Прага, 14 квітня 2003 – Європейський Союз цього понеділка покритикував Україну за становище з демократією й свободою преси в ній – і водночас дав перспективу майбутніх відносин. Перспективу, щоправда, наразі дуже віддалену і через уже згадані українські проблеми, і через труднощі, які переживає сам розширюваний нині Європейський Союз.
Цього понеділка в Люксембурзі розпочалося дводенне засідання Ради міністрів Європейського Союзу. Серед таких важливих питань, як остаточна згода на розширення ЄС ( а про це угода буде підписана вже в середу в Афінах ) чи відбудова Іраку, міністри звернули увагу й на становище з демократією в світі.
Ще на рік продовжені санкції проти М’янми, колишньої Бірми, військова влада якої не виявляє політичної волі повертатися до демократії; засуджені нещодавні політичні судові процеси й страти на Кубі.
Серед цього не пройшов непоміченим і рівень свободи преси в Україні. Про неї, зокрема, згадав заступник міністра закордонних справ Великої Британії Денис МакШейн.
Важко було б уявити, щоб Україна, з її великими європейськими містами Києвом і Львовом, не стала хоч колись членом Європейського Союзу ,але тим часом у стосунках із нею є проблеми, сказав МакШейн: «…Так само важко серйозно говорити з нашими українськими друзями, доки верховенство закону порушується, сталося жахливе вбивство журналіста Гонгадзе, далі трапляються інші напади на засоби інформації в цій країні, і я наголошував на цьому, говорячи з українськими співрозмовниками», – заявив у понеділок заступник міністра закордонних справ Великобританії Денис МакШейн.
Але далеко не тільки критика лунала в понеділок у Люксембурзі на засіданні Ради міністрів Євросоюзу , ба, й навпаки: Україна, а разом із нею й Молдова, несподівано здобули, можна б сказати, перемогу мимоволі – відразу ціла низка європейських високих чинників згадували про ці дві країни як про кандидатів на членство в ЄС, хай і в перспективі. Хоча очевидно, що перспектива ця зовсім не близька.
Від 1 травня 2004 року ЄС приймає до свого складу 10 нових членів. І нині в Євросоюзі висловлюють занепокоєння тим, щоби ЄС не взявся розширюватися надто далеко й надто швидко.
Перед у закликах зупинити на якийсь час розширення Євросоюзу веде Німеччина: «Мусимо зробити перерву … й замислитися над справжнім поглибленням інтеграції, – говорив німецький представник у ЄС Вільгельм Шенфельдер. – Не можемо ж ми постійно вести переговори про розширення».
Нідерланди, Іспанія й Люксембург теж застерігають, що починати нові переговори про вступ було б зарано і стало б «хибним сигналом».
Тим часом Європейський Союз запрошує Україну й інших майбутніх нових сусідів, щодо яких ЄС планує особливу стратегію, на переговори до Афін у четвер.
А в перебігу дебатів у понеділок представники скандинавських країн і Великої Британії наголосили на потребі зміцнити зв’язки з Україною й Молдовою. Ви щойно чули критичні слова заступника міністра закордонних справ Великої Британії , але, нагадаю, Денис МакШейн при цьому вважає: важко уявити, щоб Україна не вступила до ЄС на якомусь етапі.
Міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Меллер каже, що обидві країни – Україна й Молдова – мають «потенціял на членство».
Його колега з Швеції Анна Лінд додає, що пора вже й братися до праці: «…Уже час перейти від слів до справ і надати Єврокомісії чіткий мандат на розробку планів дій, у першу чергу, щодо дійсно нових членів (сусідської спільноти) – України, Молдови й Білорусі, – а також конкретних пропозицій про фінансування». Зауважу, що й Білорусь тут згадано недарма: Європа не хоче втрачати й цю країну , і в понеділок, посеред нової хвилі критики на адресу нинішнього білоруського керівництва, з нього було знята заборона на в’їзд до країн ЄС.
За словами міністра закордонних справ Швеції, Євросоюз повинен швидко запропонувати своїм новим сусідам угоди про вільну торгівлю. Цю думку енергійно підтримали Німеччина й Італія; представник останньої також додає, що тісна співпраця з Україною має охопити й сектори енергетики й транспорту.
І якщо голова Європейської Комісії Романо Проді постійно виключав можливість вступу України до ЄС хоч коли, іншу думку має комісар Євросоюзу з розширення Гюнтер Фергойґен. Він попереджає, що ЄС має спершу з’ясувати для себе, як послідовно, не підриваючи довіри, співпрацювати з цими державами, але вважає так: «Цілком природно, що питання про членство в Європейському Союзі виникає як тема завжди, коли обговорюються наші відносини з Україною й Молдовою, і правда в тому, що двері перед ними не можуть бути зачинені натривало», – сказав у понеділок комісар Євросоюзу з розширення Гюнтер Фергойген.
Цього понеділка в Люксембурзі розпочалося дводенне засідання Ради міністрів Європейського Союзу. Серед таких важливих питань, як остаточна згода на розширення ЄС ( а про це угода буде підписана вже в середу в Афінах ) чи відбудова Іраку, міністри звернули увагу й на становище з демократією в світі.
Ще на рік продовжені санкції проти М’янми, колишньої Бірми, військова влада якої не виявляє політичної волі повертатися до демократії; засуджені нещодавні політичні судові процеси й страти на Кубі.
Серед цього не пройшов непоміченим і рівень свободи преси в Україні. Про неї, зокрема, згадав заступник міністра закордонних справ Великої Британії Денис МакШейн.
Важко було б уявити, щоб Україна, з її великими європейськими містами Києвом і Львовом, не стала хоч колись членом Європейського Союзу ,але тим часом у стосунках із нею є проблеми, сказав МакШейн: «…Так само важко серйозно говорити з нашими українськими друзями, доки верховенство закону порушується, сталося жахливе вбивство журналіста Гонгадзе, далі трапляються інші напади на засоби інформації в цій країні, і я наголошував на цьому, говорячи з українськими співрозмовниками», – заявив у понеділок заступник міністра закордонних справ Великобританії Денис МакШейн.
Але далеко не тільки критика лунала в понеділок у Люксембурзі на засіданні Ради міністрів Євросоюзу , ба, й навпаки: Україна, а разом із нею й Молдова, несподівано здобули, можна б сказати, перемогу мимоволі – відразу ціла низка європейських високих чинників згадували про ці дві країни як про кандидатів на членство в ЄС, хай і в перспективі. Хоча очевидно, що перспектива ця зовсім не близька.
Від 1 травня 2004 року ЄС приймає до свого складу 10 нових членів. І нині в Євросоюзі висловлюють занепокоєння тим, щоби ЄС не взявся розширюватися надто далеко й надто швидко.
Перед у закликах зупинити на якийсь час розширення Євросоюзу веде Німеччина: «Мусимо зробити перерву … й замислитися над справжнім поглибленням інтеграції, – говорив німецький представник у ЄС Вільгельм Шенфельдер. – Не можемо ж ми постійно вести переговори про розширення».
Нідерланди, Іспанія й Люксембург теж застерігають, що починати нові переговори про вступ було б зарано і стало б «хибним сигналом».
Тим часом Європейський Союз запрошує Україну й інших майбутніх нових сусідів, щодо яких ЄС планує особливу стратегію, на переговори до Афін у четвер.
А в перебігу дебатів у понеділок представники скандинавських країн і Великої Британії наголосили на потребі зміцнити зв’язки з Україною й Молдовою. Ви щойно чули критичні слова заступника міністра закордонних справ Великої Британії , але, нагадаю, Денис МакШейн при цьому вважає: важко уявити, щоб Україна не вступила до ЄС на якомусь етапі.
Міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Меллер каже, що обидві країни – Україна й Молдова – мають «потенціял на членство».
Його колега з Швеції Анна Лінд додає, що пора вже й братися до праці: «…Уже час перейти від слів до справ і надати Єврокомісії чіткий мандат на розробку планів дій, у першу чергу, щодо дійсно нових членів (сусідської спільноти) – України, Молдови й Білорусі, – а також конкретних пропозицій про фінансування». Зауважу, що й Білорусь тут згадано недарма: Європа не хоче втрачати й цю країну , і в понеділок, посеред нової хвилі критики на адресу нинішнього білоруського керівництва, з нього було знята заборона на в’їзд до країн ЄС.
За словами міністра закордонних справ Швеції, Євросоюз повинен швидко запропонувати своїм новим сусідам угоди про вільну торгівлю. Цю думку енергійно підтримали Німеччина й Італія; представник останньої також додає, що тісна співпраця з Україною має охопити й сектори енергетики й транспорту.
І якщо голова Європейської Комісії Романо Проді постійно виключав можливість вступу України до ЄС хоч коли, іншу думку має комісар Євросоюзу з розширення Гюнтер Фергойґен. Він попереджає, що ЄС має спершу з’ясувати для себе, як послідовно, не підриваючи довіри, співпрацювати з цими державами, але вважає так: «Цілком природно, що питання про членство в Європейському Союзі виникає як тема завжди, коли обговорюються наші відносини з Україною й Молдовою, і правда в тому, що двері перед ними не можуть бути зачинені натривало», – сказав у понеділок комісар Євросоюзу з розширення Гюнтер Фергойген.
