Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:25

Огляд головних міжнародних подій за тиждень


Василь Дарчук Прага, 14 лютого 2003 – Головну увагу в сьогоднішньому огляді міжнародних подій за минулий тиждень ми присвятимо міжнародній інспекції в Іраку і дальшим дискусіям у рамках союзу НАТО й Ради безпеки ООН про доцільність воєнної акції в Іраку. Серед інших тем ми коротко наведемо досі триваючі дискусії у справі північно-корейської ядерної програми, а також згадаємо останній розвиток подій на Близькому сході і в Афганістані.

Цього тижня міжнародні інспектори знову відновили перевірку іракських військових і промислових об’єктів після того, як Багдад зобов’язався безапеляційно і чесно співпрацювати з інспекцією ООН. На підставі останніх даних військові фахівці вважають, що Ірак в порушення міжнародних санкцій серед іншого розробляє нові ракетні системи. З’ясовано зокрема, що ракети «Аль-Самуд 2» перевищують дозволені для Іраку ліміти у дальності польоту до 150-ти кілометрів. На початку тижня інспектори знищили 10 артилерійських снарядів і 4 контейнери з гірчичним газом, виявлені ще у грудні минулого року на хімічному заводі неподалік від Багдада. Ці озброєння Багдад повинен був знищити ще 98-го року. Сполучені Штати й Великобританія знову звинуватили багдадський режим у порушенні резолюцій Ради безпеки ООН, зокрема у зв’язку з дальшою розробкою ракетних систем.

Оглядачі наводять слова директора Міжнародного агентства з питань атомної енергетики Ель-Барадея про те, що лише незаперечне і цілковите виконання усіх вимог Ради безпеки може відвернути воєнний удар по Іраку, хоча адміністрація США і британські керівники вважають, що Іракові навряд чи вдасться уникнути удару з огляду на спроби обманути інспекцію.

Під колосальним тиском можливого воєнного удару багдадський режим заявив не лише про цілковиту готовність співпрацювати з інспекцією, а й погодився на польоти над його територією розвідувальних літаків. У п’ятницю, коли Рада безпеки знову розпочала слухання нового звіту керівника міжнародних інспекторів Ганса Блікса і директора МАГАТЕ Ель-Барадея про результати інспекції, іракський парламент на надзвичайній сесії обговорив законопроект про заборону виробництва зброї масового знищення. Ухвалення такого закону Рада безпеки вимагає від Багдада вже тривалий час. Німеччина і Франція наполягають на тому, що продовження часу інспекції і збільшення кількості інспекторів допоможе роззброїти Ірак і таким чином відвернути необхідність воєнної акції.

Тим часом адміністрація США сподівається, що європейські союзники все ж таки підтримають рішення про застосування сили проти Іраку. Зрештою, як заявив держсекретар США Пауелл на початку тижня, режим Саддама Хусейна буде роззброєно незалежно від того, чи Рада безпеки ухвалить нову резолюцію, чи ні. До цього слід додати, що деяке напруження цього тижня викликала відмова Німеччини, Франції і Бельгії гарантувати безпеку своєму союзникові у рамках НАТО Туреччині у випадку відплатних акцій з боку Іраку. Три згадані країни наполягають на мирних засобах врегулювання іракської кризи і хоча під кінець тижня вони пом’якшили свою позицію, нараду усіх членів НАТО у цій справі вирішено відкласти на пізніше.

Очікують, що дальше обговорення цієї проблеми відбудеться наступного тижня, після ознайомлення у Раді безпеки з новим звітом інспекторів ООН у справі озброєнь Іраку. У п’ятницю із цим звітом членів Ради безпеки ознайомили керівники двох груп інспекторів ООН Ганс Блікс і Мохаммед Ель-Барадй. Франція, Росія і Китай і далі наполягають, що для ухвалення нової резолюції Ради безпеки нема підстав. Два інші постійні члени ради Великобританія і США вимагають нової резолюції, яка передбачала би застосування сили проти Іраку, якщо він відмовиться роззброїтися добровільно. Слід сказати також, що, хоча погляди на іракську кризу серед оглядачів і політичних діячів і далі поділені, чимало з них активізували свої виступи проти воєнної акції, наслідки якої, за їхніми словами, передбачити неможливо. Протягом тижня у багатьох столицях і великих містах світу тривали приготування до суботніх масових протестів проти війни в Іраку, на які зібралися сотні тисяч людей. Приміром, на антивоєнну демонстрацію в Мельбурні, яка пройшла вже у п’ятницю, зібралося близько 150-ти тисяч осіб.

Тим часом розвідувальні служби США і Великобританії повідомили про небезпеку нових терористичних актів з боку Аль-Каїди. Повітряний простір над Вашингтоном патрулюють винищувачі, навколо міста розміщено зенітно-ракетні установки. Лондонський аеропорт Хітроу охороняють півтори тисячі військовослужбовців і поліцейських. Хоча деякі оглядачі вважають ці заходи радше пропагандистськими, представники розвідувальних служб схильні брати таку загрозу всерйоз.

Наступна наша тема – дискусії навколо північно-корейської ядерної програми, які протягом тижня залишалися у центрі уваги принаймні засобів інформації. Однак, як видно з реакції західних урядів і зокрема адміністрації США, ця проблема не викликає стільки розбіжностей і емоцій, як іракська криза. Приміром, один із керівників Європейського союзу Солана заявив, що будь які санкції проти Пхеньяна можуть допровадити лише до ескалації кризи. Такої ж думки дотримується Вашингтон і Міжнародне агентство з питань ядерної енергетики. Солана знову закликав до відновлення прямих переговорів між Пхеньяном і Вашингтоном, яких вимагають північно-корейські керівники. Оглядачі підкреслюють, що Пхеньян готовий відмовитися від ядерної програми, але бажає за це отримати широку фінансову компенсацію для розробки альтернативних джерел енергії. У дискусіях на цю тему виявилося, що 2000 року Північна Корея вже отримала від Сеула 186 мільйонів доларів. Скандал розгорівся після того, як південнокорейський президент Кім Де Чжун, президентський термін якого закінчується 25 лютого, визнав, що перед історичною зустріччю з північно-корейським лідером він передав згадану суму Пхеньянові для зміцнення миру і тісніших взаємин. Однак, північно-корейські керівники очікують допомоги з боку США, яку пообіцяв 94-го року тодішній президент Клінтон.

Не вщухає напруження і на Близькому сході. Протягом тижня ізраїльські підрозділи провели чергові рейди, під час яких заарештовано принаймні 20 осіб і кількох застрелено. Заарештовано зокрема 9 бойовиків організацій «Хамас» та «Ісламський джіхад». На початку тижня, після того, як озброєні палестинці застрелили ізраїльського офіцера, ізраїльські танки знову увійшли до Віфлиєму, де оголошено комендантську годину. Водночас тут заблоковано в’їзд палестинців на ізраїльську територію в побоюванні дальших можливих терористичних актів з боку палестинських самовбивць.

Тим часом протягом тижня між Ізраїлем і Бельгією вибухнув гострий конфлікт у зв’язку з тим, що Вищий апеляційний суд Бельгії знову розглянув скаргу групи палестинців і вирішив, що Шарон може бути притягнений до відповідальності за різню в палестинських біженських таборах Сабра і Шатіла 82-го року, коли він був міністром оборони. Проте така можливість існує лише у випадку втрати Шароном дипломатичного імунітету. Бельгійський закон, який діє вже протягом десяти років, дозволяє поставити перед судом громадянина будь якої країни, звинуваченого в геноциді і злочинах проти людяності. Президент Ізраїлю Моше Кацав надіслав королеві Бельгії протест і відкликав ізраїльського посла із Брюсселя. Ізраїль має намір вжити проти Бельгії дальших дипломатичних заходів.

До цього додаймо іще одне вогнище неспокою, яке протягом тижня привертало увагу західних засобів інформації. Американська авіація продовжує бомбардувати позицій решток талібану й Аль-Каїди у центральних провінціях Афганістану, зокрема у провінції Гельманд. Тривають також наземні бої. Американські підрозділи виявляють щораз нові склади зі зброєю й амуніцією. Американське командування заперечило заяви місцевих властей, що під час одного з бомбардувань загинуло 17 цивільних афганців.

Тривають також спорадичні міжусобні бої між провінційними ватажками, а також напади на урядові підрозділи і будинки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG