Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:09

Воєнна акція в Іраку


Воєнна акція в Іраку

Прага, 25 березня 2003 – Головна увага західної преси зосереджена у ці дні на воєнних діях коаліційних сил в Іраку. Після перших днів акції деякі оглядачі передбачають затяжні бої із розсіяними по країні іракськими підрозділами, а також гуманітарну кризу серед цивільного населення, яка може поглинути додаткові зусилля і кошти союзників.

Коментуючи воєнну акцію в Іраку, газета «Нью-Йорк таймс» підкреслює, що попередні оптимістичні передбачення про блискавичне закінчення війни, як видно з усього, потрібно буде дещо скоригувати. Раніше чимало оглядачів очікували, що хиткий режим Саддама Гусейна, який не має широкої підтримки з боку населення, протриматися довго не зможе, що іракські військовослужбовці масово здаватимуться в полон, а місцеве населення радо вітатиме коаліційні сили. Щоправда, як стверджує газета, приблизно три тисячі іракських солдатів здалися в полон, а ще більше дезертирів залишили свої підрозділи, повернувшись до своїх сіл. Але тисячі інших залишилися і, часто переодягнувшись у цивільний одяг, продовжують опір. Газета передбачає також гуманітарну кризу, яка вже почалася в південних районах Іраку, зокрема в місті Басрі, до речі, заселеному шиїтами – противниками багдадського режиму, які очікували приходу союзницьких сил.

Газета «Вашингтон пост» у редакційній статті стверджує труднощі, які постають протягом перших днів воєнної акції в Іраку. Ба більше, газета передбачає дальші втрати, в тому числі серед цивільного населення, помилки та інші драматичні несподіванки. Дальший опір з боку режимних військ може спричинитися також до збільшення коштів операції. Проте газета закликає до терплячості. Усі ці кошти варто заплатити, вважає газета, якщо вони допоможуть ліквідувати режим і стабілізувати становище в Іраку і якщо військові сили США діятимуть, як визволителі, а не завойовники. «Вашингтон пост» підкреслює, що мільйони репресованих іракців десятиліттями мріяли визволитися від режиму Саддама Гуссейна. Міжнародна спільнота теж даремно очікувала протягом 12-ти років, тобто від закінчення війни у Перській затоці, що багдадський режим добровільно роззброїться. Газета висловлює впевненість, що багдадський режим врешті буде усунений.

Ця ж газета «Вашингтон пост» містить коментар відставного офіцера армії США Ральфа Пітерса, який аналізує деякі аспекти стратегії «шоку і страху», на яку американське командування покладало особливі надії. Згідно з цією стратегією, після першого потужного удару залякана іракська армія не мала би іншого вибору, лише здатися. Ця стратегія, як підкреслює автор, не передбачила, однак, суті режиму Саддама Гуссейна, для якого капітуляція рівнозначна смерті і тому він ніколи не погодиться на неї. Натомість заклик до іракської військової еліти капітулювати, як вважає автор, був би гуманним по своїй суті, політично привабливим і міг би скоротити жертви з іракського боку. Проте деякі речі не міняються, пише на закінчення автор. Найліпшим способом шокувати й залякати ворога і далі залишається його убивство. І ті, хто має намір з політичних міркувань вести, за словами автора, антисептичну війну, тобто без жертв, першим ділом не повинні починати війну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG