Прага, 6 травня 2003 – Між ООН і адміністрацією США тривають суперечки у справі післявоєнної відбудови Іраку, зокрема сформування тимчасового уряду і скасування економічних санкцій проти Багдада. Тим часом керівник американської тимчасової адміністрації в Багдаді Ґарнер вважає, що перехідний іракський уряд може бути сформований ще до кінця травня.
Нові дискусії, а радше нові заяви з боку Ради безпеки ООН викликало рішення адміністрації США тимчасово поділити Ірак на три військові зони під контролем Сполучених Штатів, Великобританії і Польщі. Миротворчу місію у цих зонах мали б виконувати також контингенти з Італії, Данії та інших країн, які побажають надіслати до Іраку свої підрозділи. Як заявляють представники ООН, рішення ухвалене поза Радою безпеки ООН і без її згоди. У зв’язку з цим Генеральний секретар ООН Кофі Аннан знову підкреслив, що Організація Об’єднаних Націй повинна відігравати головну роль в адмініструванні післявоєнного Іраку. Минулого тижня під час зустрічі дипломатів із 15-ти країн – членів Ради безпеки Аннан заявив, що новосформований тимчасовий уряд Іраку повинна схвалити Рада безпеки ООН.
Тим часом адміністрація США від самого початку має цілком інший погляд на роль ООН у післявоєнному Іраку, тобто структури ООН мали б зайнятися передусім проблемами надання гуманітарної допомоги населенню Іраку. Після того, як Рада безпеки ООН, передусім Франція, Німеччина і Росія відмовилися підтримати воєнну акцію в Іраку з метою усунути від влади Саддама Гуссейна, Вашингтон вважає, що ООН не може претендувати на провідну роль у відбудові післявоєнного Іраку і у формуванні перехідного керівництва. Натомість адміністрація США висуває Раді безпеки звинувачення у затримці скасування економічних санкцій проти Іраку, що гальмує продаж іракської нафти на міжнародних ринках для покриття нагальних гуманітарних та економічних потреб. Вашингтон вважає, що санкції, впроваджені проти режиму Саддама Гуссейна 91-го року за агресію проти Кувейту, сьогодні, після усунення багдадського режиму, не мають сенсу. Хоча Вашингтон називає ці зволікання бюрократичними, за ними знову ж стоять члени Ради безпеки ООН, які раніше з особистих політичних та економічних міркувань виступали проти воєнної акції, тобто Росія і Франція, а також Німеччина, яка останнім часом шукає шляхів урегулювати відносини з Вашингтоном. Приміром, російський представник при Раді безпеки Лавров заявив, що ООН може скасувати санкції лише тоді, коли переконається, що Ірак не володіє зброєю масового знищення. Сьогодні, із приходом нового прозахідного керівництва в Іраку і з доступністю усіх іракських теренів для міжнародних інспекторів, Вашингтон вважає такий аргумент абсурдним.
Нові дискусії, а радше нові заяви з боку Ради безпеки ООН викликало рішення адміністрації США тимчасово поділити Ірак на три військові зони під контролем Сполучених Штатів, Великобританії і Польщі. Миротворчу місію у цих зонах мали б виконувати також контингенти з Італії, Данії та інших країн, які побажають надіслати до Іраку свої підрозділи. Як заявляють представники ООН, рішення ухвалене поза Радою безпеки ООН і без її згоди. У зв’язку з цим Генеральний секретар ООН Кофі Аннан знову підкреслив, що Організація Об’єднаних Націй повинна відігравати головну роль в адмініструванні післявоєнного Іраку. Минулого тижня під час зустрічі дипломатів із 15-ти країн – членів Ради безпеки Аннан заявив, що новосформований тимчасовий уряд Іраку повинна схвалити Рада безпеки ООН.
Тим часом адміністрація США від самого початку має цілком інший погляд на роль ООН у післявоєнному Іраку, тобто структури ООН мали б зайнятися передусім проблемами надання гуманітарної допомоги населенню Іраку. Після того, як Рада безпеки ООН, передусім Франція, Німеччина і Росія відмовилися підтримати воєнну акцію в Іраку з метою усунути від влади Саддама Гуссейна, Вашингтон вважає, що ООН не може претендувати на провідну роль у відбудові післявоєнного Іраку і у формуванні перехідного керівництва. Натомість адміністрація США висуває Раді безпеки звинувачення у затримці скасування економічних санкцій проти Іраку, що гальмує продаж іракської нафти на міжнародних ринках для покриття нагальних гуманітарних та економічних потреб. Вашингтон вважає, що санкції, впроваджені проти режиму Саддама Гуссейна 91-го року за агресію проти Кувейту, сьогодні, після усунення багдадського режиму, не мають сенсу. Хоча Вашингтон називає ці зволікання бюрократичними, за ними знову ж стоять члени Ради безпеки ООН, які раніше з особистих політичних та економічних міркувань виступали проти воєнної акції, тобто Росія і Франція, а також Німеччина, яка останнім часом шукає шляхів урегулювати відносини з Вашингтоном. Приміром, російський представник при Раді безпеки Лавров заявив, що ООН може скасувати санкції лише тоді, коли переконається, що Ірак не володіє зброєю масового знищення. Сьогодні, із приходом нового прозахідного керівництва в Іраку і з доступністю усіх іракських теренів для міжнародних інспекторів, Вашингтон вважає такий аргумент абсурдним.
