Юлія Жмакіна
«7 днів демократії» - щотижнева підсумкова передача радіо “Свобода”.
«7 днів демократії» - це найважливіші події демократичного життя України та світу, актуальні коментарі і різноманітні оцінки... У празькій студії працює Юлія Жмакіна, і я пропоную вам такі теми:
1. 9 Травня – сутички у Львові.
2. В Україні продовжують допитувати журналістів, не зважаючи на прохання Президент України припинити справи, пов’язані з образою його особи.
3. Україна-НАТО – що потрібно для зближення?
Таких, зокрема, тем ми торкнемося у сьогоднішньому випуску передачі “7 днів демократії”.
9 травня у Львові на Марсовому полі біля пам’ятника воїнам-визволителям відбулися сутички між представниками правих і лівих партій. Те, що відкритий конфлікт неминучий, було зрозуміло вже напередодні, коли представники української народної партії “Собор” закликали знести і передати Росії пам’ятник визволителям.
Про те, що відбувалося у Львові у День Перемоги, і як поводилася місцева влада – розповідає наша львівська колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Зауважу, що згідно з місцевим рішенням суду Львова усім міським політичним партіям і об’єднанням, які подавали заявки на проведення заходів 9 Травня на Марсовому полі, а це – поряд із Личаківським цвинтарем, було заборонено там організовувати будь-які акції, тому що місцева влада у такий спосіб не хотіла, щоб відбувалися якісь провокації чи бійки на Марсовому полі.
Однак, 8 травня вже обласна організація СПУ подала нову заяву до міськради, а в четвер робочий день був до 17 години, а заява була подана у 16 годині, тому СПУ разом з КПУ, запросивши ветеранів ВВв, вирішили піти пішою ходою через Марсове поле до могил радянських солдатів на Пагорбі Слави.
Я зауважу, що на Марсовому полі немає жодних поховань, але таке рішення було СПУ і КПУ, які і спровокували таку ситуацію, яка трапилася, тому що все переросло у сутичку між представниками правих та лівих сил.
Позиція правих сил була такою, що вони вирішили не пустити комуністів і соціалістів під червоними знаменами пішою ходою на Пагорб Слави. Червоні знамена і стали основною причиною сутички, яка трапилася. Зауважу, що якби не охоронці, могло б дійти і до крові.
Влада сьогодні зранку вшановувала День Перемоги, але були лише голова облдержадміністрації і заступники на Пагорбі Слави, вони поклали квіти. Ні представників голови облради, ні міського мера Л.Буняка на Пагорбі Слави цього року не було. Вони не вшановували 9 Травня сьогодні у Львові.
Юлія Жмакіна
Польський сейм ухвалив новий закон про міську сторожу: усі підрозділи охорони правопорядку в польських містах з’явилися на початку 90-х років. На відміну від поліції, вони підпорядковуються не Міністерству внутрішніх справ, а органам місцевого самоврядування. Завдання поліції і міської сторожі теж суттєво відрізняються. Якщо поліція бореться зі злочинністю, то муніципали спостерігають за правопорядком на вулицях. Однак, розширення сеймом повноважень міської сторожі свідчить про те, що ситуація на вулицях польських міст упродовж останніх років суттєво змінилася. Розповідає Володимир Павлів з Варшави.
Володимир Павлів
Вулиці польських міст побачили вже всякого: і стрілянину, і вибухи автомобілів, і автоперегони центральними вулицями серед білого дня, і масові бійки футбольних хуліганів. Практично, все це відбувалося на очах службовців міської сторожі, котрі, практично, залишалися безсилими що-небудь зробити. Причиною цього безсилля було, в основному, те, що міська служба правопорядку мала недостатньо повноважень для затримування правопорушників і була озброєна лише гумовими палицями і газовими пістолетами, котрих, практично, не мала права застосовувати. Отож, охоронцям міських вулиць не залишалося нічого іншого як виписувати штрафи водіям за неправильне паркування автомобілів, а ще робити зауваження малолітнім хуліганам.
Разом з тим, стан безпеки на польських вулицях настільки погіршився, що це почало непокоїти громадську думку, а відтак, привернуло погляд і законодавців. Отож, новий “Закон про міську сторожу” дає право окремим категоріям її службовцям мати на озброєнні вогнепальну, а не газову зброю. Крім того, їм дозволено застосовувати до правопорушників засоби безпосереднього примусу: такі, як фізична сила, наручники та паралізатори.
Підвищено також статус міських правоохоронців, відтепер вони будуть вважатися як і працівники поліції держслужбовцями з відповідним рівнем юридичного захисту. Працівники польської поліції, вцілому, вітають таке розширення повноважень міської сторожі, але як зауважив речник головної комендатури поліції Славомір Лісовський, з однією умовою: “Ті люди в міській сторожі, які зможуть використовувати вогнепальну зброю, повинні бути спеціально підготовленими, але ще перед тим, як вони пройдуть підготовку, вони повинні пройти через серйозний відбір”.
Ці вимоги теж передбачені законом. Тепер до міської сторожі зможуть потрапити ті люди, котрі пройдуть лікарську та психологічну перевірку. Буде також перевірятися їхня здатність опрацьовувати дані осіб, котрих вони направлятимуть у міські суди за правопорушення.
Законодавці мають надію, що за допомогою цього розширення повноважень міської сторожі вдасться повернути польським громадянам почуття безпеки на вулицях міст.
Юлія Жмакіна
І до іншої теми. Цікава склалася ситуація в Україні. Здається, генеральний прокурор Святослав Піскун не збирається виконувати побажання Президента. А предмет – серйозний і конвертований у світі – стан свободи слова в Україні.
Згідно з даними організації “Репортери без кордонів” Л.Кучма знову потрапив до списку 42 лідерів – ворогів свободи преси. Що зайвий раз говорить про те, що Захід не збирається пускати на гальмах нерозкриті злочини, які пов’язані із журналістами Г.Гонгадзе та І.Олександровим.
Однак, якби звіт репортерів був за 2003 рік, то у ньому б, очевидно, відобразилися два виразні жести глави української держави – підписання закону, що забороняє цензуру і зменшує тиск на журналістів, а також ось ця заява Л.Кучми.
Леонід Кучма
Я попросив Генпрокурора зупинити все, що стосується Президента України. Мені це непотрібно. Я себе сам можу захистити.
Юлія Жмакіна
Однак, здається, що це і залишилося тільки заявою. Генпрокуратура вирішила, все ж таки, відстояти честь та гідність українського Президента. Популярний сайт “Телекритика” опублікував лист головного редактора дніпропетровської газети “Лица” О.Галагуц, яку днями викликали на допит до прокуратури. Ось цитата з її листа: “5 травня в Дніпропетровську я - головний редактор газети “Лица” Олена Гарагуц, була викликана до міськпрокуратури і допитана. А 6 травня співробітники міськпрокуратури м. Дніпропетровська зробили вийомку 3 газет “Лица” зі статтями Тетяни Коробової. Прокуратура Дніпропетровська діяла за дорученням Генпрокуратури, що розслідує кримінальну справу №491120”.
Стає очевидним, що журналістка Ірина Погорєлова має рацію, коли каже.
Ірина Погорєлова
Що стосується звернення до прокурора, то я не почула повідомлення про те, що ця карна справа проти журналістів закрита.
Юлія Жмакіна
Що ж це? Подвійна гра Президента, який публічно просить Генпрокурора припинити справу проти журналістів, а ,насправді, такої вказівки Святослав Піскун не отримує, чи Л.Кучма знову нічого не знає, як і не знав тоді, коли справи порушувалися?
Леонід Кучма
Я можу вам абсолютно відверто сказати, що я до цього не маю абсолютно ніякого відношення. І тим більше, я не знаю до яких там змін ця справа порушена, по якому факту. Але, напевне, до тих, які я не читаю.
Юлія Жмакіна
Журналіст Ірина Погорєлова заперечує категорично такі заяви Президента.
Ірина Погорєлова
Я взагалі виключаю таку ситуацію, коли Президент не в курсі тих справ, які мають політичний резонанс. Це - абсолютно виключено. Без Президента це не вирішується. Це - однозначно.
Юлія Жмакіна
Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко вважає, що насправді справ проти журналістів не існує. Все це – лише превентивні заходи.
Микола Томенко
По великому рахунку, справи навіть не були відкриті. Це було своєрідним превентивним початком слідства.
Юлія Жмакіна
Микола Томенко говорить, що з огляду на останні події, можна вважати, що Генпрокурор Святослав Піскун зайняв антипрезидентську позицію. Хоча, коли згадати заяви керівника головного управління інформаційної політики Адміністрації Президента С.Васильєва, пан Піскун навпаки діє в європейському дусі і як “вихователь” українських журналістів.
Сергій Васильєв
Це – хороший приклад. Це – профілактика правопорушень, яку б давним-давно треба було б супроводити у нашій державі. Це – європейський досвід. Це – європейський стандарт: оскарження у суді, подання до прокуратури.
Юлія Жмакіна
Звичайно, гаслом “Не словом, а ділом!” було передвиборчим у іншого політика, не у Л.Кучми, але, здається, у даному випадку, плагіатом йому б ніхто не дорікав.
Оскільки і надалі після заяв Президента України співробітники прокуратури б’ють по пальцях регіональних журналістів, бо, все-таки, Т.Коробові спробуй дай по пальцях. То не треба буде дивуватися, що й у 2003 році Л.Кучму зарахують до ворогів свободи слова.
Цього тижня стало відомо, що Україна може стати однією з 10 країн, що візьмуть участь у стабілізаційних операціях в Іраку. І якщо це відбудеться, то українські миротворці працюватимуть у секторі, який патронуватиме Польща.
Чимало оглядачів, вважають такий розвиток подій дуже обнадійливим для України і її позиції у світі. Секретар Ради національної безпеки та оброни Євген Марчук з певною обережністю коментував можливість участі України у стабілізаційних операціях в Іраку.
Євген Марчук
Якщо подивитися на наших сусідів, кожен із них шукає зараз якоїсь форми участі у стабілізаційному етапі ситуації в Іраку: і чехи, і словаки, і румуни, і болгари. Там є багато чого цікавого для України, але це потребує серйозного вивчення і відповідних внутрішніх процедур.
Юлія Жмакіна Євген Марчук сказав, що нині сама Україна має вирішити для себе питання участі миротворців у стабілізаційних операціях в Іраку, в тому числі, і на законодавчому рівні . “А якщо вона цього не зробить”, - як сказав секретар РНБО, - “то обійдуться без неї”. “Адже є”, - за словами секретаря РНБО, - “перешкоди у правовому плані”. Йдеться про 2 закони, зокрема, щодо миротворчої діяльності і направлення підрозділів за кордон, якими передбачено запрошення уряду і двостороння угода. Євген Марчук виключив можливість виконання українською стороною поліцейських функцій, водночас нагадавши про необхідність миротворчих зусиль, зокрема, для стримування міжрелігійного протистояння в Іраку.
У Вашингтоні цього тижня завершила роботу конференція НАТО-Україна. Коментуючи на ній скандал з «Кольчугами» та інші проблеми у стосунках України з НАТО генеральний секретар Альянсу лорд Джордж Робертсон заявив, що “найгірше із тих проблем, які існували у стосунках між Україною й НАТО є вже позаду, й триває праця над певними питаннями, які залишаються не вирішеними. З подробицями про Вашингтонську конференцію та про перспективи вступу України в НАТО Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Генеральний секретар НАТО та голова Комісії України-НАТО лорд Джордж Робертсон наголосив на тому, що Вашингтонська конференція Україна-НАТО має велике значення, оскільки співпраця між Альянсом та Україною завжди була серед високостратегічних пріоритетів Альянсу.
Джордж Робертсон
За останній рік між Україною та Альянсом у наших стосунках мали місце певні проблемні моменти, але зараз ці труднощі подолано, і ми рухаємося вперед.
Михайло Мигалисько
Лорд Робертсон наголосив про готовність НАТО допомогти Україні просуватися не лише на шляху військових реформ, а й політичних та демократичних перетворень.
Голова української делегації секретар Ради національної оборони та безпеки України після завершення Вашингтонської конференції сказав на брифінгу, що темою порядку денного було обговорення реалізації Плану дій і цільового Плану ухваленого торік на Празькому самміті щодо перспективи прийняття України до НАТО.
Джордж Робертсон
Ми не отримали ніякої заявки від України щодо членства в НАТО. Поки-що, в найближчому майбутньому, ми не передбачаємо вступу нових країн до Альянсу, оскільки нам ще треба забезпечити інтеграцію тих семи держав, які нещодавно були запрошенні до вступу до НАТО.
Михайло Мигдалисько
Пан Є.Марчук більш детальніше виклав шлях України до Альянсу.
Євген Марчук
Україна може подати заявку після того, як виконає План дій. Виконає цільовий План. Потім – перейде до плану дії щодо членства. Потім - інтенсифікований діалог. Потім – внутрішню процедуру. Потім – консенсус у себе вдома. Потім – підтримка населення, хоча б вище 51%. Ну а далі ще цілий ряд процедур. Це – довготривалий шлях.
Михайло Мигдалисько
В контексті стосунків НАТО і України в інтерв’ю радіо “Свобода” пан Марчук нагадав, що для України США були і залишаються стратегічним партнером.
Євген Марчук
Ця українська лінія - незмінна. Проблеми, які були у наших стосунках, вони дійсно мали місце. Я не ставив би так питання, що безхмарні у нас зараз стосунки, але, з другого боку, оскільки США, можна сказати, – головний гравець в НАТО, то, я думаю, покращення і динамізація наших стосунків з НАТО по всіх параметрах і віддзеркалюють ті зміни, які відбуваються і в американсько-українських стосунках. Україна чимало зробила за останні місяці в цьому напрямку.
Михайло Мигдалисько
Анатолій Гриценко – голова київського Центру ім. Разумкова, який був один з нечисленних неурядових представників на конференції НАТО-Україна, сказав в інтерв’ю радіо “Свобода”, що Вашингтонська зустріч на високому рівні була першим етапом слухання щодо виконання українською стороною плану в рамках співпраці з НАТО на 2003 рік.
Анатолій Гриценко
Це обговорення показало, що фактично все злежить від України. Україна, принаймні, має 6 можливостей доповідати про свої здобутки. Треба робити це напористо, тоді можна буде говорити, що після 2004 року, коли пройдуть президентські вибори, про те, щоб перевести питання вступу в практичну площину.
Я в своєму виступі сказав, що якби залежало від воєнної співпраці, то можна було б вступити в НАТО через 3-5 років. Ми до цього фактично будемо готові. Але, оскільки НАТО – це не лише захист цінностей, але це є й самі цінності: свобода, права людини, політична реформа, вибори, - то від цього й буде залежати вступ. Тому я пов’язую перехід до практичного вирішення лише з президентськими виборами.
Михайло Мигдалисько
З аналізом українського експерта погоджуються і численні американські спостерігачі, які також вважають, що після проведення президентських виборів в Україні можна буде очікувати набагато широкомаштабніше поширення стосунків між Києвом та Вашингтоном та іншими Західними столицями.
Юлія Жмакіна
Україна прямує до Європи. Принаймні, заяви керівництва виглядають безальтернативно. А щоб туди потрапити, потрібно аби життя відповідало європейським стандартам. Ідентичність законів – це, як кажуть, абетка цього процесу. Донедавна автоінспектор на українських дорогах був і Бог, і цар. Він визначав: чи штрафувати порушника, чи відправляти його машину на штрафний майданчик. Нині ця система скасована. Але керівництво ДАІ знову бажає повернутися до старої системи. З подробицями наш київський кореспондент Віктор Міняйло. Віктор Міняйло Про те, що працівники ДАІ беруть хабарі, знають не лише автомобілісти. Є такий бородатий анекдот: - Яка тварина пасеться на асфальті? - Автоінспектор. Отже, донедавна автомобіль був не розкішшю, а засобом збагачення охоронців на дорозі. Два роки тому стараннями парламентської фракції “Солідарність”, хабарникам в пагонам дещо обрізали можливості. Новий закон забороняв брати штрафи на дорогах, а також вилучати номерні знаки, посвідчення водія і відправляти машини на штрафмайданчики, де з них здіймали чи не все, що можна зняти. Цими питаннями стали перейматися суди. Закон подобався всім, окрім ДАІ. Нещодавно керівники цієї поважної установи розробили свій законопроект, який, власне, повертає до старої системи “безпрєдєла на дорогах”. Мотивація традиційна: збільшення кількості аварій, і те, що суди не встигають розглядати справи порушників.
В разі ухвалення цього закону, сержант Петренко знову визначатиме: чи відправляти машину на штрафмайданчик, що рівнозначно втраті багатьох деталей, чи, поклавши в кишеню n-нну кількість папірців цифрами від 10 до 100, відпускати з Богом.
За коментарем я звернувся до народного депутата України з фракції “НУ” автора законопроекту про дорожній рух Юрія Кармазіна.
Юрій Кармазін
Конституція передбачає, що судовою владою є тільки суд. Питання про те, щоб повернутися до того моменту, що на вимогу і на розсуд любого інспектора ДАІ призначався штраф, і він вирішував чи стратити , чи помилувати, це вже ніколи не повернеться. Інше питання, що розмір штрафу може бути посилений за найбільш грубі порушення. Це - однозначно.
Віктор Міняйло
ДАІ стверджує, що суди не справляються.
Юрій Кармазін
Я б не спекулював тим, що суди не справляються. В судах відсутня організація роботи нормальна. Судам добавили 1,5 тисячі чоловік (їх досить, дуже досить). Інше питання, що є правопорушення, за які можна встановити стандартну міру покарання, яка б визначалася в штрафі, за яку б, якщо факт встановлений правопорушення, то можна сплачувати відразу до банку. У випадку спірності, то можна було б ставити питання у судовому порядку.
Інше питання, що ДАІ хоче повернутися до того порядку, коли знімають номери (вже в Києві почали в деяких місцях знімати номери з автомобілів), це є брутальне порушення законів, і не просто порушення прав людини і конституційних прав громадян, це є кримінальний злочин, тому що, номери – це власність громадянина. Ще треба зробити, щоб ДАІ відповідала за ці дорожні ями, щоб вони піклувалися за дорожній рух, а не просто так – обмежити швидкість.
Віктор Міняйло
Ви колись стверджували, що перевищення швидкості норми на 20 км – це не є суттєвим порушенням.
Юрій Кармазін
Наші вітчизняні прилади ніколи не могли чітко встановити 10 км підвищення швидкості чи там було 10 км погрішності перевищення. Тому, ми зробили собі погрішність 20 км. І нині по цьому стані цих приладів така погрішність має бути. Інше питання, що на тих дорогах, які зараз повибивані у всій Україні не можна ліхачити, це зрозуміло, але ж не можна, щоб такі дороги були.
Віктор Міняйло
Думка високого керівництва ДАІ відома. Я хотів записати простого автоінспектора на дорозі, але рядові “даїшники” бояться мікрофона так, як автомобілісти міліцейського жезла.
Юлія Жмакіна
Шановні слухачі, передача “7 днів демократії” закінчується. Вона звучить щосуботи о 20:35 і щопонеділка о 6:30.
Передачу провела Юлія Жмакіна. Усього найкращого!
Говорить радіо “Свобода”.
«7 днів демократії» - щотижнева підсумкова передача радіо “Свобода”.
«7 днів демократії» - це найважливіші події демократичного життя України та світу, актуальні коментарі і різноманітні оцінки... У празькій студії працює Юлія Жмакіна, і я пропоную вам такі теми:
1. 9 Травня – сутички у Львові.
2. В Україні продовжують допитувати журналістів, не зважаючи на прохання Президент України припинити справи, пов’язані з образою його особи.
3. Україна-НАТО – що потрібно для зближення?
Таких, зокрема, тем ми торкнемося у сьогоднішньому випуску передачі “7 днів демократії”.
9 травня у Львові на Марсовому полі біля пам’ятника воїнам-визволителям відбулися сутички між представниками правих і лівих партій. Те, що відкритий конфлікт неминучий, було зрозуміло вже напередодні, коли представники української народної партії “Собор” закликали знести і передати Росії пам’ятник визволителям.
Про те, що відбувалося у Львові у День Перемоги, і як поводилася місцева влада – розповідає наша львівська колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Зауважу, що згідно з місцевим рішенням суду Львова усім міським політичним партіям і об’єднанням, які подавали заявки на проведення заходів 9 Травня на Марсовому полі, а це – поряд із Личаківським цвинтарем, було заборонено там організовувати будь-які акції, тому що місцева влада у такий спосіб не хотіла, щоб відбувалися якісь провокації чи бійки на Марсовому полі.
Однак, 8 травня вже обласна організація СПУ подала нову заяву до міськради, а в четвер робочий день був до 17 години, а заява була подана у 16 годині, тому СПУ разом з КПУ, запросивши ветеранів ВВв, вирішили піти пішою ходою через Марсове поле до могил радянських солдатів на Пагорбі Слави.
Я зауважу, що на Марсовому полі немає жодних поховань, але таке рішення було СПУ і КПУ, які і спровокували таку ситуацію, яка трапилася, тому що все переросло у сутичку між представниками правих та лівих сил.
Позиція правих сил була такою, що вони вирішили не пустити комуністів і соціалістів під червоними знаменами пішою ходою на Пагорб Слави. Червоні знамена і стали основною причиною сутички, яка трапилася. Зауважу, що якби не охоронці, могло б дійти і до крові.
Влада сьогодні зранку вшановувала День Перемоги, але були лише голова облдержадміністрації і заступники на Пагорбі Слави, вони поклали квіти. Ні представників голови облради, ні міського мера Л.Буняка на Пагорбі Слави цього року не було. Вони не вшановували 9 Травня сьогодні у Львові.
Юлія Жмакіна
Польський сейм ухвалив новий закон про міську сторожу: усі підрозділи охорони правопорядку в польських містах з’явилися на початку 90-х років. На відміну від поліції, вони підпорядковуються не Міністерству внутрішніх справ, а органам місцевого самоврядування. Завдання поліції і міської сторожі теж суттєво відрізняються. Якщо поліція бореться зі злочинністю, то муніципали спостерігають за правопорядком на вулицях. Однак, розширення сеймом повноважень міської сторожі свідчить про те, що ситуація на вулицях польських міст упродовж останніх років суттєво змінилася. Розповідає Володимир Павлів з Варшави.
Володимир Павлів
Вулиці польських міст побачили вже всякого: і стрілянину, і вибухи автомобілів, і автоперегони центральними вулицями серед білого дня, і масові бійки футбольних хуліганів. Практично, все це відбувалося на очах службовців міської сторожі, котрі, практично, залишалися безсилими що-небудь зробити. Причиною цього безсилля було, в основному, те, що міська служба правопорядку мала недостатньо повноважень для затримування правопорушників і була озброєна лише гумовими палицями і газовими пістолетами, котрих, практично, не мала права застосовувати. Отож, охоронцям міських вулиць не залишалося нічого іншого як виписувати штрафи водіям за неправильне паркування автомобілів, а ще робити зауваження малолітнім хуліганам.
Разом з тим, стан безпеки на польських вулицях настільки погіршився, що це почало непокоїти громадську думку, а відтак, привернуло погляд і законодавців. Отож, новий “Закон про міську сторожу” дає право окремим категоріям її службовцям мати на озброєнні вогнепальну, а не газову зброю. Крім того, їм дозволено застосовувати до правопорушників засоби безпосереднього примусу: такі, як фізична сила, наручники та паралізатори.
Підвищено також статус міських правоохоронців, відтепер вони будуть вважатися як і працівники поліції держслужбовцями з відповідним рівнем юридичного захисту. Працівники польської поліції, вцілому, вітають таке розширення повноважень міської сторожі, але як зауважив речник головної комендатури поліції Славомір Лісовський, з однією умовою: “Ті люди в міській сторожі, які зможуть використовувати вогнепальну зброю, повинні бути спеціально підготовленими, але ще перед тим, як вони пройдуть підготовку, вони повинні пройти через серйозний відбір”.
Ці вимоги теж передбачені законом. Тепер до міської сторожі зможуть потрапити ті люди, котрі пройдуть лікарську та психологічну перевірку. Буде також перевірятися їхня здатність опрацьовувати дані осіб, котрих вони направлятимуть у міські суди за правопорушення.
Законодавці мають надію, що за допомогою цього розширення повноважень міської сторожі вдасться повернути польським громадянам почуття безпеки на вулицях міст.
Юлія Жмакіна
І до іншої теми. Цікава склалася ситуація в Україні. Здається, генеральний прокурор Святослав Піскун не збирається виконувати побажання Президента. А предмет – серйозний і конвертований у світі – стан свободи слова в Україні.
Згідно з даними організації “Репортери без кордонів” Л.Кучма знову потрапив до списку 42 лідерів – ворогів свободи преси. Що зайвий раз говорить про те, що Захід не збирається пускати на гальмах нерозкриті злочини, які пов’язані із журналістами Г.Гонгадзе та І.Олександровим.
Однак, якби звіт репортерів був за 2003 рік, то у ньому б, очевидно, відобразилися два виразні жести глави української держави – підписання закону, що забороняє цензуру і зменшує тиск на журналістів, а також ось ця заява Л.Кучми.
Леонід Кучма
Я попросив Генпрокурора зупинити все, що стосується Президента України. Мені це непотрібно. Я себе сам можу захистити.
Юлія Жмакіна
Однак, здається, що це і залишилося тільки заявою. Генпрокуратура вирішила, все ж таки, відстояти честь та гідність українського Президента. Популярний сайт “Телекритика” опублікував лист головного редактора дніпропетровської газети “Лица” О.Галагуц, яку днями викликали на допит до прокуратури. Ось цитата з її листа: “5 травня в Дніпропетровську я - головний редактор газети “Лица” Олена Гарагуц, була викликана до міськпрокуратури і допитана. А 6 травня співробітники міськпрокуратури м. Дніпропетровська зробили вийомку 3 газет “Лица” зі статтями Тетяни Коробової. Прокуратура Дніпропетровська діяла за дорученням Генпрокуратури, що розслідує кримінальну справу №491120”.
Стає очевидним, що журналістка Ірина Погорєлова має рацію, коли каже.
Ірина Погорєлова
Що стосується звернення до прокурора, то я не почула повідомлення про те, що ця карна справа проти журналістів закрита.
Юлія Жмакіна
Що ж це? Подвійна гра Президента, який публічно просить Генпрокурора припинити справу проти журналістів, а ,насправді, такої вказівки Святослав Піскун не отримує, чи Л.Кучма знову нічого не знає, як і не знав тоді, коли справи порушувалися?
Леонід Кучма
Я можу вам абсолютно відверто сказати, що я до цього не маю абсолютно ніякого відношення. І тим більше, я не знаю до яких там змін ця справа порушена, по якому факту. Але, напевне, до тих, які я не читаю.
Юлія Жмакіна
Журналіст Ірина Погорєлова заперечує категорично такі заяви Президента.
Ірина Погорєлова
Я взагалі виключаю таку ситуацію, коли Президент не в курсі тих справ, які мають політичний резонанс. Це - абсолютно виключено. Без Президента це не вирішується. Це - однозначно.
Юлія Жмакіна
Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко вважає, що насправді справ проти журналістів не існує. Все це – лише превентивні заходи.
Микола Томенко
По великому рахунку, справи навіть не були відкриті. Це було своєрідним превентивним початком слідства.
Юлія Жмакіна
Микола Томенко говорить, що з огляду на останні події, можна вважати, що Генпрокурор Святослав Піскун зайняв антипрезидентську позицію. Хоча, коли згадати заяви керівника головного управління інформаційної політики Адміністрації Президента С.Васильєва, пан Піскун навпаки діє в європейському дусі і як “вихователь” українських журналістів.
Сергій Васильєв
Це – хороший приклад. Це – профілактика правопорушень, яку б давним-давно треба було б супроводити у нашій державі. Це – європейський досвід. Це – європейський стандарт: оскарження у суді, подання до прокуратури.
Юлія Жмакіна
Звичайно, гаслом “Не словом, а ділом!” було передвиборчим у іншого політика, не у Л.Кучми, але, здається, у даному випадку, плагіатом йому б ніхто не дорікав.
Оскільки і надалі після заяв Президента України співробітники прокуратури б’ють по пальцях регіональних журналістів, бо, все-таки, Т.Коробові спробуй дай по пальцях. То не треба буде дивуватися, що й у 2003 році Л.Кучму зарахують до ворогів свободи слова.
Цього тижня стало відомо, що Україна може стати однією з 10 країн, що візьмуть участь у стабілізаційних операціях в Іраку. І якщо це відбудеться, то українські миротворці працюватимуть у секторі, який патронуватиме Польща.
Чимало оглядачів, вважають такий розвиток подій дуже обнадійливим для України і її позиції у світі. Секретар Ради національної безпеки та оброни Євген Марчук з певною обережністю коментував можливість участі України у стабілізаційних операціях в Іраку.
Євген Марчук
Якщо подивитися на наших сусідів, кожен із них шукає зараз якоїсь форми участі у стабілізаційному етапі ситуації в Іраку: і чехи, і словаки, і румуни, і болгари. Там є багато чого цікавого для України, але це потребує серйозного вивчення і відповідних внутрішніх процедур.
Юлія Жмакіна Євген Марчук сказав, що нині сама Україна має вирішити для себе питання участі миротворців у стабілізаційних операціях в Іраку, в тому числі, і на законодавчому рівні . “А якщо вона цього не зробить”, - як сказав секретар РНБО, - “то обійдуться без неї”. “Адже є”, - за словами секретаря РНБО, - “перешкоди у правовому плані”. Йдеться про 2 закони, зокрема, щодо миротворчої діяльності і направлення підрозділів за кордон, якими передбачено запрошення уряду і двостороння угода. Євген Марчук виключив можливість виконання українською стороною поліцейських функцій, водночас нагадавши про необхідність миротворчих зусиль, зокрема, для стримування міжрелігійного протистояння в Іраку.
У Вашингтоні цього тижня завершила роботу конференція НАТО-Україна. Коментуючи на ній скандал з «Кольчугами» та інші проблеми у стосунках України з НАТО генеральний секретар Альянсу лорд Джордж Робертсон заявив, що “найгірше із тих проблем, які існували у стосунках між Україною й НАТО є вже позаду, й триває праця над певними питаннями, які залишаються не вирішеними. З подробицями про Вашингтонську конференцію та про перспективи вступу України в НАТО Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Генеральний секретар НАТО та голова Комісії України-НАТО лорд Джордж Робертсон наголосив на тому, що Вашингтонська конференція Україна-НАТО має велике значення, оскільки співпраця між Альянсом та Україною завжди була серед високостратегічних пріоритетів Альянсу.
Джордж Робертсон
За останній рік між Україною та Альянсом у наших стосунках мали місце певні проблемні моменти, але зараз ці труднощі подолано, і ми рухаємося вперед.
Михайло Мигалисько
Лорд Робертсон наголосив про готовність НАТО допомогти Україні просуватися не лише на шляху військових реформ, а й політичних та демократичних перетворень.
Голова української делегації секретар Ради національної оборони та безпеки України після завершення Вашингтонської конференції сказав на брифінгу, що темою порядку денного було обговорення реалізації Плану дій і цільового Плану ухваленого торік на Празькому самміті щодо перспективи прийняття України до НАТО.
Джордж Робертсон
Ми не отримали ніякої заявки від України щодо членства в НАТО. Поки-що, в найближчому майбутньому, ми не передбачаємо вступу нових країн до Альянсу, оскільки нам ще треба забезпечити інтеграцію тих семи держав, які нещодавно були запрошенні до вступу до НАТО.
Михайло Мигдалисько
Пан Є.Марчук більш детальніше виклав шлях України до Альянсу.
Євген Марчук
Україна може подати заявку після того, як виконає План дій. Виконає цільовий План. Потім – перейде до плану дії щодо членства. Потім - інтенсифікований діалог. Потім – внутрішню процедуру. Потім – консенсус у себе вдома. Потім – підтримка населення, хоча б вище 51%. Ну а далі ще цілий ряд процедур. Це – довготривалий шлях.
Михайло Мигдалисько
В контексті стосунків НАТО і України в інтерв’ю радіо “Свобода” пан Марчук нагадав, що для України США були і залишаються стратегічним партнером.
Євген Марчук
Ця українська лінія - незмінна. Проблеми, які були у наших стосунках, вони дійсно мали місце. Я не ставив би так питання, що безхмарні у нас зараз стосунки, але, з другого боку, оскільки США, можна сказати, – головний гравець в НАТО, то, я думаю, покращення і динамізація наших стосунків з НАТО по всіх параметрах і віддзеркалюють ті зміни, які відбуваються і в американсько-українських стосунках. Україна чимало зробила за останні місяці в цьому напрямку.
Михайло Мигдалисько
Анатолій Гриценко – голова київського Центру ім. Разумкова, який був один з нечисленних неурядових представників на конференції НАТО-Україна, сказав в інтерв’ю радіо “Свобода”, що Вашингтонська зустріч на високому рівні була першим етапом слухання щодо виконання українською стороною плану в рамках співпраці з НАТО на 2003 рік.
Анатолій Гриценко
Це обговорення показало, що фактично все злежить від України. Україна, принаймні, має 6 можливостей доповідати про свої здобутки. Треба робити це напористо, тоді можна буде говорити, що після 2004 року, коли пройдуть президентські вибори, про те, щоб перевести питання вступу в практичну площину.
Я в своєму виступі сказав, що якби залежало від воєнної співпраці, то можна було б вступити в НАТО через 3-5 років. Ми до цього фактично будемо готові. Але, оскільки НАТО – це не лише захист цінностей, але це є й самі цінності: свобода, права людини, політична реформа, вибори, - то від цього й буде залежати вступ. Тому я пов’язую перехід до практичного вирішення лише з президентськими виборами.
Михайло Мигдалисько
З аналізом українського експерта погоджуються і численні американські спостерігачі, які також вважають, що після проведення президентських виборів в Україні можна буде очікувати набагато широкомаштабніше поширення стосунків між Києвом та Вашингтоном та іншими Західними столицями.
Юлія Жмакіна
Україна прямує до Європи. Принаймні, заяви керівництва виглядають безальтернативно. А щоб туди потрапити, потрібно аби життя відповідало європейським стандартам. Ідентичність законів – це, як кажуть, абетка цього процесу. Донедавна автоінспектор на українських дорогах був і Бог, і цар. Він визначав: чи штрафувати порушника, чи відправляти його машину на штрафний майданчик. Нині ця система скасована. Але керівництво ДАІ знову бажає повернутися до старої системи. З подробицями наш київський кореспондент Віктор Міняйло. Віктор Міняйло Про те, що працівники ДАІ беруть хабарі, знають не лише автомобілісти. Є такий бородатий анекдот: - Яка тварина пасеться на асфальті? - Автоінспектор. Отже, донедавна автомобіль був не розкішшю, а засобом збагачення охоронців на дорозі. Два роки тому стараннями парламентської фракції “Солідарність”, хабарникам в пагонам дещо обрізали можливості. Новий закон забороняв брати штрафи на дорогах, а також вилучати номерні знаки, посвідчення водія і відправляти машини на штрафмайданчики, де з них здіймали чи не все, що можна зняти. Цими питаннями стали перейматися суди. Закон подобався всім, окрім ДАІ. Нещодавно керівники цієї поважної установи розробили свій законопроект, який, власне, повертає до старої системи “безпрєдєла на дорогах”. Мотивація традиційна: збільшення кількості аварій, і те, що суди не встигають розглядати справи порушників.
В разі ухвалення цього закону, сержант Петренко знову визначатиме: чи відправляти машину на штрафмайданчик, що рівнозначно втраті багатьох деталей, чи, поклавши в кишеню n-нну кількість папірців цифрами від 10 до 100, відпускати з Богом.
За коментарем я звернувся до народного депутата України з фракції “НУ” автора законопроекту про дорожній рух Юрія Кармазіна.
Юрій Кармазін
Конституція передбачає, що судовою владою є тільки суд. Питання про те, щоб повернутися до того моменту, що на вимогу і на розсуд любого інспектора ДАІ призначався штраф, і він вирішував чи стратити , чи помилувати, це вже ніколи не повернеться. Інше питання, що розмір штрафу може бути посилений за найбільш грубі порушення. Це - однозначно.
Віктор Міняйло
ДАІ стверджує, що суди не справляються.
Юрій Кармазін
Я б не спекулював тим, що суди не справляються. В судах відсутня організація роботи нормальна. Судам добавили 1,5 тисячі чоловік (їх досить, дуже досить). Інше питання, що є правопорушення, за які можна встановити стандартну міру покарання, яка б визначалася в штрафі, за яку б, якщо факт встановлений правопорушення, то можна сплачувати відразу до банку. У випадку спірності, то можна було б ставити питання у судовому порядку.
Інше питання, що ДАІ хоче повернутися до того порядку, коли знімають номери (вже в Києві почали в деяких місцях знімати номери з автомобілів), це є брутальне порушення законів, і не просто порушення прав людини і конституційних прав громадян, це є кримінальний злочин, тому що, номери – це власність громадянина. Ще треба зробити, щоб ДАІ відповідала за ці дорожні ями, щоб вони піклувалися за дорожній рух, а не просто так – обмежити швидкість.
Віктор Міняйло
Ви колись стверджували, що перевищення швидкості норми на 20 км – це не є суттєвим порушенням.
Юрій Кармазін
Наші вітчизняні прилади ніколи не могли чітко встановити 10 км підвищення швидкості чи там було 10 км погрішності перевищення. Тому, ми зробили собі погрішність 20 км. І нині по цьому стані цих приладів така погрішність має бути. Інше питання, що на тих дорогах, які зараз повибивані у всій Україні не можна ліхачити, це зрозуміло, але ж не можна, щоб такі дороги були.
Віктор Міняйло
Думка високого керівництва ДАІ відома. Я хотів записати простого автоінспектора на дорозі, але рядові “даїшники” бояться мікрофона так, як автомобілісти міліцейського жезла.
Юлія Жмакіна
Шановні слухачі, передача “7 днів демократії” закінчується. Вона звучить щосуботи о 20:35 і щопонеділка о 6:30.
Передачу провела Юлія Жмакіна. Усього найкращого!
Говорить радіо “Свобода”.
