У білоруському місті Новополоцьку відбулася зустріч секретарів Рад безпеки 4 країн – Білорусі, Росії, Польщі та України

У першому пункті порядку денного було обговорення ситуації навколо Іраку. Секретар російської Ради безпеки Володимир Рушайло заявив, що Москва виступає за розв’язання проблеми лише політичними та дипломатичними методами на підставі рішень Ради безпеки ООН. Його білоруський колега Генадій Невиглас сказав, що Мінськ не підтримує рішень США та їх союзників з приводу силового розв’язання іракської проблеми, бо ще є політико-дипломатичні засоби, які допоможуть запобігти війни. А глава бюро національної безпеки Польщі Марек Сівец зазначив, що Варшава теж хотіла б мирного розв’язання, але цілком солідарна з позицією США, які наполягають на тому, що Ірак не виконав жодної резолюції Ради Безпеки ООН за останні 8 років.

Яку ж позицію займає Київ? Ось що заявив у Новополоцьку секретар Ради національної безпеки та оборони України Євген Марчук: “Усі сьогоднішні проблеми повинні розв’язуватися мирним шляхом. Україна не підтримує силове розв’язання кризи, проте не виключає можливості силового розвитку розв’язання кризи”.

Євген Марчук нагадав, що рада безпеки України схвалила рішення направити “до однієї з країн Перської затоки – не до Іраку – батальйону хімічного, радіологічного та біологічного захисту українських збройних сил”. Щоправда, це рішення має ще ратифікувати Верховна Рада України. За словами Євгена Марчука, одержана від США нота не є підставою для відрядження українського батальйону – для цього необхідно запрошення третьої країни, яка вже знайшлася. Секретар української ради безпеки відмовився назвати цю третю країну, але додав: “Батальйон буде направлено не для бойових дій та не до Іраку, його не можна також вважати миротворчою місією”. Як наголосив Євген Марчук, український батальйон або виконуватиме рятувальну місію, або займатиметься ліквідацією певних типів зброї, або захищати населення від упливу такої зброї.

Росія на зустрічі в Новополоцьку запропонувала розглядати проблеми міжнародного тероризму в широкому контексті. Секретар російської ради безпеки Володимир Рушайло повідомив: “Ми вважаємо необхідним, і поділилися нашими міркуваннями з колегами, уніфікувати національне законодавство щодо прояв міжнародного тероризму, в тому числі Кримінальний та Громадянський кодекс щодо протидії фінансовим спонсорам тероризму, а також визначити конкретну програму спільних заходів, включно з прийняттям єдиного європейського ордеру на арешт осіб, яких звинувачують у міжнародному тероризмі.”

Володимир Рушайло сказав також, що наступна зустріч секретарів рад безпеки Білорусі, Росії, Польщі та України відбуватиметься в Кракові, де заплановано розглянути питання нелегальної міграції.

З цього приводу Євген Марчук заявив, що після запровадження Польщею візового режиму “є небезпека перетворення країн-сусідів у накопичувателі нелегальних мігрантів”. Тому Україна сподівається на допомогу від Європейського Союзу, який сприяє модернізації українських кордонів. Проте Євген Марчук додав: “Нам необхідно завершити правове оформлення кордонів”. Він заявив, що Київ не до кінця врегулював ці питання з Росією, Білоруссю та Молдовою, а без розв’язання цих проблем буде важко втілювати в життя модернізацію кордонів та отримувати для цього фінансову допомогу з Заходу.

Цю заяву Євген Марчук зробив у Білорусі, яка понад 5 років відмовляється ратифікувати договір про державний кордон з Україною, вимагаючи сплатити борги початку 90-х. Білоруський президент Олександр Лукашенко чекає від Києва грошей та не передає цей договір на ратифікацію.

Але державний секретар Ради Безпеки Білорусі Генадій Невиглас заявив про єдність підходів до аналізу сучасних загроз безпеці, спільності інтересів у боротьбі з транснаціональною злочинністю та зміцнення регіональної безпеки. “На цьому етапі необхідно поширювати простір, який базується на спільних демократичних цінностях, для забезпечення стабільності й безпеки в Центральній та Східній Європі”, – сказав білоруський держсекретар.