Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:08

1. Україна візьме участь в роботі міжнародного військового контингенту в Іраку. 2. Зміна в керівництві НРУ – курс на інтелектуалізацію


Василь Зілгалов Роман Зварич, заступник голови НРУ, народний депутат України (“НУ”); Георгій Крючков, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони;

Київ-Прага, 5 травня 2003 р.

Василь Зілгалов

Доброго вечора, шановні слухачі! У прямому ефірі “Вечірня Свобода”. У Празі ведучий Василь Зілгалов. Мені допомагають у київській студії Сергій Балабанов, у празькій – Ангеліна Шкуренко.

У ці травневі дні 155 років тому, 1848 року, у Львові було створено Головну Руську Раду – фактично першу українську політичну організацію, яка висувала перед австрійським урядом вимоги викладання у школах українською мовою, введення української мови в адміністративних закладах Східної Галичини, удоступнити для українців урядові посади і реально зрівняти в правах греко - і римо-католицьке духовенство. Чи не парадокс – те чого домагалася Головна Руська Рада, є й сьогодні предметами впертої боротьби українських партій в незалежній Україні, через 155 років після створення Руської ради і на 12 році незалежності держави. І теми наших сьогоднішніх дискусій пов’язані з історичною датою, бо шлях України до Європи, до НАТО, і політичні зміни у стані опозиції, у тому ж РУХові, тісно переплітаються з тими завданнями, котрі висувала Головна Руська Рада ще у 1848 році.

Слухачам нашим нагадую телефон київського бюро: 490-29-05, код Києва 044.

І я вітаю наших шановних гостей - новообраний заступник голови НРУ, народний депутат України (“НУ”) Роман Зварич; голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков.

І хотів би зацитувати до теми «Україна – НАТО», з якої ми розпочинаємо, одне з іформаційних повідомлень із стрічок агентств останніх днів, вихідних, «російський президент Володимир Путін провів коротку робочу зустріч з адміністрацією Автономної Республіки Крим». Саме так, і після цього виникає питання «хто в домі господар?» І як же ж тоді виглядають переговори української делегації з керівництвом США І НАТО у Вашінгтоні, генеральна лінія Києва до ЄС? Пане Зварич, як Ви вважаєте? |

Роман Зварич

Я думаю, що це є чергове підтвердження того, що наш Президент не зовсім господар у своїй хаті, у своєму домі. Тим більше, коли приїжджає представник РФ, в даному випадку президент РФ, і собі дозволяє чи то з дозволу, чи то без дозволу, чи то з власної ініціативи, чи то як би не було зустрічатися на такому рівні з однією з адміністративних територіальних одиниць нашої держави, то, ясна справа, це треба вважати як втручання в наші внутрішні справи.

Василь Зілгалов

Пане Крючков, а Ваша думка з цього приводу?

Георгій Крючков

По-перше, я не знаю, що відбулося, тому що журналісти можуть повідомити в будь-якій інтерпретації. Можливо, дійсно, була зустріч, проводжали президента іншої держави, який перебував на території Автономної Республіки Крим, відбулася розмова. Робити такі дуже гучні заяви про втручання в внутрішні справи, я б такого не робив.

Василь Зілгалов

Дякую. Наші кореспонденти у Вашингтоні повідомили, що переговори Україна-НАТО ведуться за зачиненими дверима. І прес-конференція пана Марчука і пана Робертсона відбудеться десь об 11 вечора за київським часом, тобто, пізно. Але ж, все ж таки, ці переговори ведуться. Українська державна делегація веде переговори з керівництвом США і НАТО про дальші перспективи співпраці. Надходили повідомлення про можливу участь України у відбудові Іраку, про розширену співпрацю України в НАТО. Пане Крючков, як Ви вважаєте, що найголовніше, на Вашу думку, у цих переговорах і чи будуть у Вашингтоні досягнуті зримі зрушення, прогрес у співпраці?

Георгій Крючков

Я думаю, що треба відпрацювати в тій домовленості, яку було досягнуто у Празі. Там у плані дій і в цільовому плані намічено досить широку програму роботи і з нею треба впоратися. Мабуть, в США відбувається зараз конкретна розмова про те, як реалізовуються ці домовленості, і що потрібно в цьому плані зробити.

Василь Зілгалов

І як повідомляють агентства українські київські, 40% опитаних українців у квітні вважають, що стосунки з НАТО перебувають у стані стагнації. Пане Зварич, яка Ваша думка з приводу цих опитувань?

Роман Зварич

Я не думаю, що ми можемо говорити про якусь стагнацію. Мені здається, що з боку НАТО, з боку його провідних країн-членів ми маємо чіткі сигнали. Сьогодні НАТО не робить акценти на військові можливості, на воєнні можливості нашої держави, на спроможність українських збройних сил інтегруватися в загальну систему безпеки НАТО. В Брюсселі якраз роблять акценти на політичні аспекти нашої співпраці. І я б сказав, на внутрішньополітичну ситуацію в нашій державі, на необхідність проведення демократичних перетворень, необхідність забезпечення верховенства права, на необхідність забезпечення прав та свободи в сфері журналістики, забезпечення роботи ЗМІ. В цьому плані, ми якраз дуже сильно відстаємо звичайно.

Василь Зілгалов

Ну якраз пан Крючков згадав про Прагу, минулу осінь, про Празький самміт НАТО. Я б хотів у Вас запитати, чи в НАТО зняті застереження, про які йшлося якраз у Празі щодо українського Президента України, бо глава Комітету НАТО з планування цивільних контактів Хемп Деверіз вів мову в Києві сьогодні фактично – 5 травня, лише про зрушення в царині співпраці України-НАТО щодо надзвичайних ситуацій. От як у цьому плані, на Вашу думку, розвивається ситуація? Пане Зварич?

Роман Зварич

Мені важко сказати, бо ми у ВР не є якимсь чином задіяні в цих переговорах. Я можу говорити тільки про неформальні зв’язки і про дискусії, які ведуться в закритодипломатичних каналах. Мені видається, що зараз Вашингтон не буде дуже сильно наполягати на тому, що, все ж таки, раз і назавжди поставити крапку над “і” щодо кольчужного скандалу. Мені видається, що Ви саме про це говорили. Але ж питання не знято. Мені, до певної міри, видається, що тут не зовсім правильна позиція, не зовсім чесна, скажімо, позиція з боку Вашингтона, бо говорити про те, що ми продавали ці системи озброєння Іраку всупереч санкціям Ради Безпеки ООН, і не пред’являти жодних конкретних доказів в цьому питанні якось не годиться. Я би тепер, якби був на місці України, українських лідерів, я би ставив питання про те, щоб Америка раз і назавжди показала те, що вона має, або раз і назавжди закрила це питання.

Василь Зілгалов

Пане Крючков, мені цікаво почути Вашу думку з приводу делегації української у Вашингтоні. Ми знаємо, що її очолює голова ради національної безпеки і оборони при Президентові України пан Марчук, що там поїхав міністр оборони пан Шкідченко, віце-спікер пан Зінченко. Чи не було б закономірним, щоб склад цієї делегації, все-таки, був ширшим. Наприклад, Ви також очолюєте відповідний Комітет профільний у ВР України? Це з одного боку. А з другого боку, чи не закономірним було б, щоб делегацію очолював, все ж таки, Президент або прем’єр українського уряду?

Георгій Крючков

По-перше, треба знати предмет переговорів. Чи є там питання для Президента. По-друге, делегація досить представницька, бо вона відображає всі напрямки державної влади. Є там віце-спікер, і цього задосить, щоб був представлений парламент. Я як голова профільного Комітету абсолютно не в претензії від того, що мене туди не запросили. Цього задосить. Будуть там проблеми, які вимагають рішення Президента чи глави уряду, ці б посадові особи були б там. Мабуть зовсім інший формат там. Це по-перше, а по-друге, я розумію підтекст Вашого питання. Президента України протягом останнього часу і досить тривалого часу до США не запрошували. І питання носить, мабуть, пробачте на слові, дещо провокативний характер. Мабуть, ще не дійшло до того, що Президента запросять. Хоча на розвиток того питання, яке Ви раніше задавали пану Зваричу, треба відмітити що ставлення до України змінилося докорінно. І, я б сказав, що не тільки до України, бо США весь час розрізняли ставлення до України і ставлення до глави держави України. І ставлення до Президента України докорінно змінилося. Якою це ціною досягнуто? Це відомо. Але ставлення змінилося. Хоча, ще до запрошування до США ще не дійшло.

Василь Зілгалов

Ми знаємо, що після Празького самміту НАТО і напередодні Празького самміту НАТО восени минулого року були різні прогнози: Україна крокує до НАТО, і що в межах 2007-2011 років буде стояти реально питання про членство України в цій військово-політичній організації. Яка Ваша думка, пане Зварич, чи реальні ці прогнози сьогодні? Чи буде щось уточнено з цього приводу у Вашингтоні?

Роман Зварич

Прогнози мають джерело в Україні. Я думаю, що тут скоріше всього подається за реальне, можливо, те, що є бажане. Але я не зовсім переконаний в тому, що воно є аж настільки бажане, як воно видається, навіть, в ЗМІ. Тобто, я ще й досі не переконаний в достовірності щирості тих намірів, які влада в Україні декларувала, бо, інакше, були б зроблені певні конкретні кроки по тій лінії, по які вже нам неодноразово вказують у Брюсселі. Зокрема, по лінії, по якій я говорив раніше, тобто, забезпечення демократичних перетворень в нашій державі. Замість того, щоб це робити, то, навпаки, зараз висувається ця ідея з т.з. конституційною реформою, яка, нібито, має посилити роль парламенту, але тут не потрібно навіть глибокого аналізу, кожен розуміє, що тут йдеться про те, щоб раз і назавжди перевести в ручне управління. Я глибоко переконаний в тому, що якщо навіть будуть спроби по лінії здійснити ці плани, то в Брюсселі, звичайно, перекриються нам двері по лінії вступу України в Північноатлантичний Альянс. Тобто, наша держава повинна проявити конкретні кроки, робити ті речі, які уже давно відомі, для того, щоб забезпечити те, що ми декларуємо як основна ціль.

Василь Зілгалов

Пане Крючков, я почув щойно про те, що Ви, наскільки мені відомо, причетні до підготовки питання про демографічну ситуацію в Україні, яке буде обговорюватися у Верховній Раді 21 травня. Ми знаємо, що 7 мільйонів українців працюють на Заході, приблизно стільки ж - в Росії, тобто трудові ресурси, в основному, за межами країни. Це також впливає негативно на демографічну ситуацію. У зв’язку з цим виникає таке питання, чи не допоможе прискорення стратегічного руху України в напрямку НАТО і Європейського Союзу розв’язанню цих складних демографічних проблем?

Георгій Крючков

По-перше, я б хотів би внести уточнення. У нас називають орієнтовні цифри такі: взагалі, за межами України шукають роботу і працюють до 7 мільйонів осіб. Не 7 мільйонів на Заході і 7 мільйонів в Росії, а до 7 мільйонів. Мабуть, ця цифра більше відповідає дійсності, бо тоді б в країні, взагалі, нікого б не було.

По –друге, я абсолютно згоден з колегою Зваричем, коли він говорить про зміст спрямованості конституційної реформи. Дійсно, те що нам пропонують, відкидаючи те, що зараз розглядається у Верховній Раді і давно вже внесено у Верховну Раду, нам пропонують варіант, який у разі реалізації, буде означати перетворення України у ще більш авторитарну державу, з ще більш широкими повноваженнями президента і з зняттям з нього будь-якої відповідальності за стан справ в економіці, в соціальній сфері, але всі силові структури він приведе до себе. Проблеми піднесення економіки, особливо її технологічного рівня, піднесення життєвого рівня народу, який є злиденним для десятків мільйонів людей, забезпечення нормального функціонування демократичних інститутів, реформа політичної системи – це все нагальні речі. Це всі проблеми, які повинен вирішувати народ України. Звичайно, нормальні відносини у світовому співтоваристві сприятимуть цьому.

Я єдине хотів би наголосити, що це потрібно нам не тому, що Україна проголосила намір бути повноправним членом НАТО. Це потрібно Україні, народу України. І нам не говорити треба весь час, що ось прийміть нас в НАТО, нам треба зробити дійсно демократичну державу, яку будуть поважити за те, що люди тут нормально живуть, що тут все розвивається, що права людини захищаються. Тоді відпаде сама по собі вся оця дискусія: бути в НАТО, чи не бути в НАТО?

Мене більше турбує, що ми багато про це говоримо і дуже мало що робимо для піднесення економіки, яка зараз напередодні дуже складних і серйозних потрясінь. Мене турбує те, що попри всі декларації про те, що зростає наша економічна могутність, люди живуть не краще, а живуть гірше та непокоїть те, що декларовані Конституцією права і свободи брутально порушуються.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Крючков.

Я хочу у продовження розмови про те, що дає Україні співпраця з НАТО, якраз щодо теми Іраку, надати слово директорові військових програм центру Разумкова Леоніду Полякову, з яким розмовляла наша колега Марина Пирожук.

Ось, що вважає з приводу НАТО, з приводу Іраку і співпраці України з НАТО і можливої її співпраці в іракській проблемі пан Поляков.

Леонід Поляков

Якщо буде така пропозиція, то тоді вже буде конкретна розмова: від кого пропозиції і на яких умовах, і що нам пропонують: чи нам пропонують передислокувати якісь підрозділи з врахуванням наших авіаційних можливостей, чи скерувати наші вертольоти, чи направити контингент миротворців, чи військових, чи, можливо, поліцейських з собаками, які, успішно працюють зараз, наприклад, у Косові, чи військових інженерів, які успішно працюють в Лівані, чи транспортні якісь підрозділи, як у Сьєрра – Леоне? У кожному випадку конкретно буде ухвалюватися рішення і буде конкретне обгрунтування. Поки немає пропозицій - немає і рішення. Говорити поки що можна лише гіпотетично.

Марина Пирожук

Наскільки вигідною могла б бути така участь українського контингенту?

Леонід Поляков

Вигода може полягати в таких речах: підтвердження іміджу України, як дієздатної держави-члена ООН, яка має вже доволі довгу позитивну історію участі у миротворчих операціях в різних формах. Це, безумовно, грає на позитивний міжнародний імідж нашої держави. Це також сприятиме налагодженню відносин між Україною та державами-членами антисаддамівської коаліції: не лише з США, але і з Великобританією, Італією, Іспанією і багатьма іншими країнами.

По-друге, така операція, у тому числі і досвід нашого батальйону в Кувейті, це подальший позитивний крок у набутті бойової майстерності наших військових, а якщо мова йде про дипломатів, про інженерів, про поліцейських - це також досвід. Якщо Україна себе покаже, то це відкриє нові двері у подальшому і дозволить виконувати нові місії у майбутньому ще краще, ніж зараз.

Третє, якщо, наприклад, мова йде про миротворчі операції під егідою ООН, то там має місце механізм компенсації. Зокрема, зараз Україна вже, мабуть, приблизно 150 мільйонів доларів від ООН у вигляді компенсацій отримала за 10 років участі у миротворчих операціях. Ті військові, які беруть участь у цих операціях, тут вже соціальні аспекти можна розглядати, отримують статус учасника бойових дій і відповідні пільги. Вони отримують платню приблизно в 20 разів вищу, ніж середня заробітна плата в Україні.

Василь Зілгалов

У нас є слухач з запитанням до наших гостей.

Слухач

Чи є, взагалі, сенс говорити серйозно про участь України в НАТО, або вступу України в НАТО до тих пір, доки вона знаходиться в такій залежності від Росії: економічній, політичній і військовій, тим більше, що у нас є військові бази іноземні?

Василь Зілгалов

Пане Зварич, якщо можна дайте відповідь нашому слухачеві.

Роман Зварич

Звичайно, питання про дислокацію Чорноморського флоту Російської Федерації на суверенній території української держави є доволі вагомою перепоною по лінії вступу України в НАТО. У разі, якщо вже остаточно будуть проведені переговори на предмет конкретної дати, коли Україна могла б вступити, чи претендувати на вступ до НАТО, то, звичайно, це питання мусить бути знято. Воно може бути знято одним із двох шляхів: або Росія виводить свої війська з нашої території, або Росія теж підписує договір з НАТО, або по лінії вступу Російської Федерації в НАТО, або якось це питання мало б бути врегульоване вже не на рівні двосторонніх відносин, а на рівні багатосторонніх відносин. Це є основна перепона, як на мене. Але це є в далекому майбутньому.

Зараз все ж справа стоїть в політичному контексті, в тому контексті, про який я говорив раніше. Просто я не хотів би знову тут повторюватися.

Василь Зілгалов

Дякую.

Пане Крючков, Ваша думка з приводу питання нашого слухача? Я хотів би, щоб Ви потім продовжили тему про Ірак, бо офіційно, ніхто Україну на даний момент до іракського процесу не запрошував?

Гергій Крючков

По-перше, всі мої контакти з чільними представниками НАТО свідчать про те, що перебування, чи не перебування на території України Чорноморського флоту РФ не є і не буде перешкодою при вирішенні питання про членство України в НАТО.

По-друге, це питання вирішено в Конституції і зараз до нього підходити, мабуть, не на часі. Життя розв’яже цю проблему і, наскільки я розумію, це оцінюють набагато об’єктивніше, ніж оцінюють в нас в Україні.

І про наш контингент в Іраку. В цьому питанні ще раз проявилась сутність того, що відбувається в Україні. Звідки ми довідалися, що виникло питання про скерування нашого військового контингенту до Іраку? Ми не від свого уряду про це дізналися, не від своїх засобів масової інформації, ми про це дізналися з передач Радіо Свобода, Бі Бі Сі, російського телебачення. Причому повідомляється не про те, що розглядається питання про можливість дислокації наших військових в Іраку, ні. Розповідається про те, що у Лондоні відбулася конференція. На конференції вирішено, що буде Ірак поділено на три зони. Однією будуть правити США, іншою - Великобританія, третьою - Польща і що там ще 10, чи 11 держав відряджають свої війська, в тому числі, і Україна.

В Україні є Конституція, є Закон про участь України в міжнародних миротворчих операціях, є Закон про порядок скерування підрозділів Збройних Сил України до інших держав і там чітко визначений весь порядок.

Якщо виникає таке питання, воно розглядається на Національній Раді Безпеки і Оборони, РНБО вносить пропозицію президенту, президент ухвалює рішення і надсилає його на схвалення Верховної Ради. Лише після схвалення Верховною Радою рішення набуває сили. Такої процедури немає. Принаймні, я всі ці дні щодня був у комітеті і мені, як голові Комітету з питань національної безпеки і оборони, від наших посадових осіб абсолютно нічого не відомо. Як можна так вести справу?

Я хотів би ще повернутися до питання про скерування нашого батальйону до Кувейту. Коли було повідомлено на рівні президента США, що Україна приєдналася до антиіракської коаліції, я підняв це питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Мій депутатський запит був надісланий до Президентської Адміністрації, оскільки посилання було на Адміністрацію Президента, також до Міністерства закордонних справ. Переді мною лежать відповіді міністра закордонних справ і глави Адміністрації. Я їм, як кажуть, про Фому, а вони мені про Ярему. Я їх запитую, чи була згода когось із чільних представників міністерства закордонних справ, чи Адміністрації Президента про те, що Україна увійшла до антиіракської коаліції? Вони відповідають для чого відрядили батальйон в Ірак. Грати, як кажуть у «кішки-мишки», вважати за дурників народних депутатів - це не достойно для чільних державних діячів.

В даному випадку, я теж маю справу з тим, що мене як громадянина України водять навколо пальця, мені правду не кажуть, не кажуть правду моєму народу. У мене, звичайно, виникає питання:«А що ж робиться у цій країні? Як можна проголошувати гасла про правову демократичну державу і порушувати закон, якщо все це правда, що повідомляють?»

Але ж ми не бачимо з боку урядовців ні підтвердження, ні спростування. Як можна зараз оцінювати цю ситуацію? Ось як виглядає вся ця проблема.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Крючков.

Ми переходимо до теми: Інтелектуальна революція в партії Народний Рух України. Насамперед я надаю слово моєму колезі, кореспондентові у Києві Вікторові Міняйлу, який у курсі справи, що відбулося в суботу на з’їзді Руху. Віктор Міняйло коротко розповість нам про ситуацію.

Віктор Міняйло

Офіційно 13 з‘їзд Народного Руху України мав назву звітно-виборний. Проте, більшість промовців говорили не стільки про нового голову РУХу, скільки про нового голову ..держави. Так вже колишній голова НРУ Геннадій Удовенко критикував чинну владу і хвалив лідера блоку “Наша Україна” Віктора Ющенка: “Через рік нам доведеться брати участь у компанії з виборів президента України в умовах проведення політичної реформи, яка фактично має на меті зафіксувати зміцнення авторитарних тенденцій в розвитку сучасної української держави. Це спроба повернути України до авторитарного режиму, замасковане намагання продовжити повноваження діючого Президента. Вочевидь, ці пропозиції спрямовані, я б сказав би, на створення президентсько-безпарламентської республіки”.

Віктор Ющенко, в свою чергу, також критикував ініціативи Президента і хвалив кандидата на посаду голови Руху Бориса Тарасюка: “Зараз я скажу слова, які я не маю права говорити. Я щасливий також тим, що до цього залу привела стежка Бориса Івановича. Я переконаний, що присутність тут сьогодні Бориса Івановича –це є абсолютно правильна відповідь на ситуацію, яка сьогодні виникла в Русі. Я думаю, що це правильний крок, але, дорогі друзі, для того, щоб наша розмова завершилася чесно, я скажу: я не вимовлю жодного прізвища за яке я б просив, щоб ви сьогодні проголосували. Бо я глибоко шаную вашу думку”.

Сам колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк під час спілкування з журналістами про своє рішення очолити НРУ говорив дипломатично: ”Довго, довго приймав рішення, декілька місяців, тому що велика відповідальність. Маю певні плани, з якими познайомив з’їзд в своїх програмних положеннях.”

А починаються основні програмні засади Бориса Тарасюка пунктом “Міцний РУХ – міцна “Наша Україна”.

Василь Зілгалов

Ось така інформація Віктора Міняйла. Пане Зварич, чи ця інтелектуальна революція в НРУ, чи це насамперед, перегрупування сил НР перед наступними виборами і як Ви почуваєтеся в новій ролі? Я зрозумів, що Ви перший заступник голови Народного Руху України.

Роман Зварич

Ні, по-перше, у нас немає такої посади, передбаченої статутом нашої партії, тобто ми не маємо посади першого заступника, у нас є кілька заступників, були підтверджені повноваження тих заступників, які досі працювали в останні два роки від останнього з’їзду. І ми обрали ще двох заступників, крім мене, пана Василя Куйбіду, колишнього мера міста Львова. Я думаю, якщо подивитися на, зокрема, склад як заступників, так нової політради Народного Руху, то можна дійти до певного висновку, куди Тарасюк хоче покерувати Народним Рухом України, бо дійсно, ми бачимо повернення певного інтелектуального потенціалу Народного Руху України. Для прикладу в політраді зараз уже є членом її колишній віце-прем’єр –міністр України Володимир Лановий.

Намічено створити під нього вже економічну раду Народного Руху, орган, який колись існував в нас, але практично ніякої діяльності не проявив. Тобто є новий акцент на нову інтелектуальну еліту патріотично-демократичних сил, які мали би згуртуватися в Русі і для того, щоб зміцнити блок “Наша Україна”.

Якщо уважно слухати – я дивуюся, пан Віктор на цьому не зробив акцент - головний акцент, на якому зосереджував свою увагу Борис Іванович, полягала в тому, що РУХ повинен стати динамом, щоб вже нарешті патріотично-демократичні сили в нашій державі згуртувалися б в одну політичну структуру, в одну політичну партію, на основі все ж таки “Нашої України”. Це є доволі далекоідучі плани, які перед собою намітив уже новий голова нашої партії. З’їзд з таким поглядом погодився, розуміючи, що це, звичайно, означало би, до певної міри відмова від здійснення якихось суто партійних інтересів, своїх партійних інтересів. Тобто в черговий раз РУХ продемонстрував готовність і спроможність думати про загальнодержавну справу, а не тільки про свої партійні інтереси.

Роман Зварич

Пане Зварич, чи брали участь у цьому з’їзді Народного Руху України представники Української Народної Партії?

Роман Зварич

Так, там був заступник голови цієї партії пан Іван Заєць, ми запросили, звичайно, голову партії пана Юрія Костенка, але у зв’язку з тим, що його не було в Києві, він мав інші завдання, прийшов його заступник пан Заєць, який мав, до речі, можливість виступити. Були представники інших політичних сил, які входять в наш блок. Був, до речі, підписаний договір про спільні дії з паном Поровським головою РХП, так що ми ідемо по цій лінії консолідації. Я думаю, це буде основний такий лейтмотив у роботі і діяльності Бориса Івановича Тарасюка на посаді голови Народного Руху України.

Василь Зілгалов

Пане Крючков, а яка Ваша думка щодо політичних змін у Народному Русі, і чи Комуністична партія України, якби, скажімо, Ви її очолювали сьогодні, пішла б на спілку з РУХом, з “Нашою Україною” заради змін нинішньої влади в Україні?

Георгій Крючков

По-перше, те, що відбувається в Русі – це внутрішня справа РУХу, і я не взяв би на себе місію якось коментувати те, що там відбувається. Відносно співпраці. У вирішенні конкретних питань і, зокрема, у тому, щоб змінити нинішню систему влади –корумповану, антинародну – це проголошено в наших документах – ми готові до співпраці, саме у цих напрямах. Тут немає нічого нового, аби тільки це була щира співпраця і не мала б під собою якогось іншого підтексту.

Василь Зілгалов

Пане Зварич, а як Ви дивитеся на співпрацю з комуністами на майбутніх виборах?

Роман Зварич

На майбутній виборах – це залежить від того, чи ми будемо, чи ми зможемо дійти до певної згоди про єдиного кандидата. Я думаю, що в такому контексті, так, як Ви поставили це питання, це буде практично неможливо, бо я не уявляю собі такого розвитку подій в Україні, щоб комуністи відмовилися від свого кандидата, а щоб ми, будучи, скажімо так, вже зовсім іншої політичної та ідеологічної орієнтації, помимо того, що ми маємо певні спільні цілі, про які говорив пан Георгій, все ж таки відмовилися від права висувати свого кандидата.

І це, я думаю, абсолютно нормально. Те, що ми абсолютно погоджуємося на рахунок такої загальної позиції, що влада на сьогоднішній день вже перейшла той рубікон, по якому визначається, де починається демократія, де вона кінчається, а де починається вже авторитарний, можливо, навіть і тоталітарний режим - тут вже немає жодного питання. Те, що це треба міняти цю ситуацію – ми в цьому абсолютно теж погоджуємося.

Питання стратегії і тактики – як дійти до той мети. Ми, звичайно.. як комуністи, так і рухівці, не можуть погодиться, не можуть змиритися з тим, що Україна сьогодні попала практично в руки мафіозно-олігархічної влади. І її треба міняти. І це треба робити цивілізовано, для того є якраз вибори, щоб народ міг визначатися. Народ буде визначатися, чи він буде підтримувати якраз комуністичну заміну, чи буде підтримувати патріотично-демократичну, яка уособлена в особі якраз нашого кандидата Віктора Ющенка.

Василь Зілгалов

Пане Крючков, і ще раз все ж таки Вас запитаю. Як Ви взагалі розглядаєте цю проблему створення широкої передвиборчої коаліції в Україні якраз з метою, як Ви казали самі, змінити цю владу, яка є в Україні.

Георгій Крючков

Я висловлюю свою особисту думку, оскільки позиція партії буде визначена на наступному з’їзді. Я згоден абсолютно з колегою Романом про те, що навряд чи можливо виставлення спільної кандидатури від, скажімо, цих двох досить різних за своїм змістом, за своєю спрямованістю політичних сил. Це, мабуть, нереально. А ось у тому, щоб добитися зміни Конституції, зміни системи влади, обмежити необмежені повноваження Президента, зберегти парламентаризм і перетворити Україну дійсно на парламентсько-президентську республіку – у цьому ми можемо співпрацювати, і я б сказав, ми зобов’язані співпрацювати, якщо ми розуміємо свій обов’язок перед своїм народом, перед народом України.

Василь Зілгалов

І коротко ще питання до пана Зварича. Якщо вже йдеться про широку коаліцію, чи вже ведуться, наприклад, в тому ж Русі, і в “Нашій Україні” якісь конкретні переговори з приводу масштабів цієї коаліції, з приводу портфелів в наступному, наприклад, уряді, чи є тіньовий уряд і таке інше?

Роман Зварич

Я не на такому рівні, щоб можна було говорити про можливі якісь переговори. До речі, я навіть Вам скажу так: якби я був на такому рівні керівництва нашого блоку до появи якогось пресового повідомлення, я звичайно, не буду брати на себе роль бути першим, який буде вискакувати.. і про це говорити. Тобто якщо такі переговори ведуться, то звичайно, що вони ще не дозріли настільки, щоб можна було про це говорити публічно, і це знову ж таки, абсолютно нормально.

Тобто якщо ми мали б можливість якось зіграти наші дії, як пан Георгій говорив, між такими доволі різними політичними силами, то я думаю, Ви повинні згодитися на те, щоб це робилося в певній конфіденційній формі.

Василь Зілгалов

Дякую, шановні гості. Дякуємо, шановні слухачі, за участь у програмі. На все добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG