Сімферополь, 25 лютого 2003 – Ми знову повертаємося до однієї з проблем корінних народів Криму. У вівторок в Сімферополі відбулася прес-конференція представників Робочої групи з відродження історико-культурної спадщини кримських автохтонів, які стурбовані пасивністю влади у розв’язанні цієї проблеми.
За час, що минув з 14 лютого, коли відбулася перша нарада і була створена Робоча група з відродження історико-культурної спадщини корінних народів Криму, автономна влада ніяк не дала знати, що зацікавилася цією проблемою. Хіба що Республіканський комітет з охорони культурної спадщини автономії у понеділок спростував повідомлення засобів масової інформації про те, що в Криму розпочалася масова приватизація пам’яток культури та архітектури. Чиновники також заявили, що не розрізняють пам’ятники за національністю.
Надир Бекиров, координатор Робочої групи, каже, що з 900 архітектурних пам’яток кримських татар, караїмів і кримчаків лише 10% занесені до Реєстру національної культурної спадщини, але і ті, і ті руйнуються: “Окрім цих врахованих, є багато неврахованих пам’яток. Взагалі, те, що ми називаємо культурним надбанням – не охоплюється лише старовинним камінням, архітектурними спорудами, чи археологічними об’єктами. Культурна спадщина у розумінні сучасного міжнародного права – це практично все, що створив той чи інший народ в перебігу своєї історії, включаючи і такі специфічні прояви як фольклор – це і традиції, і усні перекази, це і дизайн, і сімейний устрій”.
Надир Бекиров розраховує, в першу чергу, на підтримку офіційного Києва, який дещо толерантніше ставиться до проблем кримських татар, ніж, власне кримська влада: “Вже є перші, правда, не дуже значні, але перші результати роботи Робочої групи. Державним органам України, в тому числі президентові та уряду ми подаємо відомості, які нам вдалося на цей час зібрати, – про культурні цінності, які перебувають за межами України. Нещодавно президент Кучма доручив провести переговори з іншими державами, на території яких є культурна спадщина кримськотатарського народу. Однак мандат своєї Робочої групи розглядаємо ширше – цінності не тільки кримських татар, і не тільки ті, що за кордоном, але й ті, що в Україні і в Криму. І не просто їхнє збереження як музейних експонатів, але й актуалізація – залучення їх до живої культури – і наших народів, і людей інших національностей, їхнє збереження, їхнє збагачення і розвиток”.
Члени Робочої групи, куди увійшли не тільки кримські татари, караїми і кримчаки, але і представники інших етнічних груп, в тому числі й українці, усе ж сподіваються, що владні структури і в Криму долучаться до розв’язання цих специфічних проблем, що постали перед корінними народами півострова.
За час, що минув з 14 лютого, коли відбулася перша нарада і була створена Робоча група з відродження історико-культурної спадщини корінних народів Криму, автономна влада ніяк не дала знати, що зацікавилася цією проблемою. Хіба що Республіканський комітет з охорони культурної спадщини автономії у понеділок спростував повідомлення засобів масової інформації про те, що в Криму розпочалася масова приватизація пам’яток культури та архітектури. Чиновники також заявили, що не розрізняють пам’ятники за національністю.
Надир Бекиров, координатор Робочої групи, каже, що з 900 архітектурних пам’яток кримських татар, караїмів і кримчаків лише 10% занесені до Реєстру національної культурної спадщини, але і ті, і ті руйнуються: “Окрім цих врахованих, є багато неврахованих пам’яток. Взагалі, те, що ми називаємо культурним надбанням – не охоплюється лише старовинним камінням, архітектурними спорудами, чи археологічними об’єктами. Культурна спадщина у розумінні сучасного міжнародного права – це практично все, що створив той чи інший народ в перебігу своєї історії, включаючи і такі специфічні прояви як фольклор – це і традиції, і усні перекази, це і дизайн, і сімейний устрій”.
Надир Бекиров розраховує, в першу чергу, на підтримку офіційного Києва, який дещо толерантніше ставиться до проблем кримських татар, ніж, власне кримська влада: “Вже є перші, правда, не дуже значні, але перші результати роботи Робочої групи. Державним органам України, в тому числі президентові та уряду ми подаємо відомості, які нам вдалося на цей час зібрати, – про культурні цінності, які перебувають за межами України. Нещодавно президент Кучма доручив провести переговори з іншими державами, на території яких є культурна спадщина кримськотатарського народу. Однак мандат своєї Робочої групи розглядаємо ширше – цінності не тільки кримських татар, і не тільки ті, що за кордоном, але й ті, що в Україні і в Криму. І не просто їхнє збереження як музейних експонатів, але й актуалізація – залучення їх до живої культури – і наших народів, і людей інших національностей, їхнє збереження, їхнє збагачення і розвиток”.
Члени Робочої групи, куди увійшли не тільки кримські татари, караїми і кримчаки, але і представники інших етнічних груп, в тому числі й українці, усе ж сподіваються, що владні структури і в Криму долучаться до розв’язання цих специфічних проблем, що постали перед корінними народами півострова.
