Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 23:56

Економічний журнал


Марія Щур Економічний журнал

Прага, 18 травня 2003року.

Марія Щур

Напередодні презентації у Брюсселі проекту Одеса-Броди, експерти у Києві рекомендували українським транспортникам якнайшвидше розпочати переговори із нафтовими компаніями. Очікується, що цей міжнародний проект візьме під своє крило Європейський Союз і він стане найбільшим євроінтеґраційним проектом України. А для цього Україні потрібні міцні арґументи. Тож на думку провідної аудиторської фірми «ПрайсВотергаусКуперс», шлях через Одесу і Броди для каспійської нафти буде найдешевшим. Справа лише за нафтою.

На презентації бізнес-плану, зробленого на замовлення компанії «Укранафта», побувала моя київська колега Ганна Стеців.

Ганна Стеців

Сьогодні Босфор є єдиним маршрутом транспортування каспійської нафти на Захід. Пропускна спроможність Босфору мала, а афтопровід Одеса-Броди-Гданськ, як Гордіїв вузол розрубає цю проблему. Експерти говорили також про інші переваги проекту і однозначно були зроблені висновки, зокрема, експертами «ПрайсВотергаусКуперс», що є ринкова потреба нафтопроводу і що справа завершення будівництва і пуск в експлуатацію має шанс бути безпрограшною.

Аргументація була переконливою, хоча також круглий стіл у Києві поставив низку питань. Наприклад, західні підприємці чекатимуть, чи Україна-Польща дадуть на презентації у Брюсселі 27 травня відповідь, на наприклад, таке запитання:«Якою буде система корпоративного менеджменту: західна, чи пострадянська? Які будуть механізми ухвалення фінансових рішень? Як буде гарантуватися захист інтересів тих, хто вкладає капітал?» Говорить Роман Шпек.

Роман Шпек

Нам надзвичайно важливо сказати учасникам презентації у Брюсселі, яка система, яка культура корпоративного менеджменту буде у майбутньому консорціумі? Як інтереси усіх учасників проекту будуть захищені? Усі розуміють, що проект окупиться у середньостроковій перспективі. Але учасники прийдуть у першу чергу тоді, коли вони побачать, що їхні інтереси буде гарантувати захист інтересів усіх платників, структура його роботи функціонування буде прозорою і зрозумілою для всіх учасників цього проекту.

Ганна Стеців

Віце-прем’єр-міністр України Віталій Гайдук також сказав, що:

Віталій Гайдук

Уряд України вніс до парламенту проект зміни до закону, де українську частину Одеса-Броди пропонується звільнити від плати за транзит. Це серйозний економічний крок для підсилення економічної привабливості цього проекту. Я впевнений, що парламент України, депутати, розуміючи важливість, підтримають наші пропозиції.

Марія Щур

Моя празька колега Мар’яна Драч звернулася по коментар до радника голови правління компанії «Укртранснафта», Михайла Гончара і попросила його розповісти про російський чинник у цьому проекті, адже відомо, що Росія пропонувала Україні транспортувати нафту в зворотному напрямку. Чи може Росія чинити опір реалізації цього проекту?

Михайло Гончар

Пропозиції деяких російських компаній щодо реверсування нафтопроводу Одеса-Броди, що є абсолютно економічно не обгрунтовано, слід розглядати саме як спробу опору реалізації даного проекту, із стратегією реалізації нафтопроводу Одеса-Броди з розвитком надалі на Плотськ. Тому це якраз є приклад такого опору, може не прямого, не такого лобового, як був раніше.

Але я тут би сказав так, що є і певний позитив. Себто, якщо зростає спротив проекту - це є зайвим підтвердженням того, що проект розвивається доволі успішно і розвивається у правильному напрямку.

Мар’яна Драч

Західні дипломати вважають, що не потрібно тут протиставляти українські і російські інтереси і якраз посол США у Києві Карлос Паскуаль на презентації говорив про те, що нафтопровід Одеса-Броди може бути вигідний і Росії. Як Ви гадаєте, чи повірять у ці слова російські нафтовики?

Михайло Гончар

Нафтовики, можливо, швидше дійдуть розуміння правильності слів посла США, хоча російські політики і чиновники і в провідних міністерствах російських дотримуються поки що іншої думки, розглядаючи даний проект як такий, що суперечить інтересам Росії. Насправді ж даний проект може бути корисним і для Росії. До речі презентація в «ПрайсВотергаусКупер» на це зверталася увага. Особливо те, що стосується більш віддаленого етапу, пов’язаного з виходом, зрештою, на глибоководний порт Вільвімсхафен на північноморському узбережжі Німеччини.

Марія Щур

Таїланд у п’ятницю став останньою державою у довгому списку країн, які наклали високе мито на українську продукцію ці сталі. Торговельні суперечки не припиняються і одна за одною країни світу від Сполучених Штатів на заході до Індії на сході закривають свої ринки від української сталі. Навіть політичне зближення з Росією не рятує українських виробників від підвищення захисних тарифів. Разом із сталеварами страждає і вся українська економіка, адже виробництво сталі – її головний двигун і забезпечує майже 40% всього українського експорту.

Цього тижня у Парижі проходили консультації країн-виробників сталі щодо скорочення виробництва. Україна та ще 34 країни, що є головними виробниками сталі у світі, домовилися до липня розробити план скорочення субсидій у сталевому виробництві. Надлишок сталі на світових ринках вимагатиме від виробників скорочень не лише субсидій, але і самого виробництва. Проте, виглядає так, що у цьому процесі Україна може залишитися наодинці зі своїми проблемами. Детальніше у наступному матеріалі.

Марія Щур

Причина українських проблем полягає у величезному надлишку сталі на світових ринках. За оцінками фахівців Організації з Економічної Співпраці та Розвитку, загальний надлишок сталі на світових ринках складає 140 мільйонів тонн. Для порівняння, це стільки, скільки українські сталевари могли б виплавити за два з половиною роки. Відповідно ціни на ринку падають нижче собівартості. А оскільки у виробництві сталі тисячі робочих місць, уряди підтримують збиткові компанії завдяки субсидіям.

Ці питання розглядала днями робоча група Сталевої Ради, що працює під еґідою Організації з Економічної Співпраці та Розвитку і об’єднує головних виробників сталі. Робоча група намагалася з’ясувати, у яких країнах існують надлишки виробництва і чи погодяться країни їх закрити. Говорить координатор засідань Вольфґанґ Гюбнер: «Процес полягає у тому, що уряди консультуються з представниками промисловості щодо того, чи існують надлишкові неефективні потужності, які можна було б закрити. Це добровільний процес і протягом останніх чотирьох років було скорочено виробничих потужностей на 120 мільйонів тонн, а до 2005 року залишається скоротити ще 20-30 мільйонів тонн».

Серед країн, яким доведеться долучитися до скорочень, буде і Україна. Процес скорочень, як наголошує Вольфґанґ Гюбнер добровільний, і жодна країна, чи організація не можуть вплинути на нього, якщо не порушуються правила торгівлі. І саме тут українські експерти вбачають серйозну проблему для України. На думку економіста Тетяни Павлюк, з якою радіо «Свобода» розмовляло напередодні засідань у Парижі, найбільша небезпека чигає на українську чорну металургію.

Тетяна Павлюк

Уся проблема в тому, що Україна не є членом Світової організації торгівлі. Тому США і Євросоюз можуть проводити антидемпінгові розслідування щодо України і встановлювати деякі обмеження.

Організація економічної співпраці і розвитку наполегливо рекомендує делегації України дати відповіді на цілком конкретні питання, які стосуються довготермінової економічної спроможності чорної металургії України. У разі, якщо Україна відмовилася б виконати вимоги Організації Економічної співпраці та розвитку, то існує багато можливостей змусити Україну це зробити. У випадку, якби Україні довелося скорочувати потужності, то на засіданні, яке 13 травня розпочалося у Парижі, будуть також обговорюватися питання фінансової підтримки підприємств у процесі закриття. До такої підтримки можуть бути залучені міжнародні фінансові інституції.

Марія Щур

Цю останню можливість, згадану українським експертом, фахівець із Організацій з Економічної Співпраці та Розвитку вважає малоймовірною: «Росія, чи Україна дуже б хотіли отримати допомогу з-за кордону, але ймовірність такої допомоги практично нульова». Це означає, що Україна залишиться зі своїми проблемами наодинці і побоювання скорочень в Україні має реальне підґрунтя.

Марія Щур

А тепер до подій у світовій економіці. Американський долар продовжує падіння. І економісти не передбачають змін у цій ситуації до кінця року. На думку британських аналітиків з дослідницької компанії при часописі «Економіст», курс долара зменшуватимуться доти, доки американська економіка не почне поліпшуватися і інвестори не повернуться до США.

Президент Сполучених Штатів Джордж Буш вважає, що поліпшень можна досягти завдяки зменшенню податків і закликає законодавців голосувати за пропозицію його адміністрації.

Розповідає наш нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн.

Юрій Дулерайн

Президент Сполучених Штатів Джордж Буш закликає законодавців голосувати за скорочення податків, запропоноване його адміністрацією.

Виступаючи з промовами під час поїздки по кількох штатах, президент Буш агітував за більше скорочення податків, ніж пропонує фінансова комісія верхньої палати Конгресу. Законопроект, висунутий Білим домом, передбачає зменшення податків на 726 мільярдів доларів. Одначе Палата представників проголосувала за 550 мільярдів, а Сенат може ще урізати цю суму до 350 мільярдів доларів.

Президент разом з командою економістів Білого дому впевнений, що чим менший тягар податків, тим більше грошей залишиться у підприємців для розширення виробництва, для створення нових робочих місць, для закупівель нового обладнання , а працюючі люди зможуть більше витрачати на свої родинні потреби. Все це сприятиме піднесенню економіки, допоможе їй подолати застій, як розраховує Білий дім.

Але сенатори-демократи стверджують, що план республіканської адміністрації щодо скорочення податків вигідний лише багатіям, що ухвалення пропозиції Буша змусить уряд зменшити обсяг соціальних програм. Буш, виступаючи перед робітниками машинобудівного заводу в штаті Нью-Мексико, зокрема сказав: “Ви почуєте, що цей план допоможе лише багатим людям. Це типова вашингтонська політична риторика, ось що це таке. Нинішній план добрий, він доможе всім людям, які знають, на що витрачати зайві гроші”.

Суперечка стосується фундаментальних розходжень між двома найбільшими політичними партіями Америки. Демократи переконані, що чим більше податків, тим більше грошей у бюджеті, що дасть змогу урядові долати нерівність у суспільстві шляхом упровадження нових програм і соціальних послуг.

Республіканці сповідують іншу соціальну філософію. Вони взагалі вважають, що уряд повинен якомога менше втручатися у життя суспільства і не мусить лікувати соціальні хвороби за допомогою усе нових програм, оплачуваних усе новими податками. Цю філософію свого часу сформулював президент Джеральд Форд, який сказав: “Якщо ви бажаєте мати уряд, що задовольнятиме усі ваші потреби, то матимете такий уряд, який забиратиме у вас все, що ви заробите”. Цю антиподаткову філософію сповідує й нинішній президент Сполучених Штатів.

Марія Щур

Хоча американська економіка і послабилася впродовж останніх двох років, вона все ж зростає швидшими темпами, ніж європейська, тому політики на старому континенті намагаються запровадити реформи, аби виправити своє положення.

У Німеччині точиться гостра дискусія навколо реформаторських планів канцлера Герхарда Шрьодера. Оглядачі зауважують, що через реформи соціал-демократи, які становлять більшість у коаліційному червоно-зеленому уряді, ризикують навіть втратити своїх традиційних союзників - профспілки.

Тему продовжує наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Протогоністи конфлікту переслідують спільну мету - підготувати Німеччину до майбутнього, пожвавити кон’юнктуру та зменшити рівень безробіття. Однак, канцлер Німеччини Герхард Шрьодер та профспілки відмовляються іти в одному напрямку. Кожен вважає свій власний шлях найкращим. Найбільша суперечка навколо пакету реформ, представленого нещодавно главою німецького уряду, розгорілася через намір обмежити низку соціальних гарантій з метою зняти додатковий тягар, що лежить на плечах роботодавців. «Реформам - так, скороченню соціальних гарантій - ні!» - таким є гасло профспілок з оглядом на плани уряду. Берлінський кабінет міністрів поки що відхиляє будь-які поступки.

Водночас, дедалі гучніше лунають погрози з боку профспілок:«Якщо нам не вдасться домовитися, тоді канцлер втратить підтримку профспілок», - застеріг лідер найбільшого в Німеччині профспілкового об’єднання «Верді» Франк Псірске. Дещо стриманіше відреагував голова німецького об’єднання профспілок Міхаель Зумер:«Як на мене, то нам не потрібен інший уряд, нам потрібна інша політика».

На думку політологів така різка реакція на реформу соціальної системи пов’язана з тим, що німецькі профспілки самі вже давно мали б модернізувати свої структури, адже вони і надалі представляють інтереси виключно тієї частини населення, яка працює. «За умов зростання безробіття профспілки починають втрачати свої позиції», - зауважив гамбурзький соціолог Юрген Прут. Нинішні дебати, що розгорілися довкола реформи соціальної системи є нелегким випробуванням як для СДПН, так і для зелених, адже більшість членів цих партій є також членами профспілок, які критикують політику червоно-зеленого уряду.

Марія Щур

Ми повертаємось до подій в Україні.

Від українських заробітчан у Чехії часто можна почути нарікання: в Україні немає роботи, та і яким бізнесом може зайнятися людина у селі? Проте, виявляється, що бізнес у селі може бути цілком успішний, потрібно лише подивитися інакше на себе і на свої можливості. А може, треба краще придивитися до того місця, де людина живе, як зробив це герой розповіді із рубрики «Своя справа»? Розповідає Ірина Перешило.

Ірина Перешило

Висотні походи в гори, де можна побачити гуцульські поселення, які ведуть натуральний спосіб господарства, сходження на другу-після Говерли - Карпатську вершину - Піп Іван, музеї гуцульської старовини, гуцульських музичних інструментів, будинок-музей Франка, куди Іван Якович приїжджав на відпочинок, і нерухомість - теж у вигляді старовинного будинку, яка належала свого часу першому президенту України Михайлові Грушевському. Це короткий перелік маршрутів, які пропонує своїм зеленим туристам родина Маківничуків. Вони мешкають у селищі Верховина Івано-Франківської області і спеціалізуються від 99-го року на сільському зеленому туризмі.

«Жити в Карпатах і потерпати від безробіття - це абсурд»,- каже Іван Михайлович Маківничук. Хоча на початках свого бізнесу йому довелося наслухатися від сусідів і сельчан зачудовань, на зразок: ну що це за бізнес, у якому потрібно комусь прислуговувати?

Іван Маківничук

Коли ми почали цим займатися з нас люди сміялися. Казали:«Ви, що? Служити комусь?» Ніхто навіть не хотів думати, що можна когось тут прийняти на відпочинок. Кажуть, краще піти за кордон (на заробітки). Але у нас діти були малі і я думаю:«Куди я дітей буду лишати та сім’ю?» Думаю, краще я дома буду служити комусь, ніж комусь за кордоном.

Ірина Перешило

Нині у Верховині на зеленому туризмі дуже успішно спеціалізуються близько сорока родин. Іван Михайлович каже, що попит на подібний відпочинок постійно зростає. У їхній садибі відпочивають не лише громадяни України. Приїжджає багато туристів з сусідніх європейських країн, які стверджують, що лише у Карпатах можна побачити таку дику природу і такі давні звичаї.

Але Іван Михайлович розуміє, що на принади довкілля сучасний турист може клюнути лише за умови відповідного сервісу і тому постійно вкладає кошти у покращення своєї садиби. 99-го року все починалося з апартаментів з усіма зручностями. Сьогодні до них додалися - сауна, більярд, тенісний стіл, дитячий майданчик і наступного року буде басейн.

Але все ж таки найбільш перспективною підставою для розвитку свого бізнесу Іван Михайло вбачає у особливостях гуцульського регіону. «Ми свого часу зуміли зберегли свої традиції, - каже він, - нині ними можемо привернути увагу і з них добре жити».

Марія Щур

І завершить нашу передачу чергова розповідь з рубрики «Українські підприємці в історії». Наші постійні слухачі, мабуть, зауважили, що багато підприємців в Україні у різні історичні часи були, так би мовити, не українського роду, а українське підприємницьке середовище відображало багатонаціональний склад українського суспільства.

У минулих передачах ми розповідали про грецьких підприємців Києва та Львова. Але діяльність підприємців-греків в Україні не обмежувалася цими двома столицями. Сьогодні про тисячолітнє перебування греків на українській землі ведуть розмову історик Ігор Гирич та мій колега Віталій Пономарьов.

Ігор Гирич

Греки у Києві з’явилися десь з часів Святого Володимира. Проте, якщо казати про такий тривалий великий процес, то більшість греків тут опинилися, коли Османська імперія захопила Крим і їх безумовно, найбільше висадилося на півдні України в сучасній Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. Але така найбільша колонія відома - це, безумовно, Ніжинська колонія греків, де вони займалися і підприємництвом і торгівлею.

Віталій Пономартов

Переважно ХУІ-ХУІІ -ХУІІІ сторіччя греки займалися посередницькою торгівлею?

Ігор Гирич

Фактично, так, хоч вони і продавали продукцію виробників українських - купували вироби, особливо сільськогосподарські і продавали в містах і містечках України.

Віталій Пономарьов

Де були найбільші грецькі колонії в Україні?

Ігор Гирич

Найбільші - це на узбережжі Чорного моря, такими центрами можна вважати і міста Одеса, і Маріуполь. Велика кількість греків була виселена в часи завоювання Криму і вони заселили територію узбережжя Азовського моря до міста Таганрог. Там були суцільні грецькі колонії і також були у великих містах України, наприклад, в Харкові. Греки відомі маляри, живописці, вчені... Викладачі університетів в Києві, в Харкові теж були грецького походження.

Віталій Пономарьов

А чому невеличкому містечку Ніжину була така активна грецька колонія підприємців?

Ігор Гирич

Це пов’язано з добою Богдана Хмельницького і це був теж період сталого заселення України греками. Справа у тому, що Ніжин тоді був одним з найбільших українських промислових і культурних центрів. Зручна там була місцевість з точки зору географії для вирощування овочів, фруктів. Греки теж розвили цей відомий промисел, ті ніжинські огірки... Вони одержали фактично від українських гетьманів право на продаж своєї продукції і цим користалися.

Віталій Пономарьов

Досить відома була грецька підприємницька колонія у Львові.

Ігор Гирич

Так і греки були пов’язані з Україною через усякі місійні акції і мандри різних патріархів Антиахійського, Єрусалимського, Константинопольського. З ними дуже багато греків приходили і осідали в українських містах. Тому може серед греків Львова переважали саме оці зв’язки і контакти.

У Києві теж була велика грецька колонія, грецький монастир Катерининський на Подолі. Один із ченців цього монастиря став Патріархом Єрусалимським у ХУІІІ столітті. Цей монастир був фактично представництвом греків сходу в Києві.

Віталімй Пономарьов

Здається, ця колонія вже почала остаточно занепадати у ХІХ сторіччі і більшість греків просто українізувалися?

Ігор Гирич

Безумовно: або русифікувалися, або українізувалися, як скажімо, відома родина Мозаракі, промисловця.

Особливо багато купців першої, другої і третьої гільдії були саме у містах півдня України і деякі із них займалися доброчинною діяльністю на певні культурні акції. Варто згадати грека Іпсілантія. Зберігся навіть сьогодні монумент з могили Іпсілантія. Зараз він знаходиться на території Києво-Печерської Лаври. На жаль, не збереглася Георгіївська церква за Софією Київською, яка також була центром греків, які осіли в Києві у ХІХ столітті.

Віталій Пономарьов

Чи мали якісь привілеї грецькі підприємці, надані державою?

Ігор Гирич

З політичною метою Росія підтримувала усілякі можливості осідання греків, які були вороже налаштовані до турецької імперії. Таких людей максимально заохочував уряд осідати, тим більше, що вони приходили великими родинами, з грошима, з капіталом. Вони, безумовно, одержували певні пільги.

Віталій Пономарьов

Дякую. Це був історик Ігор Гирич.

Марія Щур

Героями наступної розповіді Віталія Пономарьова будуть також іноземні підприємці, які започатковували своє виробництво в Україні. Швейцарець і чех створили завод із виробництва ліжок, з якого потім виріс Київський завод, перейменований більшовиками на свою честь. Імена та історію засновників заводу "Більшовик" Ви дізнаєтесь із нашої наступної передачі «Економічний журнал» на хвилях радіо «Свобода».

Я, Марія Щур, прощаюся з Вами, на все добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG