Прага, 17 квітня 2003 – Одним із головних завдань коаліційного командування в Іраку і тимчасового керівництва, яке мало б підготувати ґрунт для пізнішого федерального устрою країни, відвернути міжрелігійні і міжетнічні сутички. Журналісти повідомляють тим часом про перші вибухи міжусобиць в Іраку.
Американський генерал у відставці Джей Ґарненр, який виконуватиме обов’язки глави тимчасової адміністрації в Багдаді принаймні упродовж перших шести місяців, з оптимізмом відгукується про перспективу демократизації Іраку і формування федеративного уряду. На його думку, із міжусобицями між курдами й арабами, між шиїтами й сунітами буде покінчено. Однак, за словами Ґарнера, обрання майбутнього керівництва країни із 26-мільйонним населенням залежатиме від самих іракців, а не від Сполучених Штатів.
Натомість багато оглядачів і знавців арабського Близького Сходу не виявляють особливого оптимізму щодо безпроблемного формування іракського федеративного уряду і відвернення міжусобиць. На їхню думку, Ірак, який складається із численнях релігійних та етнічних груп і кланів, не має жодного історичного досвіду в демократичному вирішенні подібних проблем. За часів диктатури однієї групи або партії інші етнічні й релігійні групи зазнавали дискримінації або репресій. Протягом всієї історії Іраку між суперницькими групами і кланами точилися криваві конфлікти. Коаліційне командування і журналісти наводять перші вибухи міжусобиць у межах сунітської громади Іраку й зокрема у Тикріті, звідки походить Саддам Гуссейн і де він користувався найширшою підтримкою. У районі Тикріта живе аж шість різних кланів, які між собою ворогують і над якими завжди домінувала родина Саддама Гуссейна. У середу, коли до міста приїхали голодні селяни з навколишніх сіл, щоб отримати пакети гуманітарної допомоги, що складаються з рису, цукру і згущеного молока, група людей із Саддамового клану тяжко побила їх, намагаючись прогнати з міста. В іншому випадку величезна група побила двох людей іншого клану, які їхали в автомобілі. У подібні інциденти змушені втручатися американські морські піхотинці. Члени клану Саддама Гуссейна після падіння режиму взяли тут на себе обов’язки поліцейських, проте командири американських підрозділів заявляють, що вони не погодилися на спільні патрулювання вулиць з місцевою поліцією. Описуючи міжусобні сутички, командир морських піхотинців, полковник Фредді Бліш підкреслює, що методи насилля, яких допускаються, приміром, у конкретних випадках люди із клану Саддама Гуссейна, надзвичайно жорстокі. За словами Бліша, вони б’ють буквально до смерті.
Коаліційне командування повідомляє про подібні сутички в інших іракських містах, у тому числі між арабами і курдами на півночі країни.
Американський генерал у відставці Джей Ґарненр, який виконуватиме обов’язки глави тимчасової адміністрації в Багдаді принаймні упродовж перших шести місяців, з оптимізмом відгукується про перспективу демократизації Іраку і формування федеративного уряду. На його думку, із міжусобицями між курдами й арабами, між шиїтами й сунітами буде покінчено. Однак, за словами Ґарнера, обрання майбутнього керівництва країни із 26-мільйонним населенням залежатиме від самих іракців, а не від Сполучених Штатів.
Натомість багато оглядачів і знавців арабського Близького Сходу не виявляють особливого оптимізму щодо безпроблемного формування іракського федеративного уряду і відвернення міжусобиць. На їхню думку, Ірак, який складається із численнях релігійних та етнічних груп і кланів, не має жодного історичного досвіду в демократичному вирішенні подібних проблем. За часів диктатури однієї групи або партії інші етнічні й релігійні групи зазнавали дискримінації або репресій. Протягом всієї історії Іраку між суперницькими групами і кланами точилися криваві конфлікти. Коаліційне командування і журналісти наводять перші вибухи міжусобиць у межах сунітської громади Іраку й зокрема у Тикріті, звідки походить Саддам Гуссейн і де він користувався найширшою підтримкою. У районі Тикріта живе аж шість різних кланів, які між собою ворогують і над якими завжди домінувала родина Саддама Гуссейна. У середу, коли до міста приїхали голодні селяни з навколишніх сіл, щоб отримати пакети гуманітарної допомоги, що складаються з рису, цукру і згущеного молока, група людей із Саддамового клану тяжко побила їх, намагаючись прогнати з міста. В іншому випадку величезна група побила двох людей іншого клану, які їхали в автомобілі. У подібні інциденти змушені втручатися американські морські піхотинці. Члени клану Саддама Гуссейна після падіння режиму взяли тут на себе обов’язки поліцейських, проте командири американських підрозділів заявляють, що вони не погодилися на спільні патрулювання вулиць з місцевою поліцією. Описуючи міжусобні сутички, командир морських піхотинців, полковник Фредді Бліш підкреслює, що методи насилля, яких допускаються, приміром, у конкретних випадках люди із клану Саддама Гуссейна, надзвичайно жорстокі. За словами Бліша, вони б’ють буквально до смерті.
Коаліційне командування повідомляє про подібні сутички в інших іракських містах, у тому числі між арабами і курдами на півночі країни.
