Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:10

СВЯТА І БУДНІ


СВЯТА І БУДНІ

Зазвичай, із екстремою асоціюється щось вибухове і криваве – начинені вибухівкою машини, автоматні черги, поліційні сирени... На щастя, з усім цим добром пересічний обиватель знайомиться переважно через телеекран або монітор “ПіСі”. Тим часом, екстрема багатолика. І джерелом її можуть бути не лише зловісні терористичні центри, а й цілком мирні чиновницькі кабінети. Принаймні, з тих кабінетів не зрідка випурхують досить таки руйнівні ідеї. Щоб відчути це, варто просто пройтися київським Центром... А перед тим, як ходити, можна завітати на сайт “Мігньюс. Ком. Юей”, який презентує на своїх сторінках “Клуб естетичної непокори”. Ця громадська організація, що об’єднала багатьох людей культури та мистецтва, виступає на захист естетичних та історико-культурних надбань Києва. На думку членів клубу, над архітектурною гармонією столиці нависла похмура тінь в особі місцевого чиновництва, котре провадить інтенсивну та непрофесійну реконструкцію центру міста. Яскравою ілюстрацією чиновницького “градостроітєльства” може слугувати реконструйований Майдан Незалежності, який, за висловом драматурга Леся Подерев’янського, з точки зору смаку, являє собою “застиглу музику Поплавського.” Втім, незрозуміло, що клубні люди пропонують натомість офіціозним “красивостям”, а головне – як їхні ідеї реалізовуватимуться на практиці. Отаке то. Паралельно з процесом приватизації київської метафізики тривають і інші процеси. Зокрема, процес визначення єдиного лідера політичної опозиції, яка планує 9 березня вивести на ті ж таки київські площі протестний електорат. Поки що, як зазначає “Українська правда”, далі слів про “об’єднання” і “консолідацію” справа не йде. Втім, на з”їзді опозиційних сил все ж вдалося ухвалити декларацію єдності, про що повідомляє “Форум”. Як буде далі – покаже час. Однак фраза про Болівара, котрий “не винесе двох”, залишається актуальною. Як і питання про те, куди спрямований вектор української зовнішньої політики. “ГазетаСНГ.ру” переконана, що український “бомонд” продається Заходу, видоюючи при тому російські ресурси. Найбільше ж газеті не подобаються результати минулорічного перепису, з яких робиться однозначний висновок – “Україна інтегрується з Росією. Але без росіян!” Таке то. Навіть вперта “цифірь”, виявляється, може бути націоналістичною. Вже не кажучи про такий символ, як сало. Про нього в Білокам’яній стільки видумано анекдотів, скільки не з’їдено сала українцями всіх поколінь. Може, це так достало дніпропетровських селекціонерів, що вони взяли й вивели нову породу свині, в якій сала немає й на палець – суцільне м’ясо. Творці анекдотів можуть лишитися без хліба, але й символ, знаєте, зникає. А це вже ситуація, в порівнянні з якою весняний наступ опозиції може видатись зітханнями на галявинці...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG