Доступність посилання

ТОП новини

7 днів демократії


Юлія Жмакіна 7 днів демократії

Київ-Прага, 17 травня 2003 року.

Юлія Жмакіна

«7 днів демократії» - щотижнева підсумкова передача радіо “Свобода”.

«7 днів демократії» - це найважливіші події демократичного життя України та світу, актуальні коментарі і різноманітні оцінки... У празькій студії працює Юлія Жмакіна, і я пропоную вам такі теми.

Цей тиждень у ВР видався бурхливим і вдячним на події. Гарячий парламентський тиждень: комуністи відмовилися брати участь у засіданні, присвяченому голодомору 30-х років.

Юлія Тимошенко вимагає жертв – головна з них - Генеральний прокурор Святослав Піскун.

Депутати підтримали запит до Міністерства юстиції щодо фальсифікації всенародного обговорення політичної реформи. 15 травня це обговорення закінчилося.

Мій київський колега Віктор Міняйло з оглядом парламентського тижня.

Віктор Міняйло

Цей тиждень почався обговоренням подій тижня минулого. 9 березня у Львові посварилися соратники з опозиційної трійки. Там активісти блоку Юлії Тимошенко не дозволили активістам комуністичної партії вшанувати пам‘ять воїнів Радянської армії, які загинули у Другій Світовій війні.

Користуючись нагодою опозиція зібрала прес-конференцію, де комуніст Адам Мартинюк заявив, що львівський інцидент спровокувала влада. Опозиціонери повідомили, що весняний наступ переноситься з 22 на 31 травня. Ніхто не уточнював, що саме відбудеться в цей день, але обіцяно, що такого в Україні ще не було.

Іншим заходом, спрямованим на розкол опозиції, стало спеціальне парламентське засідання щодо голодомору 33 року. З ґрунтовною доповіддю перед народними обранцями виступив віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник.

Дмитро Табачник

Незалежна суверенна Україна прагне спокути перед тими мільйонами українців, які загинули лютою голодною смертю. На жаль, 60-річницю голодомору вони не були вшановані належним чином. 10 років, які прожиті після цієї річниці практично були втрачені. Причин цього багато. Одна з них, це - довголітнє політичне протистояння в суспільстві і в парламенті.

Тема голодомору часто використовувалася як політична зброя. Одні вимагали виставити рахунок Росії, яка прийняла на себе всі зобов’язання СРСР, яка приймає і це. Інші – звинувачували у винищенні комуністів, які народилися після 1933 року. А треті робили вигляд, що їм нічого не відомо про голодомор 33-го року, а якщо тоді і був в Україні голодомор, то він був і в інших частинах СРСР. Ці протистояння в нашій історії, сподіваємося, проходять.

Віктор Міняйло

Але сподівання Дмитра Табачника не виправдалися. Депутати з комуністичної фракції згуртованими лавами залишили сесійний зал. Вони вважають, що в 33 році був не страшний голодомор, а звичайний голод.

А ще цього тижня прем‘єр-міністр коаліційного уряду України Віктор Янукович зібрав на відверту розмову членів парламентської більшості, які під час різноманітних голосувань часто опиняються в меншості. Прем‘єр черговий раз переконував своїх симпатиків у парламенті, що раз вони сформували його уряд, то й мають голосувати за урядові пропозиції.

Детальніше про цю зустріч розповідає уповноважений депутатської групи “Народовладдя” Богдан Губський.

Богдан Губський

Співпраця виконавчої і законодавчої влади, а конкретно ВР і Кабміну, я думаю, що це сьогодні основне і ключове питання, яке сьогодні і стоїть перед нами, адже ми прекрасно розуміємо, що той досвід співпраці, саме на прикладі бюджету, коли вони колективно проголосували за бюджет. Перший

квартал був на 100% виконаний – це і є приклад спільної відповідальності і спільної роботи.

Я думаю, що ініціатива уряду з точки зору корегування бюджетного процесу з 2-го півріччя, вона має позитивний результат, адже за наслідком роботи 4-х місяців видно слабкі місця, видно позитив, де можна гроші зібрати, яким чином профінансувати. Ми повинні показати і покажемо, що саме консолідація законодавчої і виконавчої влади – це саме той стрижень, який сьогодні дасть ті закони, які сприятимуть покращенню життя людей і сприятимуть нові політичні закони політичній консолідації суспільства.

Віктор Міняйло

Але бажана Богданом Губським консолідація законодавчої і виконавчої гілок влади не відбулася. Парламент не підтримав ініціативу уряду про коригування бюджету.

Крім бюджету парламентарі переймалися і кількома рішеннями суду. Так колишній перший заступник Віктора Ющенка на посаді голови правління Національного банку України Володимир Бондар отримав 5 років позбавлення волі, образно кажучи, за зловживання службовим становищем. Опозиція вважає це рішення політичним: спрямованим на дискредитацію лідера “Нашої України”. А провладна більшість переконана, що у засудженого є достатньо можливостей подати апеляцію, якщо суд зробив якусь помилку.

Іншим резонансним судовим рішенням було звільнення з-під варти колишніх керівників корпорації “Єдині енергетичні системи України”, родичів Юлії Тимошенко. Але раділи вони не довго, Генеральна прокуратура України одразу порушила проти них нові кримінальні справи, і з в‘язниці нікого не випустили.

Обурені депутати з блоку Юлії Тимошенко взялися домагатися дотримання законодавства на свій розсуд. Частина блокувала парламентську трибуну, а частина оголосила голодування в слідчому ізоляторі. Наслідком цих дій стала пропозиція профільного парламентського комітету рекомендувати Генеральній прокуратурі вжити заходів із виконання судового рішення стосовно керівників ЄЕСУ.

Але приклад блокування трибуни став традиційним. Під час запланованого звіту Нацради з питань телебачення і радіомовлення найвищу в державі трибуну захопив соціаліст Юрій Луценко. Він вважає, що голова Нацради, якій парламент висловив недовіру, не має права звітувати перед народними депутатами.

Юрій Луценко

Як компроміс аби пустити його на цю найвищу в державі трибуну, я просив би, Володимир Михайлович, Вашої обіцянки, що паралельно після нього виступить голова слідчої комісії по національній раді телебачення по всіх брудних справах і корумпованих діяннях, що утворилися там під керівництвом пана Холода. Якщо Ви пообіцяєте, що наступним виступить пан Гринів як голова слідчої комісії, я поступлюся неповажаємому мною пану Холоду цією трибуною.

Володимир Литвин

Очевидно таким чином поступимо, що у нас буде доповідь-звіт керівника Національної ради, співдоповідь голови Комітету, і ми попросимо, щоб з відповідною інформацією протягом 5 хвилин виступив голова комісії і сказав, як вони працюють, які проблеми є, як далі працювати. І це не будемо називати звітом. А потім - перейдемо далі. Немає заперечень?

Юрій Луценко

Слово надається представнику олігархів політикуму...

Володимир Литвин

Прошу вас. Я запрошую до трибуни голову Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Холода Б.І.

Віктор Міняйло

Борис Холод ніяк не зреагував на інцидент і без ексцесів звітував перед парламентарями.

Юлія Жмакіна

15 травня закінчилося обговорення політичної реформи запропонованою Л.Кучмою. Народні депутати прореагували на це з запитом до Мінюдста про фальсифікацію результатів всенародного обговорення цієї реформи. А Президент України Л.Кучма взяв участь у “круглому столі”, в якому він заявив, якщо не здійснити реформу до 2004 року, то це загальмує зміну системи влади ще на 4-5 років.

Прес-секретар Президента О.Гробницька в інтерв’ю радіо “Свобода” основну президентську тезу, викладену на цьому “круглому столі”, подала так.

Олена Гробницька

Підсумовуючи сьогоднішній “круглий стіл” Президент відзначив, що “пролунали різні підходи, але ми дійшли консенсусу, що політична реформа необхідна”. Я б назвала це головним підсумком цього “круглого столу”. Говорячи про подальше майбутнє цих пропозицій, Президент наголосив, що це не мертві, не незмінні пропозиції, це – пропозиції обговорення і спроби знайти краще для України. Це були пропозиції внесені не на затвердження. Вони були внесені не на затвердження, а на обговорення. Саме це було вкладено в слова, саме такий зміст. Ці пропозиції повинні бути затверджені саме при знайденні єдиного консенсусу. Саме для цього вони і пропонувалися.

Юлія Жмакіна

Як саме проходило обговорення політичної реформи запропонованої Президентом України у регіонах. Про це у наступному матеріалі.

Івано-Франківська обладміністрація блоку В.Ющенка на своєму черговому зібранні ухвалила звернення, у якому заявляє, що підтримує політичні реформи в Україні, однак не такі, які пропонує Президент.

Політична рада блоку звернулася до громадськості Прикарпаття з пропозицією чинити спротив конституційному референдуму, який планує провести влада. З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.

Іван Костюк

На черговому зібранні облорганізації блоку “НУ” В.Ющенка висловлювалося занепокоєння тим, що облуправління юстиції подає дані про те, що понад 90% мешканців регіону підтримують політичну реформу та внесення змін до Конституції, які пропонує Президент України. Натомість мер міста З.Шкутяк заявив, що до комісії в міськраді приходять абсолютно протилежні дані громадян. Більше 80% висловлюють свою незгоду з президентськими пропозиціями щодо політичної реформи та внесення змін до Конституції. Представники облорганізації блоку В.Ющенка переконані, що обговорення політичних ініціатив – це своєрідне політичне шоу, яке має на меті втримати при владі нині діючого Президента або його наступника. Говорить голова облорганізації УНП О.Челядин.

Олександр Челядин

Це якраз є доказ того, що президентська структура не має зараз надійного замінника теперішньому діючому Президенту, тому їм потрібно якийсь період часу для передишки.

Іван Костюк

Зібрання “НУ” також наголошувало, що згідно президентських ініціатив доведеться змінювати понад 50 статей Конституції України. Неодноразово підкреслювалося, що Конституція України за всіма міжнародними стандартами, одна із найдемократичніших в світі. Це, зокрема, підкреслюють висновки Венеціанської комісії. Отож, нинішня влада, щоб утверджувати нинішні положення Конституції, намагається змінити їх на власну користь. Говорить член політичного блоку “НУ”, мер м. Івано-Франківська З.Шкутяк

Зиновій Шкутяк

Що не можна зробити в рамках діючої Конституції? Двопалатний парламент, який не має підтримки, і продовження перенесення строку виборів, це лише не можна зробити в рамках нині діючої Конституції. Усе інше можна зробити в рамках нині діючої Конституції.

Іван Костюк

Учасники зібрання блоку “НУ” також рішуче виступили проти ведення двопалатного парламенту. Вони мотивують це тим, що т.з. верхня палата – палата регіонів, буде привілейованою – матиме право блокувати рішення нижньої палати. Однак, про це громадянам не говорять, одночасно наголошуючи на позитивних змінах у результаті проведення політичної реформи, приховуючи негативні наслідки впровадження президентських ініціатив.

Загальну ж позицію блоку “НУ” народний депутат України Роман Ткач охарактеризував так, підсумовуючи свою позицію та позицію своїх колег Євгена Гірника та Богдана Костенюка.

Роман Ткач

Невірно подається теза, що блок “НУ” проти політичної реформи. Ні, ні і ні! Ми виступаємо за проведення політичної реформи, але враховуючи всі ці моменти, які розпочав пан Євген, і розпочав пан Роман, на сьогодні не в тій формі, в якій пропонуються.

Іван Костюк

У підсумку учасники зібрання ухвалили звернення до громадськості області заявили, що влада готує держпереворот. Закарпатці повинні бути готові до проведення спротиву конституційного референдуму. В іншому випадку, на думку “НУ”, в Україні буде запроваджена диктатура Л.Кучми.

Юлія Жмакіна

Цього тижня Київ відвідала делегація ПАРЄ. Вирішено не припиняти моніторинг України. Якраз під час перебування делегації РЄ Президент Леонід Кучма доручив голові Служби безпеки України Володимиру Радченку, міністру внутрішніх справ Юрієві Смирнову і Генеральному прокуророві Святославу Піскунові розслідувати факти погроз головному редакторові тижневика "Дзеркало тижня" Володимиру Мостовому.

У прес-відомстві Л.Кучми сказано: "Кучма зобов''язав керівників цих відомств негайно вжити всіх передбачених законом заходів для розслідування цих неприпустимих фактів зазіхання на безпеку журналіста".

Все почалося з того, як Г.Мостовий одержав другу премію німецького медіафонду "Шпаркассе Лейпциг" "За свободу і майбутнє засобів масової інформації".

У повідомленні фонду про нагородження Мостового сказано, що підставою для одержання премії стала його боротьба за неупереджене висвітлення подій без політичного впливу і вільний розвиток ЗМІ.

Крім того, у повідомленні фонду сказано, що Мостовому як журналістові доводиться стикатися з погрозами і переслідуваннями.

Як повідомляє прес-служба, такі факти погроз журналістові продовжують підривати авторитет України як країни, що прагне досягти світових стандартів правопорядку і свободи слова.

Інформація про погрози на адресу Мостового викликала стурбованість і тривогу Президента, який висловив Смирнову, Радченку і Піскуну своє невдоволення тим, що раніше не був проінформований про них.

Головний редактор «ДЗ» Володимир Мостовий в інтерв’ю радіо “Свобода” цього тижня заявив, що не братиме участі у PR-акціях Л.Кучми.

Володимир Мостовий

Давайте звернемо увагу на те, як подавалася ця заява. На всіх телевізійних каналах, на яких вона йшла, вона передавалася в блоці інформації про перебування Северинів в Києві і її заявою про те, що РЄ наполягатиме на боротьбі за свободу слова в Україні і на чесних справедливих виборах на наступних Президента України. Відразу після цього давалася заява Президента України на захист свободи слова і “Дзеркала тижня” як одного з її виразників в Україні. Це було покликане продемонструвати свободолюбиву позицію Президента.

Юлія Жмакіна

Нагадаю, ви слухаєте підсумкову передачу радіо “Свобода” «7 днів демократії».

Цими днями вибухнув великий скандал в американській журналістиці. Один з кореспондентів “Нью-Йорк Таймс”, виявився професійним шахраєм: у репортажах вигадував події, наводив факти, яких не було, а до того ж був плагіатором, тобто “запозичував”, без посилань і лапок, фрагменти дописів з інших видань, а просто кажучи, крав. Журналіста-шахрая примусили звільнитися, але скандал не вщухає, бо ж подібне трапляється не часто, а “Нью-Йорк Таймс” вважається найкращою газетою Америки.

Наш нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн розповідає.

Юрій Дулерайн

“А чи Ви теж не маєте наміру подавати у відставку?”: Запитували розгнівані репортери “Нью-Йорк Таймс” свого головного редактора Г.Рейнса. Той щосили відбивався. Він визнав, що часто заплющував очі на помилки молодого журналіста Дж. Блера, бо плекав особливу симпатію до нього як представника расової меншини: Блер – негр. Тепер редакція газети просить вибачення у читачів і каже, що цей скандал найприкріший за останні 152 роки існування “Нью-Йорк Таймс”.

Але інший міський щоденник у “Нью-Йорк Санд” в редакційній статті зазначає, що, звичайно, шахрайство Блера - прикра річ, яка завдає шкоди репутації газети, але це не питанням життя або смерті. Курс світових подій від цього не зміниться. “Отож,” – пише “Нью-Йорк Санд”, - “якщо “Нью-Йорк Таймс” вважає цей скандал найгіршим за всю її історію, то газета обманює себе і читача, бо значно ганебнішими були вчинки Уолтера Дюранті – респондента газети в комуністичній Росії в 30-х роках”. “Дюранті”, - як нагадує “Нью-Йорк Санд”, - “був у СРСР в період сталінської колективізації внаслідок якої, померли голодною смертю мільйони українських селян”.

Дюранті від “Нью-Йорк Таймс” подорожував Україною і писав як очевидець у своїх репортажах, що жодного голоду він там не бачив. Дюранті навіть став лауреатом премії Пуліцера (1932) – найпрестижнішої журналістичної нагороди в Америці. “Нью-Йорк Таймс”, поміщуючи на веб-сайті всіх своїх журналістів лауреатів Пуліцера, зазначає, що інші автори в “Нью-Йорк Таймс” та в інших виданнях дискредитували репортажі Дюранті, бо вони ігнорували масовість сталінського вбивства.

Нині, як українська громада Америки відзначає 70-ті роковини голодомору, вона вимагає від Пуліцерівського комітету відібрати премію в Дюранті. Український англомовний тижневик “Юкрейніан квіклі” пише з цього приводу в редакційній, що це кампанія за відновлення справедливості, хоча навіть і заднім числом.

Юлія Жмакіна

Вже стало звичаєм після Великодніх свят у другу травневу неділю поминати жертв сталінський репресій у Биківні - в сосновому лісі під Києвом, де проїжджих вражає картина: чорні залізні хрести, схожі на людей, що повибігали на узлісся край дороги і, розкинувши руки, просять захисту. Припускають, що таких людей закопано у колись глухому лісі 100 тисяч.

Про могили Биківні, Вінниці, про могили мільйонів жертв комуністичного терору цього тижня говорив письменник, голова Українського ПЕН-клубу, головний редактор газети «Наша віра» Євген Сверстюк.

Євген Сверстюк

На початку 90-х років в Биківні правилися панахиди за убієнних, але на мітингу спадкоємці НКВД доводили, що там спочивають жертви фашизму. Люди їх запитували: “Припустимо, що тут могили фашистів, які ви чомусь відгородили високою дощатою огорожею як спецоб’єкт, і охороняв ваш вартовий. Припустимо. Тоді ви покажіть, де ви хоронили свої жертви?” В народі знали чиї тут жертви, але належних розкопок не проводили - влада не зацікавлена.

Сотні, тисячі людей щороку приходять до своїх рідних як на спільну братню могилу, відспівують священики різних конфесій. Так було і цього року в неділю 11 травня. Це проводиться по всій Україні з неодмінним повтором у молитві убієнних, чиї імена Ти, Один, знаєш.

Однак багато імен вдалося довідатися і людям попри те, що більшовики приховували і замітали сліди вбивств так, як це роблять звичайні кримінальні вбивці. Особливо резонансним стало відкриття масових могильників у Вінниці, де в період німецької окупації живі свідки вивели на слід злочинств 5-6-літньої давності. А при розкопках люди впізнавали тіла своїх рідних, навіть, знаходили документи і одяг. У Вінниці як і в Хатині проведено міжнародну експертизу на рівні судово-медичному, кримінологічному, юридичному, завдяки якому, ця подія і набула міжнародного значення, ключового, оскільки виявлено розроблену більшовиками як всесоюзний стандарт страти людей.

Поіменно вже названо і пом’януто багатьох замордованих Західної України, в Прибалтиці, Білорусі, Молдові, на Північному Кавказі, в Росії. Складаються в Україні списки замордованих голодом, що було найстрашнішою, і найбільш масовою формою війни проти народу.

Нарешті, завдяки випадку, вдалося виявити кінець соловецькому етапу української інтелігенції, і, навіть, поіменний список 1111 людей, які були страчені до 20 роковин жовтневої революції в Карелії в Сандармоху – “в обичном месте розстрелов”.

Залишається в силі поминальна молитва за убієнних - “Імена яких Ти, Господи, Один знаєш”, адже йдеться про десятки мільйонів і то страчених не в дні великого терору. Коли ми можемо назвати наказ НКВД за 5 серпня 1937 року і у відповідності до Постанови ЦК ВКП(б) П5194 від 2 липня 1937 року, коли можемо назвати цифрові рознарядки на кількість страт порядку сотень тисяч і соціальні групи – куркулі, кримінальники, повстанці, церковники, шпигуни, троцькісти, диверсанти, шкідники, націоналісти, охоплено всі верстви і всі професії, і можемо назвати час – терор планувався лише до кінця 37 року, а насправді маховик зупинено Постановою ЦК ВКП(б) аж 15 листопада 1938 року.

Коли ми говоримо про дні поминання, то збираємо імена загублених життів за всі 7 десятиліть проведених під гаслом Леніна. Будьте зразково-нещадними в диявольському світі ненависті і підозріливості. Кожен згадує своїх близьких, згадує давню “зеківську” молитву: “Пом’яни, Господи, в Царстві Твоїм усіх, чиї кості розкидані по світах і чиї імена Ти, Один, знаєш”.

Юлія Жмакіна

Шановні слухачі, Ви почули передачу «7 днів демократії». Вона звучить щосуботи о 20:35 і щопонеділка о 6:30.

Передачу провела Юлія Жмакіна. Усього найкращого!

Говорить радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG