Прага, 14 лютого 2003 – День Святого Валентина – одне з найгарніших і дуже людяних свят. Найдавніші спогади про нього сягають ще часів древнього Рима, коли на знак приходу весни віддавались почесті богині Юноні – дружині Юпітера і захисниці подружнього вогнища. Християни охоче прийняли ідею свята, його героєм у третьому столітті нашої ери став Святий Валентин. До нас дійшла романтична історія про священика Валентина, котрий був страчений 14 лютого 269 року за те, що не скорився тиранії всемогутнього імператора Клавдія Другого Германіка і таємно давав шлюби закоханим. Річ у річ, що Клавдій заради зміцнення свого війська заборонив юнакам одружуватись. А інша історія розповідає про те, що і сам Валентин був закоханий. Перед стратою він все ж встиг надіслати своїй коханій листа, котрий закінчувався словами: ’’Від твого Валентина’’.
Є ще одна, не менш романтична легенда про священика Валентина, який допомагав переслідуваним християнам. За ці діяння він потрапив до тюрми, де в нього закохалась донька тюремника. Перед стратою їй вдалось передати своєму милому листа з намальованим серцем і словами ’’Для мого Валентина’’.
З того часу спливло немало води, змінилось багато поколінь, але кохання, несмертельне прагнення духовної гармонії та щастя і нині живлять стару легенду. Романтична історія про красиві почуття, що дають крила, перемогла час і стала святом для мільйонів людей на землі.
Старі філософи стверджують, що є три роди кохання: кохання самаритянське, милосердне, кохання любовне і кохання платонічне, приятельське. Тому, мабуть у багатьох країнах ласкаві слова кохання і добрі побажання, так звані ’’валентинки’’ посилають собі не тільки закохані пари, а й друзі, просто близькі люди. Найдовше, вже понад 150 років, свято Святого Валентина відзначають у Сполучених Штатах. Американці щороку надсилають своїм близьким понад мільйон ’’валентинок’’. В Англії прийнято дарувати вірші, а у Франції закоханим влаштовують лотереї. Чехи, як і більшість народів на пострадянських теренах, відзначають свято закоханих відносно недавно. Свої традиції тут тільки формуються. Головніше інше: чехам припала до серця добра ідея свята і вони нею користаються, щоб примиритись, щоб ще раз сказати близькій особі дуже потрібні слова про кохання і щастя бути удвох.
Є ще одна, не менш романтична легенда про священика Валентина, який допомагав переслідуваним християнам. За ці діяння він потрапив до тюрми, де в нього закохалась донька тюремника. Перед стратою їй вдалось передати своєму милому листа з намальованим серцем і словами ’’Для мого Валентина’’.
З того часу спливло немало води, змінилось багато поколінь, але кохання, несмертельне прагнення духовної гармонії та щастя і нині живлять стару легенду. Романтична історія про красиві почуття, що дають крила, перемогла час і стала святом для мільйонів людей на землі.
Старі філософи стверджують, що є три роди кохання: кохання самаритянське, милосердне, кохання любовне і кохання платонічне, приятельське. Тому, мабуть у багатьох країнах ласкаві слова кохання і добрі побажання, так звані ’’валентинки’’ посилають собі не тільки закохані пари, а й друзі, просто близькі люди. Найдовше, вже понад 150 років, свято Святого Валентина відзначають у Сполучених Штатах. Американці щороку надсилають своїм близьким понад мільйон ’’валентинок’’. В Англії прийнято дарувати вірші, а у Франції закоханим влаштовують лотереї. Чехи, як і більшість народів на пострадянських теренах, відзначають свято закоханих відносно недавно. Свої традиції тут тільки формуються. Головніше інше: чехам припала до серця добра ідея свята і вони нею користаються, щоб примиритись, щоб ще раз сказати близькій особі дуже потрібні слова про кохання і щастя бути удвох.
