Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:40

Хвороба САРС. Епідемії в історії людства


Петро Кагуй Хвороба САРС. Епідемії в історії людства

Прага, 30 квітня 2003 року - Поява нової, досі невідомої хвороби, яка отримала назву САРС чи «нетипова пневмонія», викликає серйозну занепокоєність у світі. На сьогодні цією хворобою інфіковані вже понад 5 тисяч осіб і понад 300 людей померло.

Ще у понеділок Світова організація здоров’я заявила, що в усіх країнах, за винятком Китаю, у яких виявлено інфікованих САРСом, ця хвороба вже досягла свого піку. Завдяки вжитим заходам її вдалося фактично локалізувати, взяти, так би мовити, під контроль. Так, у В’єтнамі, вже понад 20 днів не виявлено нових випадків захворювання. Однак у Китаї хвороба і далі активно прогресує.

Медики та біологи переймаються пошуками вакцини для лікування хворих і сподіваються, що хвороба САРС не стане серйозною епідемією 21 століття. Ті ж медики, науковці зауважують, що на сьогодні у світі не згасають відразу кілька епідемій, а історія людства - це ціла історія епідемій.

Найпоширенішою епідемією у світі на сьогодні залишається СНІД. 42 мільйони людей є носіями цього вірусу, а померло від хвороби понад 3 мільйони осіб. Серйозну небезпеку для життя людини становить і малярія, від якої щороку помирає близько 2 мільйонів 700 тисяч осіб. А інша інфекційна хвороба – туберкульоз щороку забирає життя 2-3 мільйонів людей. Такі дані наводить інформаційне агентство “Washington ProFile”, яке оприлюднило невелике дослідження на тему - епідемії в історії людства.

Однак, багато людей помирає від хвороб, які прийнято вважати менш небезпечними. До них, скажімо, належить грип, віруси якого мають здатність до мутації у більш небезпечну форму через кожні 40 років. У 1918 році світ був вражений епідемією грипу, що отримав назву «іспанка», яка розпочалася в Іспанії. Від епідемії «іспанки», за різними підрахунками, померло від 25 до 40 мільйонів осіб.

Цю епідемію зараховують до однієї з перших епідемій епохи глобалізації. Вона розпочалася наприкінці Першої світової війни. Воєнні умови ідеально підходили для максимально швидкого поширення вірусу – мільйони людей жили скупчено, у нестатках, бракувало води і здорової їжі, а солдати були фізично ослаблені. Окрім цього, погода була холодною та вітряною і буквально за лічені тижні вірус поширився країнами Центральної Європи. А після того, як воєнні дії закінчилися, солдати, котрі воювали у Європі, повернулися додому і перенесли вірус до Америки, Африки, Австралії та Азії.

Загалом, в історії людства було чимало епідемій. Так, перша епідемія чуми під назвою «юстініанова чума» виникла у Візантії і охопила цілу низку країн. А за 50 років від цієї епідемії загинуло близько 50 мільйонів осіб. Деякі реґіони стали настільки безлюдними, що стали легкою поживою для завойовників. В 14 столітті людство зазнало епідемію так званої «чорної смерті» - бубонної чуми, яка знищила приблизно третину населення Азії та половину населення Європи. Третя епідемія чуми виникла наприкінці 19 століття. Інфекцію поширили щурі, які жили на морських кораблях, що призвело до виникнення епідемії відразу у понад 100 портах низки країн світу. Однак, третя епідемія чуми стала початком її кінця. Спершу було знайдено мікроб – збудник чуми, а невдовзі засоби боротьби з чумою. Чималою трагедією для людства були й епідемії віспи. А в 15 столітті до Європи з Америки потрапив збудник сифілісу – бліда спірохета. Це стало найстрашнішим захворюванням, що передавалося статевим способом. У 18 столітті виникли масові епідемії холери. А в 19 сторіччі мала місце сильна епідемія жовтої лихоманки.

У 20 столітті були також дві епідемії поліомієліту. А в 1970-их роках зареєстровано початок епідемії лихоманки Еболи, яка призвела до смерті 90 відсотків інфікованих, - мовиться в огляді про епідемії в історії людства, що його оприлюднило інформаційне агентство “Washington ProFile”.

Слід зауважити, що збудники інфекційних хвороб є основою біологічної зброї, якою на сьогодні, за деякими даними, володіють 13 країн. Біологічна зброя стала одним із найжахливіших військових винаходів. Міжнародною конвенцією 1972 року заборонено виробництво та використання такої зброї. Цікаво, що спроб використати біологічну зброю на практиці було досить мало через великий ризик, штучна епідемія може вразити, так би мовити, не лише «чужих», але і «своїх».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG