Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:04

Дискусії у справі післявоєнного Іраку


Василь Дарчук Прага, 26 лютого 2003 – Дискусії навколо можливої воєнної акції в Іраку останніми днями, як видно з усього, сягли свого апогею. Попри скептицизм або гостру критику планів усунення від влади режиму Саддама Хусейна оглядачі аналізують також можливий розвиток подій в Іраку і на Близькому сході після воєнного удару.

Дискусії у справі адміністрування і відбудови Іраку після воєнної акції точаться передусім серед американських законодавців, багато з яких вважають, що після усунення нинішнього режиму американські війська не повинні залишатися в Іраку. Виступаючи в сенатському комітеті з міжнародних зв’язків, відповідальний за оборонну політику Дуґлас Фейт заявив, що головне завдання адміністрації США в її післявоєнній політиці щодо Іраку – продемонструвати населенню цієї країни і світові, що Сполучені Штати провели визвольну воєнну акцію і не мають наміру окупувати або контролювати Ірак або його природні ресурси. Це означає передусім, що політичну владу й адміністрацію в післявоєнному Іраку повинно бути передано в іракські руки цілковито і якомога швидше. Щоправда, як підкреслюють прихильники цієї політики, перед новим іракським керівництвом повинні бути поставлені чіткі передумови, зокрема зобов’язання відразу ж створити умови для побудови конституційної держави на базі федералізму, яка керуватиметься демократичними принципами. Нове керівництво мало б дати гарантії дотримання прав людини усіх громадян країни, забезпечити рівні права жінок, а також етнічних і релігійних меншостей. Тобто ідеться про поразку режиму Саддама Хусейна і цілковиту політичну перебудову країни. У коментарі на цю тему газета «Бостон ґлоуб» порівнює таку цілеспрямовану акцію із денацифікацією післявоєнної Німеччини. Серед оглядачів не бракує і скептиків. Одні з них раніше гостро скритикували, приміром, план британського прем’єра Тоні Блера про установлення тимчасової американської адміністрації в Іраку, інші критикують можливість установлення іракської адміністрації на місцях, яка пізніше мала би сформувати федеральний уряд. Так, згідно із планом Тоні Блера, командуючий воєнною акцією генерал Френкс мав би очолити пізніше тимчасову військову адміністрацію і протягом перших двох-трьох років, як у краї Косово, підготувати загальні вибори. Критику і скептицизм викликала також ідея установити в післявоєнному Іраку іракську адміністрацію. Оглядачі при цьому вказуть на брак демократичних традицій, на історичну ворожнечу між шиїтами і сунітами, на курдську проблему та інші проблеми, які стануть на перешкоді єдності й побудови федеративної демократичної держави. Деякі спостерігачі передбачають значно гірші проблеми в післявоєнному Іраку, ніж в Афганістані. Тому, як вважають більшість оглядачів, дуже важливо, щоб президент США Буш і його радники взяли до уваги всі ці проблеми, які постануть у післявоєнному Іраку, і були готові до їхнього вирішення. Передусім адміністрація Буша справді повинна продемонструвати, що ідеться про визволення від режиму Саддама Хусейна, а не про окупацію Іраку.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG