Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:34

Доля сучасної української жінки


Зиновій Фрис Доля сучасної української жінки

Київ-Прага, 18 квітня, 2003 року.

Зиновій Фрис

Говорить “Радіо “Свобода”.

Головна тема: Доля сучасної української жінки.

Перед мікрофоном Зиновій Фрис, мені допомагають Юлія Сайко і Михайло Петренко.

Сьогодні у нас в гостях: Оксана Білозір, народна артистка України, народний депутат ВР, фракція Віктора Ющенка “НУ”, професор Київського університету культури і мистецтв; Ніна Карпачова, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, Уповноважена з прав людини. |

Шановні гості, дякую Вам за участь в нашій передачі.

Ми розпочинаємо з того, про що в Україні сьогодні дуже багато говорять, багато говорять і західні ЗМІ. Сьогодні Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова виступила в парламенті зі щорічною доповіддю про права людини в Україні. Ми всі аспекти доповіді не зможемо обговорити, розповісти про всі факти, що їх наводила пані Карпачова. До того ж ця тема, тією чи іншою мірою буде висвітлюватися в багатьох інших наших передачах. А тому, давайте говорити справді про нові, досі невідомі факти.

Ви, пані Карпачова, говорили, що на сьогодні 12 тисяч громадян України звернулися до Вас з заявами про тортури з боку міліції. Найпоширенішими видами катувань в Україні є тривалі побиття, застосування протигазу, поліетиленового пакету з позбавленням можливості дихати, застосування електричного струму, підвішування в наручниках та прескамери. Взагалі, це прозвучало як щось нове з порушення прав людини. Пані Карпачова, з цього приводу Ви могли б щось нове додати?

Ніна Карпачова

Пане Зиновію, я б хотіла зазначити, що в 2000-му році я зробила в парламенті, вперше в історії України, комплексне моніторингове дослідження, яке було представлене увазі народних обранців, і це дослідження торкалося дотримання прав і свобод людини в Україні. Це вже історія цього питання, але хочу зазначити, що в цьому моніторингу я вперше в історії України проголосила про наявність в сучасній Україні таких ганебних видів ставлення до людини як насильство та застосування тортур. Я навела цілу низку застосування тортур в Україні на прикладі декількох регіонів, зокрема, Луганського регіону.

І сьогодні представляючи свою наступну щорічну доповідь про стан дотримання прав і свобод людини, я окремий розділ цієї доповіді присвятила проблемі застосування тортур. Це причини постійних пригнічень громадян під час їхніх затримання, арештів, це брутальне порушення невід’ємного права громадян на життя, недоторканності та повагу до гідності людини саме з боку працівників міліції.

Саме на цих працівників покладено законом захист прав і безпеки людини. Тому здається дивним, як можуть бути такі системні і масові порушення, зокрема такі порушення, які пов’язані з тортурами і навіть з позбавленням самого життя людини з боку правоохоронців.

Дійсно, я сьогодні навела конкретні приклади застосування найпоширеніших видів катування в Україні. Ви назвали їх, пане Зиновію. Я думаю, що Ви чули в ефірі виступ Уповноваженої з прав людини. Ви чули, мабуть, і спростування після представлення доповіді заступником держсекретаря...

Зиновій Фрис

От про спростування ми не чули, пані Ніно. Ми хотіли б мати точку зору Міністерства внутрішніх справ. Я хотів би сказати нашим слухачам, що дуже важко взнати точку зору якогось чиновника з Міністерства внутрішніх справ, бо зараз нова система: треба писати листа, прохання. Потім вони цей лист розглядають. Це може бути день-два-три. Звісно, ми не можемо стільки чекати. Нам дуже прикро, що ми не маємо точки зору з Міністерства внутрішніх справ. Про яке Ви спростування говорите, пані Ніно? Будь ласка, розкажіть нашим слухачам.

Ніна Карпачова

Після представлення доповіді, я відповідала на запитання шановних народних обранців 15 хвилин. Потім народні обранці попросили додатковий час. Я вдруге піднялася на трибуну парламенту. Відбулося таке жваве обговорення через запитання депутатів, в яких вони висловлювали свою позицію. Підтримували, до речі, позицію омбудсмана, яка була викладена в щорічній доповіді.

Після таких відповідей попросив слова представник Міністерства внутрішніх справ України шановний Михайло Корнієнко. Він спростовував повідомлення про масове застосування катувань в Україні, яке я навела, як Уповноважена з прав людини, в своїй вже черговій доповіді. Спростовував деякі цифри, які я наводила. Зокрема, мова йшла про те, що в доповіді наведений дуже цікавий приклад про існування такого виду тортур, як тортури голодом. Це про те, коли затримають людину і тримають її протягом трьох діб, як це дозволяє Конституція і закон про попереднє ув’язнення, то таких людей не годують зовсім. Тобто, в бюджеті держави жодної копійки протягом останніх років не передбачається на харчування людей. Як це можна назвати інакше, ніж тортури голодом.

Я зробила декілька подань з цього приводу. Хочу сказати, що уряд і парламент з розумінням поставилися до проблеми порушеної в поданні і надали додатково кошти в минулому році у розмірі 266 млн. гривень, це дуже велика сума, заради того, щоб громадяни України, іноземці і особи без громадянства, яких затримують в Україні, мали можливість отримати харчування. Пан Корнієнко сказав, що ця цифра була 14 млн., а не 266 млн. Хочу зазначити, що мова йшла про те, що має бути окремий рядок в бюджеті Міністерства внутрішніх справ, щоб громадяни України та іноземці мали право харчуватися за захищеною статтею бюджету. Тому, коли ці гроші поступили на бюджетні рахунки Міністерства внутрішніх справ України, то вони були розпорошенні і використані по різних абсолютно статтях. Що залишилося на харчування? Я навела.

До речі, за проханням Уповноваженої, була здійснена перевірка Головного контрольного ревізійного управління України. Я навела факти по областях України, зокрема по Кіровоградській і Миколаївській, де гроші були використані абсолютно не за призначенням. Наприклад, Кіровоградська область, майже 44 тисячі гривень з тих грошей, з яких і мали годувати затриманих, були витрачені на погашення заборгованості особовому складу за особові пайки. В Миколаївській області майже 10 тисяч гривень з цих коштів було витрачено на харчування службових собак. І ці дані були надані мені як Уповноваженій службою КРУ. До речі, зараз подібну перевірку проводить і рахункова палата на моє прохання. Ці моменти пан Корнієнко намагався спростувати, але мені здається, що це виглядало не зовсім переконливо.

Зиновій Фрис

Дякую, пані Ніно. У нашій студії є ще один народний депутат Оксана Білозір. Пані Оксано, якщо Ви сьогодні слухали доповідь пані Карпачової, що Вас у цій доповіді як народного депутата, як людину вразило найбільше? Що для Вас було справді чимось новим, пані Оксано?

Оксана Білозір

Добрий вечір. Я сьогодні була вражена тою картиною жорстокого наслідку дії кримінально олігархічної системи влади, яка діє в Україні, тою картиною, якої ми не можемо побачити, не можемо до неї достукатися. Мені було сьогодні страшно усвідомлювати те, що це у нас є, побачити обсяги того злочину, який сьогодні був проголошений Ніною Карпачовою із трибуни Верховної Ради на всю нашу державу. Мені було аж страшно за свого батька, тому що мій батько був репресований у 1949 році. Він за радянської влади 8 років просидів у Казахстані у норі. І я собі думаю, невже стільки років тому могло таке чинитися, яке сьогодні чинять з цими людьми.

І мені стало страшно за те, що скільки це може продовжуватися, Я собі подумала таке: це буде продовжуватися рівно стільки, скільки ми з Вами зможемо це терпіти. Ми повинні усвідомлювати одне, що далі вже нікуди і що ми повинні постояти за честь і за гідність свого народу і своєї держави.

Зиновій Фрис

Пані Карпачова, до Вас запитання. Звичайно ми дамо Вам можливість сказати про якісь найголовніші аспекти з Вашої доповіді. Про все розповісти, як Ви розумієте, ми не можемо дати можливості, бо просто часу немає.

Скажіть, будь ласка, в Вашій доповіді я знайомився з основними цифрами, фактами, тих цифр і фактів дуже і дуже багато. А що далі? Що далі? Хто повинен далі займатися тим, аби ті цифри зменшувалися, чи ті цифри просто так десь повиснуть у повітрі і пройде ще рік, Ви виступите ще з однією доповіддю, чи може хтось інший на Вашій посаді? Як змінювати ту ситуацію, яка склалася зараз в Україні в галузі прав людини?

Ніна Карпачова

Пане Зіновію, Ви праві. «Що робити?» – це вічне питання. По перше, доповідь робиться не заради лише інформування суспільства, але доповідь робиться і заради того, щоб вживалися конкретні заходи для зміни ситуації на краще. Це є головною функцією омбудсмана. Якраз те, про що зараз сказала шановна пані Оксана, яку я надзвичайно люблю і мені дуже приємно, що я сьогодні маю щастя зустрітися з Вами, пані Оксаночка, в ефірі.

Я хочу сказати, що за першою доповіддю уповноваженого з прав людини, тоді, до речі, прем’єр-міністром був Віктор Ющенко, я як уповноважена направила цю доповідь як акт реагування у всі регіони України. Тобто, кожен губернатор України отримав цю доповідь і на кшталт цієї доповіді в кожному регіоні України почали робити свій власний моніторинг. Чим цікава була перша доповідь? Вона була зроблена вперше в історії України на підставі міжнародних світових стандартів в галузі дотримання прав людини, зокрема, Декларації з прав людини і Пактів про права людини. Якраз оце усвідомлення міжнародних стандартів я намагалася донести в першій доповіді. Тому Віктор Ющенко як прем’єр-міністр тоді дав власне доручення паралельно з постановою парламенту за наслідками представлення доповіді. Це його доручення отримав кожен губернатор, кожний міністр уряду - вжити конкретних заходів.

Відкриваємо доповідь, яку я сьогодні презентувала у парламенті. Перший розділ - то є моніторинг заходів органів державної виконавчої влади за наслідками першої щорічної доповіді. Я хочу наголосити, що я проаналізувала разом з своїми колегами ті заходи, які були вжиті центральними органами виконавчої влади, а також заходи, які вживали місцеві органи виконавчої влади щодо забезпечення прав і свобод людини за наслідками щорічної доповіді. Це дуже важливо, адже це зворотній зв’язок. Ми вперше в історії держави отримали цей зв’язок.

Проте я хотіла б зазначити, що дуже дивно виглядали деякі відповіді з регіонів. Якщо деякі регіони надавали на кшталт доповіді омбудсмана дійсно серйозні свої моніторингові дослідження за міжнародними стандартами, то, скажемо, Житомирська адміністрація надала мені відповідь, що з зацікавленістю прочитала мою доповідь, цікава інформація, але, пані Карпачова, правами і свободами людини, їхнім захистом не займається державна адміністрація, це виключно питання правоохоронних органів. Все! В цій відповіді, фактично, дано ганебне усвідомлення високим посадовими особами нашої держави, що є таке права людини, хто має опікуватися цими правами і свободами наших громадян і хто має контролювати стан дотримання на рівні регіонів держави.

Я, до речі, коли їхала сьогодні на Радіо Свобода, мені було приємно, що я отримала розпорядження нового прем’єр-міністра пана Януковича, яке стосується спеціальної доповіді омбудсмана України, яку я представила в парламенті держави за власною ініціативою два тижні тому щодо дотримання прав і свобод людини наших співвітчизників за кордоном.

Зиновій Фрис

Пані Карпачова, я Вас переб’ю. З Вами надзвичайно цікаво. Ви ходяча енциклопедія, стільки фактів... Я лише дивуюсь, як Ви все це в голові тримаєте. Але давайте ще так поглянемо, представники ж влади, звичайно, нас слухають і вони скажуть: «А що це Карпачова? Вона не любить владу, вона збирає всі факти не на користь влади, а нехай вона розповість про якісь позитивні факти». Невже тільки йде порушення прав людини? Невже ці права тільки порушуються в Україні, невже вони абсолютно не захищаються кимсь?

Ніна Карпачова

Я хочу зазначити, що омбудсман за своєю природою уповноваженого з прав людини завжди виступає в інтересах людини. Це є суттєва відмінність цієї інституції від будь-якої іншої в державі. Це по-перше.

По-друге, будь-яке порушення прав людини уповноважений завжди з’ясовує вислуховуючи найменше дві сторони: обов’язково людину, яка звертається за захистом порушеного права і безперечно, представників владних структур, або правоохоронних органів. Обов’язково вислуховується думка, якщо в цьому є потреба іє інформація у ЗМІ, або неурядових організацій. І лише після того ухвалюється якесь рішення, яке має певним чином впливати на ситуацію.

Я хочу сказати, що права людини, звичайно в першу чергу, мають бути захищені через наше законодавство. Тобто, де-юре і де-факто дуже хотілося, щоб співпадало. Але немає сьогодні в світі жодної країни, ця проблема торкається не лише нашої держави, але і всього світу, де б не порушувалися права людини. Тому омбудсмани, як правило, завжди привертають увагу саме до проблемних найбільш пекучих питань щодо дотримання прав людини.

Я сьогодні називала і позитивні факти. Якраз моя доповідь відрізняється тим, що там дається неупереджена і об’єктивна інформація.

Зиновій Фрис

Знову ж таки запитання до пані Оксани. Пані Оксано, ми мали намір говорити про долю жінки, але так сталося, що трішечки плани об’єктивно змінилися. Але це не зашкодить тому, що ми планували, оскільки в доповіді пані Карпачової йшлося і про долю жінки. Зокрема, була наведена така цифра, що в Україні 2,5 мільйони осіб безробітні переважно жінки та діти віком до 28 років. Пані Оксано, які ще факти наводилися з того, що Ви чули, про долю саме сучасної української жінки?

Оксана Білозір

Я з Вашого дозволу повернуся до попереднього запитання до пані Ніни. Ви запитували про позитив. Так от, я хочу сказати, що позитивом є сама ця проблема, яку ми сьогодні з Вами обговорюємо. Найбільший позитив сьогоднішнього дня - це те, що суспільство сьогодні сколихнулося, що свідомість її запрацювала і що включається такий знаєте механізм захисту. Це дуже важливо для наших громадян. І це дуже важливий позитив: обговорення проблеми, поінформованість і на нього обов’язково буде відповідна реакція.

Що стосується жінок. Моя професія така, що я їжджу по світу і хочу сказати, що за межами України, особливо у Європі, сьогодні перебуває близько 7 мільйонів наших громадян і головним чином, це жінки і це, головним чином, молоді жінки. Коли я з ними зустрічаюся, зокрема, в Італії, у мене є цікава ціла програма. Колись ми можемо зробити спеціальну передачу з цього приводу... Я хочу сказати, що до мене на зустрічі приходять жінки, яким по 30 років і мені страшно, бо я перед собою бачу 40-50-річну жінку, спрацьовану, залякану, відірвану від своєї сім’ї. Це волаючі факти безправ’я і незахищеності прав наших громадян у нашій державі. Коли я їх запитую:«Щоб Ви хотіли, щоб я зробила для Вас в Україні?» Знаєте, яке питання вони мені задають?

Зиновій Фрис

Яке?

Оксана Білозір

Вони кажуть:«Дайте нам робоче місце дома».

Зиновій Фрис

Знаєте, пані Оксано, це ж саме пишуть десятки наших слухачів в Італії, і в Португалії. Кажуть, що якби ми мали в Україні роботу, ми б не мусили тут поневірятися, ми б не мусили працювати на чужу цивілізацію, ми могли б працювати для піднесення власної держави незалежної України.

Пані Карпачова, перед тим як адресувати Вам наступне запитання, я пригадую останню передачу, в якій брали участь жінки, зокрема, пані Марія Драч. Наприкінці передачі ми говорили дуже багато про те, як погано українським жінкам за кордоном. Були їхні сповіді, говорили про те, як мало в Україні жінок зайняті на високих посадах. Давайте послухаємо фрагмент цієї розмови.

"Зиновій Фрис

То все таки, як поліпшити долю української жінки, долю, ми можемо такий висновок зробити, не найкращу? Як її змінити, як її поліпшити, пані Маріє?

Марія Драч

Ну, чого Ви кажете, що доля наша не найкраща. Завжди можна знайти щось краще."

Зиновій Фрис

Отже, пані Марія Драч вважає, що доля української жінки не найкраща. Пані Карпачова, у світлі тих даних, тих фактів, які Ви наводили, зокрема, про жінку, щоб Ви могли сказати на ці слова пані Марії Драч?

Ніна Карпачова

Жінки України по-різному себе відчувають, в залежності від того, який всесвіт має ця жінка, які коріння в неї , наскільки вона близька до свого народу і наскільки вона захищена в своїй родині, в своєму українському домі.

Пані Оксана наводила приклад по Італії. Я наведу такий самий приклад, коли я була в Греції і відвідувала в”язницю для департації, жіночу в”язницю. Там було також багато жінок з бувшого СРСР.

І ці жінки сказали таке: якщо у власній державі вони б мали заробіток, принаймні, 200 гривень, вони б ніколи не поїхали по цих чужих світах шукати кращої долі. Уявіть, як замало треба нашій жінці! Мати роботу, заробіток і мати потребу, що ти комусь потрібна в цьому світі.

Наші жінки користуються високим попитом за кордоном, пані Оксана це знає, передовсім тому, що вони високоосвідчені, високодуховні. І вони є великими трудівницями, адже вони роблять будь-яку роботу, маючи високу освіту. Але так як вдома ми немаємо такої роботи для всіх жінок, вони змушені шукати кращої долі.

Я в своїй спеціальній доповіді навела приклад по Японії, коли наша молода жінка, мати двох дітей, виїхала в пошуках роботи до Японії, і її знайшли повішеною. Японська поліція сказала, що вона це зробила добровільно. Ми з’ясували всі обставини, вона телефонувала додому і сказала матері, що неможлива рабська праця застосовується до неї, насильство, і вона вже не може нічого зробити, щоб повернутися додому.

І є брутальне використання наших жінок в сексуальній індустрії в багатьох країнах світу, торгівля живим товаром.

З 1994 року я ініціювала ухвалення закону, зокрема, змін до Кримінального кодексу, яким було встановлено кримінальну відповідальність за торгівлю людьми, передовсім, жінками та дітьми.

Зараз, за цим законом, в Україні порушено майже 300 кримінальних справ. Проте всі ці справи зв’язані з транснаціональною злочинністю. Країна на одинці не може боротися з цим лихом, тому маємо тут об’єднувати наші зусилля.

Зиновій Фрис

Зараз, слухаючи Вас, мені згадалася пісня “Молитва” у виконанні Оксани Білозір. І щось тут мені нагадує тих українських жінок, які за кордоном. До речі, може хтось з них молиться сьогодні, бо сьогодні для римо-католиків Великодня п’ятниця. Можливо, і в честь тих жінок, і в честь римо-католицької Великодньої п’ятниці, я пропоную Вам послухати фрагмент пісні у виконанні Оксани Білозір “Молитва”.

Запис

Зиновій Фрис

Я звертаюся до пані Білозір.

Що треба зробити, аби доля українських жінок була трішки кращою? Що можна зробити вже зараз?

Оксана Білозір

Знаєте, хочу спочатку на такий, можливо, жартівний тон перевести дискусію, ніж по-серйозному говорити. Коли пані Карпачова говорила, мені одразу хотілося задати волаюче запитання: а які ж наші чоловіки, що вони собою являють, якщо вони дозволяють, щоб жінки їздили, заробляли гроші, чим займаються наші чоловіки? Хотілося задати таке запитання до них, звернутися до їхнього серця і до чоловічої гідності!

А якщо перейти на серйозну нашу тему, звичайно, нам треба міняти владу, приводити патріотів своєї землі, які б захищали інтереси народу, завойовували довіру громадян.

Коли буде довіра, нам будь-які перешкоди по-плечу!

Ми все зможемо обов’язково перебороти. І я просто переконана, що ми до цього йдемо. У нас для цього достатньо сил, достатньо ресурсів. Треба тільки вірити в свої сили і вірити в перемогу.

Зиновій Фрис

Дякую. Пані Карпачова, чи в Вашій доповіді є конкретні пропозиції, що стосуються якраз українських жінок? Як зробити, аби їхня доля була трішки кращою?

Ніна Карпачова

Як уповноважена з прав людини, я це питання розглядаю не в світлі традиційного жіночого питання, а як дотримання людських прав жінки. І для мене це є визначальним.

Я вітаю таких жінок, як пані Білозір, яка сьогодні є депутатом парламенту. Мені здається, щоб покращити жіночу людську долю, і взагалі, долю людини в Україні, треба досягти гармонії жіночою і чоловічого начала. І ця гармонія має досягатися в усіх, як то кажуть... передовсім, щаблях влади. Сьогодні скільки в нас депутаток-жінок?

Оксана Білозір

Менше 5%.

Ніна Карпачова

Якщо порахувати на інших щаблях влади, скажімо, в Конституційному суді – з 18 суддів тільки 2 жінки.

І можна продовжувати такий перелік. Тобто ми маємо в Україні консервативне суспільство і мусимо це усвідомлювати. Найбільш прогресивно мислячі чоловіки це розуміють. І партії, які хочуть користуватися підтримкою на майбутніх виборах, мають це усвідомлювати.

Зараз ідуть розмови – треба жінкам надати 20-25%, не більше. Я категорично проти такої позиції. Моя позиція є такою: кожне друге місце жінці , або кожне друге місце чоловіку в списку партії. Тільки так, коли влада буде на паритетних засадах, передовсім, людських засадах жінок і чоловіків, ми зможемо зробити більш гармонійною, а значить, більш людською нашу владу. А значить - і життя в Україні і для жінок, і для чоловіків, і для наших дітей може стати більш людяним.

Зиновій Фрис

А з іншого боку, я зараз думаю, в київській студії дві жінки, які досягли дуже багато в цьому житті. Пані Білозір, крім того, що народна артистка, що народний депутат України, вона закінчила дипломатичну академію, вона професор, викладає. Пані Карпачова - заслужений юрист, кандидат юридичних наук. Жінки досягли великих висот в цьому житті.

Пані Білозір, щоб Ви могли порадити тим жінкам, які, можливо, в цьому житті вже розчарувалися, які не вірять ні в що і ні в кого? Щоб Ви їм сказали, тим, які нас зараз, можливо, слухають?

Оксана Білозір

Не можна стояти на місці. Навіть якщо така ситуація, що, здається, безвихідь стає на твоїй дорозі – значить ти не туди йдеш. Розвертайся в іншу сторону і йди, досягай свого. Реалізовуватися, міняти професію – не треба боятися. Вірити в свої сили.

Ми так поставлені в суспільстві, що нам не дають можливості повірити в свої сили. А якщо подивитися за соціологічними дослідженнями, найбільш ефективною політика є тих країн, де жінок при владі - не менше 30%. Тобто нам треба культивувати жінку, позитивний імідж жінки, і це має бути на державному рівні, у ЗМІ - як приклад, для того, щоб показати, що ми можемо, що ми вміємо. І мало того - усвідомити, що ми, жінки, зобов’язані це робити.

Зиновій Фрис

Пані Карпачова, кажучи і про чоловіків, і про жінок,і про молодь, про всіх українців, які старші 16 років, є у Вас якась універсальна формула – як громадяни повинні захищати свої права?

Ніна Карпачова

Кожна людина повинна вміти захищати права, передовсім, свої і, безпречно, людей, які поруч – рідних, близьких. Жінкам ця якісь притаманна найбільше, саме жінкам. І мені здається, що невикористаний потенціал на цьому шляху – жіноча солідарність. Жіноча рада, яку ми маємо в Україні, робить кроки для об”єднання всіх жінок нашої держави.

Звичайно, сестринство – є таке поняття – як людська категорія притаманна українській жінці. І мені здається, якщо б наші всі жінки об”єдналися і підтримали одна одну за принципом: піднялась сама на високий щабель - допоможі іншій. Хай це буде бодай одна жінка, але підтримай свою сестру, допоможи піднятися.

Я вважаю, Україна має велику перспективу увійти як цивілізована країна в цей людський світ, і не просто ввійти в цей світ, але і зробити його більш людяним.

Україна має цей потенціал, передовсім - через українську жінку.

Зиновій Фрис

І цими Вашими чудовими словами ми завершуємо передачу. Це була “Вечірня Свобода”.

Дякую. Хай вам щастить!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG