Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:41

Вечірня Свобода: Чи дістане Україна статус держави з ринковою економікою? Що означає для української перспективи нова заява політиків Європейського союзу?


Вечірня Свобода: Чи дістане Україна статус держави з ринковою економікою? Що означає для української перспективи нова заява політиків Європейського союзу?

Київ-Прага, 11 березня, 2003 р.

Ганна Стеців

Доброго вечора, шановні слухачі! Сьогодні 11 березня. У прямому ефірі Вечірня Свобода. Перед мікрофоном Ганна Стеців.

Учасники дискусії: радник прем’єр-міністра України Богдан Гаврилишин, народний депутат з фракції “Регіони України” ( це знаємо, пропрем’єрська фракція парламенту) Володимир Майстришин, Євген Червоненко, депутат від “Нашої України”, засновник концерну “Орлан” ( який виробляє безалкогольні і слабоалкогольні напої, а також займається транспортними перевезеннями) і президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Ось у такому представницькому гроні будемо обговорювати найсвіжішу новину, яка надійшла до преси буквально перед початком нашого прямого ефіру. Маю на увазі заяву політиків ЄС щодо кордонів, заяву, яка буде оприлюднена повністю завтра, і текст якої нам вдалося дістати. Другою темою нашої дискусії буде розмова про те, чи має шанс Україна дістати статус держави з ринковою економікою. Або іншими словами, чи прем’єр Янукович, який їде за кілька днів до Брюсселя, привезе для України статус держави з ринковою економікою, чи повернеться прем’єр Янукович до Києва “на коні”?

Ще раз нагадаю, з нами у прямому ефірі радник прем’єр-міністра України Богдан Гаврилишин, який у складі урядової делегації України поїде до Брюсселя, де буде оголошено рішення ЄС про шанс надання Україні статусу держави з ринковою економікою.

Пане професоре, звернемося до свіжого документу.

У заяві політиків Європейського Союзу, яка буде оприлюднена завтра, імовірні кілька принципових пунктів, які можуть кардинально вплинути на перспективу України. Лідери ЄС підкреслюють, що немає принципового заперечення проти членства України в ЄС. Документ засвідчує, що Європейський Союз не матиме після чергового розширення якихось назавжди визначених географічних рамок. Як Ви оцінюєте таку заяву європейських лідерів?

Богдан Гаврилишин

Вона є важливою. Особливо після заяв президента ЄС Романо Проді про це могли бути сумніви. Навіть були серйозні турботи стосовно Конвенції, свого роду Конституції ЄС: щоб там не було згадано, що кожна європейська країна ( в тому числі і Україна) має право війти в ЄС, якщо виконає так звані копенгагенські критерії. Тому я вважаю цю заяву дуже важливою і справді позитивним кроком ЄС, якщо ми говоримо про перспективи України.

Ганна Стеців

Як ця заява співвідноситься, гармонізує з заявами, які зробили німецькі політики під час перебування там міністра закордонних справ України Анатолія Зленка? Провідні німецькі політики говорили, що, мовляв, тепер Україна буде спілкуватися з керівництвом ЄС ( кажучи спрощено) через посередництво Варшави. Що мають означати - ця заява і такі заяви німецьких політиків?

Богдан Гаврилишин

Знаєте, в ЄС немає справді скоординованої закордонної політики, це стосується і країн, які ще не є країнами-кандидатами до вступу в ЄС. Ми мали гарний приклад, як різні держави зреагували відносно погрози війни в Іраку: які країни підтримували Америку, які – ні.

Тому не все, що почуємо від тої Західної Європи, треба сприймати як справжню політику ЄС. Крім цього Польща справді щиро підтримує Україну і буде далі підтримувати, себто допомагати, щоб Україна таки дійшла до членства в ЄС.

До такого спілкування через Польщу не всі позитивно ставляться, але тепер є певний договір одної такої інституції, організації, щоб польський ноу-хау фонд допомагав в цьому Україні.

Ганна Стеців Я звертаюся до інших учасників дискусії, панове, чи Україна, як кажуть поляки, аж така “непевносправна”, аби мусила мати посередника у своїх контактах з ЄС? Пане Червоненко?

Євген Червоненко

Я жив на західній Україні, і на моїх очах відбувалося ринкове становлення Польщі. Коли готували ефір, ми згадали прислів’я: “Твої справи говорять так гучно, що я не чую що ти говориш.” Ми стільки разів обманювали, були не конкретними, порушували домовленості, що дійсно, може, ЄС ухвалив якесь рішення, щоб був, так би мовити, перекладач. Бо Польща дуже зацікавлена, щоб Україна пішла шляхом європейського вибору.

Ганна Стеців

Ви хочете сказати, що Варшаві Брюссель вірить більше, ніж Києву, київській політичній еліті?

Євген Червоненко

На жаль, це дійсно правда.

Ганна Стеців

Пане Майстришин, Ви як представник пропрем”єрської фракції “Регіони України”, чи Ви також так вважаєте?

Володимир Майстришин

Думаю, тут не треба ссилатися на якусь меншовартість українців, треба думати, що треба зробити, щоб нас поважали як незалежну державу. Сьогодні треба говорити про співпрацю парламенту з урядом. Якщо ми обрали уряд, говоримо про ухвалення бюджету, і ми його голосуємо, то треба уряд підтримувати. Тоді буде видно, що ми нормальна країна, яка обрала уряд і підтримує його.

Ганна Стеців

Пане Гаврилишин?

Богдан Гаврилишин

Тут питання не втому, що ЄС більше довіряє Польщі, а воно справді так є. Питання в тому, що такі країни, як Польща, Словенія, Словакія, Чеська республіка краще вміють спілкуватися з ЄС, тобто тут і питання довіри, і питання вміння - як це робити, про які теми, в який спосіб, що вимагати. Тому тут подвійні питання: не тільки довіри, а вміння спілкуватися з ЄС на всіх рівнях, не тільки на рівні президента ЄС чи комісіонерів...

Ганна Стеців

Професоре Лановий, чи справді Україна не вміє, скажімо так, себе гарно продати?

Володимир Лановий Зараз пан Гаврилишин сказав, що Україна знаходиться на значно нижчому рівні культури, вона не здатна оволодіти мовою європейських відносин. Ось що він сказав. І нам потрібен старший новий провідник, який за руку нас буде кудись вести, щось нам пояснювати...

Ганна Стеців

Новий старший брат...

Володимир Лановий

Тому що ми самі не здатні нічого зрозуміти. Звичайно, і Польща не була західноєвропейською країною, але вона послідовно запроваджувала стандарти європейських відносин і в частині культури, і суспільства, і в частині ставлення до людини. На жаль, Україна не просунулася в цьому відношенні – у ставленні держави до людини. В цьому головний зміст європейської цінності, яку нам пред’явили і сказали: ви ж не європейці. Ось в якому плані ми не рухалися в Європу...

Ганна Стеців

Але європейські політики так не кажуть. У новій заяві, приблизну копію якої ми маємо, буде завтра сказано, що все залежить від реформ в Україні.

Чи президент Кучма , уряд Януковича, весь українських політикум зможуть скористаються черговим шансом, який дають європейські політики цією заявою? Пане Гаврилишин, Ви як радник, що думаєте з цього питання?

Богдан Гаврилишин

Не знаю, чи то варто так казати - чи президент зможе скористатися шансом, чи Кабінет зможе... Думаю, українське суспільство знайде ту вмілість. Але повертаючись до попереднього. Одна з речей, яку ми повинні робити - зближувати наше законодавство з європейськими стандартами. Але ми не мусимо переробляти все своє законодавства, бо ми не є кандидатами в члени ЄС. Тут якраз нам потрібне знання наших сусідів – як обрати ті пріоритетні ділянки нашого законодавства. І тут ЄС поможе нам зробити певну частину гармонізації законодавства. Ми мусимо робити поступові кроки, і тому посередництво Польщі ( не посередництво, просто навіть поради у даному випадку) потрібні: наприклад, поради, обирайте такі-то ділянки законодавства, які є пріоритетними...

А те, що суспільство зуміє це зробити, я абсолютно впевнений. Чи зможе це робити президент, чи теперішній уряд – менш певні, але що суспільство як таке це зробить – я в цьому впевнений.

Ганна Стеців

Чи не виглядає, на Вашу думку, що заява німецьких політиків ( яка не зовсім гармонізує з заявою європейських політиків , що буде завтра оприлюднена) може вказувати, що ЄС вже не хоче завдавати собі клопоту з тими “з-за Бугу”? Мовляв, є Польща - хай вона собі голову мастить з тими на Сході. Пане Майстришин, Ви як пропрем’єрська людина, що думаєте?

Володимир Майстришин

Я ще раз повторюю, що нам треба думати, як виходити з ситуації, яка є. Сьогодні треба наполягати, щоб нас визнали країною з ринковою економікою. Навіть в програмі діяльності уряду Януковича записано, що кожного року, починаючи з цього, ми будемо приймати більше 500 нормативів, які є нормативами ЄС. Треба туди рухатися...

Ганна Стеців

Пане Червоненко?

Євген Червоненко

Я з реального сектору, “казати” і “бути” – це дві різні речі. Наша фракція буде підтримувати дійсні реформи. Я вірю справам. Був уряд Ющенка, не було клопоту з багатьох питань. Зробили тільки одне – прозорі бюджети. Виплатили зарплати, і в цьому коріння успіху Ющенка, з яким борються всією Україною.

Світ живе за економічними законами, вони формують політику. Якщо ми обманюємо...

Я приведу один приклад, це краще для простих людей, які нас слухають. Якщо проти підприємства “Орлан” ( за яке отримувалися численні міжнародні нагороди) заявляли у Львові... Медведчук заявляв - це злочинці. Пройшло п’ять місяців перевірки – ми виграли всі суди. Я йому направляю лист: хай публічно вибачиться, так роблять в Європі! Цього здалося мало. Безпідставно ( і це підтвердило керівництво Нацбанку) “наїхали” на “Кредит банк”, один з найбільших в Україні...

Є теорія великих чисел. Коли йдеться про великі гроші, ніхто не опускається до порушень, це закон бізнесу. Скажіть, хто нам повірить після цього? Хто з нами зможе спілкуватися без “перекладача”, коли Польща показує своє ставлення до нас, і такий брутальний “наїзд”, порушення закону до одного з найбільших банків...Хто повірить нашим справам?

Ганна Стеців

Професоре Лановий, чи не діють тут українські владоможці і за франкіським принципом: для друзів – усе, для ворогів –закон?

Володимир Лановий

Цікавий ваш термін. Тут багато цікавих фраз було промовлено. Я теж приєднуюсь до такої думки, що спочатку з нами європейці возилися, складали угоду про співпрацю, спеціальний режим відносин. А тепер полишили ці затії і сказали: ви наші сусіди. Але першими сусідами Європи є Північна Африка. Отже, Україну віднесли до африканських держав.

Ганна Стеців

Стоп, професоре Лановий, українська сторона не згодилася ще зі статусом сусіда. Про це заявив міністр закордонних справ Анатолій Зленко. І коли я попередньо обговорювала з високопоставленими українськими урядовцями цей документ, який можливо завтра буде оприлюднений, то Україна особливо наголошувала, що в пункті документу, де є про фонд сусідства, Україна заявила і заявить чи заявляє, що вона поки що не погодилася на такий статус України як сусіда ЄС.

Володимир Лановий

Просто мені соромно за те, що нам запропонували таку роль – нерозвинутої африканської країни. Це перше. По-друге, давайте згадаємо, коли здійснюються реформи. Є крилата фраза: Реформи починаються тоді, коли немає грошей. І тому на початку 90-х років в Україні почались якісь зрушення, тому що не було грошей. Сьогодні реформи будуть не від того, що немає грошей, а від того, що є люди – реформатори, які вважають це за своїм сумлінням і своєю справою життя. Але ситуація склалася сьогодні: у бюджеті гроші є, а от у людей грошей немає. Так хто буде робити реформи, пані Ганно?

Ганна Стеців

Ми дуже органічно перейшли до нашої наступної теми про те, чи Україна дістане статус держави з ринковою економікою. Пане Гаврилишин, чи Росія більше, ніж Україна відповідає стандартам держави з ринковою економікою, що Європейська комісія вже надала їй цей статус?

Богдан Гаврилишин

Хотів би пригадати, бо це для мене і може для деяких слухачів важливо, що я був радником Віктора Ющенка, коли він був прем’єром. Думаю, це був цікавий період для України...

Ганна Стеців

Професоре Гаврилишин, і Кінаха теж...

Богдан Гаврилишин

Теж, хоча, навіть...з Віктором Андрійовичем, бо я шанував його, і політику, яку він проводив. І в той час було певне наближення до Європейського Союзу. Але тепер до питання. Це не означає, що я не буду пробувати в добрій вірі подавати деякі поради, якщо мене попросять, теперішньому прем’єрові. У Росії, справді, деякі законодавства дещо більше підходять до того статусу ринкової економіки, але я не думаю, що це був одинокий критерій у рішенні надати їй такий статус. Росія є більш потужна держава, важливіша для ЄС і економічно, і політично, і це зіграло велику роль, чому вона дістала такий статус.

Основну помилку, що зробив Європейський Союз, і первинний гріх ЄС проти України, наприклад, що вони з самого початку не показали цієї перспективи для України, яку вони показали для наших західних сусідів – Польщі чи інших. Якщо б в той час вони заявили, що, справді, Україна так, як і ті держави має право стати членом ЄС і запропонували допомогу, Україна була б в зовсім інакшому стані тепер.

Ганна Стеців

ЄС має шанс тепер під час Великого посту свої гріхи спокутувати.

Богдан Гаврилишин

Так, і може ми їм простимо. Я не думаю, що ми повинні так страшно ображатись тим, що ми є сусідня країна, бо це – прямий факт.

Ганна Стеців

Зі Швейцарії воно не так образливо виглядає, як з Києва.

Богдан Гаврилишин

Швейцарія теж сусідня країна, вона не є членом ЄС.

Ганна Стеців

Спритно Ви відповіли.

Богдан Гаврилишин

Дійсно, це факт. І те, чи ми будемо так, як північно африканські країни, чи ні, то трішки більше залежить від нашої майбутньої політики, наскільки нам можна довіряти. Це не залежить тільки від цієї декларації.

Ганна Стеців

Ми маємо дуже поважну дискусію, що може нашим слухачам наскучили такі поважні теми. Давайте їх трішечки розвеселимо і самі розвеселимося. Наш відомий український поет Сашко Ірванець намалював дружні шаржі на учасників нашого прямого ефіру.

Сашко Ірванець

Одне з відомих у політиці імен, Він депутат і він колишній бізнесмен, Бо не спромігся розділитись на частини, Та в Україні його рідні палестини. Він ліберал, а зовсім не тиран, Колись він народив концерн «Енран», А потім «Наша Україна» під знамена Свої взяла Червоненка Євгена...

Він виступав за докорінні зміни, Хотів, щоб не було суспільство хворим, Кандидував на президента України, Став президентом фонду ринкових реформ. Можливо, ця заява не на часі, То ти, слухачу, строго не суди мене. Але до виборів тримаймо у запасі Ми пана Ланового Володимира...

Бувають прізвища політиків нестерпні, А в цього прізвище від кореня майстерність. Майстерно він перемінив колони, І з України перейшов у «Регіони». Він фахівець важливий, дорогий, Бо знає все про наші зовнішні борги. Тож на відродження надія не полишена І все в руках у Володимира Майстришина...

Свої секрети він не розбазарює, І таємниць кому попало не виказує. Підземний хід до України зі Швейцарії Він знає та нікому не показує. Немає в ньому зовсім рис комічних, Зате багато в ньому рис серйозних, Він радник із питань економічних В умовах ситуацій коматозних. Інтригувати слухача облишим, Говорить пан професор Гаврилишин...

Ганна Стеців

Дякуємо, Сашко. Отже, до стандартів ЄС, які мусить мати держава, аби вона була визнана державою з ринковою економікою, належить те, чи держава впливає на бізнес у цій державі. Пане Червоненко, Ви«щупали» бізнес власними руками. Скажіть, в Україні держава впливає на бізнес?

Євген Червоненко

Це питання дуже смішне, бо просто вийдіть в кіоск напроти вашого офісу і Ви будете мати відповідь. Трагедія нашого життя в цьому. Повірте, я двома руками буду зараз опонувати разом і з паном Лановим думці пана Гаврилишина, хоча я його дуже поважаю. Перше питання.

Справа, щоб життя таких, як ми, хто дійсно колись повірив у реформи, і дійсно не словом, а ділом тут щось робив, не стало помилкою. Дуже влучно сказав пан Лановий: гроші є, тільки немає політичного бажання заробити прозорими бюджети. Те, що є в бізнесі, який я залишив, інакше їм управляти не можна. Якщо він не прозорий в концерні, там роджається корупція. Повірте мені, як фахівцю. Справа тут в одному: країна поділена на два табори. Один табір – це люди, які вважають вмінням жити – займати бюрократичні посади і напівлегально робити капітал, а інша частина суспільства – це ті продуктивні сили, які будують системний бізнес, яким як кисень потрібні і ЄС, і ринковий статус держави. Я ще радником президента їздив до Америки, просив відміну поправки Джексона-Веніка, як мені натякнули, через палестинців, через єврейське лобі, я і за статус ринкової економіки.

Ганна Стеців

Вам нічого не натякали, Вам сказали, що Ваші палестини в Україні...

Євген Червоненко,

Я дуже цим пишаюсь, це дійсно в Україні. Але, зрозумійте одне – поки долю системного бізнесу, долю будь-якої реальної дії, а я людина дії, буде вирішувати не суд, а вихованець Інституту фізкультури з титулом доктора економічних наук тільки тому, що його прізвище дуже поважне – Медведчук, ми нікуди не підемо.

Ганна Стеців

А Ви маєте титул доктора економічних наук?

Євген Червоненко

Ні. В мене батько був професор, я з родини вчених. І я з дуже великою повагою відношусь... Мені багато пропонували і академіків, і професорів, я не заслуговую цього. Поки ми не зрозуміємо, що не можуть одні жити за рахунок інших, поки ми не зрозуміємо формулу Рузвельта в період депресії, що всі, хто можуть щось робити – мусять, а іншим – по тарілці супу, ми не підемо. Справа в непрямих податках, в підзаконних актах. Чому не йдуть інвестиції? Це вже смішно, бо все починається з поборів, з простою. Поки ми не почнемо питати, чи може чиновник, який не має доходів чи в родині, носити костюм Ембріоні за 3-5 тисяч доларів... Тоді ми і відповімо на всі питання.

Ганна Стеців

Пане Майстришин, якої фірми Ви носите костюм, і чи, на Вашу думку, впливає в Україні держава на бізнес?

Володимир Майстришин

Впливає. Думаю, впливає більш докорінно, ніж говорить пан Червоненко. В мене один знайомий товариш купив невеличкий завод у місті Нарва, Санкт-Петербург. І стикнувся з такою проблемою: на тому заводі працюють майже всі люди, які живуть у тому місті, так зване «градообразующєє прєдпріятіє». І він стикнувся з тим, що перша зміна нормально працює, а другу зміну треба організувати – немає садків, немає інфраструктури і так далі. До чого він прийшов? Він купив 10 Уазиків для міліції, відбудував дитсадок, ліхтарі на вулицях поставив – друга, третя зміна працюють. Якщо ми хочемо в цій державі... факт вже є, тут можна говорити багато. Що треба зробити? Треба знову говорити: давайте об’єднаємось, що треба зробити? Купити Уазики? Купимо Уазики. Давайте складемося і зробимо цю Україну квітучою...

Ганна Стеців

Пробачте, пане Майстришин, а кому Ви це говорите? Ви ж належите до пропрезидентської фракції, до пропрем’єрської фракції. Ви ж маєте все у руках.

Володимир Майстришин

Відповім. Ми приймаємо Закон про бюджет перед новим роком. Прийняли і тут же голосуємо за прийняття Закону про підвищення мінімальної зарплатні, торпедуючи бюджет. Тобто я до депутатів звертаюся, давайте ми зберемося і скажемо – хвилиночку, ми будуємо державу, давайте цю державу будувати за якимись принципами. Визначимо принципи і не будемо їх порушувати.

Євген Червоненко

Ваша більшість голосувала за це, в першу чергу.

Володимир Майстришин

Усі голосували, тому що всім хочеться сподобатись, пане Червоненко.

Ганна Стеців

Пане Гаврилишин, чи в інших державах впливає держава на бізнес, в Росії, наприклад?

Богдан Гаврилишин

В усіх країнах держава впливає у певний спосіб на бізнес. Але тут є цілий діапазон способів впливу, технологій впливу. В деяких країнах держава дуже співпрацює з бізнесменами, з підприємствами. Наприклад, у Японії та Південній Кореї це привело до великого економічного прогресу. Деяка держава вважає, що основна її роль - контролювати, що робить бізнес. Деякі держави надають пільги. Наприклад у самому Європейському Союзі колосальні субсидії надають для сільськогосподарського сектору. Це має колосальний вплив на приватний бізнес. Америка дає великі субсидії для свого сільського господарства теж. Так що є таке питання: який є мудрий вплив, як втручається мудро держава, щоб справді підприємства процвітали і щоб це вийшло на користь держави. А не як буває часом, звинувачувати, чи саботувати, чи брати хабарі, чи тягнути з того бізнесу гроші на вибори, чи на інші речі. Тут йдеться не про «чи», а радше про «як?»

Ганна Стеців

Пане Лановий, що в кроках уряду Януковича Вам виглядає сприяє піднесенню України до стандартів держави з ринковою економікою, а що, навпаки, перешкоджає?

Володимир Лановий

Дійсно, головним питанням до уряду Януковича є питання, чи розуміє уряд, що відбувається в нашій країні, які проблеми є визначальними для того, щоб змінити ситуацію і, як Ви сказали, піднятися до якихось стандартів. На жаль, подивившись програму, я побачив, що це знову бюрократичний документ, абсолютно інертний до всього нашого життя. Є прислів’я, що там, де є бюрократія, там, як і при ловлі риби, коли риби там ніколи не буде і немає. Тобто, сьогоднішньою головною проблемою є саме відносини власності в державі, захист права приватної власності і відокремлення держави від економічних процесів, передача в ринок функції регулювання економіки.

Є ще одна така крилата фраза, що щоб влада стала сильнішою її треба обмежити. Цього, на жаль, в нашій країні не розуміють. Приватний бізнес, як було сказано, є поза законом. Він має виправдовуватися весь час перед владою. А от державний сектор, який продовжує існувати, абсолютно хворий. Більше половини промислових підприємств є збитковими. Як в ринку можуть існувати збиткові підприємства? Державний сектор є хворий, а він використовується для того, щоб розкрадалося національне багатсво через різні схеми. Саме для того його утримують під контролем міністерств і відомств. Як можна таку державу визнати ринковою?

Євген Червоненко

Я б додав свою думку. Я вважаю, що деякі галузі, особливо монопольні, мусять бути державними. Зараз почалися, я розумію чому, розмови навколо приватизації, наприклад, Укрзалізниці...

Ганна Стеців

А чому? Якщо Ви розумієте чому, скажіть і нам?

Євген Червоненко 2004 рік скоро і багато що треба встигнути деяким кланам поділити. Вже так жити не можна. У Франції, Німеччині існують державні галузі. Я ще був радником президента і весь час казав: «Поки менеджер в державі не почне отримувати стільки ж, адекватний прибуток, наприклад, півмільйона доларів, скільки за такий прибуток отримує менеджер в Орлані, ми нікудфи не підемо». Ніякими загрозами, ніякими чистими ногами, чи руками, ніякою боротьбою... Я вірю в абстрактні математичні формули.

Я скажу Вам відповідь на всі питання, які стоять навколо нашого входження в ЄС, ринкової економіки. Дуже потрібно, щоб в Україні ще не пройшов повний перерозподіл власності. Люди всі однакові перед Богом і вони бачать:«Ух ти, він в бізнесі і вже їздить на «Мерседесі», а я чиновник і що моїм дітям казати? Я буду брати».

Ганна Стеців

Але Ви теж їздите на «Мерседесі»?

Євген Червоненко

Безумовно. Я їжджу на «Аудіо», вибачте.

Ганна Стеців Але гарна машина. Я її бачила.

Євген Червоненко

Ïм дуже потрібно, щоб не було чесних правил гри. Не важливо, який податок. Росіяни дали чесну відповідь. Вони сказали: 13% на заробітну платню. Все гаразд. Надходження до бюджету величезні. Що - це новий велосипед? Вся Москва обклеєна бігбордами:«Вийди з офшорів» і вірите, вони виходять.

Володимир Майстришин

Дайте мені в захист програми сказати...

Ганна Стеців

Кажіть, кажіть, бо Ви чоловік прем’єрський. Мусите...

Володимир Майстришин

Червоненко сьогодні робить рекламу Орлану, але дай Бог, що той менеджер в Орлані задекларував свій мільйон доларів в рік і це було б нормально для держави.

Давайте, подивимося програму діяльності уряду Януковича. Там написані такі цікаві речі. Написано, що до 1 травня ввести, так звані, фінансові плани для державних менеджерів. Це дуже важливий момент. 130 мільярдів сьогодні державної власності є в керуванні державних менеджерів і лише півмільярда гривень в рік показаний як прибуток. Я звичайно розумію про що йдеться. Ми наполягали щоби в бюджеті цього року була закладена норма, що першого травня повинні бути фінансові плани. Ти державний службовець, будь ласка, до кінця року повинен надати такий-то прибуток для держави. Не надаєш, ми тебе змінимо, на наступний рік не продовжимо контракт.

Ганна Стеців

А з чого Ви живете, дозвольте довідатися? Це з зарплати, яку дають у Верховній Раді?

Володимир Майстришин

Ні, звичайно, ні. У мене є дивіденти по фірмі, яку я створив раніше.

Євген Червоненко

У мене одна з найбільших зарплат у концерні, який я залишив. Скажіть, будь ласка, пане Майстришин, Ви чому пішли з «Нашої України»? Тому що Ви не витримали тиску на бізнес? Про яке правило Ви говорите?

Ганна Стеців

Це тема іншої розмови. Звернемося до професора Гаврилишина. Просимо Вас, забудьте на хвильку, що Ви радник прем’єра і як міжнародний експерт скажіть нам, що в кроках уряду Януковича Вам виглядає сприяє піднесенню України до стандартів держави з ринковою економікою, а що, навпаки, перешкоджає?

Богдан Гаврилишин

Бачте, я ще тієї програми не знаю. Треба з нею краще ознайомтися. Можливим позитивом є те, що Янукович досить сильна персональність і готовий зберегти певну дисципліну в кабінеті міністрів. Але оцінити програму я не можу.

Я одначе погоджуюся більше з тим, що сказав пан Червоненко. Звичайно, кожен частково з тих хто говорив має рацію. Загалом, приватна власність є більш ефективною формою власності. Але справді є деякі сектори, де краще є державна власність. Бачте, приватизували якраз залізницю в Англії і це є катастрофа. Там тепер є 16 приватних підприємств і є справжні катастрофи, аварії величезні. Так що це не мудро було.

А для мене найбільш маркабний приклад - Сінгапур, де 1500 доларів валового продукту на особу на 25 тисяч валового продукту на особу через тільки державні підприємства. Як вони починали там не було жодних приватних підприємств. Вони почали приватизувати підприємства лише тоді, коли держава була на ногах. Але там були дві речі: це були, справді, компетентні люди і часто навіть деякі заступники міністрів були головами державних підприємств, але вони мусили керувати, управляти тими державними підприємствами, так як би вони були приватними, тобто, згідно з законами ринку.

А найважливіше, там не було жодної корупції. Справді, як я бачив з самого початку, якщо заступник міністра отримав 30 доларів, то вони мені прямо говорили, що: «Я не вижию. Я мушу брати хабарі». Але в той час держава не мала грошей, щоб більше заплатити. Так що я сподіваюсь, що буде зроблено і одне, і друге , і третє, себто, що з часом і підвищимо платню і для урядовців, що прийдуть нові люди, що вони не звикли брати хабарі. Але ми ще мусимо і підтримати деякі сектори в нашій економіці, які є надто кволі, щоб їх, так би мовити, не обороняти, чи наставити їх тим вітрам такої жахливої конкуренції.

По друге, серйозно подумати, що є деякі сектори економіки, що варто зберегти в державній власноті, особливо, якщо йдеться про загальнонародні послуги.

Ганна Стеців

Професоре, як то добре бути радником українського прем’єра і жити в Швейцарії? Це як в тому анекдоті:«Чи можна вийти на Червону площу у Москві і гукнути:«Клинтон дурень?» Добре Янукович робить, що навіть його радники можуть підтримувати думки опозиції.

Шановні панове, давайте коротко підведемо підсумки нашої дискусії і короткий прогноз: чи все таки вернеться Янукович з Брюсселя «на коні»?

Євген Червоненко

Я дуже бажаю Януковичу і це думка нашої фракції, і все продуктивне суспільство за те, щоб він повернувся з перемогою. Але, якщо нам дадуть цей шанс і ми обманемо, мені здається, це буде останнє.

Володимир Лановий

На мій погляд, те що вийшов цей програмний документ «Діяльність кабінету міністрів» послабляє шанс Януковича на те, щоб Україна отримала статус країни з ринковою економікою. Серйозного аналізу і глибинних стратегій тут не пропонується.

Володимир Майстришин

Я знову за те, що треба допомогати і мабуть в тих же стінах парламенту створити атмосферу, щоб тут було зрозуміло: є уряд.

Богдан Гаврилишин

Я суміваюсь, що повернеться з тим статусом, але що певний крок буде зроблений, щоб одержати цей статус - я в це вірю.

Ганна Стеців

Нагадаю, що учасниками дискусії сьогодні у прямому ефірі були радник прем’єр-міністра України Богдан Гаврилишин, який разом з Януковичем поїде до Брюсселя виборювати статус ринкової держави для України, а також народні депутати від фракції «Регіони України» Володимир Майстришин і від «Нашої України» Віктора Ющенка Євген Червоненко та президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Будьмо і здобудьмо. Говорить Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG