Белград, 6 травня – Масовий шок пiсля замаху на голову уряду викликав небачений вибух емоцiй, який призвiв до колективної переоцiнки ставлення до полiтичних партiй та їхньої полiтики. Експерти пояснюють, що йдеться про змiну, для якої в нормальних умовах були б необхiднi не мiсяцi, а роки.
Про що йдеться? По перше, здається, що громадяни щойно пiсля смертi Джинджича збагнули, що вiн був уособленням реформаторського курсу , що саме такий курс може гарантувати Сербiї подолання глибокої загальної кризи. По друге, серби перестали дивитися ворожими очима на iншi народи, зокрема на захiдну Європу.
Опитування, про якi йде мова, провели незалежнi вiд уряду агенцiї “Медiа Ґалуп” та “Стратеджiк маркетинг”. Згiдно з ними, упродовж двох мiсяцiв вдвiчi зросла популярнiсть Демократичної партiї, яку очолював покiйний Джинджич. За неї нинi проголосувало б 27%. Рейтинг партiї останнього президента Югославiї Воїслава Коштуниці упав на 14 %. На третьому мiсцi – нова на полiтичнiй аренi партiя Г 17 плюс, заснована групою незалежних економiстiв лiберально-реформаторської орiєнтацiї.
Раптово падає негативне ставлення сербiв до сусiднiх та iнших народiв, яке упродовж десятилiття створював режим Милошевича. Наразi проти спiвробiтництва iз країнами Європи виступають 22%, а проти спiвробiтництва iз колишнiми югославськими республiками лише 15% громадян. Деякi оглядачi зазначають, що йдеться про копернiканський зворот. Iншi попереджають, що не треба поспiшати з висновками, оскiльки спалах емоцiй може бути тимчасовим.
Урядовцi, зокрема, задоволенi фактом, що 80 % опитуваних пiдтримали запровадження надзвичайного стану й масову полiцейську операцiю проти органiзованої злочинностi, а 66 % упевненi, що влада веде правильну полiтику. Скептики не дуже захоплюються такими результатами. На їхню думку, некритичне ставлення громадян до уряду дає правлячим структурам можливiсть манiпулювати громадською думкою, так як це свого часу вмiло робив Милошевич.
Про що йдеться? По перше, здається, що громадяни щойно пiсля смертi Джинджича збагнули, що вiн був уособленням реформаторського курсу , що саме такий курс може гарантувати Сербiї подолання глибокої загальної кризи. По друге, серби перестали дивитися ворожими очима на iншi народи, зокрема на захiдну Європу.
Опитування, про якi йде мова, провели незалежнi вiд уряду агенцiї “Медiа Ґалуп” та “Стратеджiк маркетинг”. Згiдно з ними, упродовж двох мiсяцiв вдвiчi зросла популярнiсть Демократичної партiї, яку очолював покiйний Джинджич. За неї нинi проголосувало б 27%. Рейтинг партiї останнього президента Югославiї Воїслава Коштуниці упав на 14 %. На третьому мiсцi – нова на полiтичнiй аренi партiя Г 17 плюс, заснована групою незалежних економiстiв лiберально-реформаторської орiєнтацiї.
Раптово падає негативне ставлення сербiв до сусiднiх та iнших народiв, яке упродовж десятилiття створював режим Милошевича. Наразi проти спiвробiтництва iз країнами Європи виступають 22%, а проти спiвробiтництва iз колишнiми югославськими республiками лише 15% громадян. Деякi оглядачi зазначають, що йдеться про копернiканський зворот. Iншi попереджають, що не треба поспiшати з висновками, оскiльки спалах емоцiй може бути тимчасовим.
Урядовцi, зокрема, задоволенi фактом, що 80 % опитуваних пiдтримали запровадження надзвичайного стану й масову полiцейську операцiю проти органiзованої злочинностi, а 66 % упевненi, що влада веде правильну полiтику. Скептики не дуже захоплюються такими результатами. На їхню думку, некритичне ставлення громадян до уряду дає правлячим структурам можливiсть манiпулювати громадською думкою, так як це свого часу вмiло робив Милошевич.
