Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:41

У Сербiї тривають дебати про те, чи треба заборонити окремi полiтичнi партiї або газети


Михайло Рамач У Сербiї тривають дебати про те, чи треба заборонити окремi полiтичнi партiї або газети

Белград, 8 квiтня 2003 – В белградськiй пресi останнiм часом оприлюднено чимало тверджень, що до замаху на прем’єра Зорана Джинджича були причетнi й окремi полiтичнi кола. Проте, нiхто з урядовцiв досi не назвав жодного iменi. Оглядачi припускають, що твердження стoсуються Партiї сербської єдностi та Радикальної партiї. Першу з них свого часу заснував лiдер сербських добровольцiв Аркан. Два тижнi тому заарештували вдову Аркана, спiвачку Светлану Ражнятович, котра була почесним лiдером партiї. Бiльшiсть членiв згаданої партiї – власники приватних компанiй, якi розбагатiли у воєннi роки.

Щодо радикалiв, їхнiй лiдер Воїслав Шешель у лютому добровiльно здався Гаазькому трибуналовi, який його звинувачує у скоєннi воєнних злочинiв. Радикальна партiя свого часу була правою рукою колишнього президента Слободана Милошевича. Двi партiї в минулому виступали за створення великої Сербiї, а пiсля демократичних змiн – проти спiвпраці Белграда iз Заходом. За заборону цих партiй виступають окремi журналiсти й громадськi дiячi та численнi громадяни. Щодо урядовцiв, то вони уникають безпосередньої вiдповiдi. Вiце-прем’єр Чедомир Йованович каже, що заборона партiй – справа не полiтикiв, а полiцiї, прокуратури та Конституцiйного суду. Iншi пояснюють, що треба чекати на завершення розслiдування у зв’язку iз замахом на Джинджича. У разi якщо буде виявлено доказiв, усi повиннi нести вiдповiдальнiсть за свої вчинки.

Урядовцi, ймовiрно, не хочуть говорити про заборону й тому, що рейтинг двох екстремiстських партiй рiзко падає. Тимчасова чи тривала заборона могла б, згiдно з їхнiми мiркуваннями, стати контрпродуктивною. А щодо преси, заборонено двi газети, якi були, так би мовити, речниками злочинних кiл. Слiдчi органи твердять, що є незапаречнi докази того, що газети фiнансувалися коштом наркодилерiв. Видавцiв i редакторiв, як пояснюють представники полiцiї, заарештували не так через те, про що писали, як через те, що були спiвробiтниками злочинцiв. Бiльшiсть журналiстiв принципово виступає проти заборон й утискiв на мас-медiа. Проте, коли йдеться про конкретнi випадки, бiльшiсть коментаторiв вважає, що йшлося не про газети, а про памфлетну й брудну журналiстику, яка ображала як журналiстську професiю, так i читачiв.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG