Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 03:02

Європейський Союз. Досвід Естонії


Європейський Союз. Досвід Естонії

Київ, 12 березня 2003 р. Гість: Надзвичайний і повноважний посол Естонії в Україні Пауль Леттенс.

За місяць в Афінах керівництво Європейського Союзу і Президент Естонії підпишуть договір про членство Естонії у ЄС від 2004 року. В Україні з інтересом спостерігають за процесами, які відбуваються в Естонії, за її прилученням до європейських демократичних цінностей. Наш нинішній гість – Надзвичайний і повноважний посол Естонії Пауль ЛЕТТЕНС – розповідає про свою державу, про її євро-атлантичний шлях; гостя приймає у київській студії РС Богдана Костюк:

1. Пане Леттенс, чи може Україна використати досвід Естонії, яка незабаром стане членом Євросоюзу?

ПЛ: Дійсно, Естонія вже наступного місяця – 16 квітня – буде у Греції підписувати угоду з Європейським Союзом. Мені приємно зазначити, що наступного після цієї події дня Україна братиме участь у роботі Європейського Конгресу. Це означає, що послом в Україні працювати цікаво, що у нас однаковий напрямок. Адже у травні минулого року Київ офіційно задекларував напрямок свого поступу – євро-атлантичну інтеграцію. Таллін зробив це раніше і пройшов уже більшу частину шляху. Що ж це таке – “естонський досвід”? Зазначу, що це – досвід унікальний, оскільки в Європі небагато держав, які б провели необхідні реформи за короткий термін. По-друге, крім традиційних політичних та економічних реформ, Естонія здійснила справжню юридичну революцію, щоб запровадити правові стандарти Євросоюзу у повсякденну судову, правоохоронну, економічну, політичну практику. На відміну від Угорщини чи Польщі, нам довелося повністю змінювати систему, і це робилося, так би мовити, з потом... Це важкий шлях.

2.

А що означає для Естонії поняття “євро-інтеграції” у практичній сфері? ПЛ: Естонія повинна була здійснити усі ці реформи і йти шляхом до європейських цінностей. Це найголовніше. Не йшлося про вступ до Євросоюзу , йшлося, у першу чергу, про прилучення до європейських демократичних цінностей і традицій. Теоретично Естонія могла б і не потрапити у нинішню хвилю розширення ЄС - адже деякі держави поки що чекають на свою чергу. Але працювати в європейському напрямку було необхідно, робота триває і досі. Починали ми зі створення спеціального департаменту з питань співпраці з Європейським Союзом; керівник цієї установи має повноваження міністра. Але, повірте, “європейському міністрові” було не так легко переконати, скажімо, міністра транспорту щось робити. Тому нещодавно ми створили євро-інтеграційне бюро, яке безпосередньо підпорядковується прем’єр-міністрові; ця структура подібна до аналогічної інституції при Президентові України. Члени нашого Бюро щотижня ,по середах ,збираються на наради ось уже упродовж 5 років, аналізують ситуацію в Естонії та ЄС, пропонують парламентові та урядові свої ідеї та міркування.

3.

Пане Леттенс, в Естонії мешкає близько тридцяти тисяч осіб українського походження. Як вони інтегрувалися в естонське суспільство?

ПЛ: Перед приїздом до Києва я відвідав у Талліні місце, яке називається “Український центр”. Це приміщення старої церкви, яку відреставрували українці, там тепер осередок Української греко-католицької церкви. А у дворі – симпатичний будиночок, де збирається громада, там розташована і українська школа. Українці по суботах мають свою програму на естонському радіо. Загалом, їхня інтеграція в естонське суспільство відбувається успішно. Мені здається, і ті майже чотири тисячі естонців, які мешкають в Україні, так само знайшли себе на багатонаціональній мапі української держави.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG