Нью-Йорк, 9 квітня 2003 - Генеральний секретар ООН Кофі Аннан заявив цими днями на засіданні Ради Безпеки, що у післявоєнному відродженні Іраку “центральну роль” має відігравати Організація Об”єднаних Націй. Президент Сполучених Штатів і британський прем”єр-міністр після зустрічі у Белфасті стверджували дещо інакше, що ООН в Іраку відіграватиме “життєво важливу роль”. Різниця між цими двома визначеннями істотна.
На користь провідної або “центральної” ролі Об”єднаних Націй Кофі Аннан висуває такий аргумент, що лише ООН може надати легітимності ( законності тобто) окупації Іраку військами союзників. Але союзники воліють говорити не про “окупацію”, а радше про визволення Іраку з-під влади Саддама Гуссейна. За планами президента Джорджа Буша, ООН в Іраку має займатися продовольчою та медичною допомогою населенню, і ця роль, справді, “життєво важлива”. Але ООН не відіграваптиме іншої ролі, крім дорадчої, у визначенні складу нового іракського уряду, особливо так званих “силових міністерств” – оборони й внутрішньої безпеки. Кондоліза Райс, зовнішньополітичний дорадник президента Буша, підкреслила на зустрічі з журналістами у Вашингтоні, що лише ті країни, які “накладали життям і кров”ю заради визволення Іраку” визначатимуть шляхи його відбудови. Йдеться про Сполучені Штати, Велику Британію, Австралію та інших союзників. На думку оглядача Нью-Йорк Таймс Дейвіда Санджера, тим самим Сполучені Штати ніби кажуть Франції, Німеччині та Росії, що коли ті відмовилися голосувати в Раді Безпеки за примусове роззброєння Іраку, то позбавили себе можливості визначати шляхи переходу Іраку від диктатури до демократії. Варто зауважити, що йдеться тут не лише про високі матерії, а й про цілком земні, як ,наприклад: компанії яких країн одержать від Іраку вигідні будівельні, промислові та інші контракти, хто видобуватиме нафту і кому новий Ірак сплачуватиме у першу чергу старі борги. Ірак, як відомо, винен Росії 8 мільярдів доларів за радянське ще озброєння. Крім того, Росія і Франція мали дружні відносини з режимом Саддама Гуссейна і отримали від нього нафтові концесії, котрі відтак втрачають чинність. Палата Представників Конгресу ухвалила поправку до законопроекту про воєнні витрати, де говориться, що контракти для відбудови Іраку не повинні діставати французькі, російські, німецькі та сирійські компанії, бо уряди цих країн виступали в Раді Безпеки проти американського плану щодо Іраку.
На користь провідної або “центральної” ролі Об”єднаних Націй Кофі Аннан висуває такий аргумент, що лише ООН може надати легітимності ( законності тобто) окупації Іраку військами союзників. Але союзники воліють говорити не про “окупацію”, а радше про визволення Іраку з-під влади Саддама Гуссейна. За планами президента Джорджа Буша, ООН в Іраку має займатися продовольчою та медичною допомогою населенню, і ця роль, справді, “життєво важлива”. Але ООН не відіграваптиме іншої ролі, крім дорадчої, у визначенні складу нового іракського уряду, особливо так званих “силових міністерств” – оборони й внутрішньої безпеки. Кондоліза Райс, зовнішньополітичний дорадник президента Буша, підкреслила на зустрічі з журналістами у Вашингтоні, що лише ті країни, які “накладали життям і кров”ю заради визволення Іраку” визначатимуть шляхи його відбудови. Йдеться про Сполучені Штати, Велику Британію, Австралію та інших союзників. На думку оглядача Нью-Йорк Таймс Дейвіда Санджера, тим самим Сполучені Штати ніби кажуть Франції, Німеччині та Росії, що коли ті відмовилися голосувати в Раді Безпеки за примусове роззброєння Іраку, то позбавили себе можливості визначати шляхи переходу Іраку від диктатури до демократії. Варто зауважити, що йдеться тут не лише про високі матерії, а й про цілком земні, як ,наприклад: компанії яких країн одержать від Іраку вигідні будівельні, промислові та інші контракти, хто видобуватиме нафту і кому новий Ірак сплачуватиме у першу чергу старі борги. Ірак, як відомо, винен Росії 8 мільярдів доларів за радянське ще озброєння. Крім того, Росія і Франція мали дружні відносини з режимом Саддама Гуссейна і отримали від нього нафтові концесії, котрі відтак втрачають чинність. Палата Представників Конгресу ухвалила поправку до законопроекту про воєнні витрати, де говориться, що контракти для відбудови Іраку не повинні діставати французькі, російські, німецькі та сирійські компанії, бо уряди цих країн виступали в Раді Безпеки проти американського плану щодо Іраку.
