Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:46

Зміни до указу Президента “Про адміністрацію Президента України» понад тиждень не оприлюднювали


Марусик Тарас

Київ, 17 березня 2003 – 6 березня Президент України Леонід Кучма вніс зміни до свого ж Указу “Про адміністрацію Президента України” від 1996 року. Цей важливий документ понад тиждень лежав під сукном, тобто його спершу не оприлюднювали. Але поява інформації про цей указ у пресі допомогла, очевидно, винести його на денне світло. Мабуть, у приховувачів президентського указу були вагомі підстави для цього. Що ж хотіли сховати від людських очей в адміністрації Президента?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко кілька місяців тому ініціював звернення до Конституційного Суду України, підтримане понад ста п’ятдесятьма депутатами, з вимогою скасувати статтю 5 чинного тоді президентського указу як неконституційну. Нагадаю, ця стаття передбачала, що доручення керівника адміністрації Президента, першого помічника глави держави, першого заступника і заступників керівника адміністрації Президента є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади та їхніми посадовими особами. Тобто, на вершині виконавчої влади України перебував не Кабінет Міністрів, а президентська адміністрація. За новою редакцією згаданого указу, основними завданнями адміністрації Президента є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією повноважень глави держави.

Ось як прокоментував зміни до указу “Про адміністрацію Президента України” Микола Томенко:

З одного боку, позитивно, оскільки йдеться про те, що президент, не чекаючи розгляду нашого конституційного подання, скасував пункт п’ятий в Указі про адміністрацію президента. Але з іншого боку, виникає тепер серйозна колізія, бо шість років Адміністрація мала такі повноваження, особливо за часів Віктора Медведчука, і активно ними користувалася. Як зараз нам дати зрозуміти головам обласних, районних адміністрацій, що керує ними Кабінет Міністрів? Я думаю, що тут стоїть питання наступного кроку, скажімо, ухвалення закону про Кабінет Міністрів / точніше, підписання президентом /, щоб ми вийшли на чинну конституційну норму. Уряд - найвищий орган виконавчої влади, а Адміністрація Президента - дорадчий допоміжний орган. Тому перший крок президент зробив, на мою думку, його треба активно підтримати в тому, щоб Адміністрація Президента перестала бути неконституційним, незаконним органом в Україні. Треба активно довести, перш за все, посадовим особам нижчого рівня про те, що вони на сьогоднішній день вільні від дублювання з точки зору підпорядкованості, бо вони раніше змушені були виконувати і вказівки Кабінету Міністрів, і Адміністрації Президента. А тепер вони повинні, очевидно, так само познайомитись з цим указом і діяти згідно з Конституцією.

Тарас Марусик

На моє запитання, чи означає ухвалення згаданого указу урізання повноважень керівника Адміністрації Президента Віктора Медведчука, Микола Томенко відповів так:

Микола Томенко

Якщо виходити з норми закону, або точніше указу, то серйозно послабляється глава Адміністрації Президента. Але поки що, так як це без мого нагадування не опубліковували, про це в офіційній пресі взагалі ніде не йшлося, не було роз’яснень. Очевидно, це можливо, такий ігровий хід, але нам треба зробити все, щоб не було якогось шоу, а щоб це був реальний документ, який повинні виконувати всі. Тому я, як ініціатор конституційного подання, допоможу президенту, щоб його укази глава Адміністрації виконував.

Тарас Марусик

А президент благодійного фонду “Співдружність”, доктор політичних наук Сергій Телешун, відповідаючи на моє запитання, спочатку вибудував ієрархію впливовости п’яти керівників Адміністрації Президента з часу її утворення. Найвпливовішим був Володимир Литвин, за ним – Віктор Медведчук, Дмитро Табачник, Євген Кушнарьов та Микола Білоблоцький. Далі Сергій Телешун запропонував три версії ухвалення згаданого указу:

Сергій Телешун

Перша версія може базуватись на спробі формально показати обмеження повноважень глави Адміністрації Президента, враховуючи активність опозиції, звернення до Конституційного суду, прокуратури, тощо, а також спроба скоординувати свої дії з опозицією. Тобто показати опозиції, що президент готовий іти назустріч опозиційним силам, зокрема, мова може йти тільки про «Нашу Україну», де відбувається часткове обмеження повноважень глави Адміністрації і першого помічника, я прошу звернути увагу і на першого помічника. Друга версія пов’язана ,насамперед, зі спробою створити передумови, при яких зменшується конфронтація між провладними угрупованнями довкола президента, з одного боку, а з іншого - Кабінету Міністрів. Зокрема, прем’єром Віктором Януковичем і його командою, главою Адміністрації Віктором Медведчуком, частково Володимиром Литвином. Тобто ті про-владні угруповання, які змагаються за право домінувати в політичному просторі. Третя версія може полягати в тому, що ця сентенція буде базуватися наріжним каменем у проведенні політичної реформи. Це президент заявляє не тільки про зменшення своїх повноважень або бажання зменшити повноваження і запропонувати опозиції / й не тільки опозиції, а й провладним фракціям / діалог, а й обмежити повноваження його консультативного органу Але я прошу звернути увагу на те, що підвищується роль Адміністрації в правоохоронних і силових структурах.

Тарас Марусик

Упродовж дня ми пробували одержати коментар від двох управлінь президентської Адміністрації, однак безрезультатно.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG