Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:03

Українсько-польські стосунки на першому етапі членства Польщі в ЄС


Українсько-польські стосунки на першому етапі членства Польщі в ЄС

Варшава, 13 березня 2003 -Про те, як виглядатимуть українсько-польські стосунки після вступу Польщі до Європейського Союзу уже написано і сказано чимало. Переважна більшість коментарів представників як київської, так і варшавської влади на цю тему покликана заспокоїти суспільства обох країн, мовляв, усе буде добре. Однак оцінки аналітиків, економістів, соціологів свідчать про дещо інше. У цьому сенсі досить цікавим видається дослідження польського Інституту міжнародних справ, запрезентоване у вівторок у Варшаві. Про дослідження під назвою “Польща в Європейському Союзі: початкові проблеми і кризи”

Володимир Павлів:

Дослідження аналітиків польського Інституту міжнародних справ стосується можливих криз та проблем у багатьох аспектах економічного, суспільного та міжнародного життя Польщі у перший період після вступу до ЄС. Нас, зі зрозумілих причин, найбільше цікавив розділ “Стосунки з сусідніми країнами, котрі не входять до ЄС”, а саме - з Україною. Прогнозування у цій сфері аналітик Інституту Ернест Вицішкевич починає із аналізу стану польсько-українських стосунків напередодні вступу Польщі до ЄС. В польсько-українських стосунках – пише Ернест Вицішкевич - виникла криза, пов”язана із фіаском реалізації декларованого обома сторонами “стратегічного партнерства”. Серед причин цього фіаско польський аналітик називає, наприклад, відсутність інструментів, за допомогою яких Польща могла б реалізувати політику зближення України до НАТО та ЄС, тобто низький рівень торгового обміну між обома країнами та незначну кількість взаємних інвестицій. З українського ж боку головною причиною називаються малозрозумілі основи української закордонної політики в цілому та декларування стратегічного партнерства зі США одночасно із затісненням контактів на російському напрямку. Що ж до конкретних наслідків розширення ЄС, то аналітики, на відміну від політиків, намагаються зрівноважити як позитивні, так і негативні моменти. Так, на думку пана Вицішкевича, після вступу Польщі до ЄС у сфері експорту товарів до Польщі Україна може як скористатись, наприклад, на впровадженні нижчих від польських митних ставок ЄС, так і втратити за рахунок переміщення частини торгового обміну на користь країн ЄС або через впровадження Польщею європейських стандартів і принципів сертифікації. Серед негативних наслідків називається також порушення локальних економічних і суспільних зв”язків, котрі з”явилися в період безвізового транскордонного руху. А також зниження життєвого рівня тих суспільних груп, котрі живуть з дрібної транскордонної торгівлі. Варто взяти до уваги хоч би той факт, що мешканцеві прикордонного українського села тепер доведеться для отримання хоч і безплатної візи, все ж їхати за нею до Львова чи Луцька. На завершення цього невеселого огляду автори дослідження зазначають, що цей початковий період проблем та криз все ж згодом мине. А його тривалість насправді залежатиме не тільки від Польщі чи ЄС. Для якнайшвидшої нормалізації стосунків між Україною та розширеним ЄС ключове значення матимуть результати змін у самій Україні. Від успіху і послідовності цих змін залежатиме стан стосунків з країнами ЄС, які неодмінно перекладатимуться на двосторонні стосунки з Польщею.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG