Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:20

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Надія Шерстюк

На хвилях української служби “Радіо Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Наталія Антоненко. Вітаємо вас, шановні слухачі. Христос Воскрес!

Президент України Леонід Кучма закликав громадян України взяти участь в обговоренні проекту політичної реформи в державі.

Леонід Кучма

Не можу поділяти скептицизму окремих політиків щодо спроможності наших громадян кваліфіковано і зважено вникнути в суть нагальних проблем державного будівництва. Тому, з вірою у мудрість власного народу, спочатку прислухаємося до його голосу, а потім вже у владних стінах продовжимо роботу, на яку він нас благословить.

Надія Шерстюк

Наголосив Леонід Кучма під час виступу у парламенті. Про перебіг політичної реформи серед громадськості, про те, чи порушуються при цьому права пересічних українців ви почуєте в сьогоднішній передачі у матеріалах наших київських і регіональних кореспондентів. А почнемо з того, що Комітет виборців України провів дослідження всенародного обговорення президентських ініціатив. На думку експертів Комітету, під час обговорення політреформи були порушені право людини на свободу переконань і свободу слова. З речником КВУ Олександром Черненком розмовляв наш київський кореспондент Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло

Пане Черненко, на Вашу думку, чи були порушенні права громадян під час всенародного обговорення пропозиції Президента України?

Олександр Черненко

Так, звичайно, вони були. І порушення прав громадян, і порушення інших якихось демократичних принципів: як прозорість і т. д. Найбільшим порушенням, на нашу думку, це був порушений принцип добровільності участі громадян у цих заходах. За тою інформацією, якою ми володіємо, особливо, коли йдеться про збори в трудових колективах, збори за місцем проживання люди туди збиралися не з власної волі, хоч були і такі. Здебільшого, це їм казало начальство, погрожуючи якимось санкціями або просто - в нас люди звикли виконувати все, що скаже керівництво, будь то підприємство, будь то установи і будь то голова колгоспу.

Віктор Міняйло

Якими заходами, наприклад, погрожували?

Олександр Черненко

Традиційними, які в Україні є. Якщо це - студент, то він не здасть сесію, якщо це - держслужбовець, то він буде звільнений, тут навіть питання немає. Якщо це – працівник підприємства, то це, також, буде або звільнення, або догани. В рідких випадках була пряма погроза. Люди розуміли, що краще сходити, ніж потім мати проблеми. Тим більше, це проводилося в робочий час, і люди просто йшли, хоч це і заважало виробничому і навчальному процесу.

Віктор Міняйло

А чи не могли б Ви навести кілька конкретних прикладів?

Олександр Черненко

Це було в Чернівцях. Коли керівник одного з підприємств сільськогосподарської продукції відмовився це проводити, потім в нього з’явилися якісь перевірки. Часто це важко довести, бо ми формально знаємо, що це не планувалося, людям казали, що треба зібратися і вони йшли. Крім того, були навіть такі речі, коли скликалися батьківські збори в школах, і батьки приходили, нібито, на батьківські збори, а їм розповідали, що таке політична реформа. Вони були змушені голосувати на її підтримку.

Віктор Міняйло

Якщо порівняти обговорення цієї реформи і з попереднім референдумом дворічної давності, які спільності та відмінності саме в контексті порушення прав людини, прав громадян?

Олександр Черненко

Тенденції - невтішні. Якщо під час референдуму була хвиля листів на підтримку референдуму, і в день референдуму людей, в тій чи іншій формі, стимулювали прийти на дільниці, і це були якісь такі разові акції, то зараз ми протягом більше місяця спостерігаємо тотально втручання держслужбовців, чиновників і в приватне життя громадян. Йде, багато в чому, фальсифікація протоколів зборів, бо часто на зборах звучали різні думки, не завжди голосування було одноголосним, але, здебільшого, в випадках кінцевих документів альтернативні думки не враховувалися, і голосувалося одноголосно, що порушує право громадянина на свободу переконань.

Віктор Міняйло

Пане Черненко, як збирається Кабінет Міністрів реагувати на ці порушення прав громадян?

Олександр Черненко

Наразі, ми оприлюднили один із своїх звітів. По закінченні обговорення буде ще один: вже підсумковий. Ми збираємо ці свідчення, ці факти. Наразі, ми подаємо їх широкій громадкості. Якщо до нас звертатимуться, вже звертаються, громадяни про якийсь захист їх прав, то ми, звичайно, будемо надавати якусь юридичну підтримку.

Надія Шерстюк

За твердженнями місцевого керівництва Івано-Франківська, на Прикарпатті педагоги, лікарі, правоохоронці, держслужбовці, студенти – всі обговорюють ініціативи Президента України. Щоправда, більшість тих, кого залучають до колективних зборів, як правило, не хочуть брати в них участі або ж висловлюють свою незгоду з пропозиціями щодо конституційних змін. З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.

Іван Костюк

Представники ледь не всіх професій обговорюють у так званих трудових колективах упродовж останнього місяця пропозиції Президента України про внесення змін до Конституції. Спеціальну комісію з обговорення пропозицій президента на Прикарпатті очолив заступник голови обласної держадміністрації Богдан Томенчук. Частину викладачів місцевих вузів перетворено на лекторів, щоб роз’яснювати чи, точніше, розхвалювати по районах законотворчі задуми Президента. У регіоні масово проводяться конференції, круглі столи, єдині дні політінформування, збори трудових колективів, вчені ради, розширені засідання. І, як правило, на них висловлюють підтримку ініціатив Леоніда Кучми. Не згідних з пропозиціями Президента дуже мало.

Івано-Франківська міська газета “Західний кур’єр” упродовж кількох тижнів відстежувала ситуацію, яка склалася щодо безпрецедентного всенародного обговорення законодавчих ініціатив Леоніда Кучми. Тему досліджував журналіст та політолог Тарас Ткачук. Щодо участі викладачів в агітаційних акціях, він зокрема зауважив: “Загалом викладачам пропонують бути лекторами-агітаторами, де роз’яснювати основні засади задуманої політичної реформи. Деякі викладачі досить негативно до цього ставляться, але все ж, щоб не втратити роботи, вони їздять. Але, при цьому, намагаються не агітувати за президентські ініціативи, а просто й чесно розказати про їхню суть”. Тут саме варто наголосити, що Прикарпаття – один з регіонів, де чи не найвищий рівень безробіття. Отож, заявити свою незгоду з президентськими ініціативами публічно – це майже однозначно позбутися місця роботи і поставити власну сім’ю на межу виживання. Як зауважив Тарас Ткачук, люди саме з цієї причини бояться вголос коментувати обговорення політичної реформи.

Однак у редакційній пошті не бракує листів, у яких йдеться, для прикладу, про загальні збори івано-франківської філії Укрпошти, що відбулися 27 березня. Автор листа, наводячи численні факти відвертого шантажу поштовиків, переконаний, що рішення про підтримку президентських ініціатив направлене до загального звіту в облдержадміністрацію, хоча за нього проголосували лише троє з 80-ти присутніх. Можна лише уявити собі, як відбувається так зване всенародне схвалення в інших колективах.

Журналіст “Західного кур’єра” представив на вибір добру пачку листів, де йдеться про так своєрідно проведені збори на підтримку конституційних змін. На думку ж самого Тараса Ткачука, “порушенням прав людини є примусове зібрання таких зборів. А щодо протоколів, які готуються не за фактом проведення зборів, а “просто так”, то це підробка документів”, - сказав Тарас Ткачук. Врешті, таке обговорення, поєднане із залякуванням та примусом людей, було скритиковане головою обласної держадміністрації Михайлом Вишиванюком.

Надія Шерстюк

Львів’яни не вирізняються серед решти українців своєю активністю в обговоренні президентських ініціатив щодо змін у Конституції. Адже, спеціально створені для цього місцевою владою громадські приймальні залишаються порожніми. Якщо охарактеризувати ситуацію, яка склалась в регіоні з обговоренням політичної реформи, то її процес можна назвати формальним. Ситуацію на Львівщині досліджувала Галина Терещук.

Галина Терещук

Насамперед слід зазначити, що законопроект “Про внесення змін до Конституції України” так і не був опублікований у львівських газетах. Отримати добротно видані брошури можна лише у громадських приймальнях. Схвальних відгуків на ініціативи Президента на Львівщині треба добряче пошукати. Натомість, критичних голосів не бракує. Особливо їх багато звучить на мітингах, організованих опозиційними силами. Не менш гостро критикують законопроект і в незалежних громадських організаціях, що дистанціюються від влади. Зокрема, особливо акцентується увага на тому, що наміри створити двопалатний парламент чи затвердження нового варіанту Конституції на референдумі повністю викривають справжні наміри її сьогоднішнього Гаранта – зберегти за собою владу на третій термін. Відтак на львівських вічах ухвалюють резолюції про необхідність негайної відставки Леоніда Кучми і про те, що Конституцію України потрібно не змінювати, а виконувати. Втім більшість мешканців регіону, не розуміють досі механізмів проведення конституційних і законодавчих реформ, які їм намагаються пояснити представники влади.

Збори з обговорення законопроекту відбуваються у невеличких трудових колективах. Але, як стверджують у комітеті виборців Львівської області, ці збори є радше формальними, і проводяться задля галочок, що їх ставлять у своїх журналах чиновники обласної адміністрації. За формою, та змістом так звані зібрання громадськості і трудових колективів нагадують недавні комуністичні традиції схвалювати усе, що пропонується із метрополії.

Я поцікавилась у голови громадської організації Комітету виборців у Львівської області Романа Кошового, чи відомі його працівникам якісь порушення щодо проведення обговорень у регіоні законопроекту Президента України.

Роман Кошовий

Нам такі речі невідомі. Обговорення не носить примусового характеру. Я думаю, що це є окозамилювання, а саме показати, що влада зблизилась з народом. Це є даремна витрата грошей. Адже саме обговорення не має юридичної сили. І я не думаю, що ініціатива громадянина, що він із чимось у законопроекті не погоджується, буде зафіксована у громадській приймальні. Це є популістський захід. На нього не запрошують багато людей. Це робиться для галочки, що воно відбулось. А якщо обговорюють десь у шпиталях, то я більше чув негативні відгуки про саму ініціативу референдуму. Адже пропозиція щодо проведення референдуму стала громовідводом для акцій опозиції. Вони просто в регіоні не відбуваються. Та й сама опозиція кинулась обговорювати законодавчі ініціативи. Мене це дивує тому, що референдум не може змінити Конституцію, а питання вирішуватиметься лише у Верховній Раді. А значить, опозиція відчуває свою слабкість у тому, що вони у залі парламенту не зможуть відстояти свої позиції. Референдум - це є зайва трата коштів ( про це мали б запитати пенсіонери) і нічого корисного він не дасть.

Галина Терещук

Міський голова Львова теж наказав своїм підлеглим організувати у місті обговорення ініціатив українського президента. Однак, у якій формі проводити ці зібрання - чиновники міськвиконкому ще не визначилися.

Надія Шерстюк

Зі Львова перенесімося до Черкас. Кількість проведених зборів трудових колективів в області перевищило тисячу. Про те, як враховуються думки пересічних громадян на цих зборах розповідає наша черкаська кореспондентка Тетяна Чорномаз.

Тетяна Чорномаз

Заступник голови Черкаської обласної держадміністрації Анатолій Чабан з приводу обговорення майбутньої політичної реформи сказав.

Анатолій Чабан

Різні є пропозиції: і “за” і “проти”. Але саме головне, і ми на цілі, щоб донести текст змін, щоб люди знали про що і свідомо віднеслися.

Тетяна Чорномаз

На сесії Черкаської обласної ради була зачитана довідка, в якій було вказане число зборів з обговорення президентських ініціатив, а також кількість тих, хто “за” і хто “проти”. Це було дуже дивним, бо відвідуючи подібні зібрання, жодного разу не бачила, щоб хоч якийсь пункт пропозиції ставивився на голосування. А ось, що розповідає про обговорення народний депутат від Черкащини Олексій Малиновський.

Олексій Малиновський

Обласна рада збирає на сесію людей по реформі, і прийняте таке рішення: визнати доцільним і вважати, що це правильне рішення Президента, але без обговорення. Це по-перше. По-друге, мене дивує позиція інших людей, які трішки розумніші, які не дають оцінку, а кажуть так: ”От те, то те треба змінити, треба підтримати”. Вказівку дають: так чи ні. Як би там не було, але немає віри в тому, що подається в ці штаби по реформі те, що обговорюється. Тому що, я був десь на 20 зустрічах зборів. В принципі, питання кількості депутатів хай визначає хто хоче. Але, вибачте мені, протоколів я жодного не бачив. Коли було обговорення в обласній раді: “Де це є протокол цих зустрічей?” Мені відповіли: “Не було запису. Ми зірвали цю інформацію”.

Тетяна Чорномаз

Коментарі, як кажуть, зайві.

Надія Шерстюк

На закінчення передачі трохи цифр. У середині квітня Український інститут соціальних досліджень і Центр Соціальний моніторинг провів опитування громадської думки. Результати засвідчили, що третина українців не збагнула суть президентських ініціатив. За словами директорки Центру “Соціальний моніторинг” Ольги Балакірєвої, кількість респондентів, які не визначилися зі своїм ставленням щодо політичної реформи, складає від 25 до 35 відсотків. На цьому програму “Права людини – українська реальність” завершуємо. Сьогодні її підготувала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працювала Наталія Антоненко. На все добре. Говорить “Радіо Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG