Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 01:03

Економічний журнал


Марія Щур Економічний журнал

Прага, 6 травня 2003 року.

Марія Щур

Сполучені Штати Америки знову поставили Україну на чолі найгірших порушників авторських прав. В оприлюдненому ввечері в четвер щорічному звіті Торговельного представника США Україну залишено в статусі єдиної в світі «пріоритетної» за проблемністю держави. Водночас продовжено й чинність накладених у січні 2002 року Сполученими Штатами на Україну економічних санкцій обсягом у 75 мільйонів доларів. Тему продовжує Сергій Драчук.

Сергій Драчук

«Нинішній звіт відображає незмінну рішучість адміністрації США забезпечити дієвий захист прав інтелектуальної власності в усьому світі, – заявив Торговельний представник США Роберт Зелик. – Ми раді, що багато країн уже мають необхідне законодавство, яке визнає права інтелектуальної власності, – але важливо, щоб ці закони було втілено».

Ці слова чільного американського урядовця, що визначає у США засади зовнішньої торгівлі й є радником президента з цих питань, цілком стосуються якраз України. Її знову названо найгіршою – й залишено вже нині чинні санкції щодо неї – через «те, що Україна не ухвалила й не впровадила належне законодавство про ліцензування виробництва оптичних дисків», мовиться в розділі звіту, присвяченому Україні.

Хоча в самій Україні досягли «значного зменшення виробництва піратських носіїв інформації, й далі існує істотний рух нелегальних оптичних дисків – і в вигляді вуличного продажу, і як постачання в більших обсягах до Західної Європи, країн Балтії й деінде».

Незважаючи на ці проблеми, законодавство України про захист авторських і суміжних прав загалом відповідає американським вимогам; до того ж, зазначено в звіті Торговельного представника США, у процесі вступу України до Світової організації торгівлі є й певний поступ у виконанні нею вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Ця багатостороння домовленість, відома за англійським скороченням TRIPS, є однією з засад Світової організації торгівлі.

Та, «на жаль, усі ці позитивні зміни затінює постійний брак належного захисту в галузі оптичних носіїв інформації», - наголошено в звіті.

І ще одне, нове застереження до України з’явилося в цьогорічному звіті Торговельного представника США: в ній бракує захисту торговельних марок – ціла низка американських фірм скаржилися на підробку торговельних марок на добрива та деякі промислові вироби.

Із невдоволенням зазначаючи постійну не чинність України в дієвій боротьбі зі значними рівнями піратства оптичних носіїв інформації й запровадженні законів, що забезпечили б належний і дієвий захист прав інтелектуальної власності, Торговельний представник США попереджає: все це може також поставити під загрозу намагання України вступити до Світової організації торгівлі й залучити іноземні інвестиції.

Уряд США, мовиться в звіті, й далі активно впливатиме на Україну, щоб заохотити її боротися з піратством і втілити необхідні закони і вказівки про захист прав інтелектуальної власності. Ось таке вийшло заохочення із санкціями разом.

Марія Щур

За участі трьох сусідніх областей України, Білорусі та Росії у Гомелі було створено єврорегіон Дніпро. Після Карпатського та Бузького, це вже третій єврорегіон на території України. Ці утворення під егідою Європейського Союзу, мають поліпшити співпрацю прикордонних держав і, відповідно, підвищити добробут їхнього населення. Проте, як говорить наш білоруський кореспондент Юрій Свірко, поки що свій добробут підвищують тільки митники, які займаються конфіскацією нелегально перевезеного добра. Слово Юрію Свіркові.

Юрій Свірко

Цього вівторка в білоруському місті Гомелі відбулася міжнародна конференція, яка заснувала євро-регіон "Дніпро" на території трьох сусідніх областей Білорусі, України та Росії. Глави Гомельської, Чернігівської та Брянської областей підписали угоду про створення прикордонної спільноти та затвердили її статут.

Голова Гомельського облвиконкому Олександр Якобсон заявив, що нинішні події є чистою формальністю: “Сьогодні, по суті, оформляються юридичні документи євро-регіону, а де-факто він уже давно існує". Проте, голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валентин Мельничук спростував цю заяву, наголосивши, що кожна область тепер шукає свій велосипед. За його словами, Чернігів купує сільськогосподарську техніку в Німеччині та Франції, хоча зовсім поруч виробляють машини "Гомсільмашу". А Гомельська область Білорусі шукає тканини в далеких країнах, ігноруючи суконний комбінат у Чернігові. Тому Валентин Мельничук запропонував: “Вирішити на рівні держав товарообміні операції не як бартер, а як певний обсяг торгівлі, що не підриває державних основ. Встановити, скажімо, прикордонну торгівлю розміром 10 мільйонів доларів і нехай Росія з Україною торгує, Росія з Білоруссю - саме в цих регіонах».

Як зазначили на гомельській конференції, новий євро-регіон створено заради реалізації конкретних проектів в галузях бізнесу, екології, подолання наслідків чорнобильської катастрофи та отримання для цього допомоги від спеціальних фондів європейських структур.

Але присутній на конференції посол України в Білорусі Анатолій Дронь в інтерв’ю гомельському кореспонденту радіо “Свобода” заявив: «Створення євро-регіонів – це можливість залучитися до аналогічної роботи, яка проводиться давно вже в Європі. 150 євро-регіонів є, вони всі контролюються і спонсоруються європейськими структурами, бо Європа зацікавлена, щоб, вирішуючи проблеми конкретного регіону, розв’язувати проблеми в цілому – екологічні, транспортні, гуманітарні і так далі. Я вважаю, що це якраз буде в тому напрямку до Європи». Посол Дронь додав, що для Білорусі "Дніпро" – це вже четвертий євро-регіон взагалі та другий за участю України – раніше був створений євро-регіон "Буг" у Брестській області.

Цікаво, що саме з євро-регіону "Буг" того ж дня прийшла інформація про те, як насправді розвивається білоруська-українська прикордонна співпраця. Законодавство Білорусі визначає: якщо деякий товар незаконно вивозиться з допомогою автомобіля, має бути конфісковано й товар, і автомобіль. Багато громадян Білорусі та України вже позбавилися своїх автомашин з причини зайвих сільськогосподарських продуктів або інших товарів, тому новини про такі конфіскації нікого не дивують.

Але з Кобринського району Брестської області надійшла просто сенсація. За повідомленням Державного комітету прикордонних військ Білорусі, на кордоні з Україною під час його незаконного перетину прикордонники затримали автомашину "Фольксваген-Пассат" з двома білоруськими громадянами. Поруч на комбайні "Нива" їхав третій громадянин Білорусі. Документів на комбайн троє білорусів не мали, хоча бажали продати його в Україні. Далі цитую: "Найімовірніше, як міркують у прес-центрі Держкомітету прикордонних військ, комбайн "Нива" та "Фольксваген-Пассат" будуть конфісковані на користь держави".

Отже, вперше в історії білоруської держави буде зафіксований випадок, коли великий комбайн вивозили на легковику.

Марія Щур

У переддень свята трудящих у Німеччині оголосили про можливу революцію у роздрібній торгівлі. Цілком імовірно, що невдовзі магазини у цій країні більше не потребуватимуть послуг касирів.

Німецька компанія “Metro“, яка входить у п''ятірку найбільших у світі торговельних концернів і який незабаром відкриє свої супермаркети також в Україні, запровадив в одному із своїх німецьких філіалів електронну систему обслуговування. Першою випробувала таку новинку німецька топ-модель Клаудія Шіффер.

Розповідає наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.

Надія Кандиба

“Подібного я ще ніколи не бачила”, - визнала Клаудія Шіффер, відвідавши у нижньорейнському містечку Райнберг новий супермаркет концерну „Metro“. Менеджери компанії вирішили перетворити цей магазин на експериментальний центр, в якому на практиці випробовуватимуть найрізноманітніші технічні новинки.

“Цей центр ми називаємо „Future Store“, тобто – “магазин майбутнього. Наша ініціатив спрямована на розвиток майбутнього торгівлі”, - пояснив представник компанії „Metro“ Альбрехт фон Трухсес.

У новому супермаркеті дійсно відчуваєш себе, як у науково-фантастичному фільмі. Разом з візком для закупу клієнт отримує персонального електронного консультанта. Електронна навігаційна система допомагає клієнтам знайти на полицях магазину будь-який товар; електронні терези за допомогою відеокамери самі розпізнають сорт овочів або фруктів; електронні цінники на полицях показують актуальні ціни. Ну, а бортовий комп’ютер, яким оснащений візок для закупів, автоматично зчитує ціну з упаковки всіх товарів, що кладуться в корзину. Отже, клієнту залишається лише розплатитися на касі. Але замість касира він спілкується з автоматом. Спеціальна пропускна система слідкує, щоб за межі магазину не були винесені товари, за які ще не заплачено.

Профспілки дивляться на таку тотальну автоматизацію не без занепокоєння. Роберт Кюперс, представник профспілкового об’єднання Ver.di, не виключає, що незабаром на концерні можуть з’явитися зайві люди. Співробітник “Metro“ Альбрехт фон Трухсес не розділяє такі побоювання: „Ми переконані, що використання сучасних технологій в роздрібній торгівлі навпаки допоможе створити додаткові робочі місця. Адже за технікою треба доглядати, її треба розробляти, виробляти і так далі.” Крім того, як зауважив фон Трухсес, торговельні фірми матимуть ширші можливості для залучення своїх продавців до надання клієнтам консультацій, що призведе до підвищення рівня обслуговування.

Клаудія Шіффер, яка першою випробувала електронну систему в супермаркеті концерну “Метро”, переконана, що люди купуватимуть ще більше, якщо в магазинах не буде стресу і черг. Для менеджерів концерну “Метро” такі слова є справжнім бальзамом для душі.

Марія Щур

На передодні 1-го травня в Польщі набрав чинності закон, спрямований на боротьбу із злісними боржниками.

Цей закон, що називається про "доступ до економічної інформації", передбачає створення Бюро Економічної Інформації, яке складатиме так звані "чорні списки боржників".

Яким чином можна потрапити до такого списку і чим це загрожує польському громадянинові чи бізнесменові,

повідомляє Володимир Павлів.

Володимир Павлів

«Чорні списки» боржників почали з’являтися у Польщі ще два роки тому. Тоді одна із варшавських адвокатських фірм розмістила в Інтернаті список підприємців та приватних осіб, які цілеспрямовано не повертали старих боргів, а тим часом набирали все нових позик. Щоб унеможливити їм таку діяльність і застерегти інші фірми від таких клієнтів і було створено, так званий, чорний список. Однак, оскільки така діяльність не була передбачена польським законодавством, то відповідні органи заборонили адвокатській фірмі вести список боржників. Щоправда, менш, ніж через місяць цей же список знову з’явився в Інтернеті, лише тепер на американському сервері. Тоді стало зрозуміло, що рух цей буде набирати обертів і немає сенсу його забороняти.

Таким чином з’явився законопроект, котрий минулого тижня став чинним законом. Отже, згідно з цим законом в Польщі починається створення Бюро Економічної Інформації, котрі будуть вести списки боржників. Щоб потрапити до цього списку польському бізнесменові, чи фізичній особі достатньо затягнути зі сплатою рахунку на суму 50 доларів і більше на термін вищий від 60 днів. Варто зазначити, що йдеться про один рахунок, а не суму рахунків, наприклад, 4 по 15 доларів. Тобто, борги сумуватися не будуть. Це може бути рахунок за світло, чи воду, за кабельне телебачення, чи за телефон, за квартплату, чи покупку в кредит та інше.

Варто зазначити, що повідомити про несолідного клієнта в Бюро Економічної Інформації може лише приватна, чи державна фірма, але ж ніяк не приватна особа.

Чим же загрожує боржникові занесення до «чорного списку», окрім відключення води, світла, телефону, тощо? Перш за все тим, що інші фірми відмовляться його кредитувати. Такому клієнтові не дадуть позики і банки. Оператори мобільного зв’язку Інтернет послуг, чи кабельного телебачення також не підпишуть умови з таким партнером.

У Польщі, де вже як і в багатьох капіталістичних країнах значна частина громадян живе на кредит, впровадження такого закону в дію може суттєво ускладнити життя. Найпростішим у цьому законі пунктом є процедура усування особових даних з списку боржників. Щоб виписатися із такого списку потрібно повернути борги.

Марія Щур

Про список боржників та взагалі несерйозних фірм мріють і українські підприємці. Про це, зокрема, йдеться у наступному повідомленні з рубрики «Своя Справа».

Подолавши у суді Податкову Інспекцію, власник аграрної компанії «Сяйво» Микола Шкурко тепер хотів би, щоб співпраця між податковою і бізнесменами йшла у двосторонньому напрямку, а дані про несерйозних бізнесменів могли б заощадити багато зусиль тим, хто має бажання чесно працювати, вважає він. Тему продовжує ведуча рубрики Ірина Перешило.

Ірина Перешило

Від 300 до 600 тисяч гривень податків сплачує щороку державі просвітня виробничо-комерційна фірма «Сяйво», яка працює у місті Ніжин Чернігівської області і спеціалізується на заготівлі, переробці та реалізації насіннєво-олійних культур, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Голова фірми Микола Шкурко вважає свою виробничу структуру досить успішною, але це загалом, бо якщо дивитися на це через призму титанічних людських зусиль, що вкладалися сюди впродовж 10 років, а саме стільки виповнюється «Сяйву», ці досягнення Микола Пантелійович розцінює як дуже скромні. Хоча десятилітній досвід становлення підприємства в умовах законодавчого хаосу і чиновницького свавілля - це, звичайно, досвід безцінний і такий, з яким можна вже сміливо йти у бій і перемагати.

Фірма «Сяйво» перша в Ніжині, яка подала позов на Податкову, виграла його і свій спосіб спілкування з владою запровадила лише на правових засадах.

Микола Шкурко

Наш досвід показав, що кращий вихід - це не шукати, як обходити закон, чи знайти «спільну мову» з якимсь чиновником, а стояти на правових засадах і йти правовим шляхом. Це тебе узабезпечує від залежності від влади. Тобто, дистанціювання від влади, це кращий варіант, ніж така залежність від неї.

Ірина Перешило

Хоча є проблеми, котрі судовим порядком поки що не вирішуються, але дуже заважають стабільній роботі підприємств. Приміром, Податкова інспекція веде реєстр платників податків, за котрим найпростіше з’ясувати, яка фірма реальна, а яка фіктивна. Тому що критерій цьому один - систематична сплата податків. Якби підприємці мали доступ до цієї інформації, вони б не втрачали масу грошей і нервів на співпрацю з фірмами одноденками.

Микола Шкурко

Якби ми перед тим, як зав’язати стосунки з підприємством, отримали довідку ДПІ про це підприємство, тоді б ми не йшли на такі ризики, по -друге, не зв’язувалися б з тими фірмами одноденками. Загалом і держава б вигравала від того, що на ринку діяли реальні структури. Важко так сказати, чому це не робиться. Можливо, на даний момент Податкова не зацікавлена чомусь відкривати інформацію про фіктивні фірми. А можливо тому, що багато саме неблагополучні підприємства – це, або колишні державні підприємства, або, так звані, «приватизовані» підприємства, які, можливо, перебувають під особливою опікою якоюсь. Через ці структури як у «чорну діру» ідуть певні кошти, тоді це підприємство зникає.

Ірина Перешило

Фірма «ЯСяйво» - це ще дуже свідома підприємницька структура. За її фінансової підтримки у Ніжині були відроджені з руїн дві українські церкви. Нині відбудовується третя – Спасопреображенська, у котрій стояла труна Тараса Шевченка по дорозі від Петербурга до Канева.

За підтримки цієї підприємницької структури виходить міська газета «Нова просвіта». Видано збірник «Ніжин мовою дат» і відбувається постійна опіка дитячим хором музичної школи, котрому завдяки цьому вдалося побувати на кількох міжнародних конкурсах. А вже завдяки високій професійності виконання отримати там найвищі нагороди. «Благодійництво, це великий імпульс для роботи, - каже Микола Пантелійович, - незрівнянно більший за працю, задля задоволення просто своїх матеріальних проблем.

Марія Щур

А зараз надійшов час нашої історичної рубрики.

У наших попередніх передачах у рубриці «Українські підприємці в Історії» ми присвятили багато уваги грецьким купцям із київського Подолу. Цікаво, говорить ведучий рубрики Віталій Пономарьов, що греки мали попередників у торгівлі зі Сходом, вірменських переселенців. Їхня колонія існувала на Подолі протягом майже двох століть, з 15 до 17, поки вони не зайняли не ту сторону у політичних конфліктах того часу і не були вигнані з Києва. Далі про це у розмові Віталія Пономарьова з істориком Оленою Попельницькою.

Віталій Пономарьов

Перші вірмени, які з’явилися у Києві були підприємцями-купцями. Пані Олена, коли це сталося?

Олена Попельницька

За історичними свідченнями найбільша хвиля вірменського переселення до Києва мала місце наприкінці ХУ століття, коли турки остаточно завоювали Кримський півострів. У зв’язку з репресіями, які спіткали населення і, зокрема, вірмен, вони були змушені шукати нових місць для свого проживання. Безумовно, всі вони були підприємцями і вправними ювелірами, зброярами. Також є припущення, що саме вірмени завезли до Києва шовковичні дерева і почали розводити їх, також вони були виноробами і городниками.

Віталій Пономарьов

Давайте локалізуємо перебування вірменської громади на київському Подолі.

Олена Попельницька

Я посилаюсь на авторитетного дослідника Ярослава Дашкевича, він локалізував вірменський квартал у районі вірменської церкви Діви Марії, яка знаходилася на місці сучасної Покровської церкви. Це район між горою Вздихальницею, церквою Миколи Доброго і навколо сучасної Покровської церкви.

Віталій Пономарьов

З одного боку, вони межували з католицьким кварталом, а з іншого боку - з грецьким кварталом. У Львові була потужна вірменська громада, яка мала привілеї від польської влади. Чи були такі самі привілеї даровані київським вірменам?

Олена Попельницька

Звичайно. По-перше, київські вірмени - одна з нечисленних вірменських громад, яка перейшла в уніатство, тому уряд це дуже радо сприйняв. І, звичайно, підприємницька діяльність вірмен, які здійснювали транзитну торгівлю, не могла лишитися поза увагою уряду. Київська вірменська громада користувалася самоуправлінням, вона була незалежна від київського магістрату.

Віталій Пономарьов

А як пояснити оці конфлікти, коли магістрат конфіскував кілька крамниць вірменських, частину земельної ділянки?

Олена Попельницька

Це, швидше, не конфліктна ситуація. Це початок ХУІІ століття, коли вірменська київська громада почала занепадати. Це було викликано зміною торговельних шляхів, які від цього часу вже проходили не через Київ і тому просто вірмени, певно, почали мігрувати до того ж Львова, до Кам’янця, де було вигідніше займатися торгівлею.

Через оцю кризову ситуацію, коли в Києві лишилися лише 8 вірменських громад, вони просто не могли утримувати церкву і церква була змушена продавати своє майно. Ці крамниці були саме власність вірменської церкви. Це був продаж майна магістрату з метою заробити якісь гроші для утримання храму.

Віталій Пономарьов

Частина вірмен, яка залишилася у Києві потроху українізувалася. Ми маємо свідчення львівського купця Мартина Гановера від 1584 року, коли він пише, що більшість вірмен Києва вже не знають вірменської мови, а розмовляють руською, тобто українською. І от ми повертаємося до долі цієї церкви, вона горить під час Хмельниччини і після того вірмени вигнані з Києва.

Олена Попельницька

Під час пожежі 1651 року згоріла не лише вірменська церква, згоріли католицькі храми, православні храми, Братський монастир. А вигнання вірмен з Києва за наказом нового гетьмана Юрія Хмельницького було обумовлено тим, що свого часу вірмени підтримали Івана Виговського політичного суперника Юрія Хмельницького. За це він заборонив повертатися вірменам до спаленого знищеного Києва.

Віталій Пономарьов

І після того, чи жили у Києві вірменські підприємці? Олена Попельницька

Таких свідчень ми не маємо, бо місце вірмен з другої половини ХУІІ століття починають займати православні греки. Вони одержують у власність вірменські садиби і саме вони стають головними посередниками у транзитній торгівлі України з іноземними державами.

Віталій Пономарьов

Дуже дякую за розмову. Це була історик Олена Попельницька.

Марія Щур

На цьому ми завершуємо програму. А для тих, хто цікавиться історією вітчизняного підприємництва, ведучий рубрики Віталій Пономарьов розповість про засновника нині діючої київської ковбасної фабрики, німця Карла Бульйона. Понад 130 років його дітище постачає на українські столи один із найшанованіших в Україні продуктів.

До зустрічі на хвилях Радіо Свобода у передачі Економічний журнал. На все добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG