Прага, 18 квітня 2003 – До таких країн належить і Чеська республіка, де заробляють на прожиття десятки тисяч українців. Чеська преса по-різному, але здебільшого негативно оцінює перебування наших краян на своїх теренах. Досі в таких суперечках не брали участі маленькі чехи. Аж ось дитячий часопис “Моя перша газета” оприлюднив днями так званий гороскоп...
Перлинки расистського гумору знайшли маленькі читачі в останньому числі чеського дитячого щомісячника «Моя перша газета». Гороскоп на квітень, який склали двоє дорослих панів - Алеш Гама і Якуб Веренберг - рекомендує дітлахам, які народилися під знаком Риби: «допоможіть матінці прибрати на кухні, шкільному сторожеві прибрати в майстернях, а українцям поруч з будівництвом - прибрати небажаного свідка їхньої нічної гульні».
З2-сторінковий дитячий часопис “Моя перша газета” призначений, як свідчить підтитул, «для всіх дітей» і розповсюджується «у всіх середніх школах у Чеській республіці». Отже, вся наймолодша генерація знатиме, що українці – це наймити на будовах, пияки і нехлюї. Про це застерігає редакторка іншого дитячого журналу «Чебрик» Павліна Брзакова: «Я гадаю, що не можна в дитячому часописі особливо, та й будь-якому іншому, узагальнювати – українці такі й такі, коли б ми замінили “українець” словом “чех”, то це також нічого не означає, отож це якийсь нерозумний погляд, якась спроба пожартувати, але дуже-дуже невдала», - каже Павлина Брзакова.
Дорослі панове Гама і Веренберг можуть думати про 50-мільйонний народ що собі хочуть і як хочуть, але накидати свою негативну думку не зорієнтованій у складному сучасному світі маленькій людині... “Це межує з розтлінням неповнолітніх, - зауважує редакторка часопису Чебрик,- маємо усвідомити, що тисячі людей з України від’їжджають сюди, щоб заробити для своїх родин, а серед них можемо знайти і вчителів, людей з вищою освітою, в кожного свій життєвий стиль, як зрештою в кожного з нас, є серед них люди інтелігентні, які поводяться гідно, і навіть якщо когось з авторів надихнув на цей жарт конкретний негативний інцидент з якимось заробітчанином або щось таке десь побачив, то є великою помилкою реагувати на це за допомогою дитячого журналу і дитяче чтиво робити знаряддям такого жарту”.
Звісно, автори гороскопу можуть послатися на те, що вони жартують. Але такі жарти в такому часописі – зауважмо, що «Моя перша газета» видається під егідою дитячого фонду ЮНІСЕФ – на думку Павліни Брзакової, небезпечні: «Я трохи побоююсь, що саме такий закид, який має бути жартівливим, може в дитячій голівці зафіксуватися так, що українці бувають лише такі, а згодом може це перерости у зневагу і зарозумілість. Вважаю, що редактори, які працюють над цим часописом, мали б дуже уважно ставитися до таких речей, і певна, що негативну реакцію своїх слухачів вони відчують по їхніх листах, - каже редактор журналу «Чебрик» пані Брзакова. – Знаю, що на такі тендітні речі, як мовні чи мальовані жарти для дітей, у світі звертається велика увага і підходять до цього дуже серйозно».
Перлинки расистського гумору знайшли маленькі читачі в останньому числі чеського дитячого щомісячника «Моя перша газета». Гороскоп на квітень, який склали двоє дорослих панів - Алеш Гама і Якуб Веренберг - рекомендує дітлахам, які народилися під знаком Риби: «допоможіть матінці прибрати на кухні, шкільному сторожеві прибрати в майстернях, а українцям поруч з будівництвом - прибрати небажаного свідка їхньої нічної гульні».
З2-сторінковий дитячий часопис “Моя перша газета” призначений, як свідчить підтитул, «для всіх дітей» і розповсюджується «у всіх середніх школах у Чеській республіці». Отже, вся наймолодша генерація знатиме, що українці – це наймити на будовах, пияки і нехлюї. Про це застерігає редакторка іншого дитячого журналу «Чебрик» Павліна Брзакова: «Я гадаю, що не можна в дитячому часописі особливо, та й будь-якому іншому, узагальнювати – українці такі й такі, коли б ми замінили “українець” словом “чех”, то це також нічого не означає, отож це якийсь нерозумний погляд, якась спроба пожартувати, але дуже-дуже невдала», - каже Павлина Брзакова.
Дорослі панове Гама і Веренберг можуть думати про 50-мільйонний народ що собі хочуть і як хочуть, але накидати свою негативну думку не зорієнтованій у складному сучасному світі маленькій людині... “Це межує з розтлінням неповнолітніх, - зауважує редакторка часопису Чебрик,- маємо усвідомити, що тисячі людей з України від’їжджають сюди, щоб заробити для своїх родин, а серед них можемо знайти і вчителів, людей з вищою освітою, в кожного свій життєвий стиль, як зрештою в кожного з нас, є серед них люди інтелігентні, які поводяться гідно, і навіть якщо когось з авторів надихнув на цей жарт конкретний негативний інцидент з якимось заробітчанином або щось таке десь побачив, то є великою помилкою реагувати на це за допомогою дитячого журналу і дитяче чтиво робити знаряддям такого жарту”.
Звісно, автори гороскопу можуть послатися на те, що вони жартують. Але такі жарти в такому часописі – зауважмо, що «Моя перша газета» видається під егідою дитячого фонду ЮНІСЕФ – на думку Павліни Брзакової, небезпечні: «Я трохи побоююсь, що саме такий закид, який має бути жартівливим, може в дитячій голівці зафіксуватися так, що українці бувають лише такі, а згодом може це перерости у зневагу і зарозумілість. Вважаю, що редактори, які працюють над цим часописом, мали б дуже уважно ставитися до таких речей, і певна, що негативну реакцію своїх слухачів вони відчують по їхніх листах, - каже редактор журналу «Чебрик» пані Брзакова. – Знаю, що на такі тендітні речі, як мовні чи мальовані жарти для дітей, у світі звертається велика увага і підходять до цього дуже серйозно».
