Доступність посилання

ТОП новини

Українська діаспора 1-го травня згадує голодомор


Мар’яна Драч Українська діаспора 1-го травня згадує голодомор

1 травня 2003 року - Українці за кордоном 1-го травня розпочали міжнародну кампанію протесту з вимогою позбавити Волтера Дюранті найвищої премії журналістів Америки - Пуліцерівської –за те, що він замовчував голодомор в Україні. Дюранті був московським кореспондентом газети "Нью-Йорк Таймс" і 1932-го року отримав нагороду за репортажі про сталінські плани реформування економіки.

Кампанія протесту присвячена 70-им роковинам голодомору в Україні. Її проводять головні організації діаспори, а ініціатор - Українсько-канадська асоціація громадських свобод. Директор дослідницьких програм цієї Асоціації, професор Королівського військового коледжу Канади Любомир Луцюк сказав радіо “Свобода”, що діаспора надрукувала і поширила в світі понад 45 тисяч поштових листівок із закликом позбавити журналіста авторитетної премії. Любомир Луцюк далі: "Ми просимо, щоб люди підписали ті картки і сьогодні їх кидали до поштових скриньок до Пуліцерівського комітету в Нью-Йорку. І ця картка каже таке: Волтер Дюранті не був справжнім журналістом, він був брехуном. Він був на українських територіях під час голодомору, бачив на свої очі, що люди вмирають від штучного голоду, але в той самий час він писав як кореспондент для "Нью-Йорк Таймс," що нема голоду на Україні, що всі люди дуже добре собі живуть, ну, може, десь там є якісь маленькі проблеми, але колективізація йде вперед, що все є добре для українських громадян."

Але Ви ,мабуть, знаєте також аргументи Пуліцерівського комітету, який уже раніше розглядав отакі от вимоги позбавити премії Волтера Дюранті. Тоді головний аргумент у відповідь був такий: Дюранті отримав нагороду за репортажі 31-го року, а голодомор в Україні був пізніше, і тому не варто переписувати історію...

"Так, вони говорять таке. Але подумайте собі. Чи цей Волтер Дюранті писав правду в 31-му році, а був брехун в 32-му році, 33-му році і поза тим? Ні. До кінця свого життя він ніколи не визнав, що був голодомор на українських територіях. А сам приватно говорив до англійців, до британської амбасади в Москві, що 10 мільйонів людей було знищено голодомором. Це є така тактика того комітету. Те, що Дюранті писав 31-го року, також було штучне. Він писав, щоб підтримати совєтські перспективи."

Чи хтось в Україні підтримує Вашу кампанію? Які це організації?

"Я не можу Вам точну дати відповідь на те. Я знаю, що картки були вислані на Україну, що Світовий конгрес українців переслав картки до Києва, інші люди приватно їх висилали на Україну, щоб звідти люди їх підписували і висилали назад. Але, знаєте, найбільша проблема є, що наша координація в діаспорі є дуже добра. Ми маємо з Англією, з Австралією, з Америкою, дуже добрі зв‘язки. А з Україною, навіть десять років після того, що вона стала незалежна держава, уряд український і навіть ті організації, які існують на українських територіях, я не розумію чому, але загально вони дуже слабенькі. І на Заході про них нічого не чують. Навіть Світовий конгрес українців - це є така організація, яка, правду сказати, ще не вийшла так як, скажімо, світові єврейські організації, які мають певний вплив і силу, бо вони дуже тяжко працюють.

Наша Українсько-канадська асоціація громадських свобод це є самостійна організація, ми не належимо до Світового конгресу, ми не маємо зв‘язків навіть з Українським канадійським конгресом, ми добровільна організація людей, які хочуть щось робити, а не лише говорити. І тому ми цей проект починали, і я бачу, що є величезний відгук від цілого світу. "

Скажіть, будь-ласка, а чому Ви розпочали цю кампанію саме 1-го травня?

"Бо колись 1-ше травня був комуністичний день і ми думали, що нам треба символічно вибрати такий день, щоб люди не забули, які жертви були від комунізму на території України, і також в Росії, і в інших державах. Мільйони, мільйони людей було знищено комуністами, багато більше, ніж під час Другої світової війни, скажімо, німцями."

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG