Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:21

Вечірня Свобода: 1. Приватизація в Україні - чи буде переділ власності або що стоїть за боротьбою за крісло Голови фонду державного майна. 2.Що діється з ринком зерна, з українським хлібом?


Вечірня Свобода: 1. Приватизація в Україні - чи буде переділ власності або що стоїть за боротьбою за крісло Голови фонду державного майна. 2.Що діється з ринком зерна, з українським хлібом?

Київ, 3 квітня, 2003 року.

Автор: Марина Пирожук

Отже, в прямому ефірі “Радіо “Свобода”. Наші гості: Олексій Козаченко з парламентської фракції “Народовладдя” – це парламентська більшість, і йому опонує пані Валентина Семенюк від Соціалістичної партії України.

Ми говоримо про приватизацію в Україні, і що вона дала пересічному громадянину і непересічному.

Шановні гості, чи правда, що можна провести певні паралелі між тим – хто буде тепер керувати Фондом держмайна, і тим, з яких джерел буде фінансуватися майбутня президентська кампанія того чи іншого кандидата? Чи є тут якийсь зв’язок, чи немає, пане Козаченко?

Олексій Козаченко

Добрий вечір, шановні слухачі. Я б не проводив таких прямих паралелей. Але, ті президентські вибори, що наближаються, та та сутичка, яка відбувалася під час призначення голови Фонду держмайна, має під собою якійсь загальні речі.

Я б простіше поставився до цієї ситуації. Сьогодні приватизація в Україні вже дійшла певної глибини. Не так багато залишилося об’єктів, які представляють інтерес для фінансових угрупувань, які сьогодні є, і в парламенті присутні їх представники. Тому, боротьба навколо крісла голови Фонду держмайна, це є боротьба фінансових угрупувань, за майбутні питання, які будуть розглядатися в процесі приватизації.

Ганна Стеців

Ну, і фінансових угрупувань, які, очевидно, будуть підтримувати того чи іншого кандидата в президенти.

Олексій Козаченко

Вибори – то є гроші. І тому, це нормальні у всьому світі речі. Інша справа в тому, де ці гроші беруться, і як вони використовуються.

Ганна Стеців

Пані Семенюк, що ви думаєте з цього приводу?

Валентина Семенюк

Я хочу сказати, що це тільки початок боротьби. Я можу коментувати це з впевненістю як голова спеціальної контрольної комісії, що в Україні залишилися головні стратегічні об’єкти: це енергеруючі компанії, це нафтогазопроводи термінали, це металургійні заводи, які є монополістами і конкурентами на зовнішньому ринку. Це порти, це все, що є сьогодні найбільш стратегічне і являє найбільш прибуткове в Україні. Буде йти боротьба за приватизацію ще більша, ніж йде боротьба за президентські вибори.

Тому що, ту програму, яку започаткував пан Бондар в Кабінеті Міністрів, і тепер вона направлена у ВР, вона передбачає галузевий принцип приватизації.

Ця програма є рамковою, а підпрограми буде приймати Кабінет Міністрів. І саме страшне це те, що буде йти підготовка до президентських виборів. Чому? Бо ми вже пережили декретотворення 92 – 93 років. Що під цим дикретотворенням? Кучма повидавав декрети, які фактично дали старт приватизації. Далі пішло указотворення, яке спотворило концепцію, яка була затверджена парламентом: розпочинати приватизацію з малих підприємств. Указотворення пішло з великих підприємств.

Сьогодні олігархи прихопили найбільш ласомі кусочки під указотворенням. Тобто, сценарій хочуть повторити, тільки в новому обличчі, в новому кандидаті в президенти. Ця боротьба буде страшніша як сьогодні. Вона буде йти в сесійному залі. Затвердження саме такої програми приватизації. Тому що, тоді схочуть відповідними розпорядженнями, різними постановами Кабінету Міністрів продавати цілими галузями, при цьому, відсторонивши парламент, відсторонивши контрольну функцію парламенту.

А якщо врахувати, що сьогодні президент створив при собі «ДУСю», а міністерства при собі створюють «МУСі», кожен хапає об’єкти для того, щоб поділитися між собою. Тому, ця боротьба буде йти отоді. Це буде боротьба в сесійному залі.

Ганна Стеців

А чому так важлива була конкретна особа? Чи вирішує щось один конкретний чиновник у цій державі, пане Козаченко?

Олексій Козаченко

Ким би не був голова Фонду держмайна, фактично, те, що стосується стратегії приватизації, від нього не залежить. Я можу привести приклади всіх, хто був на цій посаді в незалежній Україні. І кожен наступний менше і менше впливав саме на стратегію приватизації в Україні.

Який би не був високопоставлений чиновник – це чиновник - розпорядник тих вказівок, які будуть йому йти з Кабінету Міністрів, з адміністрації президента або з ВР. Але, звідки буде йти, це залежить від того, як це буде вирішено в сесійній залі. Я думаю, що в депутатського корпусу вистачить здорового глузду не прийняти таку програму приватизації, яка була подана. А зараз новий голова повинен подати нову програму приватизації. Я думаю, що до цього його буде спонукати і парламент.

Ганна Стеців

Але ви самі собі заперечуєте . Ви тільки-що сказали, що стратегія від одного чоловіка не залежить. Тоді, чому новий голова буде подавати якусь нову програму приватизації, яка буде інша від того голови, який був досі?

Олексій Козаченко

Програма приватизації – це не тільки стратегія. Там є оперативні моменти, які закладаються. Існує погляд, що людина, яка прийшла на нову посаду, незалежно від того, що від неї залежить все, чи не залежить нічого, свій погляд на проблему задекларувати. Декларація – це є та програма, яку подає певний керівник.

Ганна Стеців

Нинішнього голову обрали, він був заступником того голови досі. Чому ж його погляд інший?

Олексій Козаченко

Це практика життя: що перша особа – це є перша особа, а заступник - це заступник. Який би не був дієздатний заступник, він в деякій мірі виконує волю першої особи.

Валентина Семенюк

Пані Ганно, я хочу ще відповісти інше. Від голови Фонду і від його команди буде залежати дуже багато. 1. Чому постраждав пан Бондар - він зробив подання на фактично рішення нашої Спеціальної контрольної комісії щодо оцінщиків і радників, які проводили підготовку документів до приватизації енергеруючих компаній.

Пан Гришан, який був заступником і вів питання оцінки об’єктів, тісно співпрацював із фірмою «Імідж» ( це фірма пана Заплатинського, який до цього був головою комісії, який безпосередньо приймав участь в розробці програми приватизації, входив в колегію Фонду держмайна і його фірми проводили оцінку).

Саме за такі напрямки роботи буде йти боротьба. Саме краще: самому написати програму, самому оцінювати об’єкти і самому їх купувати. Це є підтвердження тому, коли спеціальна контрольна комісія під час звіту Фонду держмайна вказала Фонду на ці негаразди, і пан Бондар підписав згоду на те, щоб розірвати контакти із фірмою «Імідж», яка виграла конкурс на оцінку, на те, що оцінки були занижені...

Ганна Стеців

А чим відрізняється фірма “Імідж” від іншої фірми?

Валентина Семенюк

А тим, що вона близько біля тіла. Тим, що заступник входив в колегію Фонду держмайна. Тому, сьогодні, від керівника Фонду і від тих заступників, які ведуть напрямки, буде залежати багато.

Можна сьогодні оцінити, як і Нікопольський завод 25% акцій – 53000000 млн. грн., а світова оцінка йому 1 000 000 000. Оцінили так низько, бо конкурс був написаний у Кабінеті Міністрів. Умови купівлі об’єкту - під пана Пінчука. Тобто під окремого олігарха. У нас в Україні немає прозорої приватизації

Ганна Стеців

А яке значення має те, що до якого олігарха потрапить завод: до пана Пінчука чи до пана N?

Олексій Козаченко

Це має значення з питань антимонопольного законодавства. Адже, проблема Нікопольського феронікелевого заводу виникла з того, що антимонопольний не погодив групі пакету. Після купівлі цього пакету, вони ставали єдиним монопольним угрупуванням, яке контролює 95% ринку. Стосовно Бондаря, він постраждав не із-за того, що розірвав стосунки з фірмою «Імідж»...

Ганна Стеців

Чия то була фірма? До якого олігарха вона належала?

Валентина Семенюк

СДП(о). Медведчуку.

Олексій Козаченко

Це наслідок боротьби фінансових угрупувань за ринок приватизації. І цю боротьбу ми сьогодні бачимо на прикладі того ж самого Нікопольського заводу. Я погоджуюся, що приватизація має бути прозорою.

Ми бачимо, початок, що на фоні боротьби з фінансовими угрупуваннями, хочуть вони того чи не хочуть, але боротись між собою вони мусять виносячи на прозорість, на суд суспільства проблему приватизації як такої.

Сьогодні, звернулися до суду - суд призупинив. До того часу, поки воно йшло кулуарно, воно було тихо і зрозуміло. Коли його залишається все менше і менше, апетити приходять в протиріччя відповідне. А коли є протиріччя, це нормально, тоді починають працювати демократичні інститути.

Ганна Стеців

Я демократії тут не бачу, бо йдеться до якого олігарха більше майна буде належати. А що від цього мають пересічні громадяни? Яка їм різниця: в парламенті гризуться за одного голову Фонду держмайна, чи за іншого, аби гроші йшли до одного чи до іншого олігарха. А люди як бідували, так бідують.

Олексій

А різниця у тому, що вже за 50 000 000 Нікопольський завод не буде куплений, а ця частка направляється в наш загальний бюджет. А якщо це буде не 50 000 000, а 500 000 000, а ще краще 5 000 000 000, то от вам і різниця для пересічного громадянина.

Ганна Стеців

Себто, ви хочете сказати, що Пінчук заплатив би 500 000 000, а група Медведчука заплатить більше?

Олексій Козаченко

А хто більше заплатить, той нехай і купує. Але боротьба має бути прозорою. По зрозумілих, і в т. ч. суспільству, правилах.

Валентина Семенюк

Продаж майна, яка є найбільш прибутковою, то тимчасове наповнення бюджету. Треба йти від виробництва. Приводжу приклад - Нікопольський феросплавний завод. В 1999 році, відповідно до указу президента, про корпоратизацію розпочалась приватизація: 26% купив Пінчук. 51% залишилося в руках держави. Що робить Кабінет Міністрів в угоду пану Пінчуку, приймають рішення: передають в управління 51% в обласну адміністрацію, а обласна адміністрація передає в управління «Інтертайпу», це в безпосереднє управління Пінчука. Прибуток заводу на 2000 рік 98 000 000 грн. 2001 рік йде спад – 53 млн. 2002 – 18 млн.

В умовах на проведення приватизації, пише договір: «хто ефективно управляє, той має приоритетне право на купівлю». 25% акції, проте разом з тим, що ще купив і тобі дається в управління ще 26% акцій. І той же самий Пінчук буде управляти. Тобто, щоб прибуток державного підприємства йшов у бюджет: люди отримали зарплату, пенсії, будувалися школи, дороги, лікарні, йде все це одному олігарху.

Ганна Стеців

Поясніть слухачам таку річ, як би залишився Бондар, то все було б куплено для Пінчука. Якщо його зняли і прийшов Чечетов, то тепер так не буде, так? Всі знають, Пінчук – зять президента. Якщо президент Кучма робить зятеві все наперекір, значить президент Кучма турбується про український народ, а не про свого зятя. Як це пояснити? А тут йдуть постійні звинувачення Кучми, що він там для сім’ї...

Валентина Семенюк

Я хочу сказати, що пан Бондар виконував ті вказівки, які приймав Кабінет Міністрів, а Кабінет Міністрів, його корумпованим планом, обслуговував, обслуговує і буде обслуговувати свою сім’ю. Тому треба міняти систему влади - принцип про який говорять сьогодні соціалісти.

Ганна Стеців

А якщо треба міняти систему влади, то чому міняють лише одну людину?

Валентина Семенюк

Міняють одну людину лише тому, щоб сказати, що він винен у провалах приватизації і т. д . Це лише “зацепка”. Коли були парламентські слухання, і я говорила, що треба міняти підходи до приватизації. Не можна йти постійно: продамо – покеруємо – посидимо ще трохи.

Ганна Стеців

Соціалісти це розуміють. А ви голосували за зміну цього?

Валентина Семенюк

Проти Бондаря ми не голосували і у нас була принципова позиція. Ми розуміли, що це президентські «ігрища», направлені змінити сьогодні керівництво, як кажуть «шило на мило». Лише з однією умовою: якщо ти щось там не виконав, то я тебе накажу, залякаю, зніму...

Олексій Козаченко

Я хотів би повернутися до конструктива. На початку нашої полеміки, ми говорили про те, як відбувається приватизація тих чи інших об’єктів. Погоджуюся з пані Валентиною, що приватизація повинна відбуватися на інших позиціях. Сам принцип приватизації, тобто, що треба приватизувати?

Найкращі об’єкти, які є доходні, які сьогодні не мають своєї ринкової цінності у нас в середині ринку, не можна продавати. Не можна продавати порти, не можна продавати “Укрзалізницю”, енергетику, те, що дійсно дає прибуток державі.

Ганна Стеців

А як і в інших державах?

Олексій Козаченко

В інших державах трохи інша історія, інші традиції, які вже на генному працюють.

Ганна Стеців

Так треба починати творити ті традиції.

Олексій Козаченко

Так ми і творимо. І процес в суспільстві відбувається, яким би тяжким не був. Ми не говоримо самого головного: на якому шляху розвитку стоїть Україна. Україна сьогодні розвивається як буржуазна держава, а коли так, то домінувати має приватна власність. Інша справа - які важелі, які стратегічні об’єкти, галузі держава має залишити за собою. І не треба всім, як папугам, повторювати те, що твориться в інших державах. Досить слухати тих консультантів, які доконсультували нас до того стану, який є сьогодні.

Ганна Стеців

Наша кореспондентка Мая Нагорняк вийшла на вулицю і запитала перших зустрічних мешканців Києва, що ж вони дістали від приватизації в Україні.

Мая Нагорняк

Скажіте, ось в Україні відбулася приватизація, що вона дала вам особисто?

Респондент 1

Зовсім нічого. Куди дівся цей ваучер – таємниця покрита мороком. Я цікавився, мати, брат - все кудись було вкладено – пропало безслідно.

Мая Нагорняк

На вашу думку, хто скористувався результатами приватизації в Україні?

Респондент 1

Хто розумівся на цьому і не впустив можливості. Я так гадаю.

Мая Нагорняк

А ви можете цих людей конкретно назвати?

Респондент 1

Ні. Це звинувачувати голослівно.

Респондент 2

Ні. На мою думку, хто мав доступ до цього майна. Ми нічого не знаємо. Ви ж самі знаєте цих людей, їх олігархами називають. Вони і зараз скупають підприємства та інше.

Респондент 3

Мабуть не так вона пішла як треба. Мабуть ті, хто стояв при владі, ті і мають.

Мая Нагоряк

А ви свій ваучер кудись вклали?

Респондент 3

Так, я вклала. На “Газприлад” і моя сім’я в «Універсам», але нічого не маємо.

Мая Нагорняк

А ви намагалися туди звернутися?

Респондент 3

А що звертатися? Немає грошей і все.

Респондент 4

Нічого не маю. Нікуди не вкладала. Тому що, це було безрезультатно вкладати. Результатами приватизації скористалися ВР та всі інші. Не вся ВР, але там більшість мільйонери, так вони і скористувалися. А мій ваучер лежить вдома в шафі, нічого я з ним не робила і чоловіка теж.

Мая Нагорна

Розмовляючи з прохожими на Хрещатику, мені подумалося: а де мій власний ваучер? Я пригадала, що вклала свій ваучер в “Запоріжжяобленерго”. На тому все і скінчилося. Мая Нагорняк спеціально для “Радіо Свобода”, Київ.



Ганна Стеців

Просимо пробачення у слухачів за таку якість, на вулиці шум. Ось, що ми чули від людей. Пані Семенюк, вчора було 9 років як Ви депутат Верховної Ради . Як Ви скористалися з приватизації?

Валентина Семенюк

Мені навіть було соромно брати ваучер, бо я знала , що це обман. Я дуже добре читала Остапа Бендера, який казав: щоб збагатитися, є два шляхи - шляхом шулерства і шляхом входження в довіру. Саме таким способом проходила приватизація в Україні. Ми мали соціалістичну систему, було набудовано багато підприємств. За рахунок праці, зароблених людьми коштів ми пішли шляхом – змінити систему, перейшли на буржуазну систему. В усьому світі йшли від приватного до усуспільненого, а ми пішли навпаки – від загального, набудованого людськими мозолями до пограбування. І до влади прийшли олігархи, привели Кучму, який видав декрети - створили трасти, які пограбували весь народ. І не дивлячись на те, що я 9 років в парламенті, можу сказати з чистою совістю, що я не брала участі в бандитських програмах приватизації, я розуміла, що це обман. І будучи в опозиції 9 років, я завжди пояснювала людям: те, що нав’язується, є лише для того, щоб 5% жирувало, а 95% погибало.

У нас приватизація пішла трьома напрямками. Перший: до підприємств, які були конкурентними на зовнішньому ринку, прийшли міжнародні транснаціональні корпорації, які їх скупили з умовою їхньою зупинки, щоб вони не було конкурентами на зовнішньому ринку.

Другий напрям такої приватизації – коли олігархи почали між собою скуповувати підприємства і знищували внутрішнього конкурента. Третій напрямок – мала приватизація, коли викупили підприємства трудові колективи, але їх обманули через вторинний ринок цінних паперів (фондовий ринок не працює, все робиться обхідним шляхом). Не хочуть в деклараціях вказувати, скільки в кого яких акцій, в кого які підприємства, заводи, бо треба ж платити податки!

Ганна Стеців

Пане Козаченко, а Ви скільки податків платите, як Ви скористалися приватизацією?

Олексій Козаченко

Я теж не отримував ваучер, бо так само розумів, що це нічого не дасть для конкретного громадянина. Ваучерна приватизація, на мій погляд, була помилкова на той момент, коли її починали.

Ганна Стеців

А як Вам вдалося розбагатіти?

Олексій Козаченко

Я це можу розповідати дуже довго. Пані Семенюк сказала, що всі ми вийшли з соціалістичної системи. Але вона не сказали, що ми звідти вийшли з соціалістичною свідомістю. І темп реформування не міг за той короткий час стати ефективним. Тому ті прискорені форми і дали такі погані наслідки. Треба трошки було подивитися ( Китай це зробив раніше), як це робиться поступово. Але сьогодні маємо те, що маємо.

Треба ще розуміти одну просту річ. Економіка живе і працює за законами природи.

Ганна Стеців

Але все-таки, як Ви розбагатіли?

Олексій Козаченко

Я розбагатів просто, власним трудом. Я працював з 1990 року, створивши малу компанію, ми займалися телекомунікаційними роботами, прокладували кабель, ремонтували станції. Я 13 років займаюся бізнесом, і тільки на 8-му я дозволив собі мати квартиру, нормальну машину. Я не соромлюся зароблених грошей. Багато людей, які сьогодні багаті, можуть відверто казати, що вони чесно заробили гроші. Те, що стосується податків і декларацій, я можу сказати, що я декларую.

Ганна Стеців

Скільки Ви в місяць платили податків?

Олексій Козаченко

Моя компанія платила податків приблизно 7 мільйонів гривень в рік. Щодо особистих податків, в мене офіційна зарплата, не включаючи дивіденди, була приблизно 7 тисяч гривень. Відповідно податки я платив десь приблизно 50 %.

Ганна Стеців

Ми органічно переходимо до наступної теми і будемо говорити про хліб, про основне багатство – зерно. Зараз не вщухають розмови про колишнього віце-прем’єра Козаченка, який начебто зловживав з зерном і який тепер перебуває під слідством. Як це виглядає, дозволимо розказати Марині Пирожук.

Марина Пирожук

Леоніда Козаченка звинувачують у тому, що перебуваючи на посаді віце-прем’єра з аграрних питань, він не зміг організувати нормальну роботу агропромислового комплексу держави. За даними Генпрокуратури , в результаті експорту зерна минулого року державі завдано збитків у сумі півтора мільярда гривень.

Серед протизаконних дій віце-прем’єра було названо лобіювання інтересів іноземних закупівельників зерна .

У генпрокуратурі кажуть, що зернотрейдери скуповували в селян зерно минулорічного урожаю за найнижчими цінами, а потім продавали уже за світовими, що спричинило падіння доходів вітчизняних товаровиробників, а також різкий ріст вартості зерна на внутрішньому ринку.

За даними Генпрокуратури, Леонід Козаченко будучи віце-прем’єром з червня 2001 по листопад 2002 року свідомо діяв в інтересах іноземних зернотрейдерів. Сам Леонід Козаченко не визнає своєї вини і заявляє, що його справа є політичною. Генпрокуратура ж наполягає , що у порушенні кримінальної справи Леоніда Козаченка і його арешті немає політичного підґрунтя. За словами заступника генерального прокурора України Тетяни Корнякової, затримання та арешт Леоніда Козаченка є закономірним результатом його діяльності. Вона також підкреслила, що Генпрокуратура не змінить своєї позиції стосовно арешту екс-віце-прем’єра.

За словами Корнякової, звинувачення, пред’явлені Козаченку, тягнуть за попередніми даними на 8 років відповідальності за обома статтями. Щоправда пані Корнякова пообіцяла, що жодної зайвої тонни зерна Козаченку інкриміновано не буде. Стосовно ж ухилення від сплати прибуткового податку на суму понад 500 тисяч гривень, що також інкримінується Леоніду Козаченку, то Генпрокуратура заявляє, що протягом 2002 року Козаченко отримав від двох іноземних підприємств акцій на суму близько півтора мільйона гривень, які були використані Козаченком для продовження бізнесу після роботи в уряді.

У Генпрокуратурі також кажуть, що для врегулювання ситуації на ринку зерна вже підготовлено певні пропозиції. Слідство також буде вивчати питання про те, чи погоджував Козаченко свої дії з колишнім прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Тим часом колишній шеф Козаченка Анатолій Кінах заявив, що в Україні немає дефіциту продовольчого і фуражного зерна, а є серйозний дефіцит ухвалення своєчасних, економічно виважених рішень. Кризу на ринку зерна він називає штучною. Щодо справи Леоніда Козаченка, то колишній прем’єр охарактеризував його як надійну та порядну людину.

Ганна Стеців

Така ситуація з Леонідом Козаченком. А що на це скаже наш гість Олексій Козаченко?

Олексій Козаченко

Моє прізвище Козаченко, я з Леонідом Козаченком за все життя один раз розмовляв. Рідна мама дзвонить мені, коли була та інформація через ЗМІ, і каже: „Синку, я знаю, ти ніколи не був першим віце-прем’єром, але чому називають твоє прізвище?”

Ганна Стеців

То перекажемо Вашій мамі, що з Вами все в порядку.

Олексій Козаченко

Те, що інкримінується пану Козаченку, в тому числі і гроші, які він отримав якимось чином – за цю тему я говорити не буду, я не знаю.

Але щодо ситуації з зерном в Україні. Я хотів би подивитися в корінь цієї проблеми.

Можна скільки завгодно будь-яку високу посадову особу звинувачувати в тому, що він спонукав експорт зерна. Але одна людина не здатна, оскільки ринок має свої закони, спонукати до тієї чи іншої дії такий великий ринок, як експорт зерна. Що спонукало селянина продавати задешево зерно і в великому обсязі кожен раз при збиранні врожаю...

Ганна Стеців

А що селянину залишалося робити, на голодну смерть дітей залишати?...

Олексій Козаченко

Ось до цього я і веду. Перше, що відбувається. Банки видають кредити. Єдине добре, що зробила держава для селянина, це пільги по кредитах для сільгосптоваровиробників.

Валентина Семенюк

Не сільгосптоваровиробникам, а посередникам, тут треба дивитися чітко, хто прибрав...

Олексій Козаченко

Це окрема тема, хто прибрав. Але реальне, що сільгосптоваровиробник отримав від держави – це ці пільги. Я це знаю. Але повертати кредит селянин має в жовтні місяці, він бере кредит в березні, і в березні повернути було б логічно, або хоча б десь у лютому. Але ні, ніяким чином. Що вимушений робити селянин? Продавати зерно. У цей час відбувається ще...

Ганна Стеців

А що ж парламентська більшість робила, чому ж вона не захистила того селянина?

Олексій Козаченко

Більшість була сформована, коли це все працювало. Думаю, цього року такого не допуститься. Це не тільки парламентська більшість...

Валентина Семенюк

Парламентська більшість сформована у травні.

Олексій Козаченко

А кредити надавалися в березні і лютому місяці. Хочу сказати по суті. Що далі відбувається. Держава кожен рік декларує, що буде виконувати залогові закупки зерна. Механізм відомий – отримати малі гроші, які сьогодні дає скупщик селянину (коли з „вилами до горла” стоїть банк), але коли ціна на ринку буде більш висока за сезонним фактором, має можливість викупити в держави назад, заплативши малу ціну за збереження зерна на державний елеваторах і продати його за нормальною ринковою ціною. Але цього не відбувалося. У цьому, безумовно, вина уряду. Ще є одна проблема. Маємо погані наслідки соціалістичної ідеології. Одна з них - це приписки. Починаючи з голови рай адміністрації, голови сільхозуправи...

Ганна Стеців

Але Ви самі сказали, що будуєте буржуазну державу, а користуєтеся при цьому соціалістичною ідеологією?

Олексій Козаченко

Це не ми користуємося.

Ганна Стеців

А хто приписував зерно?

Олексій Козаченко

Зерно приписували відповідні чиновники. А в нас психологія не міняється за один рік. Як було похвальним показувати дуті показники за радянських часів, так і є.

Ганна Стеців

Але на вплив призначення високих державних чиновників впливає парламентська більшість...

Олексій Козаченко

Так можна „звалити” все на парламентську більшість.

Ганна Стеців

Я не „звалюю”, я запитую.

Олексій Козаченко

До того часу, доки не поміняється психологія суспільства – а це процес - ми будемо мати ці проблеми.

Ганна Стеців

Сумну перспективу ви намалювали. Пані Семенюк?

Валентина Семенюк

Перш за все, не в психології справа, а в системі влади. Що було зроблено під час збирання врожаю? Зернові трейдери сплатили у минулому році 300 гривень за 1 тонну зерна, в попередньому році скупили зерно за 700 гривень за тонну, причому за меншою ціною, ніж складалася собівартість, підняли ціну на паливні матеріали. При цьому влада викликала керівників господарств, змушувала підписувати неправдиву інформацію.

Ганна Стеців

А може пан Козаченко тут мав рацію, в соціалістичній системі теж були приписки?

Валентина Семенюк

Хочу Вам сказати, таких приписок ніколи не було.

Олексій Козаченко

Просто не засвідчували, було КДБ, і було важко це зробити. Це була антидержавна політика...

Валентина Семенюк

Ні, ні. 52 мільйони тонн зерна, яке виробляла Україна в 1986 році, давала можливість мати тонну зерна на кожну людину, ціна на хліб була не така як сьогодні.

Олексій Козаченко

І мали черги в магазинах, і ковбасу за 2.20.

Валентина Семенюк

Зате люди не вмирали з голоду, як сьогодні вимирають! Це саме той буржуазний спосіб життя, який Ви сьогодні нав’язуєте. Хочете буржуазію для себе будувати? А тим людям зробити нещастя!!

Олексій Козаченко

Я хочу бути багатим серед багатих.

Валентина Семенюк

Я хочу, щоб всі були багаті.

Олексій Козаченко

І я хочу...

Ганна Стеців

Нагадаю, ми говоримо про хліб. Тема актуальна, бо скоро Великдень і будемо пекти паски. Чи буде цьогорічна Паска дорожча, ніж була попереднього року?

Валентина Семенюк

Розпорядження президента дало вказівку губернаторам 13 березня не піднімати ціни на зерно, але можу сказати, ця ціна вже підвищується. Незалежно від вказівок. Тому що приватизовані всі хлібні елеватори, диктується монопольна ціна на плату за збереження цього зерна, зернотрейдери скупили зерно і диктують ціну для наших хлібних комбінатів. Ціна мусить піднятися, бо таку ціну „загинають” трейдери. Крім того, якщо взяти по складу ціну на хліб - лише 15 % там становить вартість зерна, все решта – це посередники, які нагріли руки і на кредитах, і на приписках А Леонід Козаченко – це просто одна людина, на яку вирішили списати всі вказівки, які робив президент, Кабмін і вся ця корумпована влада, яка робить все, щоб нажитися.

Олексій Козаченко

Я хотів би нагадати, що не так все просто. Ринок працює за ринковими умовами. Мабуть пані Семенюк це знає, я знаю це стовідсотково: був період, коли взагалі трейдери не хотіли купувати українське зерно ні за яку ціну, яка на той період здавалася розумною, бо російське зерно було на 30 доларів дешевше за українське. І була вказівка відповідної виконавчої влади, яка забороняла адміністративними важелями, також за рахунок підняття залізнодорожніх транзитів, купувати російське зерно.

Тобто українське зерно взагалі на той момент нікому не було потрібне. Потрібна регуляторна політика, і не така, коли вже „запече” - весна прийшла і їсти нема що. Потрібна продумана цілеспрямована політика на рік вперед

Валентина Семенюк

Але Ви підтримуєте програму президента, яка передбачає тільки лібералізацію ринку, ніякої регуляторної політики.

Олексій Козаченко

Я цього не сказав. Я навпаки сказав, що треба регулювати ринок.

Валентина Семенюк

Треба міняти систему влади, міняти президента, виганяти бандитів з саду, як кажуть, щоб дерево родило...

Олексій Козаченко

Але при цьому не треба забувати, що ринок живе за ринковими законами.

Ганна Стеців

У прямому ефірі була „Вечірня Свобода”. Не надто веселою, але жвавою була наша сьогоднішня розмова. І те, що ми можемо відкрито про це говорити, принаймні, на Радіо Свобода , дає надію, що є сили, аби поправити ситуацію, щоб зробити життя більшості людей в Україні таким самим гідним, яким є воно у більшості парламентської.

Дякуємо. І на все добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG