Київ без перебільшення можна назвати містом, позначеним юдейською культурою: з Києвом пов’язані імена засновників Держави Ізраїль, відомих громадських діячів і письменників Голди Мейєр та Володимира (Зеєва) Жаботинського. Історики, крім того, нагадують, що юдейська громада Києва пам’ятає становленні, розквіт і падіння Київської Русі; криваві часи руїни; українські національно-визвольні змагання козацької доби; войни і жах Бабиного Яру двадцятого століття.
Професор Омелян Прицак нагадує, що вперше слово “Київ” на івриті написане ще у десятому столітті: київські юдеї листувалися з іспанськими. Під час розкопок на Подолі археологи знайшли кілька культових речей доби Київської Русі, що належали котрійсь з єврейських родин міста. Професор юдаїки Мартен Феллер розповідає про головні віхи у житті київського єврейства: “Юдеї Києва пережили чимало поганого і доброго, спостерігаючи за плином часу, шукаючи своєї долі на українській землі. Вони завжди були поруч з українцями, і донині пам’ятають українських селян, які виправдали Бейліса під час сумнозвісного одноіменного процесу. Серед киян чимало праведників світу – тих, хто рятував євреїв у роки Другої світової війни. І саме діячі українського мистецтва – ті, кого нині знаємо як “шістдесятників” – піднімали питання про встановлення монумента у Бабиному Яру; у першу чергу, варто низько вклонитися Іванові Дзюбі. Нині єврейська громада зменшилася – нас уже не 129, а 20 тисяч, але ми живемо і працюємо у Києві”, - каже проф. Феллер.
Час спливає, у Києві відреставровані хоральна синагога Бродського (пам’ятку історії та архітектури 19-го століття) та одна з найстаріших синагог на Подолі. Юдейська громада Києва цими днями готується до свята Пурім – на честь врятування євреїв від винищення; люди вітають одне одного і своє місто традиційним ШАЛОМ!
Професор Омелян Прицак нагадує, що вперше слово “Київ” на івриті написане ще у десятому столітті: київські юдеї листувалися з іспанськими. Під час розкопок на Подолі археологи знайшли кілька культових речей доби Київської Русі, що належали котрійсь з єврейських родин міста. Професор юдаїки Мартен Феллер розповідає про головні віхи у житті київського єврейства: “Юдеї Києва пережили чимало поганого і доброго, спостерігаючи за плином часу, шукаючи своєї долі на українській землі. Вони завжди були поруч з українцями, і донині пам’ятають українських селян, які виправдали Бейліса під час сумнозвісного одноіменного процесу. Серед киян чимало праведників світу – тих, хто рятував євреїв у роки Другої світової війни. І саме діячі українського мистецтва – ті, кого нині знаємо як “шістдесятників” – піднімали питання про встановлення монумента у Бабиному Яру; у першу чергу, варто низько вклонитися Іванові Дзюбі. Нині єврейська громада зменшилася – нас уже не 129, а 20 тисяч, але ми живемо і працюємо у Києві”, - каже проф. Феллер.
Час спливає, у Києві відреставровані хоральна синагога Бродського (пам’ятку історії та архітектури 19-го століття) та одна з найстаріших синагог на Подолі. Юдейська громада Києва цими днями готується до свята Пурім – на честь врятування євреїв від винищення; люди вітають одне одного і своє місто традиційним ШАЛОМ!
