Доступність посилання

ТОП новини

Розмова з канадською письменницею Деніз Бомбардьє


Тарас Марусик Розмова з канадською письменницею Деніз Бомбардьє

Київ, 1 квітня 2003 - Нещодавно в столиці України побувала відома письменниця з Канади, з франкомовної провінції Квебек Деніз Бомбардьє. Вона приїхала на запрошення Французького культурного центру в Києві, де прочитала лекцію про сучасну літературу Квебеку.

Деніз Бомбардьє – автор низки романів і публіцистичних книжок, зокрема таких: “Чи любите ви одні одних”, “Квебек”, “Зло душі”, “Серцетрус”, “Відкритий лист французам, які уявили себе пупом світу”, “Французька мова: початок занепаду?” Всі ці твори вийшли у відомих паризьких видавництвах. Але не тільки лекції привели уродженку Монреаля в Україну. Тут, в Одесі, побував у 1933 році її батько.

Свою розмову з Деніз Бомбардьє Тарас Марусик розпочав саме з цього. Ось що сказала письменниця:“Мій батько опинився в Україні в 30-і роки, під час великого голоду. Батько був набагато старший і одружився з моєю мамою, коли йому було 45 років. До цього він багато подорожував, оскільки він був офіцером британського торгового флоту. Про Одесу батько розповідав мені небагато. Мої стосунки з ним були складні. Про це, до речі, один з моїх романів. Але в нас удома було чимало фотографій Одеси, які, до того ж, батько розфарбував у різні кольори, бо тоді ще не було кольорових фото. Я знаю, що тільки він,як канадський громадянин, мав право зійти на берег, чим він скористався і провів у Одесі близько тижня. Коли я на минулі вихідні приїхала до Одеси, запитувала себе , чи мій батько ходив там, де я.

Щоправда, Деніз Бомбардьє не певна на 100 відсотків, що це було саме в 1933 році: “Пізніше я дійшла висновку, що мій батько іноді помилявся щодо дат, тому що в 33 році був голодомор. Але про це він нічого не розповідав”.

На запитання, коли Деніз Бомбардьє дізналася про голод в Україні,вона відповіла :“Про голод я дізналася, коли вивчала історію східної Європи, в юності”.

Що ж усе-таки розповідав їй про Одесу батько? Деніз Бомбардьє: “Він розповідав про жінок,які вони були прекрасні. І я теж можу констатувати, приїхавши сюди через 70 років, що коли я бачу всіх цих прекрасних дівчат, коли я бачу витонченість жінок, а також красу чоловіків... Ви знаєте, іноземця, особливо того, хто приїжджає із заходу, все це вражає. У нас молодь одягається так, що можна подумати, ніби це бомжі”. “Навіть люди, яких ми називаємо простими, ходять по вулицях добре вбраними. А в дівчат така вишуканість в одязі, що це просто приголомшує. Повернувшись додому, я скажу всім молодим квебекцям їхати сюди. Якщо вони думають, що гарні жінки в Італії, хай приїдуть в Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG