Прага, 21 квітня 2003 – Західні оглядачі продовжують коментувати одну з найактуальніших проблем, з якими зіштовхнулося коаліційне командування в Іраку: формування тимчасової адміністрації, яку очолить відставний американський генерал Гарнер. Відбудову й демократизацію Іраку одна з газет називає «геркулесовим завданням».
Оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Майкл Ґордон коментує зусилля американського командування у пошуках кандидатів для очолення цивільної адміністрації у Багдаді і на місцях. Поки що, як твердить автор, ці зусилля залишаються безуспішними. Водночас командування США намагається обмежити час свого перебування в Іраку. При усіх цих зусиллях, наголошує автор, американські військові сили мали б залишатися в Перській затоці аж до цілковитої стабілізації становища в Багдаді й усій країні. Крім того, на думку коментатора, до Іраку мали б надіслати свої миротворчі контингенти інші країни. Ці сили повинні доповнити нинішні американські і британські, а також дрібні, радше символічні, підрозділи з Албанії та кількох інших країн.
Британський тижневик «Економіст» в останньому номері наводить три вимоги для успішного завершення воєнної акції в Іраку. Перше , це відновлення добрих відносин США із союзниками в Європі, зокрема з Німеччиною і Францією, а також з Росією. По-друге, потрібно зрушити з місця близькосхідний мирний процес і, врешті, відбудувати повоєнний Ірак.
Коли мова про воєнну акцію, то, як підкреслює «Економіст», ідеться тут не лише про роззброєння режиму Саддама Гуссейна, а й про те, щоб населення Іраку отримало кращі умови життя, ніж за Саддама і щоб Ірак не потрапив у руки іншого скорумпованого і брутального режиму. Таке завершення акції стало б символом поразки Заходу і зокрема Сполучених Штатів, а також основою для поширення антизахідних настроїв серед іракців. З іншого боку, пише британський тижневик, забезпечення побудови процвітаючої демократії могло б принести більші зміни на Близькому Сході, ніж санкції або військова сила.
Газета «Вашингтон таймс» містить коментар знавця міжнародних засобів інформації, члена Міжнародної ради досліджень та обміну Марка Помара, який бачить основу демократизації Іраку у запровадженні вільної преси і в розвитку демократичних інституцій. Серед іншого автор називає телебачення, радіо, газети та інтернет основою вільних виборів, ринкової економіки, спілкування між громадянами і законодавцями. Крім того, підкреслює автор, засоби інформації у повоєнному Іраку можуть вести боротьбу проти хабарництва і репресій.
Оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Майкл Ґордон коментує зусилля американського командування у пошуках кандидатів для очолення цивільної адміністрації у Багдаді і на місцях. Поки що, як твердить автор, ці зусилля залишаються безуспішними. Водночас командування США намагається обмежити час свого перебування в Іраку. При усіх цих зусиллях, наголошує автор, американські військові сили мали б залишатися в Перській затоці аж до цілковитої стабілізації становища в Багдаді й усій країні. Крім того, на думку коментатора, до Іраку мали б надіслати свої миротворчі контингенти інші країни. Ці сили повинні доповнити нинішні американські і британські, а також дрібні, радше символічні, підрозділи з Албанії та кількох інших країн.
Британський тижневик «Економіст» в останньому номері наводить три вимоги для успішного завершення воєнної акції в Іраку. Перше , це відновлення добрих відносин США із союзниками в Європі, зокрема з Німеччиною і Францією, а також з Росією. По-друге, потрібно зрушити з місця близькосхідний мирний процес і, врешті, відбудувати повоєнний Ірак.
Коли мова про воєнну акцію, то, як підкреслює «Економіст», ідеться тут не лише про роззброєння режиму Саддама Гуссейна, а й про те, щоб населення Іраку отримало кращі умови життя, ніж за Саддама і щоб Ірак не потрапив у руки іншого скорумпованого і брутального режиму. Таке завершення акції стало б символом поразки Заходу і зокрема Сполучених Штатів, а також основою для поширення антизахідних настроїв серед іракців. З іншого боку, пише британський тижневик, забезпечення побудови процвітаючої демократії могло б принести більші зміни на Близькому Сході, ніж санкції або військова сила.
Газета «Вашингтон таймс» містить коментар знавця міжнародних засобів інформації, члена Міжнародної ради досліджень та обміну Марка Помара, який бачить основу демократизації Іраку у запровадженні вільної преси і в розвитку демократичних інституцій. Серед іншого автор називає телебачення, радіо, газети та інтернет основою вільних виборів, ринкової економіки, спілкування між громадянами і законодавцями. Крім того, підкреслює автор, засоби інформації у повоєнному Іраку можуть вести боротьбу проти хабарництва і репресій.
