Канада може дозволити собі не брати участі в іракській кампанії, а Україна – ні: Юрій Щербак

Прага, 7 травня 2003 року – Україна має шанс відіграти особливу роль в Іраку. Наш експерт - Юрій Щербак, один із найдосвідченіших дипломатів незалежної України. За останні роки був послом не лише у Канаді, але й в Сполучених Штатах та Ізраїлі. Щойно Щербак завершив дипломатичну місію в Оттаві і ще звикає до київського часу. Його перше інтерв‘ю - "Свободі."

- Пане Щербак, зараз визначається майбутнє України в Іраку. Тривають переговори з Америкою і якщо Верховна Ради на це піде, то українські миротворці можливо поїдуть до Іраку. Як Ви ставитеся до цього?

- Я абсолютно підтримую кроки щодо направлення українського батальйону до Кувейту. І я абсолютно підтримую, якщо відбудеться цей процес, розміщення трьох українських батальйонів на території Іраку. Я переконаний, що Україні врешті-решт треба визначатися. Для мене напрямок євроатлантичний і відновлення дуже добрих, близьких відносин зі Сполученими Штатами залишається пріоритетом всього мого життя і я повністю це підтримую.

- А звідки у Вас інформація про три українські батальйони?

- Це інформація не з офіційних джерел, я просто це чув чи прочитав десь.

- Тому що, наскільки мені відомо, ці переговори ще тривають. Нам давав інтерв‘ю Євген Марчук, котрий якраз брав участь у вашингтонській конференції, і в лондонській конференції на цю тему, і він дуже, дуже обережний.

- Правильно, йому за посадою треба бути обережним. А я просто чув десь цю цифру. Це не має значення . Навіть якщо рота буде, і то це важливо для нас.

- А ось Канада, до речі, не долучилася до антиіракської коаліції. Хоча у Вашингтоні зарахували Україну до такої коаліції, Канада себе членом такої коаліції не вважає. Як Ви це поясните?

- Канада, маючи товарообіг зі Сполученими Шатами два мільярди доларів на день, вона може собі дозволити не брати участі в кампанії іракській. Вона є членом вісімки, вона є членом НАТО, вона є членом всіляких організацій. Це питання, до речі, дуже спірне. І в Канаді дуже гостро критикували прем`єр-міністра Крет`єна, вважаючи, що особисті свої стосунки з Бушем, а в них не зійшлося щось там, він переніс на союзницькі відносини. Тобто, там різні погляди. Там демонстрації були серйозні, бурхливі проти політики лібералів, проти неучасті в цій коаліції. Це справа Канади. Канада могла собі такий жест дозволити. При тому, що вона є в тому золотому мільярді, вона безперечно є в євроатлантичному просторі і безперечно є союзником Сполучених Штатів Америки. Нам, коли нас випихають буквально на марґінес, на узбіччя Європи, нам не можна взагалі тут бути нейтральними. Нам не можна дозволяти собі жести-афронти щодо Сполучених Штатів Америки. І я хотів би бачити Україну, так само як і Польщу, в ролі стратегічного партнера Сполучених Штатів Америки.

- А як Ви ставитеся до думки Бориса Тарасюка? Він вважає, що Україна може брати участь у відбудові Іраку, але щодо військових має бути мандат ООН.

- Я так не думаю. Я думаю, що вся ця історія з Іраком, вона відбулася без мандату ООН. І я, як неофіційна особа тут можу сказати: буде переглянуто всю стратегію відносин з ООН, Сполучені Штати, принаймні, переглядають. Те, що реформа ООН назріла і та організація, яка була відкрита кількома державами, що перемогли в Другій світовій війні, вона в цій формі себе вичерпала...

- Тобто, ви вважаєте. що Тарасюк помиляєтся.

- Так, у цьому випадку.

- А які Ваші подальші плани? Ви щойно повернулися з Канади. А як Ви себе бачите далі в Україні?

- Я бачу себе учасником якихось поліитичних, громадських процесів. Що не означає, що я одразу примкну до якоїсь партії. Я хотів би створити аналітичний центр, який би відстежував процеси глобалізації і участі в ній України. Але це просто ще дуже неокреслений проект. Я не можу більше нічого конкретного сказати.