Київ, 13 березня, 2003 - Післязавтра у Верховній Раді України мають відбутися парламентські слухання на тему “Про функціонування української мови в Україні”. На сьогоднішній день у цій сфері багато прогалин – досі не ухвалено концепції державної мовної політики, немає нового мовного закону, відсутній центральний орган виконавчої влади, який би забезпечував реалізацію 10-ої статті Конституції України про державність української мови.
Цікавою на цьому тлі є ініціатива Київської міської держадміністрації, яка ухвалила на початку вересня минулого року міську комплексну програму заходів щодо розвитку і функціонування української мови в Києві на 2002-2005 роки “Українська мова в українській столиці”. Мета цієї програми – “вироблення системи роботи органів міської влади всіх рівнів з реалізації державної мовної політики та зі створення в столиці сприятливих умов для всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя столиці, піднесення її соціального престижу”.
Серед відповідальних виконавців програми і Головне управління архітектури та будівництва. Показовою в цьому сенсі є моя розмова з начальником управління, головним архітектором міста Києва Сергієм Бабушкіним.
Тарас Марусик: “Пане Сергію, чому Ви не спілкуєтеся ( публічно, я маю на увазі) українською мовою?”
Сергій Бабушкін: “ Отвєчу очєнь коротко. Можно російською?”
Тарас Марусик: “ Це Ваше право”.
Сергій Бабушкін: “ У мєня шесть дєтєй, оні будут говоріть і на украінском, і на англійском, і на російській мові. І оні уже говорят на етіх язиках. То, что я нє говорю, я понімаю етот язик, знаю... і ето нє главноє. Главноє то, что касаєтся моєго творчества і моєго отношенія к Кієву, Украінє. Сєгодня єслі творчєского чєловєка переводіть на какой-то обязатєльний язик, то он, навєрноє, будєт фальшивіть, особєнно в моі 55”.
Тарас Марусик: “Як творчу людину – я розумію. Але в даному разі Ви обіймаєте посаду, яка належить до державної служби. Я розумію, є певний конфлікт між державною службою і творчістю. Державна служба, як Ви знаєте, змушує до певних зобов”язань, у тому числі, і у мовній сфері.”
Сергій Бабушкін: “ Я учу язик, буду говоріть і в ефірі, как Ви хотітє тогда, когда єго виучу. Дайтє мнє на ето час. Єслі до етого врємєні нє виучу, і мєня уволят с етой посади, то он останєтся моім любімим язиком, я его впітал с дєтства...”
Тарас Марусик: “Я зрозумів. А коли ,приблизно, можна чекати Вашого першого публічного виступу українською?”
Сергій Бабушкін: “ Как врємя покажет, я прівик бить конкрєтним. Єслі Ви мнє скажетє , что нужно виступать, допустім, чєрєз полгода, я его виучу через полгода, єслі скажетє – через мєсяц, я Вам даю слово, хоть на нємєцком виступлю, только дайте мне врємя, срок, прімєрно не болєє мєсяца”.
Тарас Марусик: “Пане Сергію, це не моя функція, у даному разі, думаю, це функція Олександра Олександровича.”
Сергій Бабушкін: “Главноє, что я розумію цей язик. Главноє другоє – я понімаю, что нужно сєгодня Украінє. Ето главноє. Я просіл би нікогда нє дєліть на язиковой бар”єр умних толкових інтєрєсних людєй. Я нє імєю в віду сєбя, хотя , счітаю сєбя нє дураком, главноє, чтоб ми другіх нє угробілі - сєгодня, в інтересноє, а нє тяжолоє врємя, котороє ми пєрєживаєм. Нє надо нам стоять на етом, ето уже прошлі другіє рєспублікі. Посмотрітє, сколько умних людєй говорят по-рускі і понімают ту нацию, в странє которой оні живут, ето совєршенно нормально. І іх уважают нє за то, что оні говорят, а за то, что оні дєлают. Ето для мєня главноє. А дєті моі уже говорят по-украінскі. Болєє того, оні говорят на 4 язиках.”
Отже, начальник Головного управління архітектури та будівництва, головний архітектор міста Києва Сергій Бабушкін, як ви чули, готовий вивчити українську мову навіть за один місяць. Залишається дрібниця – вагоме слово голови Київської міської держадміністрації Олександра Омельченка, який би простимулював цього державного чиновника й архітектора в одній особі. До речі, в згаданій комплексній програмі заходів щодо розвитку і функціонування української мови в місті Києві на 2002-2005 роки “Українська мова в українській столиці” Головне управління архітектури та будівництва відповідає за виконання трьох пунктів. Йдеться про унормування рекламно-інформаційного оформлення міста відповідно до вимог мовного законодавства. Як виконуються ці пункти, можна побачити, не відходячи далеко від центру, наприклад, у новому підземному місті під майданом Незалежности “Глобус”.
І на закінчення. Десять днів тому Київрада вирішила розділити посади головного архітектора міста і начальника Головного управління архітектури та будівництва. В даний момент триває конкурс на ці посади.
Цікавою на цьому тлі є ініціатива Київської міської держадміністрації, яка ухвалила на початку вересня минулого року міську комплексну програму заходів щодо розвитку і функціонування української мови в Києві на 2002-2005 роки “Українська мова в українській столиці”. Мета цієї програми – “вироблення системи роботи органів міської влади всіх рівнів з реалізації державної мовної політики та зі створення в столиці сприятливих умов для всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя столиці, піднесення її соціального престижу”.
Серед відповідальних виконавців програми і Головне управління архітектури та будівництва. Показовою в цьому сенсі є моя розмова з начальником управління, головним архітектором міста Києва Сергієм Бабушкіним.
Тарас Марусик: “Пане Сергію, чому Ви не спілкуєтеся ( публічно, я маю на увазі) українською мовою?”
Сергій Бабушкін: “ Отвєчу очєнь коротко. Можно російською?”
Тарас Марусик: “ Це Ваше право”.
Сергій Бабушкін: “ У мєня шесть дєтєй, оні будут говоріть і на украінском, і на англійском, і на російській мові. І оні уже говорят на етіх язиках. То, что я нє говорю, я понімаю етот язик, знаю... і ето нє главноє. Главноє то, что касаєтся моєго творчества і моєго отношенія к Кієву, Украінє. Сєгодня єслі творчєского чєловєка переводіть на какой-то обязатєльний язик, то он, навєрноє, будєт фальшивіть, особєнно в моі 55”.
Тарас Марусик: “Як творчу людину – я розумію. Але в даному разі Ви обіймаєте посаду, яка належить до державної служби. Я розумію, є певний конфлікт між державною службою і творчістю. Державна служба, як Ви знаєте, змушує до певних зобов”язань, у тому числі, і у мовній сфері.”
Сергій Бабушкін: “ Я учу язик, буду говоріть і в ефірі, как Ви хотітє тогда, когда єго виучу. Дайтє мнє на ето час. Єслі до етого врємєні нє виучу, і мєня уволят с етой посади, то он останєтся моім любімим язиком, я его впітал с дєтства...”
Тарас Марусик: “Я зрозумів. А коли ,приблизно, можна чекати Вашого першого публічного виступу українською?”
Сергій Бабушкін: “ Как врємя покажет, я прівик бить конкрєтним. Єслі Ви мнє скажетє , что нужно виступать, допустім, чєрєз полгода, я его виучу через полгода, єслі скажетє – через мєсяц, я Вам даю слово, хоть на нємєцком виступлю, только дайте мне врємя, срок, прімєрно не болєє мєсяца”.
Тарас Марусик: “Пане Сергію, це не моя функція, у даному разі, думаю, це функція Олександра Олександровича.”
Сергій Бабушкін: “Главноє, что я розумію цей язик. Главноє другоє – я понімаю, что нужно сєгодня Украінє. Ето главноє. Я просіл би нікогда нє дєліть на язиковой бар”єр умних толкових інтєрєсних людєй. Я нє імєю в віду сєбя, хотя , счітаю сєбя нє дураком, главноє, чтоб ми другіх нє угробілі - сєгодня, в інтересноє, а нє тяжолоє врємя, котороє ми пєрєживаєм. Нє надо нам стоять на етом, ето уже прошлі другіє рєспублікі. Посмотрітє, сколько умних людєй говорят по-рускі і понімают ту нацию, в странє которой оні живут, ето совєршенно нормально. І іх уважают нє за то, что оні говорят, а за то, что оні дєлают. Ето для мєня главноє. А дєті моі уже говорят по-украінскі. Болєє того, оні говорят на 4 язиках.”
Отже, начальник Головного управління архітектури та будівництва, головний архітектор міста Києва Сергій Бабушкін, як ви чули, готовий вивчити українську мову навіть за один місяць. Залишається дрібниця – вагоме слово голови Київської міської держадміністрації Олександра Омельченка, який би простимулював цього державного чиновника й архітектора в одній особі. До речі, в згаданій комплексній програмі заходів щодо розвитку і функціонування української мови в місті Києві на 2002-2005 роки “Українська мова в українській столиці” Головне управління архітектури та будівництва відповідає за виконання трьох пунктів. Йдеться про унормування рекламно-інформаційного оформлення міста відповідно до вимог мовного законодавства. Як виконуються ці пункти, можна побачити, не відходячи далеко від центру, наприклад, у новому підземному місті під майданом Незалежности “Глобус”.
І на закінчення. Десять днів тому Київрада вирішила розділити посади головного архітектора міста і начальника Головного управління архітектури та будівництва. В даний момент триває конкурс на ці посади.
