Прага, 14 травня 2003 – Сполучені Штати й Іран провели в Женеві кілька таємних зустрічей у пошуках компромісу передусім у справі Іраку та Афганістану. Хоча президент США Буш зарахував Іран до «вісі зла» разом з Іраком і Північною Кореєю, нинішні спроби дипломатичного зближення обох країн мало кого здивували. Тим часом президент Ірану Хатамі під час свого візиту до Лівану заявив у вівторок, що Іран не зацікавлений в ескалації напруження на Близькому сході.
Згідно з повідомленнями, під час нарад американські й іранські дипломати порушили низку міжнародних проблем і питання двобічних стосунків. Ідеться зокрема про можливе відновлення дипломатичних відносин між Вашингтоном і Тегераном, перерваних 79-го року, коли після повернення до Ірану аятоли Хомейні революційна гвардія захопила 52 працівники американського посольства в Тегерані й утримувала їх 444 дні. Проте головна мета нинішніх нарад і загалом відновлення дипломатичних контактів – узгодити дальшу політику щодо Афганістану й Іраку, а також до ізраїльсько-палестинського конфлікту. Приміром, ісламський верховний лідер і загалом клір Ірану має колосальні впливи серед мусульмани-шиїтів Іраку, які становлять 60 % населення країни. Днями з вигнання з Тегерану до Іраку повернувся духовний лідер шиїтів Мохаммад Бакир аль Гакім, який не відгукнувся на заклики коаліційного командування взяти участь у створенні перехідного керівництва за участю всіх релігійних та етнічних груп. Він натомість під час масового виступу в неділю закликав союзницькі підрозділи негайно залишити Ірак і дати можливість населенню Іраку самому обрати своє керівництво. Усі оглядачі й союзницьке командування одностайно сходяться на тому, що такий варіант ,без сумніву, відкрив би шлях до громадянської війни в Іраку. Іран має також широкі впливи на шиїтів Лівану, з яких формуються загони екстремістської організації Хезбола, що ведуть підривну і терористичну діяльність уздовж кордону з Ізраїлем, особливо в південних районах Лівану, які ізраїльські підрозділи залишили 2000-го року. При цьому Хезбола отримує фінансову і військову підтримку з боку Ірану.
Таким чином, як підкреслюють оглядачі, Іран має ширші впливи на становище на Близькому сході, ніж могло би здаватися.
Хоча верховний лідер іранських шиїтів Хаменеї виступає проти відновлення дипломатичних відносин з Вашингтоном і далі називає США «великим сатаною», це не завадило іранському реформістськи настроєному керівництву, яке вже раніше шукало шляхів політичного й економічного зближення із Заходом, провести в Женеві згадані зустрічі, які проходили під шефством ООН. Тим часом минулої суботи держсекретар США Пауелл на шляху на Близький схід визнав, що Вашингтон останнім часом утримує постійні контакти з Тегераном на різних рівнях. До цього слід додати, що під час свого нинішнього візиту до Лівану президент Ірану Хатамі заявив у вівторок на Бейрутському стадіоні перед десятками тисяч ліванців, що Тегеран не зацікавлений у поглибленні напруження на Близькому сході, бо це, за його словами, пішло б на користь Ізраїлю. Тобто випади проти нього Ізраїль використовує, як привід для відплатних акцій. Попри антиізраїльські репліки Хатамі оглядачі вбачають у його заклику позитивний сигнал, який може означати припинення підтримки екстремістів Хезболи. У рамках останніх зусиль ООН, США, Європейського союзу і Росії відновити близькосхідний мирний процес позиція Тегерана може мати важливе значення.
Згідно з повідомленнями, під час нарад американські й іранські дипломати порушили низку міжнародних проблем і питання двобічних стосунків. Ідеться зокрема про можливе відновлення дипломатичних відносин між Вашингтоном і Тегераном, перерваних 79-го року, коли після повернення до Ірану аятоли Хомейні революційна гвардія захопила 52 працівники американського посольства в Тегерані й утримувала їх 444 дні. Проте головна мета нинішніх нарад і загалом відновлення дипломатичних контактів – узгодити дальшу політику щодо Афганістану й Іраку, а також до ізраїльсько-палестинського конфлікту. Приміром, ісламський верховний лідер і загалом клір Ірану має колосальні впливи серед мусульмани-шиїтів Іраку, які становлять 60 % населення країни. Днями з вигнання з Тегерану до Іраку повернувся духовний лідер шиїтів Мохаммад Бакир аль Гакім, який не відгукнувся на заклики коаліційного командування взяти участь у створенні перехідного керівництва за участю всіх релігійних та етнічних груп. Він натомість під час масового виступу в неділю закликав союзницькі підрозділи негайно залишити Ірак і дати можливість населенню Іраку самому обрати своє керівництво. Усі оглядачі й союзницьке командування одностайно сходяться на тому, що такий варіант ,без сумніву, відкрив би шлях до громадянської війни в Іраку. Іран має також широкі впливи на шиїтів Лівану, з яких формуються загони екстремістської організації Хезбола, що ведуть підривну і терористичну діяльність уздовж кордону з Ізраїлем, особливо в південних районах Лівану, які ізраїльські підрозділи залишили 2000-го року. При цьому Хезбола отримує фінансову і військову підтримку з боку Ірану.
Таким чином, як підкреслюють оглядачі, Іран має ширші впливи на становище на Близькому сході, ніж могло би здаватися.
Хоча верховний лідер іранських шиїтів Хаменеї виступає проти відновлення дипломатичних відносин з Вашингтоном і далі називає США «великим сатаною», це не завадило іранському реформістськи настроєному керівництву, яке вже раніше шукало шляхів політичного й економічного зближення із Заходом, провести в Женеві згадані зустрічі, які проходили під шефством ООН. Тим часом минулої суботи держсекретар США Пауелл на шляху на Близький схід визнав, що Вашингтон останнім часом утримує постійні контакти з Тегераном на різних рівнях. До цього слід додати, що під час свого нинішнього візиту до Лівану президент Ірану Хатамі заявив у вівторок на Бейрутському стадіоні перед десятками тисяч ліванців, що Тегеран не зацікавлений у поглибленні напруження на Близькому сході, бо це, за його словами, пішло б на користь Ізраїлю. Тобто випади проти нього Ізраїль використовує, як привід для відплатних акцій. Попри антиізраїльські репліки Хатамі оглядачі вбачають у його заклику позитивний сигнал, який може означати припинення підтримки екстремістів Хезболи. У рамках останніх зусиль ООН, США, Європейського союзу і Росії відновити близькосхідний мирний процес позиція Тегерана може мати важливе значення.
