Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:16

Про Вищу раду юстиції


Про Вищу раду юстиції

Київ, 4 березня, 2003

Ми знову повертаємося до питання функціонування Вищої ради юстиції. Минулої п’ятниці газета “Голос України” надрукувала рішення цього органу, яким, фактично, відхилено пропозицію парламентського комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України переобрати голову Вищої ради юстиції. Подібне рішення в цій газеті надруковано вперше і дещо несподівано за квотою фракції “Наша Україна”.

У переліку членів Вищої ради юстиції – троє осіб, які не підтримали це рішення. Говорить член цього органу, заслужений юрист України Олександр Нечипоренко: “У цьому рішенні вказані прізвища трьох членів Ради юстиції, в тому числі, і моє, які фактично не голосували і не підтримали це рішення. Я і двоє моїх колег по Раді юстиції - Мельник і Шишкін - маємо кардинально протилежну думку з цієї проблематики”.

Про юридичний аспект рішення говорить ще один з цієї трійки, доктор юридичних наук Микола Мельник: “Цим рішенням не розв’язано проблему, її загнано в глухий кут. Зазначені рішення нічого не змінили в юридичному плані, вони не можуть мати юридичної сили, оскільки за своєю суттю є неправовими. Тобто вони не розв’язали і, в принципі, не можуть розв’язати проблему незаконного перебування Ківалова на посаді голови Вищої ради юстиції, оскільки не можуть змінити положення закону, який однозначно забороняє Ківалову одночасно перебувати на двох державних посадах”.

Українське законодавство дає чітку відповідь на дану ситуацію. Микола Мельник: “Конституція України, стаття 78, передбачає, що народний депутат України працює на постійній основі. Тобто на час дії депутатського мандата його діяльність у Верховній Раді розглядається як робота на постійній основі. Відповідно до цього, є рішення Конституційного суду від 4 липня 2002. Відповідно до частини третьої, статті 19 Закону про Вищу раду юстиції, голова Вищої ради юстиції працює на постійній основі. Є рішення Конституційного суду України , яким передбачено, що одночасно одна і та сама особа не може перебувати на двох посадах на постійній основі. Тобто в принципі виключається одночасне перебування Ківалова на посаді народного депутата і голови Вищої ради юстиції”.

Деякі вельми поважні члени Вищої ради юстиції намагаються довести, що виконання функцій голови цього конституційного органу на громадських засадах є правомірним. Микола Мельник продовжує: “Не можна керувати конституційним органом на громадських засадах, тобто виконувати владні повноваження - приймати, звільняти працівників з роботи, розпоряджатися фінансами, підписувати рішення Вищої ради юстиції щодо звільнення і призначення суддів на посади. А це все повноваження голови Вищої ради, які закріплені в законі. За такого підходу можна зробити висновок, що не тільки він, а будь-який інший член Вищої ради юстиції може підписувати рішення, керувати апаратом, тобто будь-хто - дядько з вулиці”.

Цікаво, що, за моїми даними, дозвіл друкувати згадане рішення Вищої ради юстиції за квотою фракції “Наша Україна” дав народний депутат України Петро Порошенко, який у 2000 році вий шов з фракції об’єднаних соціал-демократів.

До речі, інший член фракції “Наша Україна” Тарас Чорновіл зареєстрував у парламенті законопроект, яким пропонує відлучити Вищу раду юстиції від державного фінансування, яке складає на сьогодні майже 3 мільйони гривень.

Ось як народний депутат України пояснив причину його подання: “Цей законопроект не має шансів на ухвалення і навіть коли він би був включений в порядок денний, я б після обговорення знімав би його з голосування, щоб не робити певної профанації, оскільки він носить виключно політичну функцію.

За ситуації, коли неможливо висвітлити цю позицію в пресі, доводиться інформувати про це і депутатів, і інших політичних чинників України таким трошки екстравагантним, але жорстким способом. Завдяки діяльності Ківалова Вища рада юстиції перестала бути органом, який діє в конституційному полі України. На сьогодні це організація, яка, по суті, виконує функції закритого акціонерного товариства. Тому в мене не було іншого способу, як такий трошки гротескний спосіб внести законопроект, який говорить: оскільки Вища рада юстиції є закритим акціонерним товариствам, то немає сенсу його далі фінансувати.”

А тим часом незгодні готують свою відповідь у “Голос України”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG