Прага, 28 березня 2003 – У Сербії вночі з четверга на п’ятницю сталося аж кілька подій, які змінили не лише картину вбивства прем’єр-міністра Зорана Джинджича, а й допомогли розкрити давнє політичне вбивство колишнього президента Сербії Івана Стамболича.
У боротьбi з полiцiєю тієї ночi загинуло двоє з трьох лiдерiв злочинного угруповання, яке 12 березня скоїло замах на прем’єра Джинджича. Злочинцi – Душан Спасоєвич i Мiле Лукович – були озброєнi автоматами й бомбами й чинили опiр – таким є офіційне повідомлення поліції. Впродовж рокiв ці двоє бандитів контролювали торгiвлю наркотикiв у Сербiї. Пiсля звiльнення зi служби до них прилучився й Мiодраг Лукович, на прізвисько "Легія" – колишнiй командувач Пiдроздiлу полiцiї для спецiальних операцiй, якого розшукують. Злочинне упруповання кожного мiсяця на територiї Сербiї продавало сто кiлограмiв наркотикiв й контролювало їхнiй транзит до iнших країн.
Белградська полiцiя заарештувала Мiлiцу Ґаїч, невiстку колишнього президента Слободана Мiлошевича. Оглядачi припускають, що Ґаїч була пов’язана з окремими членами злочинного угруповання. Марко Мiлошевич, син колишнього президента, втiк з країни у жовтнi 2000 року, пiсля усунення свого батька вiд влади. Вiн тодi, на 27-му роцi життя, був одним з найбагатших громадян Сербiї. Белградськi ЗМI повiдомляють, що молодий Мiлошевич був приятелем окремих членiв картелю наркодилерiв, який скоїв замах на Зорана Джинджича. Де нинi перебуває Марко Мiлошевич – не відомо... І це все про першу операцію.
У п’ятницю ж міністерство поліції виступило з поясненнями і доказами, що в межах надзвичайного стану, який вже триває у Сербії 3 тижні, кілька десятків кримінальних і політичних убивств у Сербії, які були скоєні протягом останніх 8-ми – 10-ти років, є розкриті. І, зокрема, поліція розкрила найбільший кримінальний злочин – викрадення і вбивство колишнього президента Сербії Івана Стамболича.
Я попросила мого колегу зі сербської служби Радіо Вільна Європа Раде Радовановіча – детальніше розповісти про цей успіх поліції й поінформувати, як вдалося за такий короткий час розкрити стільки злочинів?
Раде Радовановіч:
"Пояснення поліції полягають в тому, що четвірка колишніх поліцейських були членами "Червоних беретів" – спецпідрозділу поліції, і вони визнали, що в серпні 2000-го року викрали Івана Стамболича, відвезли його на відоме місце відпочинку біля Нового саду - на Фрушку Гору, двома пострілами його убили і кинули в яму (не можу сказати, що його поховали - ні, саме кинули в яму).
Поліція знайшла зараз останки Стамболича. Є докази про його ліквідацію. А міністр поліції Душан Міхайлович повідомляє, що є дізнання виконавця того злочину, що убивство – політичне, і що Іван Стамболич був зліквідований через те, що одна родина в Сербії у 2000-му році (а це могла бути тільки сім’я Мілошевичів) налякалася, що на виборах, які були оголошені тоді і на яких потім переміг Воїслав Коштуніца, що на тих виборах Іван Стамболич міг бути небезпечним кандидатом для Слободана Мілошевича.
Міністр поліції Душан Міхайлович каже, що вже тільки через це убивство його міністерство і влада Сербії вимагатимуть від Гаазького трибуналу, щоб допитали на цю тему Слободана Мілошевича. Суть у тому, що за цих три тижні надзвичайного стану у Сербії з’явились докази всіх можливих убивств - політичних, кримінальних та інших – і що організована злочинність (як то говорить нині спікер парламенту Наташа Мічич) подолана в Сербії.
Залишилася найважливіша частина праці – суди, спеціальні та поточні. На підставі доказів, що їх назбирала поліція і обвинувачення, будуть організовані суди – об’єктивні, і кожен дістане за законами і за ступенем свого злочину".
У боротьбi з полiцiєю тієї ночi загинуло двоє з трьох лiдерiв злочинного угруповання, яке 12 березня скоїло замах на прем’єра Джинджича. Злочинцi – Душан Спасоєвич i Мiле Лукович – були озброєнi автоматами й бомбами й чинили опiр – таким є офіційне повідомлення поліції. Впродовж рокiв ці двоє бандитів контролювали торгiвлю наркотикiв у Сербiї. Пiсля звiльнення зi служби до них прилучився й Мiодраг Лукович, на прізвисько "Легія" – колишнiй командувач Пiдроздiлу полiцiї для спецiальних операцiй, якого розшукують. Злочинне упруповання кожного мiсяця на територiї Сербiї продавало сто кiлограмiв наркотикiв й контролювало їхнiй транзит до iнших країн.
Белградська полiцiя заарештувала Мiлiцу Ґаїч, невiстку колишнього президента Слободана Мiлошевича. Оглядачi припускають, що Ґаїч була пов’язана з окремими членами злочинного угруповання. Марко Мiлошевич, син колишнього президента, втiк з країни у жовтнi 2000 року, пiсля усунення свого батька вiд влади. Вiн тодi, на 27-му роцi життя, був одним з найбагатших громадян Сербiї. Белградськi ЗМI повiдомляють, що молодий Мiлошевич був приятелем окремих членiв картелю наркодилерiв, який скоїв замах на Зорана Джинджича. Де нинi перебуває Марко Мiлошевич – не відомо... І це все про першу операцію.
У п’ятницю ж міністерство поліції виступило з поясненнями і доказами, що в межах надзвичайного стану, який вже триває у Сербії 3 тижні, кілька десятків кримінальних і політичних убивств у Сербії, які були скоєні протягом останніх 8-ми – 10-ти років, є розкриті. І, зокрема, поліція розкрила найбільший кримінальний злочин – викрадення і вбивство колишнього президента Сербії Івана Стамболича.
Я попросила мого колегу зі сербської служби Радіо Вільна Європа Раде Радовановіча – детальніше розповісти про цей успіх поліції й поінформувати, як вдалося за такий короткий час розкрити стільки злочинів?
Раде Радовановіч:
"Пояснення поліції полягають в тому, що четвірка колишніх поліцейських були членами "Червоних беретів" – спецпідрозділу поліції, і вони визнали, що в серпні 2000-го року викрали Івана Стамболича, відвезли його на відоме місце відпочинку біля Нового саду - на Фрушку Гору, двома пострілами його убили і кинули в яму (не можу сказати, що його поховали - ні, саме кинули в яму).
Поліція знайшла зараз останки Стамболича. Є докази про його ліквідацію. А міністр поліції Душан Міхайлович повідомляє, що є дізнання виконавця того злочину, що убивство – політичне, і що Іван Стамболич був зліквідований через те, що одна родина в Сербії у 2000-му році (а це могла бути тільки сім’я Мілошевичів) налякалася, що на виборах, які були оголошені тоді і на яких потім переміг Воїслав Коштуніца, що на тих виборах Іван Стамболич міг бути небезпечним кандидатом для Слободана Мілошевича.
Міністр поліції Душан Міхайлович каже, що вже тільки через це убивство його міністерство і влада Сербії вимагатимуть від Гаазького трибуналу, щоб допитали на цю тему Слободана Мілошевича. Суть у тому, що за цих три тижні надзвичайного стану у Сербії з’явились докази всіх можливих убивств - політичних, кримінальних та інших – і що організована злочинність (як то говорить нині спікер парламенту Наташа Мічич) подолана в Сербії.
Залишилася найважливіша частина праці – суди, спеціальні та поточні. На підставі доказів, що їх назбирала поліція і обвинувачення, будуть організовані суди – об’єктивні, і кожен дістане за законами і за ступенем свого злочину".
