Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:44

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Надія Шерстюк

Говорить “Радіо Свобода”. В ефірі програма “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі.

Наші теми:

- Соціальна адаптація осіб, які повернулися з місць позбавлення волі?

- У Києві починається розгляд апеляційної скарги засуджених членів УНА-УНСО у справі масових заворушень 9 березня.

- Переслідування лідерів профспілок на Луганщині.

За даними Департаменту адміністративної служби міліції Міністерства Внутрішніх справ України, минулого року із місць позбавлення волі вийшли понад 55 тисяч українських громадян. Лише третина з них змогла знайти роботу і повернутися назад у суспільство. Для того, щоб допомогти колишнім ув’язненим знайти своє місце у житті та знову не стати на хибний шлях, Міністерство внутрішніх справ розробило законопроект “ Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”. Що стоїть за цим документом, чи дозволить його ухвалення реально допомогти соціально вразливим групам населення – колишнім злочинцям - захистити їхні права. Тему досліджувала наша кореспондентка Майя Нагорняк.

Майя Нагорняк

Міністерство внутрішніх справ запропонувало створити для колишніх засуджених службу соціального патронажу. Йдеться про те, щоб створити тимчасові місця для проживання цієї категорії осіб на період до поліпшення їхніх житлових умов. Адже майже усі засуджені по поверненні із в''язниці втрачають своє житло або ж родичі заперечують проти подальшого спільного проживання.

Також пропонують надавати спеціальну медичну допомогу колишнім засудженим за місцем проживання. Співробітники МВС записали у законопроекті, що колишні засуджені, які потребуть стороннього догляду та медобслуговування і не мають працездатних родичів, можуть направлятися до спеціальних будинків –інтернатів. У Міністерстві зауважують, що подібних громадян стає дедалі більше. Фінансування означених заходів здійснюватиметься за рахунок коштів, що надаються органами виконавчої влади і за рахунок добровільних пожертв підприємств та установ, а також внесків окремих громадян. Однак, правники Інституту проблем законодавства, вивчивши цей документ, дійшли висновку: законопроект є декларативним. І зважаючи на економічне становище України, вимагатиме значних коштів. А значить – права звільнених осіб захищатимуться хіба на папері. Парламентарій, член комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Шкіль не погоджується, що потрібні такі уже великі кошти для облаштування життя колишніх злочинців. Про фінансовий аспект розповідає Андрій Шкіль.

Андрій Шкіль

Коли ми говоримо про профілактичні закони, то вони завжди потребують бюджетних коштів. Це закони є гуманні та демократичні. А гуманізм і демократія завжди дорожчі, аніж тероризм і тиранія. Цей закон передбачає пільги підприємцям, які беруть на роботу до себе колишніх засуджених. Підприємці мають вільні робочі місця і хочуть якось зекономити на податках, і коли вони приймають на роботу цих осіб, за це їм надаються пільги у місцевому оподаткуванні. Тому що, на превеликий жаль, соціальна адаптація була і є кинута на місцевий бюджет. Що є невірно. Має бути централізований кошторис і централізована структура, яка займається адаптацією. Тобто, хоче колишній злочинець, колишній в’язень адаптуватися у суспільство – цьому допомагає держава. Ми, таким чином, здобуваємо ще одного члена суспільства, а кримінальний світ втрачає свого колишнього члена.

Майя Нагорняк

Якої ж думки про законопроект представники виконавчих структур? Мої спроби отримати коментар у Держдепартаменті виконання покарань ні до чого не призвели. Один із начальників Михайло Вербенський зауважив, що соціальна адаптація засуджених – це не парафія Департаменту. Я звернулася до безпосередніх авторів документа - начальника Департаменту адмінслужби міліції МВС України Олександра Савченка.

Олександр Савченко

Усе, як правило, зводиться до того, що немає коштів, тому й не треба нічого робити. Нам здається ця позиція не зовсім вірною. Чому? Нас цікавить така цифра, як повторність походу знову ж таки через суд в установи виконання покарань. Так от, у 2002 році 8 тисяч вчинили повторний злочин. З них 2 тисячі 300 вчинили злочин протягом першого року після звільнення. Це тривожна статистика. Цінність закону у тому,що він повинен у законодавчому плані звернути увагу усіх на те,що така проблема існує. Але, якщо замовчувати цю проблему і чекати, доки з’являться кошти, то це може бути довго.

Надія Шерстюк

Моя колега Богдана Костюк розшукала двох колишніх засуджених, які погодилися розповісти про своє повернення у суспільство.

Богдана Костюк

Бізнесмен Ігор, відсидівши від дзвоника до дзвоника 3 роки, по поверненні додому опинився у складному становищі. За його словами, важко було призвичаїтися до тавра “зек”. Важко було зрозуміти, чому вчорашні друзі перестали вітатися і спілкуватися. Важко було вижити. Ігор розповідає, що в нього півроку життя на свободі пішло на пошуки хоч-якоїсь праці, хоч-якогось підробітку. Вахтер – у студентському гуртожитку, вантажник – у гастрономі, двірник. Типові професії, на які може влаштуватися вчорашній в’язень, щоб не вмерти від голоду. Ігор вважає, що українське суспільство не готове адекватно прийняти людину, що відбувала покарання у в’язниці.

Не менш цікаву оцінку співіснування вчорашніх зеків і нинішніх чиновників навів один з активістів українського анархічного руху, який погодився спілкуватися під диктофон за умов анонімності. Валерій в 1998 році підготував пікетування офісу Європейського банку реконструкції та розвитку, на знак протесту добудови ядерних енергоблоків в Україні і отримав 45 діб адміністративного арешту. Опиившись на волі, з”ясував, що більше не є студентом, крім того, перебуває під ковпаком спецслужб. За словами Валерія, він,у першу чергу, сповістив друзів і знайомих журналістів. Оскільки спецслужбісти бояться розголосу.

Валерій

Головна умова при спілкуванні з представниками цих органів, мовляв, розмова повинна залишитися між нами. Головна умова для “наших”, тобто, для представників радикальних груп, як тільки розмова відбувається про це треба повідомити колегам і пресі. Думаю, що 98-го року мене врятувала тільки гласність. По-перше, шукаючи роботу, я повідомляв адмінарешт і ковпак спецслужб. Мені довелося виїхати з Києва. І нині я мешкаю недалеко від столиці. Але я влаштувався на роботу і, на відміну від своїх колег, які також постраждали після пікетів 98-го року, зміг довчитися і своїх поглядів на навколишнє життя не змінив.

Богдана Костюк

Подібних випадків можна навести чимало, але більшість вчорашніх в’язнів неохоче ідуть на контакт з журналістами. Кажуть, що порушити рівновагу між ними та довкіллям дуже легко, а відновити дуже важко.

Надія Шерстюк

Від прав колишніх засуджених до прав нинішніх засуджених. Апеляційний суд Києва розпочав розгляд апеляційної скарги на рішення Голосіївського суду Києва, який засудив учасників масових акцій 9 березня на терміни від 2 до 5 років членів позбавлення волі. Наразі засуджені члени УНА-УНСО перебувають в Лук’янівському слідчому ізоляторі. Тему продовжує Галина Терещук.

Галина Терещук

Торік 26 грудня Голосіївський місцевий суд Києва засудив членів УНА-УНСО на термін покарання від 2 до 5 років, з їхнього числа трьох осіб - умовно. Два роки покарання отримали Андрій Косенко, Володимир Павлюк, Станіслав Самофалов і Олег Селега. Андрій Косенко 14 березня вийшов на волю. У 6 засуджених членів УНА УНСО терміни перебування у Лук’янівському СІЗо закінчуються у травні. Загалом, у слідчому ізоляторі перебувають зараз 14 хлопців - активістів національної асамблеї. Як розповів “ Радіо Свобода” народний депутат України Андрій Шкіль, нагадаю він теж був заарештований після подій 9 березня, хлопців утримають у жахливих умовах. Лише одну годину упродовж дня вони бувають на прогулянці.

Андрій Шкіль

Я контактую із хлопцями через адвокатів. Чудово розумію, у яких вони умовах утримуються. Вони мене просять, щоб я сприяв їхньому переведенню у табір. Адже весна, гарна погода. Переваги табору у тому, що там 24 години на добу на вулиці, а в тюрмі - 1 годину.

Галина Терещук

До того ж ,у таборі дозволене побачення із рідними раз на місяць. За два роки перебування у СІЗо хлопці не мають права бачитися із дружинами та батьками, а спілкуються з ними лише через адвокатів.

Андрій Шкіль

У тюрмі сидять невинні люди, бо вирок про них не вступив в законну силу, а в таборі – винні, які сидять у кращих умовах, аніж невинні люди.

Галина Терещенко

За словами Андрія Шкіля, лише зміна влади в Україні могла б надати засудженим унсовцям волю. Парламентарій зауважив, що Верховна Рада навіть не поставила на порядок денний проект закону про амністію. Зауважу, що розгляд згаданого законопроекту, через суд над членами УНА-УНСО, блокувався майже рік у парламенті.

Андрій Шкіль

Комітет Верховної Ради, у якому я працюю, вперто і послідовно саботує закон про амністію. Я не можу вплинути на хід власного законопроекту.

Галина Терещук

На відміну від законопроекту, запропонованого Андрієм Шкілем, згідно з урядовим варіантом, під амністію не можуть підпадати особи, яких, скажімо, звинувачують в організації несанкціонованих владою акцій протесту, вуличних демонстрацій. А такі обмеження заздалегідь зводять нанівець конституційні права українських громадян. Нагадаю, що у січні лідер УНА-УНСО Андрій Шкіль заявив, що у тому випадку, коли Апеляційний суд Києва не відмінить рішення Голосіївського суду стосовно засуджених “унсовців”, то він готовий скласти свої депутатські повноваження. Однак, станеться це після того, як парламентарій порадиться зі своїми 35-ма тисячами виборців.

До Апеляційного суду своє звернення надіслали 276 депутатів парламенту з тим, щоб суд відмінив рішення Голосіївського суду. Десятки листів надіслали місцеві та районні ради. Лідер УНА-УНСО Андій Шкіль висловив сподівання, що Апеляційний суд Києва не підійде до розгляду справи засуджених унсовців формально, і що вони вийдуть невдовзі усі на волю.

Надія Шерстюк

А тепер – до ситуації з правами людини в шахтарському регіоні. Конфедерація вільних профспілок Луганської області ініціювала проведення громадських слухань за конкретними фактами, як вона вважає, перешкоджання профспілковій діяльності з боку судів. З подробицями Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Керівництво конфедерації поширило інформацію про те, що протягом останніх місяців роботодавці використовують окремих представників правосуддя в утисках активістів вільних профспілок. Заступник голови конфедерації Тетяна Кисла.

Тетяна Кисла

Ми прийшли висновку, що судді ухвалюють рішення в інтересах роботодавців для того, щоб сприяти гонінню працівників за їхню профспілкову діяльність. Про це свідчать суди, які схвалювали рішення щодо працівників Луганського верстатобудівного заводу, щодо робітників, які працюють на шахтах “Красний луч”, “Партизан”, на Алчевському металургійному комбінаті, у Краснодоні.

Василь Соколенко

До цього слід додати, що на нараді голів профспілкових комітетів її учасники обговорили, як вони вважають, безпрецедентний випадок: у Краснодоні проти одного з активістів профспілкового руху міська прокуратура порушила карну справу, тільки за те, що той допомагав гірникам одержати заборговану зарплату. Знову Тетяна Кисла.

Тетяна Кисла

Рада голі ухвалила рішення про проведення громадських слухань за конкретними фактами протидії профспілковою діяльністю з участю правосуддя Луганської області. Тобто, ми наголошуємо, що є рішення судів, яке ухвалене свідомо в інтересах працедавців. При проведенні громадських слухань, конфедерація розраховує всі ці факти оприлюднити. Звернути увагу виконавчої влади, Президента, для того, щоб зупинити безлад в органах судової влади.

Надія Шерстюк

На цьому ми завершуємо програму “Права людини – українська реальність”. У наступних випусках передачі слухайте про порушення прав громадян під час обговорення політичної реформи, ініційованої президентом Кучмою. Ви дізнаєтеся про результати моніторингу КВУ і ознайомитеся з ситуацією в регіонах від наших кореспондентів. Сьогодні передачу підготувала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працював Артем Мостовий. На все добре. Говорить “Радіо Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG