’ять рокiв. Йдеться про широке коло людей, починаючи вiд президента республiки. Процесом люстрацiї буде охоплено колишнiх й нинiшнiх прем’єр-мiнiстрiв, мiнiстрiв та їхнiх заступникiв, парламентських депутатiв, суддiв, прокурорiв, начальникiв округiв, ректорiв унiверситету, деканiв окремих факультетiв, головних редакторiв масмедiа, начальникiв Генштабу й Служби контррозвiдки, послiв, консулiв та перших секретарiв посольств.

Перевiрку проводитиме окрема комiсiя, обрана парламентом за поданням президента Сербiї. У складi комiсiї будуть двоє суддiв Конституцiйного й Верховного судiв, заступник головного прокурора Сербiї, двоє депутатiв й двоє експертiв. Сесiї комiсiї будуть вiдкритими лише у разi якщо цього вимагатимуть пiдсуднi.

Йдеться, по сутi, про моральний суд. Єдиним вироком може бути звiльнення з посади або заборона балотуватися на якусь iз згаданих посад. Люстрацiйна комiсiя не матиме права подавати до суду на порушникiв прав людини. Це справа полiцiї й прокуратури, кажуть автори закону.

Цiкаво, що проти цього закону, разом з колишнiми комунiстами, голосували й депутати вiд партiї Воїслава Коштуницi. Екс-комунiсти, якi нинi називають себе соцiалiстами кажуть, що законом легалiзовано необмеженi чистки. Щодо партiї Коштуницi, вона вимагає, щоби процесу люстрацiї пiдлягали й бiзнесмени, керiвники державних компанiй тощо.

Мiнiстр юстицiї Владан Батич пояснює, що люстрацiйнi закони є необхiдною передумовою для перебудови суспiльства. Автори закону пояснюють, що йдеться не про помсту над колишнiми функцiонерами, а про бажання створити чiткi принципи для майбутнього.

Свого роду люстрацiя уже розпочалася в дипломатiї. Мас-медіа повiдомляють, що найближчим часом буде вiдкликано 19 послiв чорногорської нацiональностi, якi виступали з просербських, тобто централiзаторських позицiй, та окремi посли, яких призначив Воїслав Коштунiца з кола своїх спiвробiтникiв.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG