Прага, 9 травня 2003 - Травневі дні визволення колишньої Чехословаччини від фашистської Німеччини застали тисячі українських емігрантів у Празі. Мова про вихідців з України, які після більшовицького перевороту були змушені покинути батьківщину. Багато з них опинились у колишній Чехословаччині. До початку Другої світової війни, тобто за три міжвоєнні десятиліття, вони зуміли створити на чужині свої університети, інститути і школи, музеї, видавництва і друкарні, розгалужену мережу громадських організацій. Коли настав час звільнення Праги від німецько-фашистських окупантів, багато українців пліч-о-пліч з чехами стали на барикади. На місцях вуличних боїв сьогодні встановлені пам’ятні таблиці. Наприклад, на таблиці, що на Масариківському вокзалі Праги, є імена кількох українців, які полягли в боях за визволення чеської столиці. Ось що розповіла радіо ’’Свобода’’ чеська дослідниця історії української та російської еміграції в колишній Чехословаччині Анастасія Копршивова:
А.Копршивова: Я розшукала ці імена. На пам’ятній таблиці на Масариківському вокзалі серед прізвищ 50 полеглих кілька з України – це Попович, Дорошенко та Сидоренко. Мені також відома доля українця Хилецького, про якого мені розповідала його донька. Хилецький звільняв Прагу від фашистів, та як українського емігранта його через місяць схопили і відвезли до ГУЛАГу. До речі, Хилецький на той час уже мав чехословацьке громадянство. Більшість людей виходили на барикади поблизу місця свого проживання. Ці люди мусили добре знати один одного, чужому вони б боялися довірити зброю.
І 58 років після закінчення війни не можна поіменно назвати усі її жертви. В Чехії цього року вперше відкрили документи, які засвідчили участь армії Власова у звільненні Праги. Також тільки після падіння комуністичного режиму в Чехословаччині отримав державну нагороду за участь у звільненні Праги від нацистів виходець з Гуцульщини поет Василь Клочурак. Як зазначає чеська дослідниця Анастасія Копршивова, пражани, серед них і українські емігранти, вітали вступ Червоної армії. 9 травня перші танки в’їхали в Прагу. А вже наступного дня серед еміграції почались масові арешти. Встановлення багатьох фактів утруднює саме той факт, що тисячі вивезених до гулагів українських емігрантів ніколи вже до Чехословаччини не повернулись.
А.Копршивова: Я розшукала ці імена. На пам’ятній таблиці на Масариківському вокзалі серед прізвищ 50 полеглих кілька з України – це Попович, Дорошенко та Сидоренко. Мені також відома доля українця Хилецького, про якого мені розповідала його донька. Хилецький звільняв Прагу від фашистів, та як українського емігранта його через місяць схопили і відвезли до ГУЛАГу. До речі, Хилецький на той час уже мав чехословацьке громадянство. Більшість людей виходили на барикади поблизу місця свого проживання. Ці люди мусили добре знати один одного, чужому вони б боялися довірити зброю.
І 58 років після закінчення війни не можна поіменно назвати усі її жертви. В Чехії цього року вперше відкрили документи, які засвідчили участь армії Власова у звільненні Праги. Також тільки після падіння комуністичного режиму в Чехословаччині отримав державну нагороду за участь у звільненні Праги від нацистів виходець з Гуцульщини поет Василь Клочурак. Як зазначає чеська дослідниця Анастасія Копршивова, пражани, серед них і українські емігранти, вітали вступ Червоної армії. 9 травня перші танки в’їхали в Прагу. А вже наступного дня серед еміграції почались масові арешти. Встановлення багатьох фактів утруднює саме той факт, що тисячі вивезених до гулагів українських емігрантів ніколи вже до Чехословаччини не повернулись.
