Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:00

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Світлана Коломієць. Вітаємо Вас, шановні слухачі.

Сьогодні у програмі:

- Звільнення з-під варти одеського юриста і правозахисника Леоніда Сапи.

- Утиски свободи слова на Луганщині і у Криму.

- Житлова проблема у рубриці “Голоси скривджених”.

Днями було звільнено з-під варти одеського юриста і правозахисника Леоніда Сапу. Як повідомляло радіо “Свобода”, 6 травня у приміщені апеляційного суду Одеської області озброєні оперативники на підставі постанови Приморського райсуду Одеси ув’язнили Леоніда Сапу.

Правозахисник вважає свій арешт спробою влади усунути його від участі у низці судових процесів, зокрема, у кримінальній справі, порушеної проти заступника голови Біляївського районного суду Одеської області Григорія Олійника. Говорить юрист, член Міжнародного товариства прав людини Леонід Сапа.

Леонід Сапа

Заступник Біляєвського райсуду Олійник Г.М., який був суддею, його відсторонено від посади судді, але протягом 7 років він судив людей, виносив вироки. Подивіться, яка пов’язанність - прокурор Одеської області Касюта, голова Апеляційного суду Луняченко, начальник управління юстиції Лісогоров покривали те, що він не суддя і давали йому протягом цих років власність. Той же Олійник досудився до того, що в нарадій кімнаті зґвалтував жінку, яка прийшла до нього за судовим захистом

Надія Шерстюк

Леонід Сапа виступив захисником потерпілої по цій справі. За словами правозахисника, для того, щоб позбавити його можливості викрити цей та інші злочини судді Олійника, влада вирішила вдатися до таких дій. Леонід Сапа продовжує.

Леонід Сапа

Цю справу по цьому ж Олійнику більше року тому намагалися знищити у суді Одеської області. Справа є – значить треба щось вирішувати, а немає справи – немає і суду. Трапилося так, що замість того “адвоката”, який повинен був прийти, за цією справою прийшли ми. Нам видали 5 томів цієї справи. Це було 22 січня 2002 року. А 23 січня проти мене порушують кримінальну справу за те, що я вкрав цю справу: взяв її під розпис у журналі, записав своє прізвище.

Надія Шерстюк

Як зазначає Леонід Сапа, незважаючи на те, що його випустили з-під варти, питання про його звільнення юридично не вирішено. Постанова про арешт Леоніда Сапи не скасована.

Леонід Сапа

На сьогоднішній день я практично на волі, але юридично питання мого звільнення не вирішено владою. Вказівка йде зверху, іде від Адміністрації Президента, я знаю, що йде ця ситуація від Медведчука.

Надія Шерстюк

Як заявляє Леонід Сапа, він має намір звернутися до голови Верховного Суду Василя Маляренка.

Леонід Сапа

Він повинен мене або звільнити, або відмовити мені у цій скарзі, і тоді ясно – мене беруть заарештовують. Ось така ситуація на сьогоднішній день.

Нідія Шерстюк

Це був юрист, член Міжнародного товариства прав людини Леонід Сапа.

У Криму стався безпрецедентний випадок: керівник Кримського державного телебачення Людмила Хорошилова подала до суду на своїх підлеглих - журналістів інформаційної програми “12 хвилин новин”.

Пані Хорошилова вимагає від журналістів понад 80 тисяч гривень компенсації за моральну шкоду. Півроку тому колеги директорки Кримського державного телебачення звинуватили її у запровадженні цензури. Детальніше про цю справу –Володимир Притула.

Володимир Притула

Директор телевізійних програм Держтелерадіокомпанії "Крим" Людмила Хорошилова подала до місцевого суду Залізничного району Симферополя позов про захист честі, гідності і ділової репутації. Пані Хорошилова вимагає стягнути зі своєї підлеглої, шеф-редактора програми "12 хвилин новин" ДТРК "Крим" Олени Рожен 80 тисяч 250 гривень як відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Ще торік у листопаді пані Рожен та її колеги говорили про цензуру на кримському державному телебаченні, запроваджену новим його керівником, а в передачі "В Раді міністрів Криму" за участю прем''єр-міністра автономії Сергія Куніцина Олена Рожен заявила: "Всі журналісти нашої програми відчувають жорсткий адміністративний і політичний тиск з боку керівництва ДТРК "Крим", і він виражається, зокрема, в тому, що відтепер, з приходом директора програм Людмили Хорошилової, кожен сюжет нашого випуску підписується, тобто, фактично повернулися радянські часи, коли кожна сторінка зазнавала цензури".

У позовній заяві Людмила Хорошилова пише, що звинувачення на її адресу стали предметом обговорення на Парламентських слуханнях у Верховній Раді України, президентському семінарі для регіональних ЗМІ, засіданнях секретаріату Національної Спілки журналістів, розширеному правлінні Кримської республіканської організації Спілки. Все це, на думку пані Хорошилової, ганьбить її як людину і журналіста, завдає шкоди її діловій репутації як директора телепрограм ДТРК “Крим”, секретаря Національної Спілки журналістів України, голови кримського відділення цієї організації, викладача Таврійського національного університету, голови і члена журі низки всеукраїнських і міжнародних телефестивалів.

Відповідач за цим позовом Олена Рожен розцінила цю ситуацію як продовження тиску на неї і всіх працівників інформаційної програми “12 хвилин новин”. Вона заявила, що пані Хорошилова продовжує політику цензурування на ДТРК "Крим", а тепер намагається врятувати свою репутацію. Водночас, остання вважає, що звернення до суду – цілком демократична і виправдана процедура у ситуації, що склалася довкола її роботи на кримському державному телебаченні. Вона і далі заперечує всі обвинувачення і заявляє, що у ДТРК “Крим” – звичайна робоча обстановка. Тим часом Олена Рожен звернулася до всеукраїнських і кримських журналістських організацій за допомогою.

Надія Шерстюк

А тепер – до проблеми зі свободою слова на Луганщині. Луганські журналісти стверджують, що місцеві судді невмотивовано перешкоджають їм виконувати свої професійні обов’язки. Під час судових засідань працівникам засобів масової інформації забороняють користуватися диктофонами і телекамерами. Це спонукало низку луганських журналістів звернутися до Ради суддів Верховного Суду України з вимогою порушити кримінальну справу проти одного з представників Феміди. З подробицями – Василь Соколенко з Луганська.

Василь Соколенко

Звернення також адресоване правлінню Національної Спілки журналістів України, керівництву області та прокуратурі. У ньому серед іншого висловлюється обурення поведінкою луганських суддів і, на думку авторів, цинічним ставленням до Конституції і законів України, які регламентують свободу журналістської діяльності і право на одержання інформації. Ось що з цього приводу заявив в інтерв’ю для радіо “Свобода” один з учасників конфлікту редактор газети “Новий ракурс” М.Северин.

Микола Северин

Причиною став черговий скандал – заборона судді Ленінського району суду Масенка допустити до зйомок дві телевізійні групи, які були затримані біля входу до суду працівниками міліції за вказівкою судді. Напередодні така ж ситуація трапилася у тому ж Ленінському суді з суддею Матвейшиною, а ще раніше суддя Жовтневого районного суду Ковальов заборонив диктофонний запис та вигнав журналіста з зали суду.

Василь Соколенко

Незважаючи на ситуацію, в пресі до цих незаконних дій представників Феміди ні судова, ні державна влади так і не вжили ніяких заходів. “На місцевому рівні власні колективні протести журналістів не одержують належної реакції. ЗМІ за рідкісним виключенням не можуть домогтися дієвих відповідей на свої критичні виступи. В області практикується приховування від незалежної преси офіційної інформації”.

Микола Северин

В Луганську склалася порочна практика поділу ЗМІ на “своїх” і “чужих”. Тобто, свої, державні, наближені запрошуються на конференції, їм надається інформація. Навіть ситуація, яка склалася з нашим головою облдержадміністрації - Л.Кучма попередив його, в зв’язку з ситуацією на верстатобудівному заводі, був прокоментований в такому стилі. На прес-конференцію, де давав інтерв’ю губернатор були запрошені винятково свої журналісти, а представникам незалежним ЗМІ важко отримати будь-яку інформацію в тій же облдержадміністрації чи облраді. З різних причин їм відмовляють, тягнуть час і при цьому заявляють, що ви, мовляв, незалежні, а тому факти будь-як викривите. Все це стало причиною колективного звернення.

Василь Соколенко

У згаданому зверненні журналістів міститься вимога порушити справу за ст.171 Карного Кодексу України за фактом перешкоджанням суддею Масенком законній професійній діяльності журналістів.

Надія Шерстюк

Житлове питання – одна з найпоширеніших проблем, з якою звертаються до радіо “Свобода” гості рубрики “Голоси скривджених”. Про ситуацію, яка склалася у київському гуртожитку Національної академії наук, що розташований на вулиці Кустанайській, розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Традиційно, у гуртожитках системи Академії наук проживають аспіранти і співробітники академічних установ – публіка інтелігентна і небагата, яка ще не заробила на власне житло або не отримала квартиру від держави. А віднедавна опинилася під загрозою виселення завдяки начальству, яке, щоб заробити додаткову копійчину на власне проживання, крутиться на київському ринку праці і житла. Тобто, селить у гуртожитку будівельників – заробітчан, та інших осіб, чия поведінка разюче відрізняється від поведінки аспірантів і працівників академічних установ. Але – чиї кишені повні не лише гривень, а й «умовних одиниць».

Офіційно, ніхто не позбавляє «корінних» мешканців гуртожитку права на житло. Але конфлікт між «академіками» та адміністрацією закнічився зверненням перших до Президента НАНУ Патона. Автори листа повідомили про неподобства, що кояться у гуртожитку: завдяки поселенню «лівих жильців» адміністрація, за різними підрахунками, отримала «тіньових прибутків» на суму від тридцяти до п’ятдесяти тисяч доларів США!

Академік Патон розпорядився розібратися у ситуації, що склалася. Старший науковий співробітник Інституту фізіології Ігор Прудников розповів про наслідки конфлікту.

Ігор Прудников

Вочевидь, щось змінилось-таки, оскільки мені зателефонувала дівчина, яку “виперли” з гуртожитку місяці зо два тому, перед тим як ми почали якось захищатись. Цій дівчині запропонували повернутися до гуртожитку. Наскільки я розумію, наше звернення перевірялось відділом Академії, що займається житловим питанням, а звідти все одно потрапило до адміністрації гуртожитку, проти кого ми і писали.

На якийсь час нас залишили у спокої, як буде далі – невідомо, оскільки “ліві” пожильці ніде не зникли. Я хотів би з’ясувати, ким є я в Академії наук. Я переїхав з Пітера у 89-му році і, хоча йшлося про отримання квартири, досі живу у гуртожитку. Я працюю для української науки, маю гарну репутацію у науковому світі. Держава не дає мені змоги заробити на власне житло, а тепер ще і спостерігає, як мене «вичавлюють» на вулицю.

Богдана Костюк

На його думку, найгірше те, що державі байдуже, в яких умовах живе її наукова інтелігенція. Швидше, не живе, а виживає.

Надія Шерстюк

На цьому передачу “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Світлана Коломієць. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG