Белград, 18 травня 2003 – Минулої недiлi проведена сесiя Головного комiтету Демократичної партiї, яку свого часу заснував колишнiй прем’єр Зоран Джинджич. До Головного комiтету обрали двох нових членiв: вдову покiйного голови уряду та мiнiстра господарства й приватизацiї Олександра Влаховича. Панi Джинджич досi не займалася полiтикою, а мiнiстр Влахович донедавна хвалився тим, що вiн позапартiйний експерт. Iнформацiйнi передачi на телебаченню у недiлю нагадали глядачам колишнi комунiстичнi часи: усi телемережi розпочали випуск повiдомленнями про перебiг згаданої сесiї та промовами чотирьох вiце-президентiв партiї. Оглядачi у Белградi припускають, що не йшлося про проведення певної директиви, а про бажання журналiстiв та їхнiх керiвникiв сподобатися новому прем’єр-мiнiстровi i його командi.
Соцiалог Алекса Джилас, син колишнього дисидента Милована Джиласа, з цього приводу каже, що Сербiї необхiдний демократичний лiдер. Пiсля десятилiття влади Слободана Милошевича лiдерами у Белградi стали Зоран Джинджич i Воїслав Коштуниця. Джинджича бiльше немає. Коштуниця в опозицiї i його рейтинг постiйно падає. Джилас пiдкреслює, що країнi потрiбний не авторитарний, а демократичний лiдер. Такий, якого буде обрано на демократичних виборах, а не в Парламентi. Проте правляча коалiцiя, котрою, як уже сказано, керує Демократична партiя, виступає за вибори президента в Парламентi. А такий президент, звiсно, був би знаряддям у руках народних депутатiв вiдносно полiтичних партiй.
Преса нагадує, що виконавча влада пiд час надзвичайного стану пiдпорядкувала собi суди й прокуратуру. Парламент також беззастережно виконує волю Кабiнету мiнiстрiв.
Надзвичайний стан запроваджений з метою подолати органiзовану злочиннiсть. Полiцiя допитувала 11 тисяч осiб, у в’язницях затримали три тисячi, а кримiнальна справа досi порушена проти лише 45 запiдозрюваних. Преса зазначає, що йдеться про дуже миршавi результати. Точнiше, що найпомiтнiшим результатом стало розширення повноважень виконавчої влади. Окремi мiнiстри, щоправда, заявляють, що не повинно бути недоторканних. Однак, прем’єр Живкович захищає усiх спiвробiтникiв, щоб таким чином закрiпити свою владу й свiй авторитет. А вiдстань вiд авторитету до авторитарностi небезпечно коротка.
Соцiалог Алекса Джилас, син колишнього дисидента Милована Джиласа, з цього приводу каже, що Сербiї необхiдний демократичний лiдер. Пiсля десятилiття влади Слободана Милошевича лiдерами у Белградi стали Зоран Джинджич i Воїслав Коштуниця. Джинджича бiльше немає. Коштуниця в опозицiї i його рейтинг постiйно падає. Джилас пiдкреслює, що країнi потрiбний не авторитарний, а демократичний лiдер. Такий, якого буде обрано на демократичних виборах, а не в Парламентi. Проте правляча коалiцiя, котрою, як уже сказано, керує Демократична партiя, виступає за вибори президента в Парламентi. А такий президент, звiсно, був би знаряддям у руках народних депутатiв вiдносно полiтичних партiй.
Преса нагадує, що виконавча влада пiд час надзвичайного стану пiдпорядкувала собi суди й прокуратуру. Парламент також беззастережно виконує волю Кабiнету мiнiстрiв.
Надзвичайний стан запроваджений з метою подолати органiзовану злочиннiсть. Полiцiя допитувала 11 тисяч осiб, у в’язницях затримали три тисячi, а кримiнальна справа досi порушена проти лише 45 запiдозрюваних. Преса зазначає, що йдеться про дуже миршавi результати. Точнiше, що найпомiтнiшим результатом стало розширення повноважень виконавчої влади. Окремi мiнiстри, щоправда, заявляють, що не повинно бути недоторканних. Однак, прем’єр Живкович захищає усiх спiвробiтникiв, щоб таким чином закрiпити свою владу й свiй авторитет. А вiдстань вiд авторитету до авторитарностi небезпечно коротка.
