Якщо про друге питання, яке хвилює Варшаву, нескладно здогадатися – це звичайно ж Волинь, шістдесятиріччя відзначення трагічних подій у цьому регіоні України, де , як стверджують поляки, загинули кілька десятків поляків, то перше питання... Власне, перше питання дає широку перспективу євро- інтеграційним прагненням України. Йдеться про можливе приєднання України до Вишеградської групи. Нагадаю, що група ця об”єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Зараз ведуться такі розмови, що до Вишеградської групи хотіли б прилучитися ще Австрія та Словенія. І вже в такому гроні могла б знайтися Україна. Погодьмося, перспектива не з найгірших. І ,треба сказати, дещо в цьому напрямі уже зроблено. Зокрема, активна позиція тут у Словаччини .Особливо після минулої зустрічі президентів Шустера та Кучми. Зараз Словаччина головує у Вишеградській групі. І реальним кроком у бік приєднання могла б бути участь прем”єр-міністра України Віктора Януковича у зустрічі глав урядів Вишеградської групи у червні цього року. Нагадаю, що під час минулого такого саміту , котрий відбувався у польській Криниці тодішнього прем”єра України Анатолія Кінаха на зустріч не запросили. Щоб якось зам”яти незручність , Кінаха зо дві години возили автомобілі по горах , поки зустрічалися прем”єри Вишеградської групи. Отож, на сьогодні ситуація виглядає значно привабливіше. І на користь зіграли тут два минулі вояжі українських керманичів – Леоніда Кучми до Словаччини та міністра закордонних справ Анатолія Зленка до Угорщини. До речі, в Угорщині виникла ідея утворити спільну угорсько-словацько-польську постійнодіючу конференцію з питань візового режиму. Іншими словами, угорці та словаки хотіли б повторити польську ініціативу стосовно безкоштовних віз для українців. З тим, щоб Київ поставився до них так само , як до Варшави – себто, не запровадив віз у відповідь. Словом, про це у Києві теж будуть консультуватися з міністром закордонних справ Польщі Влодзимежем Цимошевичем, бо там є що говорити, коли йдеться про творення конкретних механізмів. Офіційний візит Цимошевича до Києва планується дуже насиченим .Київ цікавиться, зокрема, наскільки буде впливовою Варшава у східній політиці Європейського Союзу. Це правда, що на сьогодні польський Східний вимір не переміг, як концепція, при формуванні нових відносин з сусідами Євросоюзу. Але чи так буде, коли Польща стане членом Європейського Дому? Наскільки наполегливі поляки зможуть протискати українську ногу в шпаринку прочинених дверей для України? Ця проблема буде серед основних на переговорах у Києві з високопоставленим польським гостем. Є і дуже конкретні питання, які , можна, як кажуть, помацати. Це , наприклад, торгівля. За останній рік ще збільшилося негативне сальдо України в торгівлі з Польщею. Це при тому, що за цей період товарообіг зріс більш ,ніж на 14 відсотків. Погляньмо на таку цифру : всього товарообіг складає 1 мільярд 669 мільйонів доларів. З цієї суми Україна продає до Польщі товарів лише на 178 мільйонів. Величезне від”ємне сальдо. І це вже проблема неполітична. Погляньмо тепер на польський інтерес , коли говоримо про візит польського міністра до Києва. Обізнані люди кажуть, що Цимошевичу так само, як Сивцеві ( це шеф бюро національної безпеки Польщі, який недавно приїжджав до Києва) так само не вдасться переконати українську владну верхівку, щоб президент України попросив у поляків пробачення за Волинь. Нагадаємо, що польська сторона не веде мову лише про відзначення трагічних подій на Волині. Варшава чекає на вибачення. Можливо , про це вестиме мову у Києві і Цимошевич. Кажуть, до речі, що і хтось із його близьких постраждав на Волині в 1943 році. Але тут переговори можуть не дати такого результату , якого сподівається офіційна Варшава. Принаймні, поки що до такого кроку українська верхівка не готова.
19 березня розпочинається офіційний візит в Україну міністра закордонних справ Польщі Влодзимежа Цимошевича
19 березня розпочинається офіційний візит в Україну міністра закордонних справ Польщі Влодзимежа Цимошевича
Серед питань, які будуть вирішуватися в перебігу зустрічей польського глави зовнішньополітичного відомства, будуть два ключові : перше становить засадничий інтерес Києва, а на другому дуже залежить Варшаві. Тему продовжує журналістка Ганна Стеців.
Якщо про друге питання, яке хвилює Варшаву, нескладно здогадатися – це звичайно ж Волинь, шістдесятиріччя відзначення трагічних подій у цьому регіоні України, де , як стверджують поляки, загинули кілька десятків поляків, то перше питання... Власне, перше питання дає широку перспективу євро- інтеграційним прагненням України. Йдеться про можливе приєднання України до Вишеградської групи. Нагадаю, що група ця об”єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Зараз ведуться такі розмови, що до Вишеградської групи хотіли б прилучитися ще Австрія та Словенія. І вже в такому гроні могла б знайтися Україна. Погодьмося, перспектива не з найгірших. І ,треба сказати, дещо в цьому напрямі уже зроблено. Зокрема, активна позиція тут у Словаччини .Особливо після минулої зустрічі президентів Шустера та Кучми. Зараз Словаччина головує у Вишеградській групі. І реальним кроком у бік приєднання могла б бути участь прем”єр-міністра України Віктора Януковича у зустрічі глав урядів Вишеградської групи у червні цього року. Нагадаю, що під час минулого такого саміту , котрий відбувався у польській Криниці тодішнього прем”єра України Анатолія Кінаха на зустріч не запросили. Щоб якось зам”яти незручність , Кінаха зо дві години возили автомобілі по горах , поки зустрічалися прем”єри Вишеградської групи. Отож, на сьогодні ситуація виглядає значно привабливіше. І на користь зіграли тут два минулі вояжі українських керманичів – Леоніда Кучми до Словаччини та міністра закордонних справ Анатолія Зленка до Угорщини. До речі, в Угорщині виникла ідея утворити спільну угорсько-словацько-польську постійнодіючу конференцію з питань візового режиму. Іншими словами, угорці та словаки хотіли б повторити польську ініціативу стосовно безкоштовних віз для українців. З тим, щоб Київ поставився до них так само , як до Варшави – себто, не запровадив віз у відповідь. Словом, про це у Києві теж будуть консультуватися з міністром закордонних справ Польщі Влодзимежем Цимошевичем, бо там є що говорити, коли йдеться про творення конкретних механізмів. Офіційний візит Цимошевича до Києва планується дуже насиченим .Київ цікавиться, зокрема, наскільки буде впливовою Варшава у східній політиці Європейського Союзу. Це правда, що на сьогодні польський Східний вимір не переміг, як концепція, при формуванні нових відносин з сусідами Євросоюзу. Але чи так буде, коли Польща стане членом Європейського Дому? Наскільки наполегливі поляки зможуть протискати українську ногу в шпаринку прочинених дверей для України? Ця проблема буде серед основних на переговорах у Києві з високопоставленим польським гостем. Є і дуже конкретні питання, які , можна, як кажуть, помацати. Це , наприклад, торгівля. За останній рік ще збільшилося негативне сальдо України в торгівлі з Польщею. Це при тому, що за цей період товарообіг зріс більш ,ніж на 14 відсотків. Погляньмо на таку цифру : всього товарообіг складає 1 мільярд 669 мільйонів доларів. З цієї суми Україна продає до Польщі товарів лише на 178 мільйонів. Величезне від”ємне сальдо. І це вже проблема неполітична. Погляньмо тепер на польський інтерес , коли говоримо про візит польського міністра до Києва. Обізнані люди кажуть, що Цимошевичу так само, як Сивцеві ( це шеф бюро національної безпеки Польщі, який недавно приїжджав до Києва) так само не вдасться переконати українську владну верхівку, щоб президент України попросив у поляків пробачення за Волинь. Нагадаємо, що польська сторона не веде мову лише про відзначення трагічних подій на Волині. Варшава чекає на вибачення. Можливо , про це вестиме мову у Києві і Цимошевич. Кажуть, до речі, що і хтось із його близьких постраждав на Волині в 1943 році. Але тут переговори можуть не дати такого результату , якого сподівається офіційна Варшава. Принаймні, поки що до такого кроку українська верхівка не готова.
Якщо про друге питання, яке хвилює Варшаву, нескладно здогадатися – це звичайно ж Волинь, шістдесятиріччя відзначення трагічних подій у цьому регіоні України, де , як стверджують поляки, загинули кілька десятків поляків, то перше питання... Власне, перше питання дає широку перспективу євро- інтеграційним прагненням України. Йдеться про можливе приєднання України до Вишеградської групи. Нагадаю, що група ця об”єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Зараз ведуться такі розмови, що до Вишеградської групи хотіли б прилучитися ще Австрія та Словенія. І вже в такому гроні могла б знайтися Україна. Погодьмося, перспектива не з найгірших. І ,треба сказати, дещо в цьому напрямі уже зроблено. Зокрема, активна позиція тут у Словаччини .Особливо після минулої зустрічі президентів Шустера та Кучми. Зараз Словаччина головує у Вишеградській групі. І реальним кроком у бік приєднання могла б бути участь прем”єр-міністра України Віктора Януковича у зустрічі глав урядів Вишеградської групи у червні цього року. Нагадаю, що під час минулого такого саміту , котрий відбувався у польській Криниці тодішнього прем”єра України Анатолія Кінаха на зустріч не запросили. Щоб якось зам”яти незручність , Кінаха зо дві години возили автомобілі по горах , поки зустрічалися прем”єри Вишеградської групи. Отож, на сьогодні ситуація виглядає значно привабливіше. І на користь зіграли тут два минулі вояжі українських керманичів – Леоніда Кучми до Словаччини та міністра закордонних справ Анатолія Зленка до Угорщини. До речі, в Угорщині виникла ідея утворити спільну угорсько-словацько-польську постійнодіючу конференцію з питань візового режиму. Іншими словами, угорці та словаки хотіли б повторити польську ініціативу стосовно безкоштовних віз для українців. З тим, щоб Київ поставився до них так само , як до Варшави – себто, не запровадив віз у відповідь. Словом, про це у Києві теж будуть консультуватися з міністром закордонних справ Польщі Влодзимежем Цимошевичем, бо там є що говорити, коли йдеться про творення конкретних механізмів. Офіційний візит Цимошевича до Києва планується дуже насиченим .Київ цікавиться, зокрема, наскільки буде впливовою Варшава у східній політиці Європейського Союзу. Це правда, що на сьогодні польський Східний вимір не переміг, як концепція, при формуванні нових відносин з сусідами Євросоюзу. Але чи так буде, коли Польща стане членом Європейського Дому? Наскільки наполегливі поляки зможуть протискати українську ногу в шпаринку прочинених дверей для України? Ця проблема буде серед основних на переговорах у Києві з високопоставленим польським гостем. Є і дуже конкретні питання, які , можна, як кажуть, помацати. Це , наприклад, торгівля. За останній рік ще збільшилося негативне сальдо України в торгівлі з Польщею. Це при тому, що за цей період товарообіг зріс більш ,ніж на 14 відсотків. Погляньмо на таку цифру : всього товарообіг складає 1 мільярд 669 мільйонів доларів. З цієї суми Україна продає до Польщі товарів лише на 178 мільйонів. Величезне від”ємне сальдо. І це вже проблема неполітична. Погляньмо тепер на польський інтерес , коли говоримо про візит польського міністра до Києва. Обізнані люди кажуть, що Цимошевичу так само, як Сивцеві ( це шеф бюро національної безпеки Польщі, який недавно приїжджав до Києва) так само не вдасться переконати українську владну верхівку, щоб президент України попросив у поляків пробачення за Волинь. Нагадаємо, що польська сторона не веде мову лише про відзначення трагічних подій на Волині. Варшава чекає на вибачення. Можливо , про це вестиме мову у Києві і Цимошевич. Кажуть, до речі, що і хтось із його близьких постраждав на Волині в 1943 році. Але тут переговори можуть не дати такого результату , якого сподівається офіційна Варшава. Принаймні, поки що до такого кроку українська верхівка не готова.
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1
Bloomberg: заяви Макрона щодо можливості відправки військ в Україну розлютили чиновників CША 44184 views
2Терехов відреагував на інформацію про можливий повторний наступ сил РФ на Харків 32996 views
3«Інформація не підтвердилася» – у ФСБ сказали, чому не допомогло попередження США про теракт 13397 views
4У ЄС досягли компромісу щодо торгівлі з Україною: «баланс дуже делікатний» 11463 views
5В ISW пояснили, чим може бути зумовлена заява Лукашенка про ймовірних нападників на «Крокус» 9724 views
6Джонсон виправдовується щодо законопроєкту про допомогу Україні – Білий дім 8894 views
7Розвідка Британії проаналізувала, для чого Росія створює «Дніпровську річкову флотилію» 8316 views
8Директор ФСБ назвав Кирила Буданова «законною ціллю» для РФ 7126 views
9Франція «найближчим часом» зможе передати Україні майже 80 установок Caesar – Міноборони 5295 views
10«Звісно, Україна» – соратник Путіна Патрушев про те, хто причетний до теракту під Москвою 4141 views
ФОТО ТА ВІДЕО
-
Мультимедіа
Збили «ланцет» з автомата: полювання на безпілотники під Бахмутом
Зенітники 93 окремої мехазованої бригади «Холодний Яр» щодня виходять на полювання. ЗУ-23 – зенітна спарена установка, яка може збивати повітряні цілі на висоті до 2.5 кілометрів. Після атаки безпілотників можуть летіти баражуючі снаряди типу Ланцет. Один із таких із автомата вдалося збити.